27% бюджетників вступає до університетів в обхід ЗНО. На контракті ситуація ще гірша.

Дозвіл дає Міносвіти

У вишах, які надміру захоплюються навчанням «молодших спеціалістів» (так бюрократичною мовою називають випускників ПТУ та коледжів), люблять посилатися на Міністерство освіти. Мовляв, там дозволили, ми – чисті. Справді, виші подають заявку про те, скільки планують прийняти «молодших спеціалістів», а чиновники з МОН її затверджують. В Міністерстві наразі говорять, що не збираються скорочувати кількість бюджетних місць для цієї категорії. За словами чиновників, кількість таких новоспечених студентів залежить від запиту на ринку праці, а також від того, скільки молоді закінчило цього року ПТУ та коледжі, і скільки виші планують набрати.

«Вступного іспиту безпосередньо при ВНЗ достатньо, аби перевірити рівень знань таких вступників, – говорить у відповідь на запит ТЕКСТІВ спеціаліст Департаменту вищої освіти Володимир Кашперський. – Виші зацікавлені взяти нормальну адекватну дитину. Якщо це маленький регіональний ВНЗ, який не бореться за свій статус, то рано чи пізно він просто зникне».

Це – ідеальна картина.

Проте для деяких вишів, які не надто переймаються якістю освіти та здоровою конкуренцією, молодші спеціалісти є своєрідною страховкою. Навіть якщо не вдасться набрати достатньо студентів, що склали ЗНО – кошти все одно будуть. Адже за новоспечених студентів із ПТУ та коледжів заплатить бюджет. План-мінімум – аби вистачало грошей на зарплату.

Ми проаналізували результати зарахувань до вишів і виявили сенсацію: цього року 27% бюджетників і майже 39% контрактників вступили до вишів в обхід ЗНО. Вони використали схему «закінчив ПТУ/ коледж – прийшов у виш».

27% вступників стали студентами-бюджетниками в обхід ЗНО

Випускники профтехзакладів і коледжів навчаються за скороченою програмою або вступають відразу на 3 курс і їм не потрібно складати загальне незалежне оцінювання

Трамплін до бакалаврату

Деякі ВНЗ домовляються з коледжами заздалегідь, приблизно наприкінці учбового року, про «перехід на бакалаврат». Іноді потенційних студентів беруть цілими групами. Тобто, група випускників із умовного Козятинського коледжу цілим складом вступає до умовного Лохвицького педагогічного університету. Вступні іспити у цьому випадку – лише формальність, адже в результаті зацікавлені обидві сторони.

«Як вступити до ВУЗу і уникнути ЗНО», – у статті з такою назвою рекламує майбутнім студентам та їхнім батькам свої послуги в.о. директора Світловодського політехнічного коледжу Кіровоградського національного технічного університету на початку 2015 року. Матеріал починається промовисто: «Питання ЗНО знову стає стресом для сімей, де є випускники. А чи можна отримати вищу освіту без цих хвилювань?» Виявляється, можна.

До Революції Гідності багато коледжів відкрито обіцяли вищу освіту без ЗНО. Але у 2015 році МОН спробувало перекрити лазівку для особливо хитрих, і повернути початкову ідею ЗНО: усі мають рівні права, до вишів вступають тільки найстаранніші. Міністерство оголосило, що запроваджує обовʼязкове ЗНО для всіх. Тоді студенти коледжів влаштували масові протести, і їм вдалося відстояти «схему».

Після цієї виграної битви профтехзаклади і коледжі, як правило, перестали відкрито позиціонувати себе, як трамплін до бакалаврату. Але сама схема, як видно з даних вступу, успішно живе.

Вочевидь, зараз серед чиновників МОН немає єдиної позиції, що робити із вступом «молодших спеціалістів».

Офіційна позиція міністерства відсутня, а різні чиновники висловлюють протилежні позиції. Зокрема, вищезгаданий спеціаліст Департаменту вищої освіти Кашперський фактично виправдовує наявний стан речей, а директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій заявляє, що випускники ПТУ і коледжів складатимуть ЗНО з української мови вже з наступного, 2018 року.

Не завжди схема

Екс-заступниця міністра освіти і науки Інна Совсун зауважує, що не завжди вступ до ВНЗ після коледжу є спробою обійти ЗНО. За її словами, існує чимало сильних коледжів, переважно технічних, які дають практичну підготовку. І далеко не всі випускники шкіл, котрі добре здають ЗНО з математики, хочуть вчитися на технічній спеціальності. Переважна більшість віддає перевагу так званій «економічній освіті», яка в нашому суспільстві вважається престижнішою.

