<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"><channel><title>Texty.org.ua - Останні новини</title><link>http://texty.org.ua/fragments/</link><description>Останні фрагменти Текстів</description><atom:link href="http://texty.org.ua/mod/news/" rel="self"/><language>uk</language><lastBuildDate>Fri, 22 May 2026 14:27:00 +0000</lastBuildDate><item><title>Архітектурна дивовижа.  У Роттердамі інтегрували хмарочос в історичний поштамт (ФОТО)</title><link>https://texty.org.ua/fragments/117509/arxitekturna-dyvovyzha-u-rotterdami-intehruvaly-xmarochos-v-istorychnyj-poshtamt/</link><description>Історичний поштамт Роттердама, що вцілів у 1940 році, перетворять на багатофункціональний комплекс із хмарочосом</description><pubDate>Fri, 22 May 2026 14:27:00 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/117509/arxitekturna-dyvovyzha-u-rotterdami-intehruvaly-xmarochos-v-istorychnyj-poshtamt/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/post-oda-architecture-skyscraper-adaptive-reuse.original.jpg" alt="Усі фотографії зроблені Ендрю Кемпіоном" width="2364" height="1329"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Усі фотографії зроблені Ендрю Кемпіоном&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="rbink"&gt;Про це пише &lt;a href="https://www.dezeen.com/2026/05/14/oda-post-skyscraper-nearing-completion/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;Dezeen&lt;/a&gt;.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="k799"&gt;Проєкт адаптивного повторного використання історичної пам'ятки, що вціліла під час Другої світової війни, розробила відома нью-йоркська архітектурна студія ODA.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="53uue"&gt;Нове життя архітектурної пам'ятки&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="6ftm0"&gt;Унікальний хмарочос заввишки 150 метрів зводять безпосередньо у внутрішньому дворі колишнього головного поштамту, розташованого в історичному районі Кулсінгел.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="6ibs8"&gt;Сама споруда пошти площею 58 000 квадратних метрів є знаковою для міста, адже це одна з небагатьох будівель, яка повністю витримала руйнівне бомбардування Роттердама у 1940 році.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/post-oda-architecture-skyscraper-adaptive-reuse_8lKm2i0.original.jpg" alt="post-oda-architecture-skyscraper" width="1576" height="2364"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="5ufkn"&gt;Тривалий час цей архітектурний об'єкт стояв пусткою, проте тепер у межах спільного проєкту студії ODA та місцевого бюро Braaksma &amp;amp; Roos Architectenbureau для девелопера Omnam Group його трансформують у сучасний багатофункціональний комплекс.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="a9kmr"&gt;Нова вежа спирається на масивний склепінчастий цоколь, а її фасад отримав особливе візуальне рішення. Його оздобили глибокими виступами з плиткою та великими арочними вікнами різних розмірів.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/post-oda-architecture-skyscraper-adaptive-reuse_ZjNjEO4.original.jpg" alt="post-oda-architecture" width="1891" height="2364"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;h2 data-block-key="6kep2"&gt;Реставрація інтер'єрів пошти&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="8lbbm"&gt;Проєкт ревіталізації, який презентували у 2019 році, передбачає чіткий розподіл простору між старою та новою частинами. У самому хмарочосі відкриють готель, безпосередньо сполучений з верхніми поверхами колишнього поштамту.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/post-oda-architecture-skyscraper-adaptive-reuse_mG9tj6S.original.jpg" alt="post-oda-architecture-skyscraper" width="1891" height="2364"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="fhggs"&gt;Паралельно з будівництвом вежі триває ретельна реставрація оригінальних інтер'єрів пошти. Головним елементом оновленого простору стане автентична Велика зала зі склепіннями заввишки 22,5 метра.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>У Чернівцях відтворили вишиті сорочки Кобилянської та Миколайчука (ФОТО)</title><link>https://texty.org.ua/fragments/117508/u-chernivcyax-vidtvoryly-vyshyti-sorochky-kobylyanskoyi-ta-mykolajchuka-foto/</link><description>До ювілею Дня вишиванки у Чернівцях відкрили унікальну виставку. Майстри відтворили сорочки Ольги Кобилянської та Івана Миколайчука. Деталі проєкту.</description><pubDate>Fri, 22 May 2026 13:37:00 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/117508/u-chernivcyax-vidtvoryly-vyshyti-sorochky-kobylyanskoyi-ta-mykolajchuka-foto/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="yqoy4"&gt;Над ними працювали місцеві майстрині, пише &lt;a href="https://suspilne.media/chernivtsi/1313819-u-cernivcah-do-dna-visivanki-pokazali-vidtvoreni-visiti-sorocki-kobilanskoi-ta-mikolajcuka/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;Суспільне Чернівці&lt;/a&gt;.