<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"><channel><title>Texty.org.ua - Останні новини</title><link>http://texty.org.ua/fragments/</link><description>Останні фрагменти Текстів</description><atom:link href="http://texty.org.ua/mod/news/" rel="self"/><language>uk</language><lastBuildDate>Fri, 20 Nov 2026 14:58:55 +0000</lastBuildDate><item><title>Український льотчик уразив «Шахед» з авіагармати й відвів його за межі села (ВІДЕО)</title><link>https://texty.org.ua/fragments/118750/ukrayinskyj-lotchyk-urazyv-shaxed-z-aviaharmaty-j-vidviv-joho-za-mezhi-sela-video/</link><description>Український льотчик підпалив російський Shahed з бортової гармати та простежив, щоб безпілотник упав у полі за межами села. Відео бойової роботи Повітряних сил.</description><pubDate>Fri, 20 Nov 2026 14:58:55 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/118750/ukrayinskyj-lotchyk-urazyv-shaxed-z-aviaharmaty-j-vidviv-joho-za-mezhi-sela-video/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/725605737_1006555332305153_732379025209253517_n.original.jpg" alt="Фото ілюстративне. Джерело: ПС ЗСУ" width="1280" height="853"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Фото ілюстративне. Джерело: ПС ЗСУ&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="30fft"&gt;Відео бойової роботи льотчика опублікували в неофіційному блозі бійців Повітряних сил ЗСУ «Соняшник».&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="a1qt8"&gt;На кадрах видно, як після того, як український пілот відпрацьовує по російському Shahed із бортової гармати, безпілотник загоряється, але продовжує летіти.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="csa78"&gt;Пілот супроводжує пошкоджений «Шахед», доки той не падає в полі за межами населеного пункту. &lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="ab4on"&gt;Автори публікації відзначили майстерність льотчика: він не витрачав додаткових боєприпасів на вже уражену ціль, переконався, що вона більше не становить загрози для людей, і продовжив бойове завдання.&lt;/p&gt;&lt;div class="embed-container " &gt;
    &lt;div class="telegram-embed-post"&gt;&lt;script async src="https://telegram.org/js/telegram-widget.js?16" data-telegram-post="soniah_hub/19400" data-tme-mode data-width="100%"&gt;&lt;/script&gt;&lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;p data-block-key="6usk4"&gt;&lt;strong&gt;Дивіться також: &lt;/strong&gt;&lt;a href="/fragments/118739/specpryznachenci-sso-zachystyly-pozyciyi-rosiyan-na-terytoriyi-rf-i-zaxopyly-trofeyi-video/"&gt;&lt;strong&gt;Спецпризначенці ССО зачистили позиції росіян на території РФ і захопили трофеї (ВІДЕО)&lt;/strong&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>Університети за один пенні: як лондонські кав'ярні XVII століття змінили науку, — дослідження</title><link>https://texty.org.ua/fragments/118749/yak-kavyarni-londona-xvii-stolittya-pryskoryly-naukovu-revolyuciyu/</link><description>Економісти Монір Бунаді та Йєнс Елен довели, що лондонські кав'ярні XVII століття стали каталізатором Наукової революції та об'єднали ремісників і вчених.</description><pubDate>Fri, 20 Nov 2026 14:11:00 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/118749/yak-kavyarni-londona-xvii-stolittya-pryskoryly-naukovu-revolyuciyu/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/Snimok_ekrana_2026-11-20_155737.original.png" alt="Кав&amp;#x27;ярня у Лондоні XVII століття. Ілюстрація з дослідження" width="749" height="514"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Кав&amp;#x27;ярня у Лондоні XVII століття. Ілюстрація з дослідження&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="yu0nh"&gt;Про це йдеться в економічно-історичному дослідженні &lt;a href="https://www.monirbounadi.com/Bounadi_JMP.pdf" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;Кав'ярні та розквіт науки&lt;/a&gt;.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="2ml1k"&gt;Авторами цього масштабного дослідження є науковці в галузі економіки Монір Бунаді з Інституту міжнародних економічних досліджень Стокгольмського університету та Єнс Елен з Кільського інституту світової економіки.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="f2cb"&gt;Науковці проаналізували монументальний масив геокодованих даних про 286 кав'ярень у 162 парафіях Лондона за період з 1600 по 1690-ті роки. Виявилося, що після відкриття першої кав'ярні в парафії кількість математиків і практичних науковців зростала в середньому з 0,62 до 1,30, а майстерень наукових приладів — з 0,33 до 1,57. Економетричне моделювання показало, що кав'ярні забезпечили створення 31% від усіх практичних науковців Лондона у другій половині XVII століття.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="465u3"&gt;&lt;strong&gt;Університети за один пенні&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="9nous"&gt;У 1652 році грецький слуга Пасква Розе відкрив першу в Лондоні кав'ярню, започаткувавши феномен, який сучасники швидко назвали «пенні-університетами». За один пенні — близько десятої частини денного заробітку — будь-який письменний городянин отримував чашку кави та доступ до тверезого, раціонального інтелектуального дискурсу.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="eej2j"&gt;На відміну від традиційних таверн, які не мали подібного впливу на науку, кав'ярні стали майданчиком для передачі неформальних знань між вченими-теоретиками та майстрами-ремісниками. Аналіз прізвищ засвідчив, що найбільший приріст наукової активності спостерігався серед людей з прізвищами, найменш представленими в матрикулах академічної еліти Оксфорда та Кембриджа.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="vbn8"&gt;У кав'ярнях члени Королівського товариства регулярно зустрічалися з годинникарями та механіками. Яскравим прикладом стала співпраця вченого Роберта Гука та годинникаря Томаса Томпіона: їхні дискусії та креслення за кавовими столиками в кав'ярнях Child’s і Garraway’s привели до створення надточних хронометрів для Гринвіцької обсерваторії. Завдяки цій взаємодії кількість майстерень, які виготовляли експериментальні прилади (як-от мікроскопи та повітряні помпи), зросла у понад п'ять разів.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="9kbdv"&gt;&lt;strong&gt;Загальноєвропейський ефект неформальних мереж&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="56djn"&gt;Вплив кав'ярень на науку не обмежувався столицею Англії. Проаналізувавши дані щодо 200 європейських міст XVII століття, автори виявили подібну тенденцію: у 37 містах, де відкрилися кав'ярні, спостерігалося стрімке зростання кількості виданих книг із прикладної математики та чисельності майстрів наукових інструментів порівняно з містами аналогічного розміру.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="72fn8"&gt;Науковий прогрес вимагав відкритих соціальних інститутів, які знижували бар'єри входження та дозволяли знанням вільно циркулювати в суспільстві. Автори дослідження зазначають, що цей історичний досвід має важливі паралелі із сучасністю: у добу цифровізації і штучного інтелекту неформальні майданчики для особистого спілкування стають дедалі важливішими для виникнення інновацій.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>Росія атакує мости, тисячі інших потребують ремонту: чому Україні потрібні Єврокоди</title><link>https://texty.org.ua/fragments/118748/rosiya-atakuye-mosty-tysyachi-inshyx-potrebuyut-remontu-chomu-ukrayini-potribni-yevrokody/</link><description>Щонайменше 5 тисяч українських мостів потребують капітального ремонту або реконструкції. Чому Україна на 15 років затримала перехід на Єврокоди та як європейські стандарти допоможуть відбудувати надійнішу мостову інфраструктуру.</description><pubDate>Fri, 20 Nov 2026 13:13:00 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/118748/rosiya-atakuye-mosty-tysyachi-inshyx-potrebuyut-remontu-chomu-ukrayini-potribni-yevrokody/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/73cdc52f56f0d809eba92e781842e629.original.webp" alt="Північний міст у Києві після дронової атаки / © Associated Press" width="1200" height="630"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Північний міст у Києві після дронової атаки / © Associated Press&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="vx9xs"&gt;Величезні потреби та обмежені ресурси: це означає, що реконструкція мостів повинна бути максимально ощадливою – уникати надмірного дизайну, надмірних затрат бетону та сталі, надмірної вартості за квадратний метр.