http://texty.org.ua/fragments/Останні фрагменти ТекстівukWed, 08 Jul 2026 14:17:22 +0000https://texty.org.ua/fragments/117824/chomu-sankciyi-proty-hromadyan-ukrayiny-ye-nekonstytucijnymy-poyasnennya-mahery/Володимир Зеленський увів у дію санкції РНБО проти екснардепа Борислава Берези. Юрист Андрій Магера критикує санкції щодо громадян України та вказує на ознаки неконституційності.Wed, 08 Jul 2026 14:17:22 +0000https://texty.org.ua/fragments/117824/chomu-sankciyi-proty-hromadyan-ukrayiny-ye-nekonstytucijnymy-poyasnennya-mahery/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/741475430_804022199368781_1528690076689783052_n.original.jpg" alt="Фото ілюстративне. Джерело: фейсбук Андрія Магери" width="1043" height="695"/> <figcaption>Фото ілюстративне. Джерело: фейсбук Андрія Магери</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="5ups4">Про санкції.</p><p data-block-key="29mle">І раніше про це казав і сьогодні повторюся — застосування санкцій держави України щодо її громадян містить очевидні ознаки неконституційності. </p><p data-block-key="534a4">Громадянство — це не просто правовий звʼязок, а стійкий правовий звʼязок між носієм громадянства і державою, що полягає у наявності взаємних прав і обовʼязків. </p><p data-block-key="dtpla">Нагадаю, що навіть за її межами Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам (частина третя статті 25 Конституції України).</p><p data-block-key="e1vo6">Якщо говорити про права громадян в Україні, то конституційні права і свободи гарантуються і можуть обмежені лише у випадках, передбачених самою Конституцією.</p><p data-block-key="b2cic">Зокрема, право власності на землю гарантується громадянам статтею 14 Конституції і це право набувається і реалізується виключно відповідно до закону, а не указу Президента чи рішення РНБО.</p><p data-block-key="4n64">Так само право приватної власності набувається не в порядку, визначеному актом Президента чи рішенням РНБО, а в порядку, визначеному законом (частина друга статті 41 Конституції). </p><p data-block-key="62v01">Крім того, саме відповідно до закону, а не будь-якого підзаконного акта, громадяни можуть користуватися обʼєктами права державної та комунальної власності (частина третя статті 41 Конституції).</p><p data-block-key="2dlue">Кожен (не лише громадянин) має право на підприємницьку діяльність в Україні, не заборонену законом (стаття 42 Конституції). <br/>Конституція допускає обмеження підприємницької діяльності (і то на основі закону) лише щодо обмеженого кола осіб - депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування. </p><p data-block-key="8tvmh">Це лише окремий, далеко не повний перелік прав і свобод людини і громадянина, які не можуть обмежуватися не з підстав, передбачених самою Конституцією. </p><p data-block-key="1ogv">Ви запитаєте, чому застосовуються санкції до окремих громадян, а не відкриваються кримінальні провадження і не оголошуються підозри у вчинені конкретних кримінальних правопорушень? </p><p data-block-key="1qmer">Бо, по-перше, можливо, тому що в діях цих громадян складу кримінальних правопорушень нема.</p><p data-block-key="49oe1">А, по-друге, на кожній стадії кримінального провадження і за наявності певного процесуального статусу передбачені конституційні гарантії дотримання прав і свобод людини і громадянина — презумпція невинуватості індивіда (стаття 62 Конституції), право на судовий захист, в тому числі на судове оскарження (стаття 55 Конституції), а сам підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист (частина друга статті 63 Конституції).</p><p data-block-key="1d300">Скажіть, вам не видається дивним, що за частиною третьою статті 63 Конституції навіть засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду, а громадянин, підданий санкціям на основі указу Президента, всіма правами громадянина чомусь не користується? Можливо, тут щось не так і є предмет для розгляду Конституційним Судом України?</p><p data-block-key="9832n">До речі, а Уповноважений Верховної Ради України з прав людини часом не хоче звернутися до КСУ з поданням щодо неконституційності Закону України про санкції? Він не бачить проблем взагалі?</p><p data-block-key="8vfku">Більше того, маю великі сумніви чи можуть бути застосовані санкції навіть до іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають на території України.</p><p data-block-key="e110a">Якщо до громадян та таких, що проживають в Україні іноземців чи осіб без громадянства, існують питання щодо вчинення ними юридичних правопорушень, то для цього передбачені процедури, встановлені законом (Кримінальним кодексом, Кодексом про адміністративні правопорушення). Тим більше, що за пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними чи дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них є предметом регулювання винятково закону. </p><p data-block-key="3r073">Відтак держава не може підміняти види юридичної відповідальності для громадян будь-яким сурогатом чи будь-якою бутафорією у вигляді санкцій.</p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117823/u-bahatopoverxivci-na-livomu-berezi-kyyeva-zahynuly-11-lyudej-udar-zrujnuvav-pidval-oblashtovanyj-yak-ukryttya/Внаслідок атаки 6 липня у Дарницькому районі загинули 11 людей. Трагедія підсвітила системну проблему безпеки київських підвалів-укрить, про ризики яких Тексти писали раніше.Wed, 08 Jul 2026 14:05:00 +0000https://texty.org.ua/fragments/117823/u-bahatopoverxivci-na-livomu-berezi-kyyeva-zahynuly-11-lyudej-udar-zrujnuvav-pidval-oblashtovanyj-yak-ukryttya/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/6a4e0a641aefb.original.webp" alt="Перший поверх, вид в підвал будинку. Фото: Леся Падалка" width="800" height="1067"/> <figcaption>Перший поверх, вид в підвал будинку. Фото: Леся Падалка</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="mo1dt">Як пише <a href="https://lb.ua/kyiv/2026/07/08/750346_11_lyudey_zaginuli.html?fbclid=IwZnRzaAS69uJwZG9mA2ZkaWQWUKLo8ZXcntzdXTHFeXfYdqSH1NicQGV4dG4DYWVtAjExAHNydGMGYXBwX2lkCjY2Mjg1NjgzNzkAAR49RRe3L57ZeFUCMf2V85gZoCba9bI1XdI_CcLk-R8U6Bty2lJbhrs5sd0nPQ_aem_E1nPKpyoZ8-OJkpnGbJgMg#mrbvgpe1cb0megnpm7i" target="_blank" rel="noopener noreferrer">LB.ua</a>, ворожий удар прийшовся на нижні поверхи будинку монолітно-каркасного типу будівництва.</p><h2 data-block-key="7ucv7">У підвалі були люди</h2><p data-block-key="firhm">У результаті удару були повністю зруйновані частина квартир з 1 по 4 поверхи і завалено підвальне приміщення будинку.</p><p data-block-key="cppcc">За свідченнями мешканців будинку, в момент удару в підвальному приміщенні перебували люди. Серед них є загиблі. Речник ДСНС міста Києва Павло Петров повідомив виданню, що декілька тіл загиблих, які були деблоковані на цій локації, дійсно вилучили з підвального простору. Але інформації про те, де вони були на момент удару, рятувальники не мають.