Короткий гід по проблемах пенсійної системи і тому, як вона працює
Видатки Пенсійного Фонду у 2016 році — 254,1 млрд грн
Кошти державного бюджету в доходах Пенсійного фонду 2016 року — 142,6 млрд грн
Дотація бюджету Пенсійному фонду — 82,3 млрд грн
Кількість пенсіонерів — 12 млн осіб
Кількість застрахованих, за яких сплачується ЄСВ, — 12,3 млн осіб, з них регулярно сплачують внески 10,5 млн осіб
100 доларів, якщо пенсійний вік буде 65 років. Якщо все залишати без змін, а саме: не збільшувати пенсійний вік, не збільшувати дефіцит бюджету і економіка животітиме, як зараз, то орієнтовно доларів 60 ви матимете. Зазвичай середня зарплата УТРИЧІ вища, ніж середня пенсія.
Пенсії виплачує Пенсійний фонд, який наповнюється з двох основних джерел: страхових внесків, які збирає податкова, і державного бюджету, який фінансує державні пенсійні бонуси (усілякі надбавки, підвищення, ранній вихід на пенсію тощо) та покриває дефіцит Пенсійного фонду.
Їх сплачують роботодавці за кожного свого працівника (звичайно, якщо цей працівник працює легально). На заробітну плату нараховується «зверху» так званий єдиний соціальний внесок (ЄСВ). ЄСВ запровадили у 2011 році для зручності платників: вони роблять один платіж, а казначейство розподіляє цю суму між фондами страхування відповідно до встановлених пропорцій. Більшість працівників і не здогадується, що до їхньої зарплати роботодавець доплачує ще 22%, які йдуть у соціальні фонди. Та для бізнесу, працівників й економіки в цілому немає значення, як називаються примусові відрахування із зароблених грошей.
Наразі розмір ЄСВ становить 22% від суми зарплати, з них 18,15% ідуть до Пенсійного фонду, решта 3,85% надходять до інших фондів державного соціального страхування. Крім пенсійного, у нас в країні є ще три види страхування: 1) на випадок безробіття — з нього, зокрема, виплачують допомогу по безробіттю; 2) від нещасних випадків на виробництві — виплачуються відповідні компенсації потерпілим; та 3) на випадок тимчасової втрати працездатності — оплачуються лікарняні. З вашої безпосередньої зарплати також вираховується податок на доходи фізичних осіб. Загалом усі податки і ЄСВ становлять понад 40% зарплати.
ЄСВ платиться не державі, держава лише збирає і розподіляє ці кошти — від працюючих до пенсіонерів. Дехто прирівнює ЄСВ до податку на зарплату, але насправді це частина доходів працівників, оскільки ЄСВ конвертується в набуті пенсійні права. Тобто сплата ЄСВ забезпечує і сьогоднішні доходи нинішнім пенсіонерам, і майбутні доходи нинішнім працівникам.
Ні. Ви накопичуєте не гроші (гроші йдуть на виплату поточних пенсій), ви накопичуєте пенсійні права, зокрема страховий стаж, що в майбутньому визначатимуть розмір Вашої пенсії. У нас діє «солідарна», або «розподільна», система, коли ті, хто зараз працює, оплачують життя тих, хто зараз на пенсії.
Україна є бідною країною, наша економіка базується на галузях із мінімальною доданою вартістю, відповідно заробітки низькі, а після минулорічного різкого зниження ЄСВ відрахування до Пенсійного фонду зовсім невеликі. До того ж у нас зараз кількість пенсіонерів дорівнює кількості працівників, за яких/які сплачують ЄСВ. Тож внесків не вистачає навіть для того, аби платити мінімальні пенсії.
Різницю в Пенсійний фонд передає уряд з бюджету. Ці гроші беруться з податків або позик. У крайньому випадку уряд умовить Нацбанк надрукувати гривні.
Дефіцит — це і є різниця між коштами, які надійшли з ЄСВ, і сумою грошей, яка потрібна на виплати пенсій, яку покриває бюджет. Минулого року бюджет перерахував до Пенсійного фонду 142,6 млрд грн, з них 82,3 млрд грн — на покриття дефіциту. Для порівняння: бюджет Міноборони минулого року становив 58 млрд грн. Але наш державний бюджет зазвичай має власний дефіцит, у нього теж грошей не вистачає. Великі перерахування до Пенсійного фонду із держбюджету можуть призвести до того, що на інші державні видатки не вистачить коштів, або ж розмір пенсій будуть занижувати. Наприклад, через нестачу коштів не відновлюються дороги, не вкладаються гроші в енергоощадність тощо.
Найбільший дефіцит бюджету утворюється або у кризових роках, коли бізнеси закриваються і скорочуються надходження ЄСВ, або в рік виборів, коли політики приймають рішення різко підвищити пенсії. Минулого (2016) року було поставлено своєрідний рекорд — дефіцит сягнув близько 3,5% очікуваного ВВП. Причина — різке скорочення розміру ЄСВ.
Це робилося для того, щоб зменшити податкове навантаження на бізнес, що в теорії мало сприяти збільшенню зарплат та створенню нових робочих місць, а також стимулювати роботодавців платити офіційну зарплату. Але, як свідчить досвід інших країн, щоб економіка почала виходити з тіні, простого зменшення податків недостатньо. Потрібно також спрощувати різноманітні бюрократичні процедури, пов’язані з веденням бізнесу, подолати корупцію в судах і правоохоронних органах тощо. Тож, попри зниження ЄСВ, прориву у створенні нових бізнесів та робочих місць не сталося.
Уряд позичає гроші за кордоном для того, щоб, зокрема, профінансувати виплати пенсій. Але позичені гроші потрібно віддавати. Так недалеко і до дефолту, коли Україна не зможе розрахуватися із закордонними позичальниками за своїми боргами. Є і запасний трюк на крайній випадок: знецінити гривню, але не підняти пенсію. У 2014—2015 роках пенсії не зростали, незважаючи на величезне зростання цін, оскільки ні в Пенсійному фонді, ні в держбюджеті не було коштів на проведення індексації.
Фактично так було всі роки Незалежності. Знайти гроші на пенсії — тільки це по-справжньому і хвилювало політиків до Революції гідності. Але для того, аби пенсій вистачало на життя, держава все одно не має грошей.
У світовому індексі багатства, в якому рахували власність і бідних, і багатих, і корупціонерів, і чесних, ми на найнижчих позиціях. Чиновники задекларували «лише» 26 млрд грн. Це лише понад 10% від річного бюджету Пенсійного фонду. Але «забрати й поділити» — це зовсім не той спосіб, що може врятувати пенсійну систему. І забраних грошей вистачить на півтора місяці. Спосіб один: розвиток економіки. Потрібно, щоб якомога більше людей працювали, отримували пристойні заробітки і сплачували ЄСВ. Ключ від пенсійних проблем — у процвітанні економіки. А для цього потрібно усунути монополізм з усіх сфер та максимально скасувати різні дозволи і ліцензії для ведення бізнесу. Почати виробляти продукцію з високою часткою доданої вартості. Дозвіл продавати землю сільськогосподарського призначення також створить нові робочі місця і дасть поштовх економіці.
Це свого роду парадокс. Зрозуміло, що держава й суспільство мають піклуватися про літніх людей і забезпечувати всім принаймні мінімальний дохід. Але щоб виконати ці гарантії, держава має створити умови, щоб люди працездатного віку мали роботу, економіка зростала, а бізнес і населення сплачували податки та внески. Зараз в Україні ЄСВ сплачують менше 2/3 зайнятого населення. Для того, щоб пенсійна система працювала без збоїв, ЄСВ та податки мають платити всі.
Коли називають суму в 145 млрд (за останніми повідомленнями 142,6 млрд, приблизно стільки ж заплановано і на 2017 рік), йдеться про суму коштів державного бюджету, які загалом передаються до Пенсійного фонду. Але не можна сказати, що все це є дефіцитом. Майже половина цієї суми — кошти на фінансування додаткових державних пенсійних програм. Це виплати надбавок, підвищень до пенсій тощо. Йдеться про гроші на пенсії силовикам, які часто виходять на пенсію вже після 45 років, доплати до пенсій чорнобильцям, ветеранам та дітям війни, людям, які працювали на шкідливих виробництвах тощо. Пенсії депутатів, суддів і прокурорів теж входять до цієї суми, але їхня загальна вага незначна. 82 млрд грн (72 млрд на 2017 рік) — це дефіцит страхової системи, що відображає нестачу надходжень ЄСВ. Коли наші політики називають дефіцитом усю суму перерахування держбюджету до Пенсійного фонду, це означає, що вони або просто не знають, про що говорять, або маніпулюють цифрами.
Ці суми в порівнянні з потребами Пенсійного фонду не такі великі. Наприклад, у 2017 році планується зібрати «лише» 4,4 млрд грн — це зовсім не той масштаб, щоб закрити дірку в Пенсійному фонді.
Так. Чим пізніше люди виходитимуть на пенсію, тим менше грошей потрібно Пенсійному фонду і тим більше він отримуватиме, адже більше людей старшого віку працюватимуть і платитимуть ЄСВ. У більшості країн Європи пенсійний вік 65 років. Так потрібно зробити і в Україні.
Це чергова маніпуляція цифрами. За сучасного рівня смертності, українські жінки, що дожили до 65, живуть у середньому до 82, чоловіки — до 77 років. Так, Україна сильно відстає за тривалістю життя, але ж ми бачимо, що низький пенсійний вік ніяк не сприяє її зростанню.
МВФ — не просто кредитор, він дає кредити під відсотки нижче ринкових, але за це він ставить низку умов. Тобто насправді він використовує кредитні ресурси як засіб впливу на економічну політику країн-позичальників. Підвищення пенсійного віку розглядається ними не як міра покарання, а як передумова економічного зростання та подолання бідності в країні. Вони намагаються змусити нас навчитися самим відповідати за власний добробут.
Це фейкова новина, запущена тими, хто зацікавлений у запровадженні цієї системи. На рівні закону ніяких дат нема і ніколи не було. Запровадження так званого другого рівня пенсійної системи — обов'язкового накопичувального державного пенсійного страхування — передбачалося ще реформою 2004 року, але з багатьох причин цього не відбулося.
Головна відмінність другого рівня від наявної солідарної системи полягає в тому, що зібрані внески не йдуть на виплату призначених пенсій, а інвестуються в якісь прибуткові і не надто ризиковані проекти. В ідеалі доходність цих проектів має перекривати інфляцію та витрати на оплату послуг операторам фінансового ринку, які працюватимуть з пенсійними коштами
До 2016 року головною причиною затримки введення другого рівня був дефіцит солідарної системи. Накопичувальна система мала забрати частину грошей з Пенсійного фонду, що ставило під загрозу виплати пенсій нинішнім пенсіонерам. Після того, як ЄСВ знизили до 22%, стало зрозуміло, що запроваджувати другий рівень можна лише за рахунок додаткових внесків із зарплат людей, оскільки з солідарної системи вже нема чого забирати. Та головні проблеми — збереження відкладених коштів в умовах високої інфляції та відсутність надійних інвестиційних проектів. Зокрема, МВФ категорично проти, щоб держава гарантувала убезпечення пенсійних накопичень від інфляції, — це може призвести до неконтрольованого зростання внутрішнього державного боргу. Державі набагато легше перерозподіляти кошти через солідарну систему і не брати на себе зобов'язань, які важко прорахувати. До того ж немає впевненості, що кошти з приватних фінансових структур не будуть просто вкрадені, як це зробили з банківськими вкладами.
Пенсія = середня по країні зарплата за три останні роки * коефіцієнт зарплати * стаж * 1,35% Наприклад, якщо ви працюватимете 30 років і Ваша зарплата буде на рівні середньої, Ваша пенсія становитиме 40,5% середньої зарплати за три останні роки.
Подолати дефіцит Пенсійного фонду, зменшивши пенсії, неможливо, бо переважна більшість пенсіонерів і так отримують мізер (за винятком хіба що суддів, депутатів та прокурорів). Отже, потрібно збільшувати надходження. І тут найперше завдання — розвиток економіки, створення нових робочих місць, отже більше людей працюватиме і платитиме ЄСВ. Немає альтернативи і підвищенню пенсійного віку: з огляду на демографічні тренди, це єдиний надійний спосіб зменшити навантаження на пенсійну систему в середньо- і довгостроковій перспективі.