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="2g790"&gt;Надмірність – типова ознака мостів України у 2019–2025 роках: дослідження автора виявило, що нові мости в Україні обходилися платникам податків на 48% дорожче (4930 євро за 1 кв. метр), ніж у сусідній Польщі (3349 євро). Те ж дослідження виявило, що “овердизайн” (overdesign - надмірний дизайн) теж є типовим явищем для України: квадратних метрів площі й тисяч тонн матеріалів на один міст в нас зазвичай закладалося значно більше, ніж у сусідів.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="d3o9a"&gt;Ці часи достатку тепер позаду: в Україні немає й не очікується достатніх ресурсів для “Великого будівництва-2”. Про цей брак ресурсів відверто говорять на міжнародних конференціях представники уряду. Відтак, уряд (а) сподівається на фінансову підтримку з боку ЄС, окремих держав-членів та міжнародних фінансових організацій, таких як ЄІБ та ЄБРР; та (б) намагається готувати привабливі проєкти публічно-приватного партнерства (ППП) відповідно до нещодавно прийнятого закону. Перехід на євростандарти має бути обов’язковою передумовою, щоб ці два напрямки пошуку ресурсів дали реальні результати, що відповідають масштабам виклику. &lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="56n2g"&gt;Проблема мостів із нами надовго. Хто хоче її розуміти, рано чи пізно почує слово “Єврокоди”. Перехід України на Єврокоди затримався на 15 років. Тим часом на Єврокоди перейшли не лише усі 27 держав-членів ЄС, а й країни Балканського регіону та Казахстан. &lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="c35nc"&gt;Неймовірно складні обставини війни та феноменальні виклики післявоєнного відновлення дають ще більше причин, щоб перехід на Єврокоди нарешті відбувся, й то якомога швидше. Для цього політики мають поставити це питання на порядок денний державної політики, зокрема у двох профільних міністерствах: відродженому Мінрегіоні та оновленому Мінрозвитку. &lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;h2 data-block-key="vx9xs"&gt;&lt;strong&gt;Що таке “Єврокоди”&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="ar41i"&gt;Єврокоди (European Codes, Eurocodes) – це набір із &lt;a href="https://eurocodes.jrc.ec.europa.eu/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;10 європейських стандартів&lt;/a&gt;, присвячених конструктивному проєктуванню. Вони позначаються EN 1990–EN 1999 та розділені на 58 частин (книг). Їх розробив Європейський комітет зі стандартизації (CEN) через свій технічний комітет CEN/TC 250 “Конструктивні Єврокоди”. Це – систематизована квінтесенція досвіду європейських країн, результатів досліджень і напрацювань міжнародних наукових організацій, а також величезний масив інтелектуальної й політичної роботи із міжнародного узгодження.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/a9ec727eff3d46cf967a7a0d34cd693f.original.png" alt="Перелік чинних Єврокодів, що вже прийняті в Україні. Схема автора за допомогою ШІ" width="2560" height="1440"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Перелік чинних Єврокодів, що вже прийняті в Україні. Схема автора за допомогою ШІ&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="h693"&gt;Єврокоди стосуються несних (несучих) конструкцій, тобто тих, які утримують власне й додаткове навантаження. Вони НЕ регулюють дорожнє будівництво, архітектуру, планування та переріз доріг, планування й проєктування тротуарів та велодоріжок, ліній рейкового транспорту й таке інше. Хімічний склад бетону, виробництво опорних частин, вимоги до марок сталі та правил монтажу конструкцій описані в інших європейських стандартах, на які Єврокоди посилаються. Єврокоди стосуються, звісно, не лише мостів, а будь-яких споруд із несними конструкціями: офісних і житлових будівель, терміналів аеропортів, цехів, складів, стадіонів, концертних й спортивних холів, а також комунікаційних й освітлювальних споруд, наприклад, веж і щогл. Цей список не вичерпний.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="94c38"&gt;&lt;strong&gt;Навіщо вони з'явилися&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="al580"&gt;До Єврокодів кожна країна Європи мала власні будівельні норми. Німецький інженер рахував міст за DIN, французький – за правилами BAEL і Fascicule 61, італійський – за міністерськими технічними нормами (Norme Tecniche), британський – за British Standards. У кожній системі були свої навантаження, свої коефіцієнти безпеки і навіть свої позначення. Фірма з Італії не могла просто податися на тендер у Франції: спершу їй треба було опанувати чужу нормативну базу. Такі відмінності в правилах були технічними бар'єрами для торгівлі послугами й будівельними продуктами.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="9are5"&gt;Тому Єврокоди – це насамперед про перехід до єдиного ринку. Європейська комісія розпочала цю роботу ще 1975 року, згодом передала її CEN. Усі 58 частин були підготовлено й поступово опубліковано до 2007 року. Від березня 2010 року Єврокоди сталими єдиними нормами проєктування конструкцій у більшості країн ЄС, а старі національні норми поступово втратили чинність. В деяких нових членах ЄС, таких як Польща, період транзиції тривав довше. Крім ЄС, Єврокоди запровадили й використовують на практиці й країни, які не належать до Союзу, наприклад, Норвегія та Ісландія.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/d5a42d7c7b97aa0630a8ca5ab18ba648.original.png" alt="Мапа застосування Єврокодів в Європі (з сайту Єврокомісії)" width="1222" height="628"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Мапа застосування Єврокодів в Європі (з сайту Єврокомісії)&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="fdbtm"&gt;Механізм європейської стандартизації CEN варто описати детальніше. Стандарт ухвалюють консенсусом і зваженим голосуванням національних органів зі стандартизації. Після цього кожна країна-член CEN мусить прийняти його як свій національний стандарт без змін, навіть якщо голосувала проти, і скасувати норми, що йому суперечать. У підсумку, як формулює CEN, один європейський стандарт замінює 33 національні і відкриває доступ до ринку, в якому мешкають понад півмільярда людей. Про це йдеться, наприклад, в &lt;a href="https://eurocodes.jrc.ec.europa.eu/events/bridge-design-eurocodes" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;матеріалах технічного семінару про Єврокоди, який Європейська Комісія проводила в Росії у 2013 році&lt;/a&gt; – в ті роки та країна активно наближалася до впровадження Єврокодів, й Брюссель її всіляко підтримував. &lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="4tn0t"&gt;&lt;strong&gt;Як влаштовані Єврокоди&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="cjj6n"&gt;Якщо спрощено пояснювати, Єврокоди побудовані як піраміда з трьох рівнів, в якій  інженер рухається згори вниз:&lt;/p&gt;&lt;ol&gt;&lt;li data-block-key="epf2o"&gt;Загальні правила (EN 1990). Головний документ, який визначає, що таке "безпечна споруда", які ситуації треба перевірити і як поєднувати навантаження. Окремий додаток до нього присвячений мостам.&lt;/li&gt;&lt;li data-block-key="6vrr4"&gt;Навантаження та впливи: що діє на споруду? (EN 1991). Вага самої конструкції, вітер, сніг, спека й мороз, вантажівки й потяги, навантаження під час будівництва, а також позаштатні ситуації.&lt;/li&gt;&lt;li data-block-key="5o5pt"&gt;Як цьому опирається матеріал (EN 1992–1996, EN 1999), а також як поводиться грунт (EN 1997) і як досягти стійкості на випадок землетрусу (EN 1998).&lt;/li&gt;&lt;/ol&gt;&lt;p data-block-key="2qlb7"&gt;Головна перевага такої системної архітектури – узгодженість. У старих національних системах норми для різних матеріалів часто писали різні колективи (інститути), і вони не завжди були узгоджені між собою. Хоча транспорт, вітер чи сніг на міст діють однаково, незалежно від того, з якого матеріалу цей міст збудовано.