На околицях навчають гірше.
Як чернівецькі школярі складають ЗНО

Учні, що навчаються ближче до центру Чернівців, складають ЗНО краще, ніж учні з околиць. Які ще фактори впливають на їхній результат? Озброївшись даними про фінансування шкіл та статистикою, яку збирає міське управління освіти, ми вирушили на пошуки відповідей на це питання.

Дослідження Texty.org.ua
Опубліковано: 3 жовтня 2017 року

Для початку ми нанесли всі школи, гімназії та ліцеї, що цього року складали ЗНО, на карту. Оцінки учнів у діапазоні від 0 до 100 (0 — найгірша, 100 — найкраща).

Детальніше про методологію

Ми не брали до уваги рейтинговий бал випускників за 200-бальною шкалою, оскільки в такому випадку неможливо врахувати результат учнів, яким не вдалося подолати прохідний бар’єр. Замість цього ми рахували середній тестовий бал за всіма предметами, нормалізований за шкалою від 0 до 100 балів. Наприклад, випускники найкращої за результатами ЗНО у Чернівцях Гімназії №4 в середньому набирали 70,85 бала зі 100. Учні слабших шкіл отримували вдвічі менше — 35—40 тестових балів.

Ми бачимо, що більш успішні школи з більшою кількістю старшокласників розташовані ближче до центру Чернівців. Є винятки: найслабша тридцять третя школа, а також школа №30 розташовані не на околиці. Натомість усі чотири школи найбільш віддаленого Садгірського району входять до десятки найгірших загальноосвітніх закладів міста.

Зрозуміло, що географічне розташування саме по собі не може бути причиною негараздів школи. Невеликий розмір навчального закладу, менш досвідчені вчителі та бідність — ось що може стати на заваді чернівецьким школярам досягати кращих результатів у навчанні незалежно від їхніх реальних здібностей.

Розмір має значення (більше за гроші)

Для того, щоб показати, які фактори можуть впливати на успішність учнів, ми побудували ряд простих графіків. Осі на графіку — змінні, зв’язок між якими ми маємо перевірити. Пряма на графіку — лінія регресії, чим ближче до неї розташовуються реальні показники за кожним навчальним закладом, тим сильніший зв’язок між двома чинниками. Кількісний показник цього зв’язку (коефіцієнт кореляції) позначено r, де одиниця — максимально сильний зв’язок, а нуль — повна його відсутність.

Ми отримали дані про те, скільки грошей з бюджету пішло на кожну школу у 2016 році. Якщо рахувати витрати на одного учня, то зв’язку між фінасуванням та успішністю немає (r=0,118).

Вибиваються із загальної картини гімназія №6 та школа №10, де витрати на учня у кілька разів перевищують середні по місту, а результати на ЗНО низькі. Це невеликі навчальні заклади з порівняно малими класами. Оскільки найбільшу частку витрат школи становлять зарплати вчителів, які розраховуються відносно кількості класів, один учень у школі з менш чисельними класами буде обходитися бюджету дорожче.

У шостій гімназії викладання ведеться румунською мовою. І можна припустити, що випускники шкіл для меншин країн ЄС часто орієнтуються на отримання вищої освіти за кордоном, а тому не особливо вмотивовані отримувати високий бал українського ЗНО. Начальник управління освіти Чернівців Сергій Мартинюк пояснює: «Зараз у гімназії №6 у випускному класі 13 учнів, в 10-му класі — 13 учнів. Говорити про якийсь масовий виїзд недоречно, хоча 4—5, може, й виїжджає».

Якщо ж порахувати витрати в розрахунку на один клас, то зв’язок з’являється, а навчальні заклади групуються за чіткими принципами.

Гімназії (на графіку позначені рожевим кольором), за винятком шостої, утворюють окрему групу. У них більші витрати на клас, ніж у інших, поєднуються з вищою успішністю. Загалом така ситуація відтворює всеукраїнську тенденцію — у гімназіях (а також ліцеях) працюють кращі вчителі та навчаються більш здібні учні. Чому так відбувається, ми пояснимо далі.