«Через нестачу абітурієнтів на деякі технічні спеціальності, ВНЗ часто «закривають» бюджетне замовлення за рахунок молодших спеціалістів», ㅡ пояснює вона.

Для кого актуально

Та якщо взяти такі популярні напрями, як економіка, право, фінанси, банківська справа або педагогічні спеціальності, то вступ до вишу «через ПТУ» – це справді спосіб отримати вищу освіту в легкий спосіб, вважає Інна Совсун.

Наш аналіз підтверджує її слова. Згадані напрями мають найбільший попит серед молодших спеціалістів, які вступають на контракт.

Юристи, податківці, фінансисти

ТОП-15 спеціальностей, які обирають студенти, котрі не хочуть складати ЗНО

На першому місці – «Право» (понад 2,5 тисяч вступників з-поміж молодших спеціалістів), на другому ㅡ «Облік і оподаткування» (2251 вступників), на третьому ㅡ «Фінанси, банківська справа та страхування» (2203 вступників), на четвертому – «Менеджмент» (2093 вступників), на п’ятому – правознавство (2044 вступників). В ТОП-15 цього року потрапили педагогічні спеціальності (дошкільна освіта, початкова освіта, середня освіта). А це значить, що через 2-3 роки ми отримаємо понад 3 тисяч учителів і понад тисячу вихователів, компетентність яких під великим питанням.

Нижче на інтерактивному графіку червоними точками позначені «спеціальності» у вишах, на які взяли «молодших спеціалістів» більше, ніж в середньому по країні. Графіка інтерактивна: при кліку на точку ви побачите інформацію про спеціальність і виш.

ВНЗ для хитрих

На графіку рожева крапка означає, що кількість молодших спеціалістів вища за середню по країні: 27% для бюджету і 39% для контракту. Наведіть мишею на крапку, аби подивитись детальну інформацію.

Пошук за фахом

Пошук за ВНЗ

Дані: Інформаційна система «Конкурс» (vstup.info) станом на кінець вересня
Прим.: на графіку відсутні кілька крапок, де набір є нетипово-високим: більше 140 студентів.

Внизу графіки утворилася лінія із сірих точок, які лежать практично на осі Х. Це респектабельні навчальні заклади, котрі не граються з прийомом «молодих спеціалістів».

Аналізуючи університети за допомогою графіки, майте на увазі, що часто ВНЗ набирають на ту саму спеціальність окремо групу «молодших спеціалістів» і групу з вступників після школи. Це повʼязано із тим, що «молоді спеціалісти» навчаються за скороченою програмою. Тож якщо ви бачите спеціальність, де кількість вступників після школи дорівнює 0, перевірте наявність другої групи: там кількість учнів, які склали ЗНО, має дорівнювати 100%.

Якщо в навчальному закладі по більшості спеціальностей переважають молодші спеціалісти, це може бути недобрим сигналом.

Лідери по набору «молодших спеціалістів»

У таблиці 10 ВНЗ, які набрали найбільшу кількість студентів в обхід ЗНО. Внизу ви можете гортати таблицю далі і подивитися усі виші.

Як це працює

Ми побачили, що Національний університет біоресурсів і природокористування є лідером за кількістю вступників з-поміж молодших спеціалістів. І вирішили подивитись, що це за університет, і хто там навчається. Цей ВНЗ готує фахівців переважно для агробізнесу.

Заклад великий, має 10 корпусів, світлі коридори і сучасний ремонт. До його складу входять два інститути і 8 коледжів, які розташовані в Київській, Чернігівській, Тернопільській та Закарпатській областях.

Студенти, з якими ми поспілкувалися, кажуть, що навчання їм подобається, працевлаштуватися неважко – а багато хто працює вже під час навчання, щоправда, не завжди за фахом. Студенти аграрних спеціальностей влітку підробляють на зборі полуниці в Європі.

Проректор університету, доктор економічних наук, професор, академік Національної академії аграрних наук Сергій Кваша говорить, що навчальна програма коледжів, котрі входять до складу університету, адаптована для продовження навчання. На його думку, вища освіта на базі професійної є досить хорошою комбінацією. Адже у коледжах студенти отримують набагато більше прагматичних знань, тоді як класична університетська освіта залишається досить теоретизованою.