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="28gag"&gt;Ще одна риса – поділ на принципи і правила застосування. Принципи (в тексті позначені літерою P) обов'язкові. Правила застосування – це визнані способи їх виконати, але інженер може застосувати інший метод, якщо доведе, що він дає не меншу надійність. Це залишає місце для інновацій.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="fg2ea"&gt;Для мостів у Єврокодах є окремі «другі частини»: EN 1992-2 для бетонних мостів, EN 1993-2 для сталевих, EN 1994-2 для сталезалізобетонних, EN 1998-2 для мостів у сейсмічних зонах. EN 1991-2 задає навантаження від автомобілів, пішоходів і потягів, зокрема швидкісних. &lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="6e2mq"&gt;&lt;strong&gt;Спільні правила і національний вибір&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="2p3oo"&gt;Єврокоди не забирають у держав повноважень вирішувати, наскільки безпечними мають бути їхні споруди. Безпека в ЄС залишається національною відповідальністю, і клімат чи сейсмічність у Фінляндії та Греції різні. Тому система має два шари.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="8p1sk"&gt;Перший шар – сам текст Єврокоду, однаковий для всіх. У ньому є сотні параметрів, для яких стандарт пропонує рекомендоване значення, але дозволяє країні обрати своє. Другий шар – національний додаток, який кожна держава публікує до кожної частини. У ньому вибрані значення цих параметрів та “національні дані”: карти вітру й снігу, сейсмічне районування, температурні діапазони, а також коефіцієнти, що підвищують чи знижують транспортне навантаження на мости.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="d6b25"&gt;На практиці це означає, що міст, розрахований за Єврокодами для Польщі, не можна без перевірки перенести в Німеччину. Але німецькому інженерові достатньо відкрити польський національний додаток і подивитися, за якими показниками відрізняються розрахунки. Логіка, формули й терміни залишаються однаковими. &lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="f1l1l"&gt;&lt;strong&gt;Управління ризиками та розрахункове навантаження&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="ote2"&gt;У основі Єврокодів лежить метод граничних станів, відомий і з радянських та українських норм, але Єврокоди довели його до єдиної логіки для всіх матеріалів. Є два головні типи граничних станів:&lt;/p&gt;&lt;ol&gt;&lt;li data-block-key="377ra"&gt;Граничні стани за несною здатністю стосуються безпеки людей: руйнування, перекидання, втрата стійкості грунту, руйнування від втоми металу. EN 1990 розрізняє шість таких станів.&lt;/li&gt;&lt;li data-block-key="9kem4"&gt;Граничні стани за придатністю до експлуатації стосуються зручності й довговічності: надмірні прогини, тріщини в бетоні, відчутні коливання. Єврокоди окремо виділяють незворотні пошкодження, для яких вимоги суворіші, ніж для зворотних.&lt;/li&gt;&lt;/ol&gt;&lt;p data-block-key="ej5ig"&gt;Ще два поняття добре показують філософію та логіку застосування Єврокодів:&lt;/p&gt;&lt;ol&gt;&lt;li data-block-key="ap9sr"&gt;Розрахункові ситуації. Споруду перевіряють у звичайній експлуатації, у тимчасових станах (будівництво, ремонт), в аварійних подіях і під час землетрусу. EN 1990 вимагає, щоб ситуації були достатньо суворими й різноманітними, щоб охопити все, що можна обґрунтовано передбачити.&lt;/li&gt;&lt;li data-block-key="cvtke"&gt;Проєктний строк служби. Для мостів це зазвичай 100 років. Від цієї цифри залежать розрахунки щодо вітру й температури, товщина захисного шару бетону над арматурою та перевірки (моделювання) на втому. &lt;/li&gt;&lt;/ol&gt;&lt;p data-block-key="bhm83"&gt;Розрахунки динамічних навантажень в Єврокодах виведені з реальних вимірювань, проведених на європейських дорогах. Модель навантаження LM1 символічно показана на візуалізації та описана далі в тексті. &lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/c44ba34135a65607c3ffa72bcfbbb01e.original.png" alt="Ілюстративна візуалізація для пояснення моделі LM1. Містить похибки й технічні неточності. Підготовлено автором за допомогою ШІ" width="1671" height="941"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Ілюстративна візуалізація для пояснення моделі LM1. Містить похибки й технічні неточності. Підготовлено автором за допомогою ШІ&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="vx9xs"&gt;У моделі навантаження LM1 за Єврокодом 1 (ДСТУ-Н Б EN 1991-2:2010) на найбільш завантаженій смузі руху стоїть умовний візок із двох осей (віддалених на 1,2 м), із загальною вагою 600 кН (близько 60 т). На додачу, вся площа цієї смуги завантажена рівномірним навантаженням 9 кН на квадратний метр, що символічно означає ситуацію, за якої вся площа смуги зайнята завантаженими вантажівками, бампер до бампера. На другій смузі стоїть такий самий візок вагою близько 40 тон, а в третій – вагою близько 20 тон. Додатково на всій площі цих смуг розміщене навантаження 2,5 кН/м² (близько 0,25 т). Зрозуміло, що ця модель передбачає надмірні, завищені навантаження.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="f6ord"&gt;&lt;strong&gt;Як це виглядає на практиці: один міст через усі Єврокоди&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="8v1vt"&gt;Наочно систему Єврокодів показує навчальний посібник Спільного дослідницького центру Єврокомісії &lt;a href="https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC68415" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;Bridge Design to Eurocodes – Worked examples&lt;/a&gt; (2012, 438 с.). Його підготували інженери, які самі розробляли Єврокоди, з Іспанії, Франції, Італії, Греції, Німеччини та Великої Британії. Вони взяли один умовний міст і провели його через усі дотичні Єврокоди послідовно.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/13029146ad533f60b65be628fb9448e8.original.png" alt="Ілюстрація із публікації «Bridge Design to Eurocodes – Worked examples» (2012)" width="1245" height="711"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Ілюстрація із публікації «Bridge Design to Eurocodes – Worked examples» (2012)&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="vx9xs"&gt;Це автомобільний міст довжиною 200 м із трьома прольотами 60 + 80 + 60 м. Прогонова будова сталезалізобетонна: дві сталеві балки висотою 2,8 м і залізобетонна плита шириною 12 м, на якій дві смуги руху. Проєктний строк служби складає 100 років. Опори розглянуто в двох варіантах: низькі (10 м) і високі (40 м), щоб показати різні підходи до землетрусу. Шлях цього мосту через норми виглядає так:&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/d1356115da913772430b116627f66f91.original.png" alt="Шлях одного мосту через Єврокоди відповідно до підручника «Bridge Design to Eurocodes – Worked examples» (2012). Схема автора, підготовлена з використанням ШІ" width="2800" height="1850"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Шлях одного мосту через Єврокоди відповідно до підручника «Bridge Design to Eurocodes – Worked examples» (2012). Схема автора, підготовлена з використанням ШІ&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="vx9xs"&gt;Автори прямо пишуть, що це не оптимальний проєкт, а навчальна модель. Але саме вона показує, що жоден аспект не перевіряється ізольовано. Рішення про опори впливає на сейсміку й фундаменти, а порядок будівництва – на напруження в балках.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="3le0p"&gt;&lt;strong&gt;Єврокоди за межами ЄС&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="3qi85"&gt;Єврокоди давно вийшли за межі ЄС. Коли Велика Британія близько 2010 року перейшла з British Standards на Єврокоди, за нею пішли її колишні колонії в Азії. &lt;a href="https://libguides.nus.edu.sg/standards/Eurocodes" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;У Сінгапурі&lt;/a&gt; з квітня 2015 року Єврокоди стали єдиними нормами для конструктивного проєктування. На шляху впровадження Єврокодів стоїть й Малайзія. Єврокомісія &lt;a href="https://eurocodes.jrc.ec.europa.eu/international-use" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;підтримує їх впровадження&lt;/a&gt; в країнах АСЕАН і на Західних Балканах, а в американській фаховій пресі їх регулярно порівнюють з нормами США.