У середньому в одній чернівецькій школі на початку минулого навчального року навчалися 642 учні. На діаграмі можна виділити групу з шести шкіл (10, 30, 33, 37, 39 та НВК «Лідер»), що мають гірші результи на ЗНО, хоча грошей у розрахунку на клас отримують не менше. У великих школах ситуація протилежна.

Навчальні заклади з класами «нормального» розміру, а це до 30 учнів, у Чернівцях показують кращі результати на ЗНО, ніж малі класи з 7-8 дітьми. Наші висновки підтверджує і Сергій Мартинюк та пояснює причини:

«Кількість учнів у закладі загалом підтверджує імідж цього закладу, показує, що цей заклад досить нормально працює — скажімо, зібрав хороших педагогів, тож усе разом дає такий результат», — пояснює чиновник.

Водночас, що більше учнів навчається у школі (і де класи зазвичай більші), то меншими є витрати на одного учня.

Теоретично, можна було б реорганізувати найдрібніші школи: об’єднати їх, щоб створити більші школи, за потреби — із підвозом шкільним автобусом до місця навчання.

Ми запитали про це у експертки з питань середньої освіти аналітичного центру «CEDOS» Ірини Когут: «Рішення про реорганізацію освітньої мережі завжди дуже важко дається місцевій владі — закриття школи означає потребу працевлаштувати вчителів, потребу розподілити дітей по іншим школам, ну і загалом це рішення непопулярне, до того ж воно вимагає ресурсів, тобто в принципі якщо можна нічого не робити, не докладати ніяких зусиль, то навіщо щось змінювати... Такими показниками, як якість освіти, не дуже переймаються, вважається, що на них вплинути досить важко».

Про можливі протести з боку місцевих жителів говорить і Сергій Мартинюк: «Громада сама приймає рішення щодо того, потрібен навчальний заклад чи не потрібен. У мене є навчальний заклад, в якому навчається 77 учнів (мова йде про школу №17 — прим. авт.). Зрозуміло, що толку там великого від навчання немає, але закрити її буде проти волі громади, бо їм зручно — в них під боком ця школа. Тим більше це школа з національною (румунською) мовою навчання».

Втім, після прийняття на початку вересня нового закону «Про освіту» реорганізувати шкільну мережу все ж доведеться. У Чернівцях вже зараз роблять перші кроки із запуску цього процесу, хоча говорити про те, як саме буде змінено мережу, за словами чиновників, поки рано.

(Старші) кадри вирішують все

Єдиний фінансовий показник, який має статистично значимий вплив на результати випускників при складанні ЗНО — частка зарплати вчителів у загальній структурі витрат школи.

Частка зарплати вчителів — це насправді проміжна змінна, яка відображає кумулятивний вплив кількох чинників. Зазвичай зарплата вчителям нараховується за досить жорсткою схемою, визначеною урядом — більше отримують вчителі з вищою категорією та більшим стажем. Крім того, згідно з наказом міністерства, вчителі гімназій та ліцеїв автоматично отримують 10% надбавку до зарплатні за статус закладу, тож недивно, що витрати в розрахунку на одного учня виходять трохи більшими. Зрозуміло, що кращі вчителі будуть охочіше йти працювати там, де вони цілком офіційно можуть отримати трохи більше грошей, а більш здібні (чи забезпечені) учні будуть переходити до закладів із кращими педагогами.

Відсоток вчителів вищої категорії у навчальному закладі має певний вплив на успішність (коефіцієнт кореляції r=0,483). Дещо більш парадоксальним, на перший погляд, є вплив на тестовий бал випускників… частки пенсіонерів серед учителів — причому в цьому випадку зв’язок є навіть дещо сильнішим (r=0,573).

За словами експертів, вичерпних кількісних даних, які могли б пояснити цю тенденцію, просто немає. «Ми можемо припустити, що літні вчителі, які подолали всі негаразди кінця 80—90-х — це люди більш віддані своїй професії», — пояснює Ірина Когут.

