Наступ Януковича на все українське має зворотній ефект: все більше громадян цікавлютья українською культурою
Боротьба малоросійського олігархату з українством породжує системний опір, причому він має не партійне, а громадсько-культурницьке забарвлення. Іншими словами, влада, сама того не усвідомлюючи, спричинила поступове і нехай поки що повільне введення в дію захисних механізмів української нації. Громадянське суспільство стає все більш «україноцентричним».
Автор: Олег Пустовгар,голова Полтавської обласної організації партії «За Україну!»,помічник-консультант депутата ВР В’ячеслава Кириленка.
Приклади? Будь-ласка! Після звільнення Володимира В’ятровича з посади керівника галузевого архіву СБУ і знищення Українського інституту національної пам’яті (УІНП) як органу центральної виконавчої влади, громадськість, зокрема товариство "Меморіал" та інші об’єднання створили громадський інститут національної пам’яті, перший проект якого вражає: з’явився електронний музей визвольного руху на основі сотень тисяч розсекречених СБУ документів!
Після арешту працівниками відомства Хорошковського директора музею "Тюрма на Лонцького", відомого дослідника визвольних змагань Руслана Забілого кількість відвідувачів музею зросла втричі! Оприлюднення інформації і жорсткі публічні заяви української інтелігенції про намагання уряду Азарова закрити музей Української Народної Республіки (УНР) теж дало результат: "заборонений" музей має більше відвідувачів і збільшення фінансування.
Бажання регіоналів схвалити законопроект, яким, по суті, узаконюється "двуязичіє" і значне обмеження державної мови призвело до масових протестів молоді під егідою не політиків, а авторитетних громадських діячів. Показовою є популярність роману Ліни Костенко - продажі сягнули стотисячної позначки, а її тур Україною (особливо в російськомовному Харкові) супроводжувався небаченими аншлагами. Спроби служак Могильова і генпрокуратури на вимогу депутатів-комуністів накласти табу на нову книгу Марії Матіос завершилися пшиком: з книгарень її не вилучили, а розголос допоміг збільшити продаж; до того ж великий успіх у столиці мала п’єса Івано-Франківського театру за твором авторки "Солодка Даруся".
Аналогічна ситуація склалася й з романом Василя Шкляра "Чорний ворон" (інша назва - "Залишенець") Автор працював над романом тринадцять років. Виданню передував друк у журналі "Сучасність",
Рішенням Шевченківського комітету Шкляру присудили за цей твір найавторитетнішу літературну премію. Але з боку деяких депутатів-регіоналів посипалися безглузді наклепи, а друг Табачника, директор видавництва "Фоліо" навіть звинуватив Шкляра у антисемітизмі. Тож автор поставив Януковичу ультиматум: мовляв, прийму премію лише після відставки українофоба Табачника.
Президент очікувано став на бік одіозного проросійського політика, а роман тепер має ще й імідж переслідуваного. Продажі книги ростуть (50-тисячний наклад, певен, не межа), вона активно коментується літературними критиками на тематичних сайтах. Завдяки "мудрому" проФФесорському указу Шкляр набув небаченої популярності, мало не щодня виступає на загальнонаціональних теле і радіо каналах, дає інтерв’ю провідним інформагенціям, проводить масові зустрічі і презентації в регіонах.
До речі, така презентація проходила з ініціативи очільниці Полтавської облспілки письменників Олени Гаран й в стінах Полтавського національного педуніверситету. Цікаво було спостерігати як десь із сотня студентів-істориків та філологів по закінченні заходу чемно вишикувалися в чергу, щоб одержати автограф на щойно придбаній книзі.
Ось як охарактеризувала роман наша землячка, уродженка Полтави, відома письменниця і журналістка, адміністратор премії "Книга року Бі-Бі-Сі" Світлана Пиркало: "Книга Василя Шкляра "Залишенець. Чорний Ворон" стала однією з найгучніших літературних подій кінця 2009 - початку 2010 року. Написано стрімко, захопливо, інколи весело, інколи страшно. Він суперечливий, як і все, що стосується української історії, - лунали й звинувачення автора у надто позитивному зображенні українців і надто негативному - представників інших національностей. Проте для масового історичного роману це не є чимось незвичним. Книга Шкляра відкрила для багатьох читачів пласт української історії, про який хіба декому з них діди й прадіди розповідали пошепки. До цього про Холодний Яр - неймовірну боротьбу повстанців проти Червоної армії - можна було почитати хіба в малодоступній книзі Горліса-Горського"Холодний яр", тепер же ця тема у захопливому викладі присутня на полицях багатьох книгарень".
Днями у соціальній мережі "Фейсбук" активно обговорювалася ідея створення народного комітету з метою збору коштів на "народну премію". Відомий сучасний прозаїк і поет Юрій Андрухович теж висловився "за" і заявив, що готовий внести тисячу гривень. Всі ці ініціативи прокоментував нещодавно на ТВі сам Василь Шкляр. Він сказав, що не візьме ці кошти. Водночас закликав свідомих громадян збирати гроші на однойменний фільм.
Приємно, що ваш покірний слуга таки мав рацію, коли під час дискусії на одному з форумів "Фейсбуку" на цю тему висловив аналогічну думку. Для непосвячених повідомляю, що ініціатива створення українського блокбастеру, народному депутату України, голові Полтавського крайового об’єднання товариства "Просвіта", директору фестивалю "Мазепа-фест"" Миколі Кульчинському та Лізі Українських меценатів. До оргкомітету зі створення фільму увійшли також засновник мистецького об"єднання "Остання барикада " нардеп Олесь Доній, авторитетні кінорежисери, письменники, музиканти.
Перші пожертви зробили українці діаспори. Василю Шкляру вже зателефонував видатний польський режисер єврейського походження Єжи Гофман (це гідна відповідь митця світового рівня брехунам, які тупо клеять Шкляру ярлик антисеміта!) і висловив "велике зацікавлення кінопроектом". Він звернувся до Шкляра і оргкомітету з проханням якнайшвидше надати якщо не сценарій, то синопсис. Дай Боже, щоб наш український блокбастер вийшов не згірш, ніж знаний "Вогнем і мечем"! Тепер важливо провести збір коштів швидко і ефективно, пам’ятаючи вислів видатного українського мецената і видавця Євгена Чикаленка: "Легко любити Україну до глибини своєї душі,але дуже важко до глибини своєї кишені".
Інформацію про збір коштів оприлюднив офіційний веб-сайт Полтавської «Просвіти». Кошти із зазначенням “На фільм “Чорний Ворон” можна надсилати на р/р N26002097778 в АБ “Експрес-Банк” у м. Києві МФО 322959, ЄДРПОУ 35252758, індивідуальниий податковий номер 352527526595, Свідоцтво № 100056003. Долучаймося!