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="co9nv"&gt;Найближчі до України приклади – інші країни-кандидати. &lt;a href="https://iisee.kenken.go.jp/worldlist/Web/33_NorthMacedonia.htm" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;Північна Македонія&lt;/a&gt; з вересня 2024 року проєктує конструкції лише за Єврокодами. &lt;a href="https://iisee.kenken.go.jp/worldlist/Web/35_Montenegro.htm" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;Чорногорія&lt;/a&gt; з серпня 2023 року застосовує для сейсмостійкого проєктування тільки Єврокод 8 із національним додатком, а з 2027 року повністю перейде на Єврокоди. Сербія й Боснія і Герцеговина вже спираються на них у своїх технічних регламентах і стандартах. &lt;a href="https://eurocodes.jrc.ec.europa.eu/sites/default/files/2025-02/CR_Moldova.pdf" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;Молдова&lt;/a&gt; формально прийняла всі 58 частин Єврокодів ще в 2010–2011 роках, але довго залишалася без національних додатків. У цій роботі країнам допомагають партнери з ЄС. Зокрема, Чехія через свою програму розвитку Czechaid сприяла запровадженню Єврокодів &lt;a href="https://mzv.gov.cz/sarajevo/cz/rozvojova_spoluprace/x2018_06_01_zavedeni_eurokodu_v_bosne_a_hercegovine.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;у Боснії і Герцеговині&lt;/a&gt; (2014–2018) та &lt;a href="https://czechaid.gov.cz/en/projects/implementation-of-eurocodes-in-the-republic-of-moldova" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;в Молдові&lt;/a&gt; (2016–2020).&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="a8se2"&gt;Навіть далекий від Європи &lt;a href="https://www.gov.kz/org/mps/press/news/details/146235?lang=ru" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;Казахстан&lt;/a&gt; пройшов цей шлях до кінця. Політичний намір перейти на європейські стандарти конструктивного проєктування там вперше озвучили 2013 року – на 8 років пізніше, ніж Україна. 2015 року перехід став частиною урядової програми реформ, й від &lt;a href="https://www.zakon.kz/redaktsiia-zakonkz/4881891-chem-grozit-vvedenie-evrokodov-v.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;липня 2015 року&lt;/a&gt; Єврокоди в Казахстані діяли паралельно зі старими нормами. До кінця 2017 року скасували 186 радянських СНіП, до кінця 2019-го – ще 70 казахстанських норм, ухвалених після 1992 року. З 1 січня 2020 року паралельне застосування припинили, і будівлі, мости й інші споруди там проєктують &lt;a href="https://kazpravda.kz/n/evrokody-tormozyat-stroitelstvo/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;лише за Єврокодами&lt;/a&gt;. Перехід виявився непростим, але тривав лише 5 років. &lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="7e2fn"&gt;&lt;strong&gt;Друге покоління Єврокодів&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="ch87d"&gt;Перше покоління Єврокодів близько 20 років не переглядали по суті, і в цьому ознака їхньої стабільності. Однак назріла потреба оновлення, і воно буде не фрагментарним, а, як і самі Єврокоди, узгодженим і цілісним. У 2026 році триває перехід до другого покоління Єврокодів, остаточні тексти яких уже затверджені й передані країнам. Це покоління має бути зручнішим у використанні, менше залежати від національних відмінностей і покривати нові теми, зокрема перевірку й оцінку існуючих споруд. Для мостовиків це особливо важливо, бо більшість проєктів в Європі – це не нові мости, а ремонти й реконструкції старих.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="6o19f"&gt;&lt;a href="https://eurocodes.jrc.ec.europa.eu/second-generation-eurocodes" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;Календар переходу&lt;/a&gt;, визначений CEN:&lt;/p&gt;&lt;ul&gt;&lt;li data-block-key="au0e7"&gt;до 30 березня 2026 року – остаточні тексти передано національним органам зі стандартизації;&lt;/li&gt;&lt;li data-block-key="c2ni9"&gt;до 30 вересня 2027 року – країни мають опублікувати їх як національні стандарти;&lt;/li&gt;&lt;li data-block-key="dh8aq"&gt;до 30 березня 2028 року – перше покоління Єврокодів скасовується.&lt;/li&gt;&lt;/ul&gt;&lt;p data-block-key="cea4i"&gt;Для полегшення впровадження й поширення знань Єврокомісія постійно підтримує насичений &lt;a href="https://eurocodes.jrc.ec.europa.eu/EN-Eurocodes/eurocode-basis-structural-design" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;сайт про Єврокоди&lt;/a&gt; з величезною кількістю матеріалів: навчальні звіти, презентації авторів норм, розрахункові приклади. Регулярно відбуваються технічні вебінари, до яких можуть долучатися і українські інженери. У жовтні–листопаді 2026 року Спільний дослідницький центр Єврокомісії проводить &lt;a href="https://www.lnec.pt/en/news/webinars-do-jrc-sobre-a-segunda-geracao-dos-eurocodigos-estruturais-coordenada-pelo-lnec" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;серію з 13 безкоштовних вебінарів&lt;/a&gt; про друге покоління, зокрема окремий вебінар про проєктування мостів 13 листопада. &lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="17n1o"&gt;&lt;strong&gt;Довгий шлях України до Єврокодів&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="dp8k9"&gt;Україна обрала курс на європейську інтеграцію ще 2005 року прийняттям Закону України “Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності”, зробила багато підготовчої й технічної роботи в цьому напрямку й у 2014 зафіксувала цей перехід із конкретним терміном виконання в Угоді про асоціацію із ЄС. Однак 12 років по тому держава досі втілила це офіційне міжнародне зобов’язання (див.схему).&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/b3a48b90b8f135364b46ff9888e77e59.original.png" alt="Виконані й невиконані кроки до переходу на Єврокоди. Схема автора за допомогою ШІ" width="2572" height="2320"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Виконані й невиконані кроки до переходу на Єврокоди. Схема автора за допомогою ШІ&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="vx9xs"&gt;Попри значний прогрес, досягнутий у 2006–2012 роках, наступних 14 років “перехідного періоду” Україні не вистачило, щоб перейти на проєктування за Єврокодами, тоді як Казахстану вистачило 5 років. Виглядає, що не вистачало саме політичної волі. &lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="2e0in"&gt;Після 2022 року потреба завершення цього “замороженого періоду” на євростандарти мала би стати очевидною, але й у 2022-26 роках (5 років) кроків до цього завершення зроблено не було. Наслідки повномасштабного вторгнення 2022 року змусили уряд нарешті перейти на євростандарти щодо будівельної продукції, однак не щодо проєктування конструкцій.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="20vln"&gt;Хоч Єврокоди теоретично дозволені для застосування в Україні, в практиці проєктування мостів вибір завжди падає на ДБН.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="9622p"&gt;Нещодавній приклад - проєктування нового мосту через Дністер в Тернопільській області на дорозі Н-18, &lt;a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-08-27-001755-a" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;тендер на яке проведено восени 2026 року за фінансування ЄС (Ukraine Facility)&lt;/a&gt;. В завданні на проєктування, оформленому із великим прапором ЄС у “шапці” документа, український замовник, що представляє державу-кандидата на прискорене членство в ЄС, ставить вимогу проєктувати новий міст за кошти ЄС за нормами національної гілки ДБН, а не за європейськими стандартами EN, які вже давно прийняті й чинні в Україні. Очікувана вартість майбутнього мосту наразі оцінюється в три мільярди гривень, але, безсумнівно, значно зросте на наступних етапах.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="6n014"&gt;Нині перше покоління Єврокодів вже відходить в історію: 2028 року воно втратить чинність у всій Європі. Але це дає шанс для України: друге покоління доведеться освоювати всім європейським інженерам, і Україна може стартувати разом із ними. Слід знайти ресурси, щоб знову пройти шлях перекладу Єврокодів та розробки національних додатків. Однак це цілком реально, якщо мати політичну волю.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="6lnbc"&gt;&lt;strong&gt;Висновки для України&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="b81rl"&gt;Щоб свій шанс не втратити, неминучими виглядають кроки та рішення на рівні державної політики та міжнародної співпраці:&lt;/p&gt;&lt;ol&gt;&lt;li data-block-key="5rt7v"&gt;Політичне лідерство відновленого Мінрегіону на чолі з міністром Віталієм Безгіним. Відповідно до Положення про Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України, саме це міністерство формує й реалізує державну політику у сфері будівництва та нормування у будівництві. Профільна заступниця нового міністра, давно відома спільноті пані Наталія Козловська, ще восени 2025 року позитивно &lt;a href="https://mininfra.gov.ua/news/ukraina-hotuietsia-do-povnoho-perekhodu-na-ievrokody-minrozvytku-proanketuvalo-fakhivtsiv-shchodo-ikh-zastosuvannia" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;коментувала перехід на Єврокоди&lt;/a&gt;: “Перехід на Єврокоди — це не лише виконання євроінтеграційних зобов’язань. Це крок до сучасних практик у будівельній інженерії, які дозволяють проєктувати надійні, довговічні конструкції — для житлових будинків, промислових об’єктів і для ключової інфраструктури. Це той стандарт, за яким сьогодні працює Європа, і який нам потрібен для якісної відбудови”. Минув рік, новин не було. Важливо, щоб за словами слідували дії: прийняті рішення, підготовлені накази й постанови. Такі рішення приймає міністр.&lt;/li&gt;&lt;li data-block-key="d1r3p"&gt;Державницьке рішення із конкретною датою переходу. Період “анабіозу” затягнувся на 15 років. Прийшов час прийняти рішення  про конкретну дату й закріпити її в документі, або як зміни до постанови КМУ № 547 від 2011 року, або як нову постанову. Приклади Північної Македонії, Чорногорії й Казахстану показують, що політичне рішення має вирішальне значення. Це політичне лідерство може проявити або Президент, або Прем’єр-міністр, або ж вже згаданий Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін.&lt;/li&gt;&lt;li data-block-key="8e54l"&gt;Технічна підтримка з боку міжнародних партнерів у підготовці ДСТУ EN та національних додатків до другого покоління Єврокодів. У статті згадано, що Єврокомісія та уряд Чехії активно сприяють впровадженню Єврокодів по цілому світу. Зараз в Україні втілюються тематичні проєкти за підтримки уряду Великої Британії, а міжнародна організація ITF/ OECD із урядами Литви, Швеції та Канади створила й координує Фонд підтримки транспорту України. Також втілюється великий проєкт EU4Reconstruction на 37 млн євро до 2028 року (головні втілювачі - GIZ від Німеччини, Expertise France, МЗС Данії та CPVA Литви), із бенефіціарами в особі Держвідновлення та Мінрозвитку. В мандат проєкту входить сприяння реформам та гармонізації із ЄС у сфері регулювання в будівництві. Інтерес, компетенції й ресурси для підтримки України в остаточному переході на Єврокоди точно є, головне – щоб був політичний запит.&lt;/li&gt;&lt;li data-block-key="3mjub"&gt;Переклади, навчальні матеріали, тренінги й семінари. Потрібні не лише стандарти ДСТУ EN, але й якісні українськомовні посібники з розрахунковими прикладами, настанови, рекомендації, підготовлені й проведені (українськими інженерами) технічні семінари та тренінги, програми додаткового навчання для проєктувальників, оновлення академічних програм для університетів. Тут теж можуть підставити плече міжнародні проєкти й програми – й змістовно, й фінансово, адже переклади, адаптацію й тренінги варто замовляти в українських інститутах. Відомо, що українські інженери вміють швидко навчатися, адаптуючись до досить частих змін до ДБН, та ДСТУ. Однак єврокодам не можна навчитися “з інтернету”. Навчальні програми, підручники, тренінги й семінари є обов’язковими, щоб сучасні й майбутні інженери навчилися працювати за Єврокодами.&lt;/li&gt;&lt;li data-block-key="62an"&gt;Нові мости проєктуємо лише за Єврокодами. Нормативна база дозволяє Україні вже зараз готувати та втілювати проєкти мостових переходів, розраховані за Єврокодами. Це можна було робити й раніше, однак ніхто навіть не пробував. Ймовірно, перші практичні кейси виявлять юридичні чи технічні прогалини й неузгодженості, які слід буде вирішувати політичними, юридичними й технічними рішеннями. Перші мости за Єврокодами можна проєктувати вже зараз й будувати вже у 2028 році. Ними можуть стати проєкти на умовах &lt;a href="https://ppp.mininfra.gov.ua/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;ППП&lt;/a&gt; – або точкові великі мости через Дніпро, або ж масова відбудова 500-600 звичайних аварійних мостів, як це &lt;a href="https://cfts.org.ua/blogs/yak_odnochasno_vidbuduvati_600_mostiv_bez_groshey_753" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;зараз робить сусідня Словаччина&lt;/a&gt;. В цій площині вирішальним буде політичне лідерство Прем’єр-міністра та Міністерства інфраструктури, в якому напрямок ППП веде перший заступник міністра Сергій Деркач.&lt;/li&gt;&lt;/ol&gt;&lt;p data-block-key="drj2"&gt;Єврокоди – це спільна “міжнародна мова”, якою українські інженери зможуть проєктувати більш ощадливі, раціональні мости без втрати надійності для України, й в майбутньому – працювати на єдиному європейському ринку. Українське інженерне середовище є готовим до європейського майбутнього, розуміє його неминучість та стратегічну користь. Бізнес також готовий до переходу й навіть неодноразово просив уряд завершити цей перехід, про що свідчить, зокрема, послідовна й змістовна робота &lt;a href="https://uscc.ua/news/ukrainskij-centr-stalevogo-budivnictva-uspisno-zaversiv-navcalnij-kurs-z-proektuvanna-stalevih-konstrukcij-za-evrokodami" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;галузевої асоціації “Український центр сталевого будівництва”&lt;/a&gt;. Вкрай бажано, щоб поточний уряд надолужив втрачений попередниками час, й Україна наздогнала Казахстан на шляху євроінтеграції в сфері технічної стандартизації.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>Україна уразила три пускові російської балістики під час масованої атаки РФ, — Зеленський</title><link>https://texty.org.ua/fragments/118746/ukrayina-urazyla-try-puskovi-rosijskoyi-balistyky-pid-chas-masovanoyi-ataky-rf-zelenskyj/</link><description>Під час масованої атаки Росії Україна уразила три пускові установки балістичних ракет. Зеленський розповів про роботу ППО, масштаби удару та потребу в ракетах Patriot.</description><pubDate>Fri, 20 Nov 2026 11:41:00 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/118746/ukrayina-urazyla-try-puskovi-rosijskoyi-balistyky-pid-chas-masovanoyi-ataky-rf-zelenskyj/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/9f4003777c6a8a13839df25c5219fb8e.original.webp" alt="Фото: Sergei Karpukhin/Reuters" width="737" height="474"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Фото: Sergei Karpukhin/Reuters&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="68duh"&gt;Про це Зеленський &lt;a href="https://t.me/V_Zelenskiy_official/21912" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;повідомив&lt;/a&gt; після селекторної наради з військовими та урядовцями.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="anjmt"&gt;Робота ППО&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="5p0td"&gt;За його словами, цієї ночі українські військові намагалися знищувати російські пускові установки балістичних ракет наявними засобами. У результаті вдалося уразити три установки. Одну з них знищили, щодо двох інших триває уточнення наслідків.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="2tdnc"&gt;Президент також відзначив роботу української протиповітряної оборони під час відбиття атаки. Військові збили 79 крилатих ракет. Добре спрацювала й бойова авіація — F-16, Mirage та МіГи.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="amc54"&gt;Водночас із перехопленням балістичних ракет ситуація значно складніша. Зеленський наголосив, що можливості України в цьому напрямку залежать не лише від роботи військових, а й від постачання ракет партнерами.