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="cr8sl"&gt;Вишиванка Ольга Кобилянської відтворена за оригінальною сорочкою, яку зберігають у музеї письменниці, – у червоно-жовтих кольорах, оздоблена золотими лелітками та з характерною завʼязкою-бантиком.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/fc6ca3e61977564f.original.jpg" alt="Оздоблення на рукаві відтвореної вишиванки Ольги Кобилянської. Суспільне Чернівці" width="720" height="540"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Оздоблення на рукаві відтвореної вишиванки Ольги Кобилянської. Суспільне Чернівці&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="yqoy4"&gt;Вишиту сорочку Івана Миколайчука відтворювали за оригінальною, яку зберігає родина. У такій вишиванці актор та режисер зʼявлявся у фільмі "Така тиха, така пізня осінь".&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/7a3cc0011b60bd4b.original.jpg" alt="Орнамент на відтвореній вишиванці Івана Миколайчука. Суспільне Чернівці" width="720" height="540"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Орнамент на відтвореній вишиванці Івана Миколайчука. Суспільне Чернівці&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="yqoy4"&gt;Вишиванки Івана Миколайчука та Ольги Кобилянської були створені в межах проєкту "Вишивка в одязі видатних українців"&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="ci39j"&gt;Загалом у рамках проєкту відтворили до 40 вишиванок відомих українців. У кожної сорочки є амбасадор: для вишиванки Кобилянської – це акторка Римма Зюбіна, а для сорочки Миколайчука – буковинський режисер-кінодокументаліст та військовослужбовець Олександр Ткачук.&lt;/p&gt;&lt;div class="embed-container responsive-object"  style="padding-bottom: 56.49999999999999%;"&gt;
    &lt;iframe width="200" height="113" src="https://www.youtube.com/embed/Y_QnjUEj7Yg?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen title="День Вишиванки: шлях до себе | Документальний проєкт від Суспільне Чернівці"&gt;&lt;/iframe&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;p data-block-key="2sqf0"&gt;&lt;strong&gt;Читайте також:&lt;/strong&gt; &lt;a href="https://texty.org.ua/fragments/117500/foto-dnya-ponad-1700-avtentychnyx-rushnykiv-prynesla-molod-u-drohobychi-vstanovyvshy-novyj-rekord/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;&lt;strong&gt;Фото дня. Понад 1700 автентичних рушників принесла молодь у Дрогобичі, встановивши новий рекорд&lt;/strong&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>До Києва доставили прах лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини, їх можна вшанувати в храмі (ФОТО)</title><link>https://texty.org.ua/fragments/117507/do-kyyeva-dostavyly-prax-lidera-oun-andriya-melnyka-ta-joho-druzhyny-yix-mozhna-vshanuvaty-v-xrami-foto/</link><description>Домовини другого глави ОУН Андрія Мельника та Софії Федак-Мельник виставили для загального вшанування в Патріаршому соборі УГКЦ у Києві. Деталі вшанування.</description><pubDate>Fri, 22 May 2026 12:19:00 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/117507/do-kyyeva-dostavyly-prax-lidera-oun-andriya-melnyka-ta-joho-druzhyny-yix-mozhna-vshanuvaty-v-xrami-foto/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/703468060_1433840462115119_8923297852017792343_.original.jpg" alt="Усі фото: Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ" width="1080" height="727"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Усі фото: Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="fltnp"&gt;Про це &lt;a href="https://www.facebook.com/sobor.voskresinnia/posts/pfbid0rj8ucFQiLFWVoZ57p58WnudfaLKj3nrqcwtbzYMwsQXgahx1uiBpz1rJXHwJpgHXl?locale=uk_UA" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;повідомив&lt;/a&gt; Патріарший собор Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="1lko7"&gt;Домовини Мельника та його дружини виставлено для загального вшанування у соборі. Упродовж 22-23 травня кожен охочий може прийти до храму помолитися та віддати шану українському державотворцю та його дружині.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="2ea2f"&gt;Останки подружжя прибули до столиці вночі. Від сьогоднішнього ранку у Патріаршому соборі безперервно лунає молитва.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/703097601_1433840465448452_1792612301637939075_.original.jpg" alt="мельник" width="1080" height="1440"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="en69k"&gt;" Сьогодні Україна повертає додому не лише видатного діяча — ми повертаємо частину власної історичної пам’яті. Андрій Мельник не мав можливості повернутися на рідну землю за життя, однак сьогодні його шлях нарешті завершується вдома, в українській землі, за яку він боровся упродовж усього свого життя", — йдеться у повідомленні.