Володимир Литвин

Голова Народної партії (з 2004).

Голова Адміністрації Президента (1999—2002), голова Верховної Ради у 2002—2006 роках та з 9 грудня 2008 року до 6 грудня 2012.

Скандально відомий через звинувачення у причетності до справи Гонгадзе та «касетного скандалу», участь у ратифікації Харківських угод з Російською Федерацією (2010), прийнятті Закону про засади державної мовної політики (2012), «диктаторських законів» (2014). Декілька разів був об’єктом звинувачень у науковому та публіцистичному плагіаті.

У 2019 році балотувався до Верховної Ради 9 скликання за 65 округом (Житомирська область) як самовисуванець та член «Народної партії».

Народний депутат 8 скликання. Обраний у 2014 році за округом №65 (Житомирська область) як самовисуванець. З 2014 до 2017 року був членом депутатської групи «Воля Народу», з 2017 року — позафракційний.

У 2012 році був обраний народним депутатом 7 скликання від Народної партії за тим же округом.

У 2010 році балотувався на посаду Президента України від Народної партії.

У 2007 році був обраний народним депутатом 6 скликання, 1 номером у списку «Блоку Литвина».

Фігурант антикорупційного розслідування за фактом політичної корупції.

Використано матеріали Української Вікіпедії та проекту «Політхаб» руху «Чесно».

Останнє оновлення: 03.11.2021