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/6a4e091f879c0.original.webp" alt="Рятувальники у підвалі будинку. Фото: ДСНС" width="1280" height="854"/> <figcaption>Рятувальники у підвалі будинку. Фото: ДСНС</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="9hn02">Як зазначається в публікації, на <a href="https://gis.kyivcity.gov.ua/shelter/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">офіційній мапі</a> підвал цього будинку позначений як укриття. За свідченнями сусідів, в результаті удару і провалу плит перекриття в підвалі були пошкоджені труби будинкових мереж, лилася гаряча вода. </p><h2 data-block-key="dsnco">Ризик окропу</h2><p data-block-key="cm28v"><i><mark class="highlight">Ремарка «Текстів»:</mark></i> Про ризик затоплення укриттів гарячою водою в разі влучання наше видання вже писало у <a href="https://texty.org.ua/articles/115768/chomu-u-kyyevi-pid-chas-tryvoh-bahato-lyudej-lyshayutsya-vdoma/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">статті про те, чому жителі Києва часто уникають офіційних сховищ</a>. Зокрема, мешканці столичних будинків звертали увагу на напіваварійний стан комунікацій у підвалах. Опитані нами кияни наголошували: перебувати під час атаки поруч із несправними трубами з гарячою водою, які у звичайні дні часто прориває, подекуди небезпечніше, ніж залишатися у квартирах, адже у разі прильоту люди ризикують опинитися в пастці з окропом.</p><p data-block-key="3i7mh">Нагадаємо, 6 липня РФ завдала масованого ракетно-дронового удару по Україні, центром атаки був Київ. Внаслідок обстрілу столиці найбільших руйнувань зазнали дві багатоповерхівки, в Подільському і Дарницькому районах. Загинуло 19 людей.</p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117822/sprava-vyriy-industries-oholyla-ne-problemy-vyrobnyka-a-kryzu-doviry-do-dbr-fursa/Фінансист Сергій Фурса аналізує причини візиту ДБР до виробника дронів «Вирій». Чому без суспільної довіри боротьба з корупцією неможлива та як затримка реформи ДБР віддаляє Україну від стандартів ЄС.Wed, 08 Jul 2026 13:30:48 +0000https://texty.org.ua/fragments/117822/sprava-vyriy-industries-oholyla-ne-problemy-vyrobnyka-a-kryzu-doviry-do-dbr-fursa/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/IMG_6632.original.jpg" alt="дбр" width="6240" height="4160"/> <figcaption></figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="h0ieo">Коли ДБР прийшло до "Вирію", це підсвітило проблеми не з "Вирієм", а з ДБР.</p><p data-block-key="d1nr2">І це ненормально. І саме тому реформа ДБР є в переліку ключових дій в рамках європейської інтеграції.</p><p data-block-key="5efci">Чи існує корупція на закупівлі дронів? Та звісно. Було б дивно, якби її не було. Це було б прям фантастично. Системно корумпована держава, де існує виняток в найбільш грошовитій сфері.</p><p data-block-key="fdeu5">Але так вже сталось, що обираючи між "Вирієм" і ДБР ми всі обираємо "Вирій". Коли представники ДБР приходять до цього виробника дронів, є три варіанти причин:</p><p data-block-key="8beaq">- Корупція при продажі зброї</p><p data-block-key="3tgi">- Політичні переслідування через публікації у ЗМІ власника виробника дронів</p><p data-block-key="au8j7">- Силовики відчувають запах грошей, а вони зараз у мілтеху, і як раніше приходили до айтівців, то зараз йдуть до виробників дронів</p><p data-block-key="bdlb1">І якщо ви ранжуєте у вашій голові ймовірності прийнятого в ДБР рішення, то побачите, що корупція стоїть на останньому місці. Легше повірити у дві інші причини.</p><p data-block-key="e5qqp">І це проблема. Бо корупція у закупівлях зброї є, і з нею варто боротися. Але коли це робить інституція без репутації, то боротьба неможлива. Силовики, податкова, поліція мають використовувати силу і повноваження. Їх мають боятися ті, хто грає в темну. Але їх одночасно мають поважати і мати довіру ті, хто грає в білу.</p><p data-block-key="7cidq">Якби до "Вирію" прийшло НАБУ чи БЕБ, кількість питань була б мізерна. Так, у НАБУ також бувають удари в молоко (Пивоварський, Коболєв, Висоцький), так, БЕБ тільки починає демонструвати нову якість після перезавантаження керівництва на чесному прозорому конкурсі. Але вони мають довіру. І тому мають шанс бороти темну сторону.</p><p data-block-key="5us66">А без суспільної довіри це неможливо.</p><p data-block-key="5d4rj">І тому, враховуючі актуальність теми боротьби з корупцією в армії, нам дуже потрібна довіра до ДБР. Але її немає. Ба більше, заборона розслідувати брата голови ДБР з боку Печерського суду якось не допомагає. І тому немає альтернативи якомога скорішій реформі. </p><p data-block-key="et31m">Якщо, звісно, є політична воля мати дієвий інститут із суспільною довірою. Якщо мета існування ДБР інша, то і політичної волі не буде.</p><p data-block-key="8d9km">Ми часто бідкаємось, що нас не чекають в ЄС. Що все довго. А зараз ще поляків попердолило на історичній темі. </p><p data-block-key="5qda6">Але щоб мати право казати, що нас не справедливо не беруть в ЄС, ми маємо поводити себе так, як країна, яка вже є в ЄС. І це не має бути орбанівська Угорщина. А ми радше поводимо себе як країна третього світу. Всі ці санкції на громадян України, що є прикладом позасудової розправи, контрольовані силовики і дикі рішення судів — це все стандартний набір країни третього світу.</p><p data-block-key="h5pm">І чого тоді ми хочемо? І чи хочемо ми в ЄС? І чи хочемо ми боротися з корупцією...</p><p data-block-key="7utl0">Ох уже ці кляті питання...</p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117821/front-dosi-u-hluxomu-kuti-zaluzhnyj-rozvinchuye-fantaziyi-pro-te-shcho-kinec-vijny-vzhe-blyzko-tekst/Аналіз Залужного поточної ситуації на фронті та в тилу. Чому технологічний глухий кут, удари по інфраструктурі та ресурси РФ виключають швидке закінчення війни.Wed, 08 Jul 2026 12:56:57 +0000https://texty.org.ua/fragments/117821/front-dosi-u-hluxomu-kuti-zaluzhnyj-rozvinchuye-fantaziyi-pro-te-shcho-kinec-vijny-vzhe-blyzko-tekst/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/738504171_1012033484753881_4369465434016972796_.original.jpg" alt="Фото ілюстративне. Джерело: Генштаб ЗСУ" width="2048" height="1365"/> <figcaption>Фото ілюстративне. Джерело: Генштаб ЗСУ</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="7570f">Я не належу до людей, які якимось чином лояльні до Росії. Проте вважаю, що нехтування здоровим глуздом через відсутність критичного мислення вже принесло Україні невидані у 21-му столітті страждання, які можуть поширитись всією Європою. А вона фактично залишається єдиною надією України як на виживання, так і на майбутнє.</p><p data-block-key="7cort">Дедалі більше ми бачимо в інформаційному просторі думки аналітиків, у тому числі з Європи та вже й США, що Росія програла війну. Звісно, причиною тому є пряме трактування подій війни українським та європейським інформаційним простором, у якому достатньо посилань саме на успіхи на полі бою та удари по логістиці і критичній інфраструктурі.</p><p data-block-key="5748f">Проте чи є цей розвиток подій сталим і чи можна вважати, що кінець війни вже близько? Або ситуація все ж таки інша та може змінюватися?</p><p data-block-key="b7da">Щоб зрозуміти усе це, звісно, потрібно бути ближче не до джерела інформації, а до головного органу військового управління, яким сьогодні є Генеральний штаб Збройних сил України. Лише він знає, який зв'язок між  окремими тактичними діями, ударами з гарними картинками, а також їх вартістю та залежністю від спроможностей партнерів і досягненням стратегічних та політичних цілей.