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/image_bIe339Y.original.webp" alt="image" width="1080" height="1440"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="cj1io"&gt;Нагадаємо, 19 травня в Люксембурзі відбулася церемонія ексгумації праху Андрія Мельника і його дружини Софії, а 21 травня їхній прах зустріли в Україні.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="d24c7"&gt;Згідно з розпорядженням уряду, їх &lt;a href="https://hromadske.ua/suspilstvo/264270-ostanky-povernut-iz-liuksemburhu-na-terytoriyi-viyskovoho-kladovyshcha-perepokhovaiut-andriia-melnyka-ta-yoho-druzynu" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;перепоховають&lt;/a&gt; на Національному військовому меморіальному кладовищі, а згодом — у Національному пантеоні героїв, який мають облаштувати в центрі Києва. Зараз уже триває підготовка рішень щодо перепоховання в Україні полковника Євгена Коновальця та інших історичних постатей.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>Україна спробує відновити Трипільську ТЕС, яка пережила 70 влучань (ФОТО)</title><link>https://texty.org.ua/fragments/117506/ukrayina-sprobuye-vidnovyty-trypilsku-tes-yaka-perezhyla-70-vluchan-foto/</link><description>Фонд держмайна планує приватизацію «Центренерго» після відновлення Трипільської ТЕС до 2027 року. Експерти оцінюють ризики інвестицій під час війни.</description><pubDate>Fri, 22 May 2026 11:39:02 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/117506/ukrayina-sprobuye-vidnovyty-trypilsku-tes-yaka-perezhyla-70-vluchan-foto/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/IMG_4852.original.jpg" alt="Фото: ФДМ" width="1333" height="1000"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Фото: ФДМ&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="1o5to"&gt;Про це повідомив голова Фонду державного майна Дмитро Наталуха, пише &lt;a href="https://www.reuters.com/business/energy/ukraine-repair-massive-trypilska-power-plant-before-centrenergo-sale-2026-05-21/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;Reuters&lt;/a&gt;. &lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="19u3n"&gt;Він зазначив, що паралельно тривають три процеси: підготовка ТЕС до наступного опалювального сезону, відновлення самої станції та підготовка документів для майбутнього тендеру.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="6l3b"&gt;«Нам потрібно вирішити кілька питань одночасно, і жодне з них не є простим», — сказав Наталуха.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="o1p9"&gt;Він додав, що поки не може оцінити вартість відновлення станції або назвати терміни відновлення.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="8vu5k"&gt;Перспективи приватизації&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="enp5p"&gt;Головною перешкодою для станції й Центренерго залишається війна, бо Росія восени може інтенсифікувати удари по енергетиці, зруйнувавши те, що вдасться відбудувати влітку, як це було торік. &lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="3im60"&gt;«Я думаю, що наступного року ми спробуємо досягти певного розуміння (щодо термінів приватизації) — це залежатиме від того, як ми пройдемо зиму», — сказав Наталуха.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="cd340"&gt;За його словами, великі європейські та американські енергетичні компанії могли б виявити інтерес до приватизації «Центренерго».&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="72vnb"&gt; 70 влучань&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="1hovt"&gt;Трипільська ТЕС, яка постачає електроенергію до Києва та прилеглого регіону, зазнала критичних пошкоджень внаслідок російських ударів навесні 2024 року і відтоді практично припинила генерацію.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="d2l9a"&gt;За &lt;a href="https://www.spfu.gov.ua/ua/news/13407.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;даними&lt;/a&gt; Фонду держмайна, за період повномасштабної війни РФ здійснила по території Трипільської ТЕС 13 повітряних атак. Внаслідок майже 70 підтверджених влучань ракет та БпЛА було пошкоджено близько 90% виробничого фонду станції, включно з тепломеханічним та електротехнічним обладнанням, виробничими будівлями та спорудами.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="759nj"&gt;Наразі на підприємстві тривають аварійно-відновлювальні роботи із залученням власного персоналу та спеціалізованих підрядних організацій.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="dg89p"&gt;Трипільська ТЕС є однією з трьох електростанцій, що належать Центренерго. Дві інші — Вуглегірська була окупована на початку великої війни, а Зміївська зазнала критичних пошкоджень під час атак у 2024 році.