Більш чітко можна говорити про те, що останнім часом падає мотивація і рівень підготовки нових педагогів. «Молоді вчителі, м’яко кажучи, дуже неякісні, тому що дивлячись на результати ЗНО абітурієнтів, які вступають на педагогічні спеціальності, можна казати сміливо, що ці люди мають дуже низький рівень знань. Оскільки даних до запровадження ЗНО, та й у перші роки після запровадження ЗНО насправді немає, ми не можемо сказати, наскільки рано з’явилася ця тенденція, але те, що зараз маємо їх дуже слабких — це очевидно», — продовжує дослідниця.

Бідність як фактор неуспішності

«Дітей із багатих родин із освіченими родичами можуть учити й дурні вчителі. Ми ж намагаємося помітити слабких учнів. Це – глибоко в нашому мисленні…»
Карі Лоухівуорі, директор школи у передмісті Хельсінкі

Згідно з дослідженням аналітичного центр «CEDOS», в Україні спостерігається чітка тенденція «елітизації» деяких навчальних закладів, зокрема ліцеїв, гімназій та шкіл з поглибленим вивченням деяких предметів. Шанси потрапити до кращого закладу залежать не тільки від здібностей учнів, але й від соціального статусу батьків.

Якщо дитина від народження опинилася на периферії життя, шансів на отримання гідної шкілької освіти у неї небагато. Статистика по Чернівцям показує чим більше у школі бідних дітей, тим гіршими будуть результати іспитів. А у четвертій гімназії, яка дає по ЗНО найкращі результати, дітей з малозабезпечених родин взагалі немає, та й у інших гімназіях та ліцеях бідних учнів порівняно небагато.

«Батьки з родин, які мають статус малозабезпечених, зважаючи на те, який це рівень в Україні — це найбідніші з бідних, це просто за межею, причому дуже часто це якраз поєднується з соціальною вразливістю, з якимось хімічними залежностями, безробіттям, купою інших проблем, — вважає Ірина Когут. — Зрозуміло, що вони опиняються в школі, до якої немає конкурсу, яка найближча до їхнього місця проживання, куди найлегше потрапити, і що такі діти не мають підтримки у батьків в навчальному процесі, відповідно «тягнуть» вниз результати середні школи по ЗНО». Але саме рівень знань цих дітей і показує те, чому може навчити школа.

Сергій Мартинюк погоджується, що проблема справді існує, але виправдовується: місто нічого не може з цим зробити. «Рівний доступ до освіти мають усі, але ні сама дитина, ні школа без сім’ї не справиться. Якщо сім’я малозабезпечена, якщо батьки приділяють більше уваги зароблянню грошей, а не вихованню дітей, то відповідно й ті діти десь втрачають контроль, і школа особливого впливу на це не має».

Проблема не місцева, а загальноукраїнська. Все, що Чернівці можуть зробити на даний момент, — це оплатити учням із малозабезпечених сімей харчування двічі на день у шкільних їдальнях. Але, вочевидь, цього замало. За словами Ірини Когут, міжнародні дослідження свідчать, що підтягувати слабших учнів до вищого рівня дуже допомагає якісна дошкільна освіта та більш пізній (не раніше 9 класу) рейтинговий відбір до найкращих навчальних закладів.

Редакція «Текстів» висловлює подяку аналітичному центру CEDOS, Українському центру оцінювання якості освіти та міській раді Чернівців за надані статистичні дані.

У матеріалі використано фото з сайту osvitacv.com.

Цей проект було втілено за сприяння Державного агентства з питань електронного урядування України в рамках проекту USAID/UK aid та Фонду Євразія «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах». Окремі думки, висловлені в матеріалах, опублікованих на сайті, є винятковою відповідальністю Фонду «Євразія» і не обов’язково відображають погляди USAID/UK aid, Уряду США та/або Уряду Великобританії.

Читайте також:

Збиткові парковки
Рейтинг київських шкіл на основі результатів ЗНО-2017
Модель пенсійної системи