</p><p data-block-key="5ga67">І якщо навіть вважати, що у війнах початку 21 століття стираються кордони між тактикою, оперативним мистецтвом, стратегією і навіть політикою, що могло, з одного боку, через досягнення тактичних цілей або шляхом тимчасового виведення з ладу окремих елементів логістики чи критичної інфраструктури вирішити політичні завдання — наприклад, як це було на початковому етапі АТО в Україні — то усе це точно не підходить під сучасну війну, де саме через розвиток науково-технічного прогресу фактично неможливо виконати тактичні завдання на землі. А такі відчутні і суттєві досягнення у завданні ударів по шляхах логістики та критичної інфраструктури є лише тимчасовим успіхом, який неодмінно, залежно від адекватності російського військового керівництва, повернеться з таким же або сильнішим ефектом по нашій стороні.</p><p data-block-key="2hv8r">Як працює логістика між великими прифронтовими містами і як власне вони функціонують в умовах дронового терору — дуже наглядно демонструє не лише траса М14, а й, наприклад, Херсон. Доля інших міст — це лише питання часу.</p><p data-block-key="b3eaa"><strong>Це і є війна на виснаження</strong>. Де за будь-яким успіхом або невдачею неодмінно стоїть ціна, яка завжди буде непомірно високою щодо реальних можливостей цей успіх забезпечити. І саме цей поріг терпимості до ціни і є визначальним для виживання.</p><p data-block-key="79a6q">А отже, вести мову про досягнення політичної мети, перемоги у війні  тактичними діями на полі бою або навіть ефективними ударами по логістиці та критичній інфраструктурі — явно виходить за межі здорового глузду. Тоді очевидно, що інформація про окремі тактичні успіхи на полі бою та болючі удари по логістиці та інфраструктурі зовсім не повинна навіювати фантазії про скоре закінчення війни.</p><p data-block-key="a87jc"><strong>Що ж відбувається на полі бою?  </strong>Очевидно, що ситуація на фронті й справді залишилася у глухому куті, який я описував наприкінці 2023 року.</p><p data-block-key="a2ek2">Насичення безпілотними комплексами різного типу поля бою та постійна модернізація призводить до постійного удосконалення тактики їхнього застосування. Станом на зараз питання навіть не в тому, як утримати ту чи іншу позицію, а як до неї дістатися або провести ротацію чи евакуацію. Досягнення будь-якої тактичної мети відбувається ціною величезних втрат, які непропорційні отриманим результатам.</p><p data-block-key="1bcd0">Для Росії, щоправда, ця опція все ще залишається доступною і як наслідок — дає росіянам можливість сконцентруватись на виконанні відносно значущих тактичних завдань, як це зараз відбувається з Костянтинівкою, а раніше було з Покровськом та Мирноградом.</p><p data-block-key="7e8nn">Виконати такі ж завдання з нашого боку через відсутність засобів захисту від нової зброї та як наслідок — постійно втрачати велику кількість людей все більше неможливо. Відповідно, саме зараз на полі бою залишається ситуація, коли неможливо досягнути оперативних, не кажучи вже про стратегічні, цілей, а вирішення тактичних завдань здійснюється поза загальною стратегією і, як наслідок, не впливає на загальну ситуацію.</p><p data-block-key="4krrc">Разом з тим, навіть утримання нинішнього глухого кута потребує не лише значних коштів, а й персоналу. Наприклад — операторів БПЛА та підтримуючої ланки, вже не кажучи про піхоту, яка має утримувати ту чи іншу територію.</p><p data-block-key="6mhje">І в результаті не можна говорити про перемогу на полі бою ні для Росії, ні для України. Бо з одного боку Росія не може навіть теоретично окупувати Україну військовим шляхом, а Україна поки не може тим же військовим шляхом деокупувати захоплену територію.</p><p data-block-key="cqek5">Усе описане, що відбувається на лінії фронту, абсолютно відповідає і ситуації зі знищенням логістики та виснаженням критичної інфраструктури. Очевидно, що попри відчутну результативність таких ударів, їхня вартість і технологічна залежність від, наприклад, космічної складової, не дозволяє використовувати цей ефект як довготривалий стратегічний аргумент. Це лише тимчасове перехоплення ініціативи, яке могло б стати рішучим, але при подоланні цілого ряду проблем, як фінансових, так і технологічних, що будуть потребувати достатнього часу для реалізації.</p><p data-block-key="22ohv">Разом з тим, наприклад, через нестабільність ситуації на Заході та недоліки в стійкості управління цими процесами, такі кроки малоймовірні. Але знову ж таки, якщо очевидно, що в нових умовах неможливо використовувати підходи 2022-2023 року, то чи існують такі підходи для оцінки нинішньої ситуації? Попри відсутність такої методики в математичному вимірі, чи можна все ж таки дати відповідь на питання: <strong>чи програла Росія</strong>?</p><p data-block-key="255f9">Перш за все, щодо заявлених Росією політичних цілей можна вважати, що Росія їх не досягла, а значить не перемогла. Проте, цей висновок буде справедливим лише тоді, коли Росія погодиться припинити війну. Безумовно, цього не станеться.</p><p data-block-key="11dds"><strong>Чи перемогла Україна?</strong> У тому сенсі, що Росія не досягла своїх цілей, так. Але, по-перше, Росія не вийшла з війни і не визнала поразки. По-друге, Росія окупувала великі території, які Україна поки не зможе повернути. І будь-який мирний договір буде болючим у питаннях територій. Це очевидно.</p><p data-block-key="aj9lo">По-третє, навіть завдаючи нищівних ударів російській економіці, Україна залишається залежною від фінансової і технологічної підтримки та накопичує безліч внутрішніх проблем, з якими чим далі, тим важче  впоратися.</p><p data-block-key="63pm2">По-четверте, Росія повністю це розуміє і покладається на виснаження України  як морально, так і фізично. Крім того, Росія має більший запас ресурсів, хоч які, але власні космічні можливості та випереджає у виробництві, наприклад, балістичних ракет. Бо просто неможливо виготовити достатньо систем ППО, щоб протидіяти цьому.</p><p data-block-key="34kbi">По-п'яте, можна оцінити, чи перемагає Україна і чи програє Росія, оцінивши рівень міжнародної підтримки. А вона демонструє ознаки серйозного ослаблення через відступ США від України та існуючі розбіжності в межах Європейського Союзу. Гарні фотосесії і різноманітні форуми мають ефект об’єднання навколо України, проте зовсім не об’єднують Європу у боротьбі з Росією. А зростання вимог від наших сусідів до нас свідчить про те, що з майбутнім європейської безпеки не все гаразд.</p><p data-block-key="33gm4">Шосте — це війна на виснаження. <strong>У ній не буде переможців, лише переможені.</strong> До цього списку поки входять Росія та Україна, які попри прагнення видати бажане за дійсне, більше втратили, ніж здобули. Цей список буде розширюватися.</p><p data-block-key="36a0">Отже, війна, попри глухий кут на фронті, продовжується, розширюючи як інструментарій її ведення, так і постійно вносячи корективи у політичну мету сторін. Сьогодні війна на виснаження вийшла далеко за лінію фронту і перейшла, з одного боку, у знищення логістичних маршрутів та тестування систем ППО, а з іншого — у змагання вразливості критичної інфраструктури. </p><p data-block-key="8g2k2">Усе це абсолютно змінило парадигму війни від повного розгрому противника або капітуляції до зростання внутрішніх загроз через високу ціну повітряних ударів і спроби захисту від них та створення напруги у суспільстві. Саме це суспільство має вирішити долю війни.