З приводу запровадження ЗНО для молодших спеціалістів він каже, що це недоцільно. Пояснює – держава вже витратила певні гроші на підготовку фахівця у коледжі, але для вступу в університет йому треба згадувати шкільну програму з української мови, біології, математики тощо. Логічнішим, на його думку, може бути незалежне комплексне випробовування з фахових дисциплін, яке дозволить перевірити рівень саме фахової підготовки та стане перехідною ланкою до університетської освіти.

Позиція передбачувана, адже завдяки «молодшим спеціалістам» його виш процвітає.

Ми не можемо стверджувати, що усі вступники з-поміж молодших спеціалістів мають на меті обійти ЗНО. Проте кожного року ми оплачуємо бюджетні місця людям, знання яких жодного разу не перевіряли на незалежному рівні.

Схема: «9 класів – коледж – навчання в університеті за скороченою програмою» несе загрозу самій ідеї зовнішнього незалежного оцінювання. З цього приводу докладно пише у своїй книзі «Розумники. Як виховати успішну особистість» американська журналістка Аманда Ріплі, яка вивчала системи шкільної освіти у різних країнах. Вона стверджує, що за даними міжнародних тестів учні країни, у яких для вступу до ВНЗ потрібно складати незалежні тести, більш наполегливі і володіють кращими знаннями, ніж учні тих країн, де таких тестів немає. Схема обходу ЗНО розслабляє учнів, виховує у них лінь і хитрість замість цілеспрямованості і наполегливості.

Як вирішити проблему?

Новий закон про освіту передбачає оцінювання знань після 9-го класу. І це могло б частково зняти проблему, бо запровадження закону прив’язане до старту старшої профільної школи. Тож за чинним календарем реформи, це станеться орієнтовно після 2026/2027 навчального року. І не факт, що запровадять повноцінне ЗНО, як зараз для випускників шкіл. Форму тесту ще має визначити МОН.

Сьогодні оцінювати знання «молодшого спеціаліста» точно повинен не виш, до якого той вступає. Як це зробити – питання для обговорення.

Можливо, ВНЗ, які по суті є продовженнями ПТУ, варто взагалі закрити. Так ми заощадимо кошти, зменшимо кількість бакалаврів, які потім ідуть працювати продавцями, і стимулюватимемо наполегливість учнів, котрі хочуть вчитися в університетах заради знань, а не диплома.

Також нам треба відходити від ситуації, коли вища освіта є у кожного електрика. «Молодші спеціалісти» – повноцінні фахівці, здебільшого прикладних спеціальностей, яких так потребує ринок праці. Держава має стимулювати їх залишалися в професії.

Звичайно, ті хто планує карʼєрно зростати, повинні мати змогу безкоштовно отримати вищу освіту. Але вони мають довести свої знання і наполегливість.

Інна Совсун вважає, що підхід до перевірки знань вступників з числа «молодших спеціалістів» має бути диференційованим. Якщо спеціальність наближена до академічних (економіка, право, бухгалтерія, менеджмент, банківська справа, педагогіка, право), то вони мають складати ЗНО. Насамперед тому, що подальше навчання за цими спеціальностями потребує якісної середньо освіти, котру покликане перевіряти ЗНО. А ще – задля забезпечення прозорого вступу на ці спеціальності на рівень бакалаврату, адже конкурси на них є дуже високими.

Для окремих технічних спеціальностей можна запровадити загальні фахові тести. Але це можливо лише для тих спеціальностей, за якими навчається порівняно велика кількість студентів. Розробка ж окремих тестів для малої кількості випускників – буде непомірно дорогою.

Як ми рахували

Ми використовували дані про зарахованих студентів у 2017 році. За законом, вступник повинен мати як мінімум три сертифікати ЗНО. Для творчих спеціальностей допускається два ЗНО та творчий іспит. Інформаційна система «Конкурс» (сайт vstup.info) містить інформацію щодо всіх абітурієнтів, включаючи інформацію про складові конкурсного бала.

Тож вступників, які мали три або два ЗНО, ми рахували як таких, що вступили за результатами ЗНО. Тих, хто мав лише 1 сертифікат або не мав жодного, – ми відносили до вступників, які не складали ЗНО.

Молодші спеціалісти при вступі до вищих навчальних закладів ЗНО не складають. В базі vstup.info щодо таких вступників є вказівка «на основі ОКР “Молодший спеціаліст”».

27% бюджетників вступає до університетів в обхід ЗНО

Дослідження ТЕКСТІВ. Над проектом працювали: Євгенія Дроздова, Надія Романенко.

Опубліковано: 25 жовтня 2017 року