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="d0vm5"&gt;&lt;strong&gt;Росія випустила понад 400 дронів і 110 ракет&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="7p2gt"&gt;За словами Зеленського, від ночі Росія застосувала понад 400 ударних безпілотників і більш ніж 110 ракет, зокрема 27 балістичних. Удар розтягнули в часі та завдали по багатьох містах і регіонах України.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="37bt5"&gt;Цілями стали об'єкти цивільної інфраструктури: енергетика, логістика, мости через Дніпро, залізниця, житлові будинки. Під ударами опинилися також підстанції та лінії електропередач, від яких залежать атомні електростанції й енергетичні зв'язки України з країнами Євросоюзу.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="34gt7"&gt;Росіяни застосовували й ракети з касетними боєголовками. Особливістю атаки стала тактика повторних ударів: кілька груп ракет запускали з паузами у 20–30 хвилин. Це ускладнювало гасіння пожеж, розбір завалів і відновлення пошкоджених об'єктів.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="adm93"&gt;Станом на ранок було відомо про вісьмох загиблих і майже 30 поранених. Відновлювальні роботи на енергетичних та інфраструктурних об'єктах розпочали в регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="c3evu"&gt;Зеленський доручив Міністерству закордонних справ зв'язатися з партнерами, які готують пакети допомоги для української ППО, і прискорити постачання. Окремо обговорили з американською стороною передачу ракет PAC-2 і PAC-3 для систем Patriot. Президент заявив, що Україна очікує на відповідне рішення Пентагону.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>Зливав таємниці слідства та закриті дані: НАБУ повідомило про підозру посадовцю СБУ (ФОТО, ВІДЕО)</title><link>https://texty.org.ua/fragments/118745/posadovec-sbu-zlyvav-dani-slidstva-za-vidpochynok-u-bukoveli-ta-bmw-x5-nabu/</link><description>Посадовець СБУ, за даними НАБУ, зливав інформацію у справі «Укрнафти» та продавав дані із закритих баз. Серед винагород — відпочинок у Буковелі та BMW X5.</description><pubDate>Fri, 20 Nov 2026 09:56:00 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/118745/posadovec-sbu-zlyvav-dani-slidstva-za-vidpochynok-u-bukoveli-ta-bmw-x5-nabu/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/1_fjzPQn0.original.jpg" alt="1" width="1200" height="1600"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="25a8r"&gt;Про це &lt;a href="https://nabu.gov.ua/news/zlyv-tayemnytci-slidstva-ta-prodazh-zakrytykh-danykh-pidozra-posadovtciu-sbu-foto/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;повідомила&lt;/a&gt; пресслужба НАБУ.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="d3lhh"&gt;&lt;strong&gt;Злив слідства за відпочинок у Буковелі&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="algrp"&gt;За даними НАБУ і САП, наприкінці 2024 року посадовець СБУ, який здійснював оперативний супровід розслідування щодо заволодіння нафтою та нафтопродуктами ПАТ «Укрнафта», домовився передавати інформацію про перебіг справи довіреній особі одного з бенефіціарів так званої групи «Приват».&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="bm33j"&gt;Він повідомляв про заплановані слідчі дії та інші деталі розслідування. Ці відомості, за версією слідства, допомагали фігурантам обходити обмеження, пов'язані із санкціями, арештом активів і розшуком.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="cuea8"&gt;Винагородою за таку допомогу став відпочинок родини посадовця в готелі Radisson Blu Resort Bukovel. Наприкінці грудня 2024 року його дружина з дітьми проживала там у номері, який довірена особа оплатила за 160 тисяч гривень.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/2_Y4lWhUx.original.jpg" alt="2" width="960" height="1280"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;h2 data-block-key="u9jn"&gt;&lt;strong&gt;За закриті дані з баз придбали BMW X5&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="dknor"&gt;Інший епізод стосується домовленостей, які посадовець СБУ уклав у 2023 році з тодішнім директором з буріння АТ «Укргазвидобування», що входить до групи «Нафтогаз».&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="6ih2p"&gt;За даними слідства, посадовець погодився за винагороду надавати йому інформацію з обмеженим доступом. Зокрема, йшлося про дані із закритих державних баз, а також інформацію, яку зберігають оператори та провайдери телекомунікацій.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="27am6"&gt;За це колишній топменеджер «Укргазвидобування» придбав для посадовця автомобіль BMW X5. Щоб приховати домовленості, у червні 2023 року машину зареєстрували на підконтрольну хабародавцю компанію. Водночас фактично нею користувалися посадовець СБУ та його дружина.&lt;/p&gt;&lt;div class="embed-container responsive-object"  style="padding-bottom: 56.49999999999999%;"&gt;
    &lt;iframe width="200" height="113" src="https://www.youtube.com/embed/rBspyQWyowE?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen title="Злив таємниці слідства та продаж закритих даних посадовцем СБУ"&gt;&lt;/iframe&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;p data-block-key="1k0j0"&gt;Наразі про підозру повідомили трьом особам: посадовцю СБУ — в одержанні неправомірної вигоди та розголошенні даних досудового розслідування, а його двом імовірним спільникам — у наданні неправомірної вигоди службовій особі.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="i7cd"&gt;Досудове розслідування триває. Правоохоронці перевіряють, чи були інші епізоди такої діяльності.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>462 знешкоджені цілі: як українська ППО відбивала масовану атаку Росії</title><link>https://texty.org.ua/fragments/118743/462-zneshkodzheni-cili-yak-ukrayinska-ppo-vidbyvala-masovanu-ataku-rosiyi/</link><description>Росія атакувала Україну ракетами та 404 ударними дронами. ППО збила або подавила 462 цілі. Є загиблі, поранені та руйнування в кількох областях.</description><pubDate>Fri, 20 Nov 2026 09:24:00 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/118743/462-zneshkodzheni-cili-yak-ukrayinska-ppo-vidbyvala-masovanu-ataku-rosiyi/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/photo_2026-11-20_11-12-09.original.jpg" alt="київ атака 20.11" width="2560" height="1707"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="5txc6"&gt;За попередніми &lt;a href="https://t.me/kpszsu/97713" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;даними&lt;/a&gt; Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 20 листопада протиповітряна оборона збила або подавила 462 ворожі цілі.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="5nvrl"&gt;&lt;strong&gt;ППО знищила більшість ракет і дронів&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="ep4h"&gt;У Повітряних силах повідомили, що українська протиповітряна оборона перехопила три балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400/«Циркон», 79 крилатих ракет Х-101 і «Калібр», а також 380 безпілотників типу Shahed, «Гербера» та інших типів. Серед знищених дронів було 102 реактивні.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="dtpvk"&gt;Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="11pbd"&gt;Водночас зафіксували влучання ракет і ударних безпілотників на 23 локаціях. Уламки збитих цілей упали ще в десяти місцях.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="2enrb"&gt;Начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат деталізував, що більшість крилатих ракет спрямували на західні області України, а балістикою росіяни переважно били по Києву та Київщині, зокрема по мостах. Пріоритетною ціллю російської атаки була українська енергетика.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="527h4"&gt;Ігнат також повідомив, що одна з ракет, імовірно, перетнула державний кордон із Польщею. Цю інформацію перевіряють.