</p><p data-block-key="31khd">А тому війна не обмежується полем бою і фактично стерла повністю межу між ним і рештою країни. Це може призвести до так званого стратегічного ефекту, який і може принести таке очікуване завершення війни. Проте, перспектива його отримати сьогодні все ще малоймовірна через цілий ряд причин. </p><p data-block-key="3f124">Головна з яких поки непередбачуваність фінансового ресурсу та як наслідок — неможливість накопичити і зберегти резерви для рішучого удару. Ракетний, протиракетний  і дронові запаси зараз залишаються головним політичним аргументом, а технологічні можливості та можливості космосу — геополітичним інструментом впливу на такі аргументи.</p></div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="7570f"><strong>Фронт залишається важливою ареною війни, проте підходи до його оцінки вже давно змінилися.</strong> Рух лінії зіткнення залишається інформаційно і стратегічно важливим саме у територіальних перспективах, проте імовірно, вже не визначальним щодо завершення війни, а є лише одним з аргументів. Тому саме його фіксація і стабілізація є вкрай важливою.</p><p data-block-key="b4veq">Більше того, навіть територіальні здобутки, які виглядали стратегічними, наприклад сухопутний коридор до Криму з Маріуполя, через розвиток науково-технічного прогресу не тільки унеможливив його використання, а й став вагомим аргументом у політиці. Така ж доля спіткала і Крим, який унаслідок своєї природної вразливості став не здобутком, а резервацією минулих надій і перемог.</p><p data-block-key="bsdev">Півострів опиняється у зростаючій логістичній ізоляції, яка спричинена фактичним припиненням сухопутного коридору вздовж північного узбережжя Азовського моря через атаки наших безпілотників. Внаслідок цього стратегічне значення сухопутного коридору, створеного з величезними труднощами, ставиться під великий сумнів. У Криму зростає  паливна криза, відбуваються перерви у постачанні продуктів харчування тощо.</p><p data-block-key="2l0l9">Чи не спіткає окупантів така ж доля з окупованими селами в Херсонській і Запорізькій областях? Імовірно, так. Це той випадок, коли якщо ти не можеш забрати з собою те, що вкрав, то краще його залишити.</p><p data-block-key="3mrt5">Усе це лише аргумент у можливих перемовинах, проте, на жаль, цей аргумент не останній. Далі все це чекає і наші великі міста та їхню інфраструктуру, про захист якої необхідно негайно думати.</p><p data-block-key="8upgf">Війна на виснаження не характеризується кількістю захоплених або звільнених територій. Тим паче — це не окремі технологічні рішення та їхні миттєві результати. Війна на виснаження — <strong>це здатність людей терпіти її продовження та міжнародна підтримка, яка направлена не лише на допомогу, а й на фізичне обмеження Росії і формування майбутнього безпекового середовища.</strong> Це складна система взаємодії і керівництва усіма процесами всередині держави у надскладних умовах. Лише це може показати реальний результат і дати обрис майбутнього закінчення війни. Шкода, що аналітики цього не бачать. Проте, нам від цього не легше.</p><p data-block-key="761jd">Шукаючи вихід, ми знову і знову повертаємося до чогось, що зробить наше життя легшим і обов’язково без нашої участі. Дивлячись на зовнішню форму і не занурюючись у суть, ми знаходимо НАТО. Ця магічна військова організація щоразу то викликає надію, то спонукає до розвитку, але все ще залишається чи не єдиним міжнародно військово-політичним альянсом. Хтось дивується, що за 13 років війни у центрі Європи НАТО так і не прийняв жодної бойової дії, не реагував на неодноразові провокації як до самого блоку, так і до країн, які він захищає. У когось це викликає подив, у когось іронію, а у більшості — традиційне занепокоєння.</p><p data-block-key="entan">Ми, українці, які отримали і отримуємо допомогу, звісно, поважаємо інституцію, яка має майже 80-ти річну історію. Історію не лише служіння, а й розвитку, розширення та дотримання принципів, які за будь-яких умов мають людське обличчя і виглядають абсолютно недосяжними саме через це.</p><p data-block-key="c0p3d">Сьогодні, у часи стрімкого розвитку науково-технічного прогресу та як наслідок - розвитку форм і способів збройної боротьби, НАТО переживає дуже складні часи. Фактично, найбільша військово-політична організація світу залишається готовою до війни минулого, все ще подаючи надію і випробовуючи долі країн-учасниць. Але на жаль, це не головна проблема альянсу.</p><p data-block-key="bhhlq">Головна проблема полягає у тому, що ця організація створювалася у розпал «холодної війни». Війни, під час якої була мета уникнути ядерного конфлікту з СРСР. Усе це чітко спостерігалось протягом 2023 року, коли головне — не переступити якусь червону лінію, намальовану самою історією. «Холодна війна» вже давно закінчилася. Залишається незмінним тільки НАТО, що побудовано на стратегії уникнення конфліктів. Саме тому, Україна досі не є членом альянсу, попри очевидні переваги її членства. <strong>І саме тому, ми бачимо об’єднання навколо України, але не об’єднання проти Росії. Ось чому ця війна продовжується.</strong></p><p data-block-key="5ppn1">Такий підхід НАТО не має перспективи ні в технічному, ні в політичному плані. Не тому, що НАТО погане, а тому, що це <strong>альянс старого світу, якого вже не існує.</strong></p><p data-block-key="darmq">Система безпеки нового світу залежить від тих, хто рятує цілу країну в центрі Європи, і тих, хто готовий об’єднати всіх на цьому шляху. І якщо перші — це ми, українці, то хто готовий бути другим — сподіваюсь, скоро побачимо.</p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117820/dbr-proty-odnoho-z-najbilshyx-vyrobnykiv-droniv-shcho-vidomo-pro-spravu-vyriy-industries/Масштабні обшуки ДБР у Vyriy Industries. Силовики підозрюють виробника FPV-дронів у завищенні цін на майже 7 млрд грн та використанні фіктивних ФОПів. Директор компанії Олексій Бабенко назвав звинувачення абсурдними.Wed, 08 Jul 2026 12:08:43 +0000https://texty.org.ua/fragments/117820/dbr-proty-odnoho-z-najbilshyx-vyrobnykiv-droniv-shcho-vidomo-pro-spravu-vyriy-industries/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/170c633737912a7eba8d41d0946aa29a1783455228.original.jpg" alt="Оптоволоконний дрон компанії Vyriy Industries. Фото: Оборонка" width="1920" height="1280"/> <figcaption>Оптоволоконний дрон компанії Vyriy Industries. Фото: Оборонка</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="thgh9">Версія ДБР і ОГП</h2><p data-block-key="bsn1a">ДБР <a href="https://dbr.gov.ua/news/dbr-provodit-slidchi-dii-u-spravi-shhodo-mozhlivogo-zavishhennya-vartosti-bezpilotnikiv-zakuplenih-na-majzhe-7-mlrd-grn-derzhavnih-koshtiv" target="_blank" rel="noopener noreferrer">повідомило</a>, що кримінальне провадження стосується можливого штучного завищення вартості дронів.