Автори: Ігор Петренко, Ярина Михайлишин 26 серпня 2015 року

0000000000 00000

Проблеми і перспективи українського аграрного ринку




Чому аграрний комплекс такий важливий?

Кілька років тому американська служба розвідки опублікувала аналітичний звіт про глобальні тенденції та зміни, які чекають на світ у 2030 році. Серед технологічних та політичних трендів чільне місце відведене питанням аграрного сектору та забезпеченням продовольством. Передбачається, що глобальні потреби в їжі зростуть більш ніж на 35% і це в період, коли середній показник зростання швидкості виробництва більшості злаків (пшениці та рису) зменшився з 2% на рік у 70-х—80-х до 1% на рік, починаючи з 1990 року. Дефіциту продовольства сприятимуть швидкий ріст населення, яке вже через 15 років перетне позначку 8 мільярдів та зростаючі потреби води, які через глобальні зміни в кліматі будуть дедалі вітчутнішими.

Яким буде світ у 2030 році?

Прогнозовані показники у порівнянні з аналогічними показниками 2015 року

Рекорди 2015

0
тисяч тонн

Урожай зернових культур

0
тисяч тонн

Виготовлено соняшникової олії

0
тисяч тонн

Урожай яблук

Український урожай: не продуктивністю, а кількістю

Якщо такі прогнози здійсняться навіть частково, аграрний бізнес в Україні чекаючь чималі перспективи. Так, цьогоріч українські фермери отримали найбільший, відколи в Україні орють землю, урожай зернових культур – 63,8 млн тонн, за результатами 2014/2015-го маркетингового року (його рахують з липня по червень). Аграрії встановили також рекорд обсягу експорту зерна: Україна продала 34,8 млн тонн – найбільше за всі часи землеробства. Передовики у світі і за виробництвом соняшникової олії (4,4 млн т) та за її експортом (3,8 млн т). «Україна посідає провідні місця у рейтингах світових експортерів соняшникової олії, кукурудзи, ячменю», — рапортує міністр.

Хваляться і садівники: у сезоні 2014/15 зібрали 1,3 млн тонн яблук, що теж стало максимальним урожаєм цих фруктів в Україні. Це попри те, що у Донецькій і Луганській областях через проведення АТО площа сільськогосподарських угідь зменшилася майже на третину, а Крим взагалі не фігурує у статистиці сільськогосподарських звітів.

Звісно, у позитивах можна побачити й інший, тривожний, бік. Ціна на агропродукцію загалом у світі зараз далеко не на максимумах – отже, наш заробіток у грошовому вимірі менший, ніж розраховували аграрії. А продавати зерно, тобто сировину, – це взагалі якось не по-хазяйськи, краще б його переробляти, створюючи додаткову вартість. Але попри все, Україна таки виходить на провідні позиції у світі як аграрна держава.

Цьому сприяє відчутне збільшення продуктивності сільськогосподарської праці. Зріст урожайності помітний практично у всіх ключових агрокультурах. Заміна техніки та інвестиції у кращі добрива, хоч і не значні, але дають свої результати. До прикладу, урожайність зернових зросла майже на 70%, урожайність соняшника — на половину, урожайність овочів — на третину, а урожайність яблук — більш, ніж удвічі.

Важливість останніх на сьогодні особливо зросла, адже Україна входить у п’ятірку найбільших європейських постачальників концентрату з яблук. Український яблучний концентрат б'є рекорди і на батьківщині: тепер українська сировина повністю замінила китайський концентрат, який раніше завдяки своїй дешевизні, був основою для виготовлення яблучного соку вітчизняними виробниками.

Підвищення урожайності зернових в Україні

ц/га, 2005-2014 рр.
Урожайність соняшника в Україні, ц/га
0
Урожайність овочів в Україні, ц/га
0
Урожайність картоплі в Україні, ц/га
0
Урожайність яблук в Україні, ц/га
0

Oднак, не зважаючи на позитивні тренди, до світових чи загальноєвропейських показників продуктивності нам ще далеко.

У них середня урожайність пшениці сягає 8 тонн з гектара. А у нас? На жаль, удвічі менша»

«Нещодавно я побував на французьких фермах, то був вражений, – розповів Олексій Павленко. – У них середня урожайність пшениці сягає 8 т/га (тонн з гектара). А у нас? На жаль, удвічі менша». Насправді, як кажуть науковці, 8 т/га - середня врожайність по Європі, а у голландських фермерів, найкращих на континенті, вона сягає й 10 т/га. Тоді як, наприклад, по Донецькій області, середня врожайність – 2,7 т/га.

Відсталість технологій, надмірна регульованість, неможливість фермерам купити якісне насіння, засоби агрохімії, нову агротехніку, узяти недорогий кредит – ось головні причини, що стримують розвиток аграрної сфери України.