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="c6voo"&gt;&lt;strong&gt;У яких регіонах є руйнування та постраждалі&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="miim"&gt;У ніч на 20 листопада під ударом РФ були Київ і девʼять областей. Як &lt;a href="https://t.me/Koretskyi_official/1191" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;повідомив&lt;/a&gt; прем'єр-міністр Сергій Корецький, пошкоджені підприємства на Київщині, Миколаївщині, Одещині та Чернігівщині, а також житлові будинки на Дніпропетровщині, Львівщині, Вінниччині, Сумщині й Чернігівщині. Влучання є також в обʼєкти енергетики.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="8ja97"&gt;Найбільше наслідків атаки зафіксували в столиці. За попередніми даними, загинули шестеро людей, є поранені. У кількох районах столиці виникли пожежі, пошкоджено об'єкти інфраструктури та три мости через Дніпро: Подільсько-Воскресенський, Дарницький і Південний.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="46f96"&gt;&lt;strong&gt;Читайте докладніше:&lt;/strong&gt; &lt;a href="/fragments/118742/masovanyj-udar-rf-po-kyyevu-ye-zahybli-ta-poraneni-poshkodzheno-try-mosty-foto/"&gt;&lt;strong&gt;Масований удар РФ по Києву: є загиблі та поранені, пошкоджено три мости (ФОТО)&lt;/strong&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="m870"&gt;У Харкові російський безпілотник влучив у медичний заклад у Шевченківському районі. Постраждали четверо людей, будівля зазнала пошкоджень.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="btotg"&gt;На Львівщині росіяни намагалися атакувати залізничну інфраструктуру у Скнилові. Внаслідок ударів загинули двоє людей.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="s5kr"&gt;На Дніпропетровщині поранення дістали п'ятеро людей.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>Масований удар РФ по Києву: є загиблі та поранені, пошкоджено три мости (ФОТО)</title><link>https://texty.org.ua/fragments/118742/masovanyj-udar-rf-po-kyyevu-ye-zahybli-ta-poraneni-poshkodzheno-try-mosty-foto/</link><description>Наслідки російського обстрілу Києва 20 листопада: троє загиблих, близько 15 поранених, пошкоджені Подільський, Дарницький і Південний мости. Рух обмежили.</description><pubDate>Fri, 20 Nov 2026 07:21:00 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/118742/masovanyj-udar-rf-po-kyyevu-ye-zahybli-ta-poraneni-poshkodzheno-try-mosty-foto/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/photo_2026-11-20_09-13-39.original.jpg" alt="київ атака 20.11" width="2560" height="1707"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;h2 data-block-key="jrjg7"&gt;&lt;strong&gt;У Києві є загиблі та поранені&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="8ekp6"&gt;За попередньою інформацією, серед загиблих внаслідок атаки — двоє працівників «Київводоканалу». Пораненим надають медичну допомогу, кількість постраждалих уточнюється.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="d6nko"&gt;Російські війська атакували столицю балістичними ракетами кількома хвилями протягом ночі та вранці 20 листопада. Унаслідок ударів виникли пожежі в Оболонському та Подільському районах. У Голосіївському районі зафіксували влучання на території об'єкта інфраструктури.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/photo_2026-11-20_09-13-46.original.jpg" alt="київ атака 20.11" width="1280" height="854"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;h2 data-block-key="3hs1b"&gt;&lt;strong&gt;Які мости пошкоджені та де обмежили рух&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="5n8fc"&gt;За словами міського голови Києва Віталія Кличка, внаслідок обстрілу пошкоджено Подільсько-Воскресенський, Дарницький та Південний мости.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="cv0mc"&gt;На Подільсько-Воскресенському мостовому переході закрили рух із правого на лівий берег. Пошкодження також зафіксували на Дарницькому мосту. Їхній ступінь фахівці зможуть оцінити після завершення повітряної тривоги.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/photo_2026-11-20_09-13-38.original.jpg" alt="київ атака 20.11" width="2560" height="1707"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="entf3"&gt;На Південному мосту знову зафіксували влучання. Наразі рух там дозволений лише з лівого на правий берег: для автомобілів масою до 10 тонн і громадського транспорту масою до 18 тонн.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/photo_2026-11-20_09-13-39_2.original.jpg" alt="київ атака 20.11" width="2560" height="1707"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;p data-block-key="m7q3"&gt;Через ускладнення сполучення між берегами Дніпра Кличко закликав киян без нагальної потреби не користуватися власними автомобілями. Також він попросив підприємства та установи, за можливості, перевести працівників на дистанційний режим роботи.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>Як ставки на спорт призводять до ігрової залежності, боргів і проблем у сім’ї, — дослідження</title><link>https://texty.org.ua/fragments/118741/yak-stavky-na-sport-pryzvodyat-do-ihrovoyi-zalezhnosti-borhiv-i-problem-u-simyi-doslidzhennya/</link><description>Дослідження Bloomberg Businessweek показує, як регулярні ставки на спорт змінюють поведінку гравців, призводять до великих фінансових втрат і пов’язані з проблемами у стосунках та здоров’ї.</description><pubDate>Thu, 19 Nov 2026 14:38:06 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/118741/yak-stavky-na-sport-pryzvodyat-do-ihrovoyi-zalezhnosti-borhiv-i-problem-u-simyi-doslidzhennya/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/5102.original.jpg" alt="Фото ілюстративне, з відкритих джерел" width="690" height="400"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;Фото ілюстративне, з відкритих джерел&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;h2 data-block-key="fdsal"&gt;Від розваги до постійної потреби робити ставки&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="76tmb"&gt;На початку ставки можуть здаватися просто способом додати азарту до перегляду спортивних змагань. Але дані, проаналізовані Bloomberg Businessweek, свідчать: у частини користувачів гра поступово стає дедалі нав’язливішою. Вони починають частіше поповнювати рахунки, робити нові ставки й повертатися до застосунків навіть після значних втрат.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="emhph"&gt;Дослідники простежили за поведінкою 2441 користувача букмекерських платформ у Массачусетсі, де понад три роки тому легалізували ставки на спорт. Одним із показників проблемної ігрової поведінки вони вважали частоту поповнення рахунку. Що регулярніше людина вносила гроші, то більше ознак ризикованої поведінки виявляли в її діях.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="cl3b8"&gt;Особливо небезпечною стає спроба відіграти програне. Замість того щоб зупинитися після невдалої ставки, людина продовжує грати, сподіваючись повернути гроші. Так формується замкнене коло: втрати спонукають робити нові ставки, а нові ставки призводять до ще більших втрат.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="5tese"&gt;За даними Bloomberg Businessweek, серед 2441 користувача букмекерських платформ у Массачусетсі, за якими спостерігали понад три роки, близько 60% поповнювали рахунки раз на місяць або рідше, майже 20% — у середньому раз на тиждень, а приблизно 15% — частіше. Ще 149 людей, або 6,1% вибірки, з часом почали поповнювати рахунки в середньому щонайменше раз на день. &lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="1mv3j"&gt;За перший тиждень після запуску легальних онлайн-ставок 137 учасників уже внесли гроші на рахунки сім або більше разів. Саме ця невелика група згодом зазнала найбільших фінансових втрат: у середньому 2268 доларів за перші три місяці, 12 237 доларів за рік і 56 589,80 долара за три з половиною роки спостереження. &lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="12vmj"&gt;Борги, проблеми у стосунках і ризики для здоров’я&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="3scdu"&gt;Проблеми не обмежуються грошима. У матеріалі Bloomberg Businessweek наведено дані досліджень, які пов’язують активну ігрову поведінку з погіршенням сімейних стосунків, розлученнями, домашнім насильством, зловживанням алкоголем і суїцидальними ризиками. Інші дослідження також виявляють зв’язок між проблемною азартною поведінкою та підвищеним ризиком передчасної смерті.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="18vdv"&gt;Ці дані не означають, що ставки самі по собі спричиняють усі перелічені проблеми. Але вони показують, наскільки далеко можуть сягати наслідки ігрової залежності. А доступність букмекерських застосунків і можливість робити ставки будь-коли лише полегшують повернення до гри.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="7n84a"&gt;&lt;i&gt;Докладніше з дослідженням можна ознайомитися &lt;/i&gt;&lt;a href="https://www.bloomberg.com/features/2026-sports-betting-debt-bankruptcy/?utm_id=97758_v0_s00_e0_tv1" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;&lt;i&gt;за посиланням&lt;/i&gt;&lt;/a&gt;&lt;i&gt;. &lt;/i&gt;&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>Де в Києві найбільше EcoFlow: розробник створив карту зарядних станцій міста</title><link>https://texty.org.ua/fragments/118740/de-v-kyyevi-najbilshe-ecoflow-rozrobnyk-stvoryv-kartu-zaryadnyx-stancij-mista/</link><description>Вадим Клименко створив застосунок для пошуку EcoFlow через Bluetooth. За кілька прогулянок Києвом він виявив близько 250 зарядних станцій.</description><pubDate>Thu, 19 Nov 2026 14:03:52 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/118740/de-v-kyyevi-najbilshe-ecoflow-rozrobnyk-stvoryv-kartu-zaryadnyx-stancij-mista/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="medium-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/Snimok_ekrana_2026-11-19_153756.original.png" alt="екофло" width="1171" height="815"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;h2 data-block-key="i9jeq"&gt;&lt;strong&gt;Як працює сканер зарядних станцій&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="fk875"&gt;Автор у своєму блозі &lt;a href="https://vadymklymenko.com/blog/ecoflow-scanner-in-kyiv/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;зазначає&lt;/a&gt;, що ідея виникла після приїзду до Києва та чергових відключень електроенергії. &lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="dmmfg"&gt;«Після приїзду в Київ згадав про відключення, і з’явилась чергова дивна ідея – поставити в офісі вуличний світлофор, який показуватиме наявність електрики в будинку.  &lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="dppp3"&gt;Я знав, що в екофло є API і якась незадокументована можливість підключатись по блютузу. Виявляється, що кожен екофлоу транслює інформацію зі своїм серійним номером та станом заряду батареї по блютузу, не вимагаючи створення блютуз-пари», — пояснює розробник. &lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="9qgio"&gt;За допомогою інструмента Cursor Клименко швидко створив застосунок-сканер і вирушив гуляти Києвом. За кілька прогулянок йому вдалося виявити близько 250 зарядних станцій.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="6egff"&gt;&lt;strong&gt;Де в Києві найбільше EcoFlow&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="eau2f"&gt;Під час дослідження автор помітив цікаву закономірність: у деяких будинках, де електроенергію не вимикають, не знайшлося жодної зарядної станції. Натомість у дворах із великою кількістю багатоповерхівок сканер виявляв одразу багато пристроїв.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="fp4er"&gt;Серед знайдених моделей найбільше було EcoFlow Delta, а на третьому місці опинилися River. Клименко припускає, що різниця може пояснюватися потужністю Bluetooth-передавачів. Інше можливе пояснення — особливості забудови: на перших поверхах часто розташований бізнес, тому телефон міг не вловити сигнал станцій, які стоять вище.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="4tgqs"&gt;Клименко пише, що його дослідження перегукується з нещодавнім опитуванням &lt;a href="https://texty.org.ua/articles/118712/iz-samokatom-na-12-j-poverx-holovni-trendy-zhyttya-pid-chas-vidklyuchen-u-kyyevi-coho-roku/?src=main" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;Texty.org.ua&lt;/a&gt; про те, як кияни пристосовуються до відключень електроенергії. За його результатами, зарядні станції мають майже дві третини опитаних. Шестеро з десяти користуються і зарядними станціями, і павербанками.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="bfgi4"&gt;&lt;strong&gt;Докладніше про це тут: &lt;/strong&gt;&lt;a href="https://texty.org.ua/articles/118712/iz-samokatom-na-12-j-poverx-holovni-trendy-zhyttya-pid-chas-vidklyuchen-u-kyyevi-coho-roku/?src=main" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;&lt;strong&gt;Із самокатом на 12-й поверх. Головні тренди життя під час відключень у Києві цього року&lt;/strong&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="cciof"&gt;Водночас холодильники від зарядних станцій живлять лише 29% їхніх власників. Серед тих, хто має акумулятор з інвертором або систему з автоматичним перемиканням, цей показник становить 85%.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="2n8q4"&gt;&lt;i&gt;Переглянути карту можна &lt;/i&gt;&lt;a href="https://vadymklymenko.com/embed/ecoflow-map/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;&lt;i&gt;тут&lt;/i&gt;&lt;/a&gt;&lt;i&gt;. &lt;/i&gt;&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item><item><title>Спецпризначенці ССО зачистили позиції росіян на території РФ і захопили трофеї (ВІДЕО)</title><link>https://texty.org.ua/fragments/118739/specpryznachenci-sso-zachystyly-pozyciyi-rosiyan-na-terytoriyi-rf-i-zaxopyly-trofeyi-video/</link><description>Бійці підрозділу SHADOW PACK зі складу 3-го полку ССО провели спецоперацію на території РФ. На відео показали зачистку позицій російських військових і здобуті документи.</description><pubDate>Thu, 19 Nov 2026 12:58:50 +0000</pubDate><guid>https://texty.org.ua/fragments/118739/specpryznachenci-sso-zachystyly-pozyciyi-rosiyan-na-terytoriyi-rf-i-zaxopyly-trofeyi-video/</guid><category>Политика</category><full-text>&lt;![CDATA[&lt;div class="w-block-image block-image"&gt;


&lt;figure class="text-width "&gt;
    &lt;img loading="lazy" src="/media/images/rechi-likvidovanogo-rosiyanyna.original.jpg" alt="rechi-likvidovanogo-rosiyanyna" width="812" height="855"/&gt;
    &lt;figcaption&gt;&lt;/figcaption&gt;
&lt;/figure&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;div class="w-block-richtext block-richtext"&gt;&lt;h2 data-block-key="zcm5m"&gt;&lt;strong&gt;Зачистка позицій противника&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="74sh2"&gt;Відео оприлюднили на YouTube-каналі &lt;a href="https://youtu.be/ER5PwiNID1o?si=2J3FNJhLwQBpv-ni&amp;amp;utm_source=chatgpt.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer"&gt;3-го полку ССО імені князя Святослава Хороброго&lt;/a&gt;.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="5o14v"&gt;На кадрах видно, як українські спецпризначенці зачищають укриття російських військових. Під час одного з боєзіткнень бійці ССО ліквідували військовослужбовця армії РФ.&lt;/p&gt;&lt;h2 data-block-key="9j05i"&gt;&lt;strong&gt;Які трофеї здобули бійці&lt;/strong&gt;&lt;/h2&gt;&lt;p data-block-key="a9o9a"&gt;За повідомленням полку, група також здобула розвідувальну інформацію, вилучила документи та засоби зв’язку.&lt;/p&gt;&lt;p data-block-key="enbo0"&gt;Серед показаних на відео знахідок — російський паспорт, військовий квиток, банківські картки та смартфон із картою місцевості.&lt;/p&gt;&lt;div class="embed-container responsive-object"  style="padding-bottom: 56.49999999999999%;"&gt;
    &lt;iframe width="200" height="113" src="https://www.youtube.com/embed/ER5PwiNID1o?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen title="🎥⁩ ⁨Спеціальні дії на території рф операторів 3 полку ССО!"&gt;&lt;/iframe&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;p data-block-key="dm75s"&gt;Раніше на території РФ провели операцію й бійці 73-го морського центру ССО. Спецпризначенці &lt;a href="/fragments/118659/sso-pokazaly-robotu-ukrayinskyx-specpryznachenciv-u-tylu-rosiyi-video/"&gt;показали&lt;/a&gt;, як проводили розвідку, мінували маршрути пересування російських військових  та облаштовували інженерні засідки. &lt;/p&gt;&lt;/div&gt;]]&gt;</full-text></item></channel></rss>