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>Чому українським зброярам важко знайти інженерів і як розв'язати проблему</title><link>https://texty.org.ua/fragments/117505/chomu-ukrayinskym-zbroyaram-vazhko-znajty-inzheneriv-ta-rozrobnykiv-i-yakyj-vyxid/</link><description>Чому цивільний IT-ринок не рятує український мілтек від дефіциту розробників прошивок та автопілотів? Аналізуємо кадровий голод в оборонному R&amp;D, статистику найму від DOU та нові інженерні «пісочниці» на базі університетів.</description><pubDate>Fri, 22 May 2026 10:30:00 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/117505/chomu-ukrayinskym-zbroyaram-vazhko-znajty-inzheneriv-ta-rozrobnykiv-i-yakyj-vyxid/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/6b67d42aea0b863db29c728cfc84aa941779363060.original.jpg" alt="Заняття у літній школі інженерії БпЛА в КАІ. Джерело фото: Оборонка" width="1280" height="720"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Заняття у літній школі інженерії БпЛА в КАІ. Джерело фото: Оборонка&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="wsmyr"&gt;Про це йдеться у статті видання &lt;a href="https://oboronka.mezha.ua/deficit-kadriv-v-oboronniy-promislovosti-311508/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;Оборонка&lt;/a&gt;.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="3j1t3"&gt;Як зазначається, опитані сервісом Lobby X 28 «зрілих» виробників констатують, що ринок праці хронічно не встигає за розвитком мілтеку. На дефіцит кадрів накладається ускладнення технологій та вигорання інженерних команд.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="3gbea"&gt;А якщо активно набирати новачків та вирощувати їх з нуля, все одно у командах бракує фахівців, які готові витрачати сили та час на виховання нового спеціаліста.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="flukn"&gt;Найскладніший найм&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="3kvip"&gt;За даними об'єднання Українська рада зброярів та Core Team, 48% компаній вважають найскладнішим саме найм фахівців, які вміють працювати з електронікою.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="43iqb"&gt;Компанії найактивніше шукають інженерів-конструкторів (67%), виробничий персонал та збиральників (56%), інженерів з електроніки та вбудованих систем (41%) і лише потім – розробників програмного забезпечення (37%).&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="ebr66"&gt;Цивільний IT-ринок не рятує ситуацію, оскільки оборонній індустрії критично бракує спеціалістів, орієнтованих на «залізо». Зокрема, інженери вбудованих систем у 2025 році складали майже 9% оборонного ринку вакансій, тоді як у цивільному IT цей показник становить лише близько 1%. Розробників прошивок, автопілотів для БпЛА та комп'ютерного зору знайти найскладніше.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="3dp1"&gt;Фінансово оборонний сектор поки програє цивільному (наприклад, $2250 проти $3500 у вбудованих системах), а підвищення зарплат на 30% та пропозиції бронювання не перекривають дефіцит повністю. Це призводить до внутрішнього хантингу, коли нові гравці просто перекуповують у менш фінансово спроможних колег цілі інженерні команди.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="8r6mo"&gt;Надія на студентів&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="6dv6p"&gt;За таких умов виробники змушені йти за досвідом раннього українського IT — самостійно «дорощувати» кадри. Керівник освітнього напряму Brave1 Андрій Куцак та керівник партнерств Київського авіаційного інституту (КАІ) Ілля Войтюк наголошують на важливості практичних інтенсивів та передачі студентам реальних технічних завдань із мінімальними ризиками. Кейси літньої школи інженерії БпЛА від КАІ доводять ефективність підходу: після інтенсиву 21 з 55 учасників працевлаштувалися в індустрії, змінивши роботу у сфері обслуговування на конструкторські бюро.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="f77u6"&gt;Зараз великі гравці переходять від разових лекцій до створення постійної інфраструктури в університетах. Прикладом є відкриття лабораторії авіамоделювання «AVIA Lab» в КАІ спільно з «Атлон Авіа», майбутні проєкти з дослідження радіочастот разом із компанією Skyfall, а також досвід TAF Industries, де студенти молодших курсів через дуальну або заочну форму освіти успішно виростають до керівних посад в R&amp;amp;D. Конкуренція і нестача людей поступово веде виробників зброї до необхідності вкладати кошти в людський капітал та самостійно виховувати нові покоління винахідників.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="fnvug"&gt;&lt;i&gt;Повний текст статті із детальним аналізом кадрових аномалій мілтеку та історіями студентів, які перейшли з цивільної сфери в оборонне проєктування, читайте&lt;/i&gt; &lt;a href="https://oboronka.mezha.ua/deficit-kadriv-v-oboronniy-promislovosti-311508/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;&lt;i&gt;за посиланням&lt;/i&gt;&lt;/a&gt;&lt;i&gt;.