Губін Дмитро

Проросійський політолог та публіцист із Харкова, з літа 2018 року регулярно піарить Віктора Медведчука та його партію «За життя».

Дописує або співпрацює з українофобськими виданнями типу ukraina.ru, politnavigator.net, antifashist.com тощо. У серпні 2018 року завів блог¹ на сайті korrespondent.net, що належить олігарху Сергію Курченку, який утік до Росії разом із Януковичем.

Цікаво, що першим блогом на «Корреспонденті» був пост про те, що Медведчук підтримав партію «За життя»².

У блогах на «Корреспонденті» Губін в основному пише про історію (при цьому, звичайно, в проросійському та українофобському дискурсі), а коли переходить на політичні пости, то обов’язково згадує про мегапозитивного Медведчука та його пречудову партію «За життя»:

«За Життя» становится новой надеждой для Юго-Востока (02.08.2018)³
Оппозиционная коалиция в защиту своего избирателя (04.10.2018)⁴
Эй вы там, наверху! Несколько мыслей по поводу рейтингов (15.12.2018)⁵
«Прощавайте, пані амбасадорка!» (25.05.2019)⁶
Для «партии войны» все средства хороши (22.02.2019)⁷

У жовтні 2018 року Губін так писав про Медведчука⁸:

«На сьогоднішній день зі знакових політиків тільки Віктор Медведчук запропонував ідейні принципи, навколо яких може об’єднатися опозиція в особі «Оппоблоку» і партії “За життя”. Ідейну платформу, яка дозволила б опозиції вийти за рамки Південного Сходу країни». «Представляти нову опозиційну структуру повинні такі люди, як Віктор Медведчук, з якими українці асоціюють повернення до нормального мирного життя без війни на Донбасі, без гуманітарного дискомфорту і економічних “косяків”. Ті, які були при владі тоді, коли Україна розвивалася, коли не було ні війни, ні беззаконня в усіх гілках влади, ні “активістів” на вулицях».

Цей матеріал вийшов у вигляді джинси на близьких до Медведчука ресурсах: znaj.ua⁹ та politeka.net¹⁰.

Також Губін вказаний як автор на сторінці «Українського руху» Медведчука¹¹.

Ще у 2008 році на кошти Фонду підтримки демократичних ініціатив колишнього регіонала Євгена Кушнарьова видав книгу «Занимательная политология», в якій писав: «Во время президентских выборов 2004 года стало ясно, что к власти в стране рвутся не просто последователи Д. Донцова и ОУН, но особая группировка, жестко ограниченная регионально Галицией. Выход, предложенный Евгением Кушнаревим на съезде в Северодонецке в 2004 году, был предсказуем — федерализация страны»; «Сегодня многие на Востоке и Юге страны убеждены, что Украина может сохраниться как демократическое государство только в виде федерации, а любая унитарность — национальное унижение одних и паразитизм других, что прежде всего на руку столичной бюрократии и фанатичным националистам»¹². Продовжував підтримувати ідею Медведчука про федералізацію¹³ і в 2012 році¹⁴.

Останнє оновлення: 12.06.2019

Помічений(а) у піарі: