Ну, із пуйлом "взасос чмокався", і що він хотів? (справді, дебіл - бо ніби вже із, як сказали, "свинособаками" більше не дружить, то що від Українців йому треба? Дебіл...)

Зі статті не дуже ясна методологія обчислень, а саме - звідки взято інформацію про кількість танків та населення країн. Якщо взяти Military Balance, то там кількість танків зазвичай подається як два показники: кількість на озброєнні, кількість на зберіганні. Населення України також істотно змінилось після аншлюсу Криму та ОРДіЛО.

Цікаві факти... (дуже) Зле, коли вбивають когось "ні за що" ("особливо журналістів"), але... було б значно менше розголосу, якби Шеремет працював (на час вбивства) не в УП, а десь інде. А от вже до УП тут зовсім неоднозначне ставлення; з одного боку є чудово, що є такий розголос (і прикро що силовики-фахівці не спромоглися "нічого знайти" - може справді не змогли, але довіри мало), з іншого боку, УП це не просто "опозиційне видання", це також і "непоганий бізнес" (і вже "щось подібне було", що, схоже, було вміло використано як реклама для того бізнесу). Можна облишити за кадром всі чутки про те "хто з ким спав" (і хто був чиїм коханцем, вибачте за згадку летвина; всі чутки - брехня), але "неприємні відчуття" сильно підтверджуються тим, що досі "УП бізнес" "тісно взаємодіє" із тими же _вже_навіть_офіційно_забороненими_ ґаспромівсько-фсбешними хрєньдєксом і вкакактом - просто відкрийте джерело (головної чи іншої) сторінки УП, і знайдете там і те й друге і ще багато кассапського хрюнету; "бізнес є бізнес", чи то "так влаштовано світ".
(пардон за лексику; яка тема така й мова, а деякі речі інакше як "матюками" називати гріх - перш за все речі треба називати їх іменами)

В Україні теж таких експериментів треба, частіше, гарних і різних :-)
(тоді, можливо, "Пєтя" заходив не так би часто) Є тільки питання - у них що, в усіх був "цифровий підпис із собою"? Наскільки легальним було (б) вимагати "виконання умов" "підписаного контракту"? На яких підставах оператор міг наполягати на ідентифікації "клієнтів"?

Не зовсім правильно називати патологію "аморальною поведінкою"; з іншого боку, "мораль", усталені у суспільстві звички й "норми", потрібна передусім для здорового фукнціонування того суспільства. Відтак "аморальними" (злочинними) слід вважати не стільки вияви хвороби, скільки намагання деяких "елементів" (зацікавлених, очевидно, по-перше, у скороченні населення, по-друге, у створенні у суспілстві "бардака" й умов, коли тим суспільством легко керувати зовні) "легалізувати", зробити "альтернативною нормою" а потім і взірцем для наслідування різні патології (читайте про "педерастію у давній греції", хто не вірить, що то можливо; коли "альтернативна меншість" раптом стає більшістю у суспільстві)
ps певне деякі ЗМ[дез]І відпрацьовують "західні гранти" (пропагуючи задані "нові альтернативні норми")
pps був у суспільстві "статус кво", коли хворі ("фантамаси") займалися собі тишком нишком чим їм подобалося і як їм подобалося, не намагаючись особливо афішувати свої проблеми, взамін того, ніхто тими хворими особливо не цікавився й не заважав їхнім "неприроднім забаганкам". Зараз комусь стало потрібним цю рівновагу розхитати.

Гм, якщо я правильно розумію, Львову теж спершу висували подібні умови, але не якимось чином Львів таки зміг домовитися і не прийняв їх так безапеляційно.

Тобто, в першу чергу, це було питання переговорів. Власне те, що сторона переговорів спершу починає кричати на всіх кутах про переговорні деталі - це виглядає несерйозно. Зрозуміло, щоб це точно підтвердити, треба бути учасником переговорів, але цілком може бути, що в цьому і полягає причина всього конфлікту.

До Райнейра з його практиками однозначно є питання.

Але по-перше, це не новина - якщо було рішення вступати з ними в переговори - значить була готовність "in ballpark terms" на таких з перевізником умовах працювати. Власне, як і зазначено у статті - Бориспіль не перший кому Райнейр виставляє такі умови.

По-друге (і це реально бісить), - апеляції до того, що бачте "Бориспіль - це столичний аеропорт і не гоже йому такі кабальні умови приймати". Слухайте, ви бачили столичні аепропорти інших європейських держав? Це смішно порівнювати аеропотік Києва і Відня. У цій країні два десятиліття тільки й розказують, що у нас тут велетенський ринок, інвестиційна привабливість і все таке. А по факту маємо, що весь цей час ніякі інвестиції не заходять як раз через такі інциденти. Попри свій статус і розташування, Бориспіль по європейським міркам - сам "Гостомель" і мав би приймати ті умови (зрозуміло, після розумно можливих переговорів, а не кабаре-шоу на 1+1), як пропонують. Ось коли б уже у нас дійсно цей ринок би трохи визрів, на ньому з'явилась реальна конкуренція - тоді і можна було б торгуватись з Райнейром.

А так наразі маємо лише МАУ "і це не трагедія". Це називається не "трагедія", це називається "кошари задрипаної шляхетності".

Крім того, ще не відомо де той Райнейр через 3-5 років буде і що він зможе диктувати тоді.

Думаю, досвід азійських тигрів нам мало допоможе :(
Автор згадує про пруську державну промисловість к.18ст та Ліста.
Але в результаті державного способу створення промисловості Прусія була слаборозвиненою країною і поразка від Наполеона довела це.
Після поразки Прусія пішла шляхом ринкових реформ, ліберальної економіки та відкритих кордонів. Реформа Штайна-Гарденберга створили єдину Німеччину та передову економіку к.19ст.
Ідеї "економічного націоналізму" Ліста не знайшли підтримки і Ліст поїхав з країни.
Реформи в Прусії - це приклад перемоги лібералізму та відкритої торгівлі над закритістю та протекціонизмом.
По іншим прикладам.
Державне керування створенням передової економіки ми бачили у десятках країн, а вийшло у деяких країн Азії.
Дивно, але саме у цих країнах після 2світової знаходилися американські війська і американська адміністрація мала вплив н аповедінку влади. Зокрема, не давала диктаторам використовувати повноваження для себе особисто. - щось на кшталт прогресорів Стругацького :)
Без них ні в кого диктатура та протекціонізм не приносили нічого доброго. Окрім того є культурні особливості ПСА - високе несприйняття ризику, меритократичні традиції чиновництва та ін. Нічого цього немає в Украині чи у ЛА де такі спроби також ні до чого не приводили.
Ну і приклади - підприємства Ахметова не беруть від УЗ гроші, а дають. Тарифи на грузи Ахметова завищені за рахунок чого тарифи для пасажирів занижені. УЗ хоче ще більше завищити, це зрозуміло, вона тільки на них та зерні й заробляє. Але не треба казати про пільги там де їх немає.
Так само і з газом Фірташа. Газ Нафтогазу дорогий, Фіпташ купував дешевше - де тут "за рахунок держави"?
Висновок - не може Україна "адаптувати" досвід азійских тигрів. Культурно українці - європейці, а не корейці.

Чому не перекласти українською?

але на інфографіці всі, крім однієї - ПРАВІ партії

Згоден. Якщо ви не на окупованому і нашпигованому кремлівськими відкокамерами Донецьку, в Іраку, де кожен іракський солдат має відеокамеру і мобільний телефон з відео камерою, то може здатися, що світ сказився. Між тим світ все більш розбещений, молодь spoiled - все це результат пост індустріального надвиробництва і автоматизації життєво важливих процесів. Іншими словами - світ ніколи не жив і не міг мріяти жити так вільно, багато і цікаво як сьогодні. Але ми take it as granted, вважаємо, що це якийсь мінімум, що заслуговуємо набагато більше і тому робимо забагато дурниць,занадто розслаблені в наших реакціях.

Чому тут це називають терактом, а не диверсією?

Відверто дратують коментатори-критикани.

Насправді, це вдалий проект. Звісно, він надто високий, як для Узвозу. Але це вина не Дроздова (автора). Він взявся за цей об'єкт тоді, коли його "коробка" вже стояла і з якою довелося щось робити. Так що цей величезний об'єм, який висить на вулицею - це не його вина. Всі питання до тих, хто пропустив будівництво такої висотності на цій вулиці. "Зрада" відбулась саме тоді.

Ще декілька слів на рахунок попереднього варіанту театру. Він був псевдоісторичний, тобто, імітував історичні, дореволюційні стилі архітектури. ЮНЕСКО ж не рекомендує будувати такі речі в історичному середовищі. Навпаки, нові будівлі, поруч з історичними будівлями, мають бути в дусі сучасності. Таким чином досягають 2-х цілей:
1) нові будівлі контрастують з оточенням і, тим самим, підкреслюють його вік і стильові ознаки;
2) сучасні будівлі передають дух сучасності і, років через 50, ми будемо чітко бачити на одній вулиці різні епохи (так як у Львові чітко розрізняється австрійська і польська доба).

Правильно. "Ібо нє***...", нічого намагатися "узаконювати" хвороби, якими б "природними" й "альтернативними" вони не виглядали.

Для України ці ігри у "зелену енергетику" є божевіллям. Поки-що китайці для виробництва тих панелей спалюють вугілля у себе значно більше, аніж ті панелі збережуть його в Україні, а 5-10 разову різницю у ціні тієї так званої "зеленої електрики" в Україні оплачують всі, окрім тих для кого (здебільшого) ті закони й тарифи було заточено. Коли буде вигідніше ті панелі ставити без усяких державних субсидій і "зелених тарифів", тоді тільки то буде здоровою альтернативою (особливо для убогої країни України). (Хвороба ця з'явилася ще з клюєвських електростанцій, які були суцільним розкраданням бюджету країни, і продовжується тим, що зараз влаштовують те божевілля десь біля Львова, де сонця в Україні найменше).

Диктатура потрібна не для стимулювання експорту як такого, а просто для різкої зміни державної стратегії і її послідого впровадження. Не важливо в яку сторону міняти. Просто тому, що для зміни потрібне певне насилля зі сторони когось, хто має досить багато сили і має бажання змінити ситуацію в ту сторону.
Або має бути тотальне і глибоке розуміння потрібності реформ у широких верств населення. А в наших умовах (ні можливості для повноцінної диктатури, ні потужного конкретного запиту зі сторони суспільства) можливо лише те, що Пасхавер з Глібовицьким називають "клаптиковими реформами".

З іншого боку погоджусь, що стимулювання експорту могло було б і в режимі "клаптикових реформ", бо поки такого немає ні як послідовної стратегії, ні як непослідовної стратегії.

Я б взагалі сказав, що в Україні суто економічної стратегії (не політичної, не гуманітарної, не соціальної) традиційно немає і суто економічні питання ніколи не є мейнстрімними. Таке не те, що не впроваджується, а й взагалі не дуже обговорюється широким загалом. На жаль.

Цікаво. Але в заголовок варто було і Білорусь винести