&lt;/i&gt;&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>Оточення Путіна нервує і каже про глухий кут у війні проти України, — Bloomberg</title><link>https://texty.org.ua/fragments/117502/otochennya-putina-nervuye-i-kazhe-pro-hluxyj-kut-u-vijni-proty-ukrayiny-bloomberg/</link><description>Україна та союзники впевнені, що російське вторгнення видихається завдяки стабілізації фронту та ударам дронів. Попри успіхи ЗСУ та патову ситуацію для Кремля, Київ закликає партнерів збільшити допомогу.</description><pubDate>Fri, 22 May 2026 08:58:49 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/117502/otochennya-putina-nervuye-i-kazhe-pro-hluxyj-kut-u-vijni-proty-ukrayiny-bloomberg/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/281507_putler_gettyimages_new_960x500_0.original.webp" alt="Фото: Getty Images" width="960" height="500"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Фото: Getty Images&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="gz6ek"&gt; Про це пише &lt;a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-05-22/ukraine-and-allies-grow-confident-russia-s-invasion-losing-steam?srnd=homepage-europe" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;Bloomberg&lt;/a&gt;, посилаючись на власні джерела. &lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="6erft"&gt;Як зазначається, західні союзники та Україна дедалі впевненіші, що наступальний потенціал Росії вичерпується. Збройним силам України вдалося стабілізувати лінію фронту та зупинити чергову хвилю наступу російських окупаційних військ. &lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="8rqhr"&gt;Україна також значно покращила співвідношення втрат приблизно до одного українського солдата на кожні п'ять російських військових, заявив минулого місяця президент Фінляндії Александр Стубб. Держсекретар США Марко Рубіо повторив цю оцінку в інтерв'ю Fox News 13 травня, зазначивши, що зараз Україна має «найпотужніші збройні сили» в Європі.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="cd387"&gt;Безпілотники, які Україна розгортає у дедалі більшій кількості, змінили правила гри у цій війні, допомагаючи компенсувати брак живої сили, зазначається у статті. &lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="glu4"&gt;«Росія стикається з невдачами на полі бою», — сказав Найджел Гулд-Девіс, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень у Лондоні. «Для продовження своїх військових зусиль в Україні Кремлю майже напевно доведеться запровадити другу часткову мобілізацію» протягом наступних 12 місяців, зазначив він.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="2so8p"&gt;У Росії похмурі настрої&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="2dliq"&gt;Втрати російських військ на фронті та удари вглиб Росії викликають дедалі більшу внутрішню критику президента Володимира Путіна. Разом із помітним економічним уповільненням та обмеженнями в інтернеті це призводить до поглиблення втоми від війни серед пересічних росіян.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="f0oph"&gt;Нервові настрої поділяють і багато представників російської еліти з оточення Путіна: деякі високопосадовці Кремля вважають, що на полі бою панує патова ситуація, повідомили джерела агентства.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="41vru"&gt;За словами одного з джерел, Путін хоче завершити війну до кінця цього року, але лише на умовах, які він вважає переможними, включно з повним контролем над Донбасом. Водночас він прагне ширшої безпекової угоди з Європою, яка фактично визнала б територіальні здобутки Москви.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="76vgn"&gt;Попри очевидні проблеми РФ, ситуація залишається складною і для України, додає агентство. Україна також не змогла досягти своїх стратегічних цілей, не повернувши більшу частину окупованої Росією території та не наблизившись до прийнятної мирної угоди на переговорах під керівництвом США, які наразі зайшли в глухий кут.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>Двоє айтівців створили агентурну мережу для ФСБ і готували удари РФ по Києву та Одесі (ФОТО)</title><link>https://texty.org.ua/fragments/117501/dva-ajtivci-stvoryly-ahenturnu-merezhu-dlya-fsb-i-hotuvaly-udary-rf-po-kyyevu-ta-odesi-foto/</link><description>Контррозвідка знешкодила глибоко законспіровану мережу ФСБ у Києві та Одесі. Організатором виявився IT-фахівець, завербований ще у 2014 році. Деталі.</description><pubDate>Fri, 22 May 2026 07:45:00 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/117501/dva-ajtivci-stvoryly-ahenturnu-merezhu-dlya-fsb-i-hotuvaly-udary-rf-po-kyyevu-ta-odesi-foto/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/77638393b1d114dc304038d2e3740101.original.jpg" alt="айтівці" width="2000" height="1333"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="cvxds"&gt;Про це &lt;a href="https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-vykryla-ahenturnu-merezhu-fsb-yaka-koryhuvala-udary-rf-po-kyivshchyni-ta-odeshchyni" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;повідомляє&lt;/a&gt; пресцентр СБУ.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="9lmvc"&gt;Затримання у Києві&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="4pss1"&gt;У Києві контррозвідка затримала одного із законспірованих агентів ФСБ, якого 12 років російські спецслужби тримали у "режимі очікування".&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="cqkru"&gt;Як зазначається, з лютого цього року він готував координати для прицільного ракетного удару росіян по Києву, зокрема по будинку голови ДСНС України.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="dsdt1"&gt;"Замовлення ФСБ виконував завербований ворогом ІТ-фахівець з Миколаєва. Встановлено, що російські спецслужбісти залучили його до співпраці ще у 2014 році та «законсервували» для подальших завдань.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="d1tb3"&gt;Нещодавно російська спецслужба «активувала» агента і доручила йому переїхати до Києва для збору даних про публічних осіб, проти яких РФ готувала диверсії та теракти", — розповіли в СБУ.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="bmdm1"&gt;Там також додали, що «під прицілом» ворога були відомі політики та представники командування сектору безпеки та оборони України.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="94jaa"&gt;За інструкцією ФСБ агент мав відстежувати адреси помешкань і маршрути руху потенційних «цілей» і доповідати про це куратору в Москві.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="3grh6"&gt;Як діяв агент&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="68fkk"&gt;Щоб виконати завдання Росії, айтівець заводив нові знайомства, які потім «втемну» використовував для отримання розвідувальної інформації.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="4i58i"&gt;Часто він діяв під прикриттям надання приватних послуг з адміністрування комп’ютерних систем та їх техобслуговування. А потім під виглядом побутових розмов випитував «потрібну» інформацію.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="ef1oc"&gt;Згодом до своєї діяльності він залучив ще одного ІТ-фахівця — мешканця Одеси. Разом вони створили цілу мережу інформаторів, які «зливали» дані про дислокацію українських військ.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/062d0660fdb014f1859bfcde37a34502.original.jpg" alt="айтівці" width="1333" height="2000"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="2t4sv"&gt;Співробітники СБУ затримали агента в орендованій квартирі у Києві. Одночасно із цим було затримано його спільника в Одесі. Під час обшуків у них вилучено смартфони із доказами роботи на ФСБ.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="33p37"&gt;Слідчі Служби безпеки повідомили затриманим про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>Фото дня. Понад 1700 автентичних рушників принесла молодь у Дрогобичі, встановивши новий рекорд</title><link>https://texty.org.ua/fragments/117500/foto-dnya-ponad-1700-avtentychnyx-rushnykiv-prynesla-molod-u-drohobychi-vstanovyvshy-novyj-rekord/</link><description>Національний реєстр рекордів зафіксував у Дрогобичі унікальне досягнення: 1713 рушників без жодного повтору. Традиції Бойківщини та Галичини. Деталі.</description><pubDate>Thu, 21 May 2026 14:17:20 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/117500/foto-dnya-ponad-1700-avtentychnyx-rushnykiv-prynesla-molod-u-drohobychi-vstanovyvshy-novyj-rekord/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/705214101_3507819516050182_8499110531919522836_.original.jpg" alt="Фото: Лана Вєтрова" width="1280" height="501"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Фото: Лана Вєтрова&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="tri8s"&gt;Представники Національного реєстру рекордів зафіксували на локації 1713 унікальних виробів, &lt;a href="https://www.facebook.com/share/p/1BKJ2fuica/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;повідомила&lt;/a&gt; керівниця організації Лана Вєтрова.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="e35u4"&gt;«Зафіксована кількість — 1713 старовинних та сучасних автентичних рушників. І нуль повторів, бо кожен з них унікальний: магічна геометрія та рослинні мотиви Бойківщини та Галичини переплелися зі своєрідними техніками вишивки, притаманні різним куточкам нашої країни », — зазначила  вона. &lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="ej3m4"&gt;Організатором масового заходу виступила Дрогобицька міська рада. У межах події в місті створили мистецький простір просто неба й організували ходу студентів і учнів, які принесли рушники на площу. &lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/703449128_1011341307917039_3754278177570372917_.original.jpg" alt="Фото тут і далі: Дрогобицька міська рада" width="2048" height="1365"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Фото тут і далі: Дрогобицька міська рада&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/703762931_1011341501250353_8002801829593262202_.original.jpg" alt="рушники" width="2048" height="1150"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/704527320_1011341304583706_808720332259568878_n.original.jpg" alt="рушники" width="2048" height="1365"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/703862165_1011341167917053_7939241303787374798_.original.jpg" alt="рушники" width="2048" height="1365"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/704447142_1011341741250329_1639212204862236726_.original.jpg" alt="рушники" width="2048" height="1365"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/705277240_1011341111250392_8068384506096249083_.original.jpg" alt="рушники" width="1280" height="960"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/704731977_1011341207917049_5010720004753951836_.original.jpg" alt="рушники" width="2048" height="1150"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/704586807_1011341141250389_1273595096598153550_.original.jpg" alt="рушники" width="2048" height="1365"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>Як мистецтво уповільнює біологічне старіння людини, — дослідження</title><link>https://texty.org.ua/fragments/117499/yak-mystectvo-upovilnyuye-biolohichne-starinnya-lyudyny-doslidzhennya/</link><description>Науковці довели, що малювання, співи та відвідування музеїв уповільнюють біологічне старіння людини ефективніше за спорт. Дізнайтеся, як культура впливає на організм.</description><pubDate>Thu, 21 May 2026 13:46:00 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/117499/yak-mystectvo-upovilnyuye-biolohichne-starinnya-lyudyny-doslidzhennya/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/549006525_122143518236711421_566714486786480826.original.jpg" alt="Фото: Shipley Art Gallery" width="2000" height="1500"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Фото: Shipley Art Gallery&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="zklhq"&gt;Про це йдеться у дослідженні науковців з Університетського коледжу Лондона, повідомляє &lt;a href="https://www.theguardian.com/science/2026/may/12/arts-cultural-engagement-linked-slower-pace-biological-ageing-ucl-research" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;The Guardian&lt;/a&gt;.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="9d7pk"&gt;Дослідники встановили, що залученість до культурного життя безпосередньо впливає на здоров’я людини на молекулярному рівні. Проаналізувавши дані аналізів крові та опитувань понад 3,5 тисячі учасників дослідження домашніх господарств Великої Британії, автори оцінили їхній біологічний вік за допомогою так званих епігенетичних годинників. Результати показали чітку закономірність: що частіше людина займається творчістю або відвідує культурні заходи, то повільніше працюють процеси її старіння.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="egegn"&gt;Терапевтичний ефект&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="f1ufg"&gt;Згідно з одним із методів оцінки дослідження, ті, хто займався мистецькою діяльністю щонайменше раз на тиждень, уповільнили процес старіння на 4%, тоді як щомісячна зайнятість призвела до його уповільнення на 3%.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="nts2"&gt;Аналогічно, інший тест показав, що ті, хто займався мистецтвом принаймні раз на тиждень, були в середньому на рік біологічно молодшими за тих, хто рідко займався такими заняттями. Ті, хто займався спортом раз на тиждень, були лише на шість місяців молодшими за цим показником.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="cj5lp"&gt;Дослідники зазначають, що регулярне відвідування галерей, історичних пам'яток, бібліотек або занять із рукоділля знижує рівень стресу, зменшує запальні процеси в організмі та мінімізує ризики розвитку серцево-судинних захворювань. Найбільш помітний терапевтичний ефект від занять мистецтвом науковці зафіксували у людей середнього та старшого віку, починаючи від 40 років.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="cc827"&gt;Вплив на тривалість життя&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="5jgp3"&gt;Попри вражаючі результати, автори дослідження застерігають від однозначних висновків щодо радикального продовження життя. Уповільнення біологічного старіння прогнозує зниження захворюваності у майбутньому, проте епігенетичні показники не гарантують автоматичного збільшення довголіття, оскільки для встановлення точних причинно-наслідкових зв'язків потрібні подальші тривалі спостереження.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="9ood4"&gt;Водночас виявлений ефект є настільки суттєвим, що науковці порівнюють його з різницею в стані здоров'я між активними курцями та тими, хто повністю відмовився від тютюнопаління.