</p><p data-block-key="26n8i">За даними <a href="https://www.gp.gov.ua/ua/posts/rozslidujetsya-zavolodinnya-byudzetnimi-kostami-pid-cas-zakupivli-bpla-na-maize-7-mlrd-grn?fbclid=IwY2xjawS5_ltleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFoS255Y2l6cjN4SDROcnNSc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHhMUyf3p0abnK3PMIX0ZoGid8a0q0HHxYsbeEPWBEDWKab1ROQrNlTMTuasi_aem_pryE9hCr6hOoaNE0R0gUIA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">слідства</a>, у 2025 році приватне підприємство уклало державні контракти з ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» на постачання БПЛА різних типів та модифікацій на загальну суму 6,95 мільярда гривень. </p><p data-block-key="3332n">Правоохоронці перевіряють версію про штучне збільшення виробничої собівартості, адміністративних та інших витрат, що впливали на кінцеву ціну продукції. Для документального оформлення цих операцій могли використовуватися договори з нерезидентами, резидентами та ФОПами з ознаками фіктивності.</p><p data-block-key="easks">За матеріалами Державної служби фінансового моніторингу України встановлено фінансові операції на суму понад 197 мільйонів гривень, які наразі перевіряються на предмет легалізації доходів. </p><p data-block-key="1m2hu">ДБР зазначає, що вже встановлено понад 150 ФОПів, серед яких виявилися студенти, майстри манікюру та працівники магазинів. Офіс Генерального прокурора деталізував результати слідчих дій.</p><p data-block-key="euist">«Під час проведених обшуків, за адресами проживання окремих керівників ФОПів, які виконували багатомільйонні контракти, встановлено, що їх спосіб та стиль життя не свідчать про наявність будь-яких статків та доходів. Загальна сума таких сумнівних операцій становить понад 197 млн грн. Слідство перевіряє, чи могли ці кошти використовуватися для подальшого виведення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом», — заявили в ОГП.</p><p data-block-key="8pamj">Крім того, правоохоронці виявили значні обсяги готівки, не облікованої у первинній фінансовій звітності, що, на їхню думку, може свідчити про схеми ухилення від сплати податків та виведення безготівкових коштів. Питання про повідомлення причетним особам про підозру буде вирішено за результатами слідчих дій.</p><h2 data-block-key="e0uk9">Позиція компанії «Вирій»</h2><p data-block-key="5iaq5">Директор Vyriy Industries Олексій Бабенко на пресконференції, де побував журналіст видання «<a href="https://oboronka.mezha.ua/babenko-rozpoviv-pro-obshuki-na-pres-konferenciji-313021/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAYnJpZBExNUxibTBiRGlCU3BUb2xYbnNydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR6bD3kQHHD0Pj0yTpwPe2r4PKIOWZAsZwup2_E0akoxeqJjQS9wnpOhS60SmQ_aem_Z_ZXXTzrEDdA_zNVvKgoTw" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Оборонка</a>», повідомив, що 7 липня правоохоронці провели понад 40 обшуків. </p><p data-block-key="4k8d0">Слідчі дії зачепили саму компанію, помешкання директора, його матері, родичів, а також підрядників у різних містах України. Обшуки відбулися у форматі «невідкладних дій» без попередньої ухвали суду, а функціонери компанії наразі проходять у справі як свідки. Бабенко категорично заперечує будь-яке завищення цін на безпілотники.</p><p data-block-key="4prtd">«Претензія про завищення цін є абсолютно абсурдною. Низькі ціни – це наша фішка, і вона ультимативна. Люди, які готували всю цю історію, певно навіть не погуглили, за скільки ми взагалі дрони продаємо», — наголосив керівник підприємства.</p><p data-block-key="89kqu">Коментуючи інформацію силовиків про роботу з ФОПами та транзакції на 197 мільйонів гривень, Бабенко пояснив, що ці гроші перераховувалися вітчизняним компаніям для закупівлі українських компонентів для FPV-дронів. За його словами, розгалужена мережа є виробничою необхідністю.</p><p data-block-key="2uab2">«Я десь бачив вкид про 150 ФОПів, з якими ми працюємо. Я відкрию секрет: по звітності їх має бути близько 400-500, тому що одна компанія не може виробити 8,5 млн компонентів», — заявив Олексій Бабенко.</p><p data-block-key="bkbod">Він також прокоментував вилучення великої суми готівки в одному з офісів компанії. Директор підтвердив наявність цих коштів, але запевнив у їхньому повністю законному походженні та пояснив специфіку виплат.</p><p data-block-key="1hg9q">«Знайшли в офісі близько 40 млн грн. Це гроші на зарплати. Тут всі можуть подумати, що ми виплачуємо зарплату в конвертах. Але вони легальні, ми виводимо гроші в готівку легально», — зазначив керівник.</p><p data-block-key="c8b7s">Він додав, що виплата зарплат готівкою здійснюється виключно з міркувань безпеки, аби через банківські установи не розкривати списки співробітників оборонного підприємства. </p><p data-block-key="51jsp">Наразі Vyriy Industries виробляє кожен четвертий український FPV-дрон, а також забезпечує близько третини постачань через сервіс Dot-Chain Defence. Бабенко зауважив, що перед обшуками проти компанії розгорнули дискредитаційну кампанію в анонімних Telegram-каналах. Водночас він зазначив, що не вірить у зв'язок обшуків із резонансною публікацією про катування військових у виданні «Бабель», співвласником якого він є, та заперечив будь-який свій вплив на редакцію.</p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117819/ce-duzhe-nebezpechna-tendenciya-sevhil-musayeva-zayavyla-pro-tysk-sylovykiv-na-media-ta-biznes/Спроби впливу на медіа та обшуки: Севгіль Мусаєва заявила про загрозливу тенденцію посилення силового блоку.Wed, 08 Jul 2026 10:51:54 +0000https://texty.org.ua/fragments/117819/ce-duzhe-nebezpechna-tendenciya-sevhil-musayeva-zayavyla-pro-tysk-sylovykiv-na-media-ta-biznes/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/17_main.original.webp" alt="Фото ілюстративне, з відкритих джерел" width="770" height="489"/> <figcaption>Фото ілюстративне, з відкритих джерел</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="eu3bn">Про це Мусаєва написала у колонці для <a href="https://www.pravda.com.ua/columns/2026/07/07/8042917/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">УП</a>. </p><p data-block-key="doqld">Події останніх днів вона називає періодом, коли «окремі новини складаються в дуже тривожну картину». Медійниця наводить кілька послідовних фактів, які ілюструють її слова та вказують на небезпечні суспільні тенденції.</p><h2 data-block-key="esjjf">Заборони медіа та обшуки</h2><p data-block-key="a03v9">Журналістка пише, що спершу суд заборонив журналістам «Слідство.Інфо» публікувати розслідування про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР. Севгіль Мусаєва наголошує, що йдеться «не про спростування фактів чи пояснення походження майна, а саме про тупу та примітивну заборону на публікацію».</p><p data-block-key="6h398"><strong>Докладніше про це тут: </strong><a href="https://texty.org.ua/fragments/117812/pecherskyj-sud-zaboronyv-slidstvuinfo-ta-cpk-publikuvaty-rozsliduvannya-pro-143-obyekty-neruxomosti-brata-dyrektora-dbr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>Печерський суд заборонив «Слідству.Інфо» та ЦПК публікувати розслідування про 143 обʼєкти нерухомості брата директора ДБР</strong></a></p><p data-block-key="9kgvk">Потім стало відомо, що ДБР прийшло з обшуками до власника виробника дронів «Вирій», а також до співвласника видання «Бабель». Останнє, як нагадує редакторка, нещодавно опублікувало резонансне розслідування про полк «Скеля» та загибель військовослужбовців під час проходження підготовки. </p><p data-block-key="f82kq"><strong>Читайте до теми: </strong><a href="https://texty.org.ua/fragments/117813/dbr-pryjshlo-z-obshukamy-do-vyrobnyka-droniv-vyriy-industries-ta-joho-dyrektora/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>ДБР прийшло з обшуками до виробника дронів Vyriy та його директора, що є співвласником «Бабеля»</strong></a></p><p data-block-key="3jp6u">При цьому вона звертає увагу на деталь: директор ДБР тоді ж заявив, що про описані в розслідуванні факти відомству раніше не було відомо.</p><p data-block-key="8j6hs">«Обидві ситуації я особисто сприймаю як спробу впливу на роботу медіа», — констатує журналістка.</p><h2 data-block-key="a9iio">Гучні справи та санкції</h2><p data-block-key="er5gt">У цей самий день з’явилася новина про вбивство головної підозрюваної у справі замаху на Вадима Єрмолаєва, де фігурує співробітник ГУР. Як зазначає медійниця, питання, як жінка перетнула кордон з Україною в той момент, коли вже мала бути оголошена у міжнародний розшук, наразі залишається відкритим. </p><p data-block-key="c8761"><strong>Читайте докладніше: </strong><a href="https://texty.org.ua/fragments/117810/zamax-na-vbyvstvo-v-monako-v-ukrayini-znajshly-mertvoyu-pidozryuvanu-do-zlochynu-prychetnyj-spivrobitnyk-hur/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>Після замаху в Монако в Україні знайшли тіло підозрюваної: затримано співробітника ГУР та експравоохоронця</strong></a></p><p data-block-key="amu9e">Крім того, того-таки 7 липня президент увів у дію санкції РНБО проти колишнього нардепа Борислава Берези.</p><p data-block-key="7uafl">Як пояснює Севгіль Мусаєва, кожну з цих історій можна пояснювати або розбирати в юридичних деталях, і, на перший погляд, вони не мають нічого спільного. «Але разом вони показують дещо значно важливіше і загрозливіше», — переконана вона.</p><h2 data-block-key="5e51l">Загроза для демократії та силовий блок</h2><p data-block-key="as15e">За словами головної редакторки УП, ми дедалі частіше бачимо, як силові структури стають основними героями суспільно-політичного життя. Вони присутні в найгучніших конфліктах, формують порядок денний, а також намагаються впливати на медіа, бізнес, політику і суспільні процеси. Медійниця називає це «дуже-дуже небезпечною тенденцією». </p><p data-block-key="530np">На її думку, коли дедалі більше суспільно важливих конфліктів переходять із площини відкритого судового розгляду в площину санкцій, заборон, силових рішень або боротьби за інформаційний вплив, це лише посилює відчуття хаосу.</p><p data-block-key="35hlv">Журналістка підкреслює, що під час війни країна потребує сильних інституцій, а не країни, в якій усе більше рішень, конфліктів і суспільних процесів проходять через силовий блок.</p><p data-block-key="9lub3">«Жодна демократія не може нормально розвиватися, коли правоохоронні органи, спецслужби та інші силові структури починають відігравати надмірну роль у суспільному житті, а їхній вплив стає більшим за вплив інститутів контролю, права та публічної відповідальності», — наголошує вона.</p><p data-block-key="98p2">Найгіршим у цій ситуації, як пояснює Севгіль Мусаєва, є те, що ці процеси вже давно виходять за межі окремих історій чи окремих прізвищ. За її словами, йдеться про атмосферу, в якій дедалі більше питань вирішується через тиск, вплив або демонстрацію можливостей.</p><p data-block-key="4j51a">Медійниця резюмує, що в жодній країні це ніколи не призводило до хороших наслідків, і характеризує нинішню ситуацію як «дуже і дуже загрозливу».</p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117818/1-180-urazhenyx-cilej-i-novyj-boyeprypas-proty-artyleriyi-yak-rozhortalasya-masshtabna-specoperaciya-ashan/Спецоперація «Ашан» дозволила Силам оборони уразити 1 180 ворожих цілей у глибокому тилу. Міністр оборони Михайло Федоров розповів, як технології та накопичення дронів зупинили наступ ворога.Wed, 08 Jul 2026 09:42:00 +0000https://texty.org.ua/fragments/117818/1-180-urazhenyx-cilej-i-novyj-boyeprypas-proty-artyleriyi-yak-rozhortalasya-masshtabna-specoperaciya-ashan/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Snimok_ekrana_2026-07-08_124137.original.png" alt="Скриншот з відео" width="894" height="602"/> <figcaption>Скриншот з відео</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="pob9y">Про деталі асиметричних дій проти ЗС РФ і масштабні результати ударів у глибокому тилу ворога <a href="https://t.me/zedigital/6864" target="_blank" rel="noopener noreferrer">повідомив</a> міністр оборони Михайло Федоров.</p><h2 data-block-key="b3o76">Перший розгром ворожої техніки</h2><p data-block-key="69dpe">За словами очільника оборонного відомства, головним завданням українських військових є асиметричні дії проти противника. Торік за ініціативою президента та рішенням Ставки було виділено додаткові кошти для проведення спецоперації.</p><p data-block-key="5a39d">«Ми накопичили спеціально розроблені дрони, зібрали необхідні розвідувальні дані та підготували масштабний удар по техніці противника в глибокому тилу. глибокому тилу», — розповів Федоров.</p><p data-block-key="v5uc">Ефективність планування підтвердилася вже у перші дні реалізації задуму. Лише за три доби Сили оборони уразили 949 ворожих цілей, після чого ворог відвів значну частину техніки від лінії фронту, а на відновлення втрат йому знадобилися місяці.</p><h2 data-block-key="8h1eo">Новий боєприпас проти артилерії та результати другого етапу</h2><p data-block-key="5aa46">Кілька тижнів тому Сили оборони повторили цю операцію, зосередившись на ворожій артилерії, яка залишається одним із головних викликів на полі бою. Для пошуку нових рішень було розроблено новий боєприпас для ураження артилерії. Другий етап операції приніс ураження 231 цілі, з яких 171 було знищено.</p><p data-block-key="bvdjs">Загалом за два етапи операції «Ашан» Сили оборони уразили 1 180 ворожих цілей. Міністр оборони висловив окрему подяку за реалізацію цієї операції військовим з окремого загону спеціального призначення Lasarʼs Group НГУ, 412 окремій бригаді безпілотних систем NEMESIS та всім іншим військовим, які втілили цей задум у життя.</p></div> <div class="block-responsive_iframe"><section class="block-responsive_iframe text-width" > <div class="responsive-iframe-container" style="padding-bottom: 60%;" > <iframe src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=314&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Freel%2F994063136876164%2F&show_text=false&width=560&t=0" width="560" height="314" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share" allowFullScreen="true"></iframe> </div> <div class="figcaption"></div> </section></div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="pob9y"><strong>Дивіться також:</strong> <a href="https://texty.org.ua/fragments/117817/syly-bezpilotnyx-system-za-nich-urazyly-9-tankeriv-tinovoho-flotu-rf-video/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>Сили безпілотних систем за ніч уразили 9 танкерів тіньового флоту РФ (ВІДЕО)</strong></a></p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117817/syly-bezpilotnyx-system-za-nich-urazyly-9-tankeriv-tinovoho-flotu-rf-video/Сили безпілотних систем під керівництвом Роберта Мадяра Бровді за ніч 8 липня уразили 9 танкерів тіньового флоту РФ в Азовському морі та 6 електропідстанцій у Криму. Деталі масштабної операції СБС.Wed, 08 Jul 2026 08:01:00 +0000https://texty.org.ua/fragments/117817/syly-bezpilotnyx-system-za-nich-urazyly-9-tankeriv-tinovoho-flotu-rf-video/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Snimok_ekrana_2026-07-08_105900.original.png" alt="танкери" width="1174" height="553"/> <figcaption></figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="yfc6n">Про це <a href="https://www.facebook.com/Brovdi.Art" target="_blank" rel="noopener noreferrer">повідомив</a> командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді.</p><h2 data-block-key="2i9nn">Розгром російського тіньового флоту</h2><p data-block-key="5pm8o">Протягом ночі 8 липня «Птахи СБС» відпрацювали по дев'яти танкерах тіньового флоту РФ в акваторії Азовського моря. Цей успіх став частиною масштабної триденної операції українських безпілотних систем. Загалом протягом 72 годин воїнам вдалося уразити 21 одиницю суден окупантів. Серед уражених морських цілей — 19 танкерів тіньового флоту РФ, один сухогруз, а також один паром безпосередньо у Керчі.</p><p data-block-key="74srf">Ефективне вогневе ураження на воді та в портах забезпечили пілоти підрозділу «Кайрос» 414-ї окремої бригади СБС «Птахи Мадяра», 413-го окремого полку СБС «Рейд» та 1-го окремого центру СБС.</p><h2 data-block-key="2567j">Знеструмлення окупованого Криму</h2><p data-block-key="fmt82">Паралельно з ліквідацією логістики в морі, безпілотники атакували військову та енергетичну інфраструктуру загарбників. Протягом ночі в оперативній глибині окупанта на території Криму та в південній частині тимчасово окупованих територій України «Птахи СБС» уразили 53 військові цілі.</p><p data-block-key="f8291">У межах операції під умовною назвою «Кримський рубильник off» українські сили протягом ночі відпрацювали по шести електропідстанціях та інших чутливих об'єктах загарбників.</p><p data-block-key="bink6">Загалом у період з 1 по 8 липня підрозділи вивели з ладу рівно 50 російських енерговузлів. Командувач СБС зазначив, що детальний звіт щодо цих ударів буде оприлюднений згодом.</p><p data-block-key="4h9b7">Усі операції з ураження об'єктів у глибокому тилу ворога відбулися за чіткої координації новоствореного Центру глибинного ураження Сил безпілотних систем.</p></div> <div class="block-responsive_iframe"><section class="block-responsive_iframe text-width" > <div class="responsive-iframe-container" style="padding-bottom: 65%;" > <iframe src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=314&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Freel%2F1810930183224132%2F&show_text=false&width=560&t=0" width="560" height="314" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share" allowFullScreen="true"></iframe> </div> <div class="figcaption"></div> </section></div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="yfc6n"><strong>Читайте також:</strong> <a href="https://texty.org.ua/fragments/117803/sso-urazyly-najpotuzhnishyj-i-najbilsh-nedostupnyj-npz-rosiyi-foto/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>ССО успішно атакували найпотужніший і найбільш недоступний НПЗ Росії (ФОТО)</strong></a></p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117816/raketnyj-udar-rf-po-kyyevu-zahynula-zhinka-shche-dvoye-lyudej-postrazhdaly/Внаслідок нічної атаки РФ на Київ 8 липня загинула жінка, пошкоджено депо та будинки. ППО збила 139 дронів. Читайте подробиці від Нацполіції.Wed, 08 Jul 2026 07:42:50 +0000https://texty.org.ua/fragments/117816/raketnyj-udar-rf-po-kyyevu-zahynula-zhinka-shche-dvoye-lyudej-postrazhdaly/Политика<![CDATA[<div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/photo_2026-07-08_08-43-15.original.jpg" alt="київ атака 8 липня" width="1280" height="854"/> <figcaption></figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="32j20">Про це <a href="https://t.me/UA_National_Police/71019" target="_blank" rel="noopener noreferrer">повідомляє</a> Національна поліція України. </p><p data-block-key="auhq2">"У ніч на 8 липня Російська Федерація знову атакувала Київ. Внаслідок удару загинула жінка та постраждали двоє чоловіків у Святошинському районі", — йдеться у повідомленні. </p><p data-block-key="8ibfh">Серед пошкоджень у місті: житлові будинки, гаражний кооператив, автомобілі, серед яких службове авто екіпажу патрульної поліції, а також трамвайне депо та трамваї. </p><p data-block-key="ats4j">Рятувальники працюють на місцях ударів. Для прийому заяв поряд із місцями атаки розгорнуто мобільні поліцейські пункти.</p><p data-block-key="2f1e">Як повідомлялося раніше, жителі Києва вночі, 8 липня, почули вибухи, після чого увімкнули повітряну тривогу. Було відомо про двох постраждалих.</p><p data-block-key="a80u">У Деснянському районі через влучання ракети виникла пожежа на складських приміщеннях. У Святошинському районі загорілися адміністративна будівля та складські приміщення. Також за іншою адресою горів гаражний кооператив, пожежу там ліквідували. </p><p data-block-key="8i88k">За <a href="https://t.me/kpszsu/67709" target="_blank" rel="noopener noreferrer">даними</a> Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 8 липня російські війська атакували Україну п'ятьма балістичними ракетами, двома протирадіолокаційними ракетами та 169 безпілотниками різних типів. Сили протиповітряної оборони знешкодили 139 ворожих дронів.</p></div>]]>https://texty.org.ua/fragments/117815/i-y--yyyy-y--iy-ii/Медіарух заявив про тиск на журналістику після обшуків ДБР у співвласника «Бабеля» Олексія Бабенка та заборони суду публікувати розслідування про брата директора ДБР Олексія Сухачова.Tue, 07 Jul 2026 16:49:00 +0000https://texty.org.ua/fragments/117815/i-y--yyyy-y--iy-ii/Политика<![CDATA[<div class="block-richtext"><p data-block-key="ym26n">Протягом кількох днів в Україні відбулися дві події, які, на нашу думку, складаються в тривожну тенденцію тиску на медіа, що розслідують діяльність владних і правоохоронних інституцій. </p><p data-block-key="uh88m">7 липня Державне бюро розслідувань <a href="https://detector.media/infospace/article/251036/2026-07-07-dbr-provelo-obshuky-v-aktsionera-babelya-vlasnyka-vyriy-indastris-oleksiya-babenka/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">провело обшуки у співзасновника онлайн-видання «Бабель» Олексія Бабенка</a> і членів його родини, а також в офісі компанії «Вирій», яка йому належить. Поки що офіційної інформації про причини уваги правоохоронців до «Вирію» і його власника немає, однак редакція вважає, що вона може бути пов’язана з резонансним <a href="https://detector.media/infospace/article/250710/2026-06-23-babel-oprylyudnyv-rozsliduvannya-pro-neboyovi-smerti-novobrantsiv-u-polku-skelya/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">розслідуванням «Бабеля» </a>про смерті й тортури у штурмовому полку «Скеля». Зокрема журналісти звертають увагу на те, що обшукам передувала масштабна дискредитаційна кампанія, спрямована проти «Бабеля» і Олексія Бабенка.</p><p data-block-key="7unfb">В матеріалах, опублікованих анонімними телеграм-каналами й сайтами з сумнівною репутацією, Бабенку закидали навмисні дії на шкоду обороноздатності країни. Також напередодні обшуків було поширене фейкове повідомлення про обшук у помешканні Бабенка, під час якого нібито знайшли велику суму валюти. </p><p data-block-key="ft1u1">Раніше військовослужбовець полку «Скеля» Микола «Киянин» Хархан записав <a href="https://www.facebook.com/reel/1826221755021039?locale=uk_UA" target="_blank" rel="noopener noreferrer">відео</a>, в якому назвав авторку розслідування Катерину Лихогляд «журнашлюшкою», звинуватив у виконанні замовлення, а також погрожував, що «грошики доведеться виригувати». Крім того, серед коментарів до відео є й такі, що можна розцінювати як погрози розправою, фізичним та сексуальним насильством.</p><p data-block-key="5cnc1">Такі висловлювання можуть мати на меті створення атмосфери залякування по відношенню до журналістки. Зокрема, «Гарні дівчатка, московським гвалтівникам сподобаються», а також «Журнашлюх, які опублікували неперевірену інформацію і паскудять імʼя кращого підрозділу ЗСУ…треба самих привʼязати до квадроциклів» та інші.</p><p data-block-key="cbsjs">Як зазначила головна редакторка видання Катерина Коберник, після виходу розслідування їй та авторці матеріалу, Катерині Лихогляд довелося найняти охорону, що вплинуло на їхнє життя.</p><p data-block-key="ul6zi">Паралельно 6 липня Печерський районний суд Києва (суддя Сергій Вовк) <a href="https://detector.media/infospace/article/251030/2026-07-07-sud-zaboronyv-slidstvuinfo-ta-tspk-publikuvaty-rozsliduvannya-pro-mayno-brata-dyrektora-dbr/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заборонив</a> Центру протидії корупції, «Слідству.Інфо» та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати розслідування про майно, угоди та інвестиції харківського бізнесмена Олександра Сухачова — рідного брата директора ДБР Олексія Сухачова.</p><p data-block-key="e7590">Заборону накладено як захід забезпечення позову — ще до подання самого позову, за заявою пов'язаної з бізнесменом компанії ТОВ «Парковий-2», поданої у відповідь на журналістський запит про коментар. Ідеться про попередню заборону (prior restraint) ще не опублікованого матеріалу, ухвалену за один робочий день, в інтересах лише однієї сторони, за відсутності відповідача, й до відкриття основного провадження.</p><p data-block-key="vjv4">Ця конструкція має характерні ознаки SLAPP — стратегічного позову проти громадської участі, а сам механізм є непропорційним і сумнівним за законністю з погляду статті 34 Конституції та статті 10 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. </p><p data-block-key="jvao0">Зважаючи на сукупність цих подій, ми вбачаємо у раптових і не прокомунікованих із суспільством діях проти співвласника «Бабеля», а також у судовій забороні розслідування про оточення керівника ДБР можливі ознаки тиску на медіа з метою припинення суспільно важливих розслідувань — зокрема щодо порушень закону та прав людини в Силах оборони й можливих корупційних ризиків у правоохоронній системі. </p><p data-block-key="e7rw7">Закликаємо Державне бюро розслідувань до відкритої комунікації з суспільством щодо причин обшуків в Олексія Бабенка і компанії-виробника дронів «Вирій». </p><p data-block-key="t767t">Застерігаємо органи влади, правоохоронні органи та окремих представників Сил оборони від будь-яких спроб тиску на редакцію видання, зокрема через тиск на власника. Редакція «Бабеля» заявляє, що слідчі дії щодо її співзасновника не вплинуть на перебіг журналістського розслідування щодо подій у полку «Скеля», яке триває. </p><p data-block-key="j3fp0">Закликаємо командування Сил оборони висловити свою позицію щодо погроз, які лунали на адресу медійників із боку представника полку «Скеля», і гарантувати відсутність будь-якого тиску чи насильства на адресу журналістів «Бабеля» та інших медіа, які розслідують імовірні порушення закону і прав людини у війську. </p><p data-block-key="p4vn8">Закликаємо правоохоронні органи забезпечити ефективне розслідування погроз фізичним і сексуальним насильством, які лунали на адресу журналісток «Бабеля», та надати цим фактам належну правову оцінку.</p><p data-block-key="h7ukf">Наголошуємо, що попередня судова заборона публікації ще не оприлюдненого розслідування є прямим обмеженням свободи слова й небезпечним прецедентом. Закликаємо апеляційну інстанцію скасувати ухвалу Печерського суду, а суди — утриматися від нормалізації такої практики. Нагадуємо, що Україна взяла на себе зобов'язання до 2027 року запровадити анти-SLAPP-законодавство за стандартами ЄС, і рішення, що блокують роботу журналістів ще до публікації, суперечать євроінтеграційним зобов'язанням держави. </p><p data-block-key="n4nzq">Медіарух</p><p data-block-key="kncfc">Інститут масової інформації</p><p data-block-key="c05cc">ГО «Детектор медіа»</p><p data-block-key="89cub">ГО «Українер»</p><p data-block-key="l14tl">ГО «ДІІ-Україна»</p><p data-block-key="gx7po">ГО «Жінки в медіа»</p><p data-block-key="ponfz">Антикорупційний центр «Межа»</p><p data-block-key="qd4h8">ГО «Львівський медіафорум»</p><p data-block-key="38tvb">«Тексти»</p><p data-block-key="nuk3t">Наталія Соколенко</p><p data-block-key="ui7p6">Центр прав людини Zmina</p><p data-block-key="j04t8">Інститут демократії ім. Пилипа Орлика</p><p data-block-key="i9t5c">Анна Калюжна, воєнна кореспондентка</p><p data-block-key="g6m96">Людмила Тягнирядно, Українське радіо</p><p data-block-key="hlqfr">Liga.net</p><p data-block-key="o67me">Альона Романюк, фактчекерка, проєкт «НотаЄнота»</p><p data-block-key="oivd1">ГО «Український інститут медіа та комунікації»</p><p data-block-key="w3f15"><i>Довідково:</i></p><p data-block-key="1d96w"><i>Медіарух ― спільнота, що об’єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій. Медіарух було започатковано 5 лютого 2019 року. Першими підписантами </i><a href="https://detector.media/community/article/144612/2019-02-05-memorandum-rukhu-media-za-usvidomlenii-vibir/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><i>меморандуму Медіаруху</i></a><i> стали Перший канал Суспільного, «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», «Ліга.net», «Дзеркало тижня. Україна», НВ, «Цензор.нет», 5 канал, «Український тиждень», Opinion, низка регіональних медіа, громадські організації Незалежна медійна рада, «Детектор медіа», Інститут масової інформації, «Інтерньюз Україна», Центр демократії та верховенства права, Фундація «Суспільність», Національна асоціація медіа, Донецький інститут інформації, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, Центр прав людини Zmina.</i></p><p data-block-key="jr9r1"><i>Згодом приєдналися інші організації та окремі журналісти ― загалом понад 70 учасників. 16 листопада 2021 року представники провідних медіа </i><a href="https://imi.org.ua/articles/ukrayinskyh-zhurnalistiv-zaklykaly-ob-yednuvatysya-shhob-protystoyaty-tysku-i42375" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><i>закликали</i></a><i> журналістів об'єднуватися у професійну спільноту «Медіарух» для протистояння політичному та комерційному тиску на свободу слова. Ініціаторами заяви виступили 29 журналістів та експертів, їхні імена доступні за </i><a href="https://detector.media/community/article/193844/2021-11-16-ukrainski-zhurnalisty-ogolosyly-pro-stvorennya-profesiynoi-spilnoty-mediarukh/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><i>посиланням</i></a><i>.</i></p></div>]]>