Урожайність в Європі (ц/га, 2013 рік)

Для порівняння площі наведіть на назву країни

Фактор 1. Техніка

У «битві за врожай» не можуть бути ефективними комбайни «Ростсільмашу», виготовлені 30-40 років тому, хоча ними все ще жнивує майже половина українських агрогосподарств. Нової ж техніки, що випускають вітчизняні машиновиробники, вкрай мало. Та й та низької якості.

Від початку російсько-українського збройного конфлікту попит на сільгосптехніку обвалився. За словами генерального директора компанії «КУН-Україна» Асада Лапша, потужна міжнародна група компаній-машиновиробників «Кун» (Kuhn) щороку продавала в Україну техніки на суму $0,7-1,2 млрд. У 2014 році продажі зменшилися до приблизно $250 млн. Асад Лапш стверджує, що при щорічних інвестиціях у техніку на рівні $2-2,5 млрд Україна за 5-7 років зможе вийти на європейський рівень технічної оснащеності агробізнесу.

Наявність техніки у сільськогосподарських підприємствах

Трактори всіх марок, включаючи трактори, на яких змонтовані машини

Фактор 2. Насіння

Український ринок насінництва можна вважати розвиненим хіба що у порівнянні з Казахстаном або Узбекистаном, але не з європейцями. Однак і тут ситуація дещо поліпшується завдяки іноземним інвесторам, які не бояться приходити в Україну попри всі ризики. Жан-Батіст Мас, керівник французького насінницького підприємства «Євраліс Семенс Україна», переконує, що майже 80% усього насіння кукурудзи та до 60% насіння соняшнику, які продаються в Україні, виробляються заводами його підприємства. Також продають у нас якісне насіння французькі компанії «Лімагрейн», «Маїс», американська «Монсанто» (щодо останнього виробника, то у США активно критикують методи його роботи , зокрема, за поставки фермерам ГМО-зерна).

Колись сміялися з кукурудзяних ініціатив Микити Хрущова, а тепер саме кукурудза є лідером у рекордних обсягах експорту світового й українського зерна. Причому Олексій Павленко вважає, що кукурудза недооцінена на міжнародних ринках: «Українська кукурудза показує зараз гарну якість. Вже цього року всі розуміють, що ціновий дисконт, який нам давали раніше, – несправедливий. Ціна на українську кукурудзу вирівнюватиметься».

Фактор 3. Хімія

Якісні засоби захисту рослин на українському ринку теж переважно імпортні. Хоча виробники агрохімії розуміють, що шкідники всюди мають свою специфіку. Так, потужна міжнародна компанія «БАСФ», світовий лідер серед виробників агрохімії, під Великими Сорочинцями на Полтавщині разом із місцевим фермером Михайлом Харченком організували дослідницьке поле, де тестують препарати, демонструючи їх дію зацікавленим фермерам, перш ніж пускати агрохімію у широкий продаж.

Фактор 4. Земля

Найфундаментальніша проблема, в яку так чи інакше впираються всі розмови про ефективність українського агробізнесу, — невизначеність щодо прав власності на землю. Хоч усі розуміють, що ринок землі потрібен, однак є багато бажаючих продовжити мораторій на її купівлю-продаж, який триває з 2002 року, аби ще хоч трохи половити рибку у бюрократичній каламуті. Як наслідок — неефективне оброблення землі та значно менші урожаї, ніж могли би бути.

Читайте нашу статтю Право продавати сільськогосподарську землю необхідне. Тут і зараз

Міністерство агропромполітики намагається зменшити регуляції аграрної галузі. Однак фермери кажуть, що не бачать поки що якихось значних позитивних зрушень, хоча кількість перевірок зменшилася.

Нереалізований потенціал

Яким би був урожай зернових, якби в України були середньоєвропейські показники урожайності? (дані 2013 рік)

Для досягнення нових висот однозначно потрібні зусилля уряду і парламенту. Найперше, запровадити ринок землі. По-друге, знизити кредитну ставку для фермерів та агропідприємств, компенсуючи частину відсотків по кредитах із бюджету

Фактор 5. Культура й інфраструктура

Теоретично кожен із великих агрохолдингів може вирішити всі вищеперераховані проблеми, проте добитися врожайності 8 тонн з гектара вони можуть тільки на експериментальних полях. Головна причина — брак фахівців відповідної кваліфікації. Причому на всіх ланках виробництва: від тракториста до директорів. На жаль, крадіжки на всіх рівнях, невиконання робітниками інструкцій та недотримання технологій – практично непоборні.

Чи й справді Україна може збирати щороку стабільно 100 млн тонн зерна, як нам пророкує аграрний міністр Олексій Павленко? А можливо, рекорди 2014/2015-го маркетингового року – результат виключно сприятливої погоди?

Для досягнення нових висот однозначно потрібні зусилля уряду і парламенту. Найперше, запровадити ринок землі. По-друге, знизити кредитну ставку для фермерів та агропідприємств, компенсуючи частину відсотків по кредитах із бюджету.




Дані:
Державний комітет статистики України,
Європейська комісія,
Світовий Банк,
GLOBAL TRENDS 2030:ALTERNATIVE WORLDS, 2012
*Дані за 2012 рік