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>Хто є ключовими забруднювачами довкілля і в яких регіонах їх найбільше, — дослідження</title><link>https://texty.org.ua/fragments/117498/xto-ye-klyuchovymy-zabrudnyuvachamy-dovkillya-i-v-yakyx-rehionax-yix-najbilshe-doslidzhennya/</link><description>Дослідження Data Analytics Lab та Асоціація Відкритих Даних: топ-області за кількістю шкідливих об'єктів та фігуранти санкційних списків. Статистика.</description><pubDate>Thu, 21 May 2026 12:35:00 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/117498/xto-ye-klyuchovymy-zabrudnyuvachamy-dovkillya-i-v-yakyx-rehionax-yix-najbilshe-doslidzhennya/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="w2nvf"&gt;Про це йдеться у &lt;a href="https://youcontrol.com.ua/data-research/khto-maie-dozvoly-na-vykydy-v-ukrayini-analiz-2-000-ob%E2%80%99iektiv-ta-mayzhe-tysiacha-kompaniy/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;дослідженні&lt;/a&gt; Data Analytics Lab YouControl та ГО “Асоціація відкритих даних”.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="49v2s"&gt;Проведений дослідниками аналіз даних &lt;a href="https://eco.gov.ua/reyestr-obyektiv-yaki-spravlyayut-shkidlivij-vpliv" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;Реєстру об’єктів, що справляють шкідливий вплив на довкілля&lt;/a&gt; свідчить про нерівномірний розподіл об’єктів, які мають дозволи на викиди, на території України. І прямо вказує на регіони, які є основними “гарячими точками” промислового впливу.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="10e3a"&gt;На Вінниччині найбільше&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="6qaq9"&gt;Лідером за кількістю таких об'єктів є Вінниччина, де їх 248. За нею з невеликим відривом ідуть Львівська (224), Київська (203) та Черкаська (193) області. Окреме місце посідає Київ, у межах якого функціонує 130 об'єктів, що мають дозволи на викиди. Це свідчить про високий рівень концентрації промислового потенціалу в центральному та західному регіонах.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/Regionalniy_rozpodil_obiektiv_yakispravlyayut_s.original.png" alt="Регіональний розподіл об&amp;#x27;єктів, які справляють шкідливий вплив" width="1107" height="1087"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;h2 data-block-key="w2nvf"&gt;&lt;strong&gt;Ключові забруднювачі&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="ak6af"&gt;Як йдеться у дослідженні, сільське господарство становить майже 28% (489 об'єктів) від загальної кількості. Йдеться насамперед про птахофабрики, свинокомплекси, елеватори та фермерські господарства, що рідко асоціюються з великою промисловістю, але відчутно впливають на довкілля. Їхні викиди — аміак, сірководень, метан та інші органічні сполуки формують характерний “сільськогосподарський” запах, добре знайомий мешканцям навколишніх сіл і навіть невеликих міст.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="1ssej"&gt;Другу позицію посідають забудовники із 10,7% (189 об'єктів). До них належать будівельні компанії, підрядні організації, асфальтобетонні заводи. А викиди: пил, оксиди азоту, оксид вуглецю є наслідком активної відбудови та реконструкції, що триває по всій країні.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="8vsuq"&gt;Третє місце належить харчовій промисловості, а саме 9,6% (170 об'єктів). Зокрема, масложирні комбінати, цукрові заводи, спиртзаводи, м'ясокомбінати. Їхні викиди значною мірою відтворюють “сільськогосподарську” специфіку — органічні сполуки, ацетальдегід, оцтова кислота. Водночас вагому частку становлять і типові продукти згоряння з власних енергетичних установок: пил, важкі метали, оксиди сірки та азоту, що генеруються у значних обсягах. &lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/Rozpodil_obiektiv_yaki_spravlyayut_shkidliviy_v.original.png" alt="Розподіл об&amp;#x27;єктів, які справляють шкідливий вплив, за секторами економіки" width="1470" height="960"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="w2nvf"&gt;Аналіз Реєстру об’єктів, що справляють шкідливий вплив, де підприємства мають дозволи на викиди станом на 20 жовтня 2025 року, свідчить про наявність в Україні розгалуженої системи обліку джерел забруднення повітря.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="7u3l1"&gt;Водночас фахівці Data Analytics Lab YouControl виявили, що кількість таких об’єктів продовжує зростати і це вказує на тенденцію до подальшого розширення реєстру. Крім того, сам факт ведення обліку не є достатнім інструментом для розв’язання екологічних проблем — без належного контролю, верифікації даних та ефективного регуляторного впливу він залишається лише інфраструктурною передумовою, а не механізмом змін.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item></channel></rss>