Перший аналіз даних пасажирського потоку за 2014 рік, наданих ТЕКСТАМ Міністерством інфраструктури, відкрив такі цікаві деталі:

1.Найчастіше пасажири «Укрзалізниці» купують квитки в останні години перед поїздкою (25%). Більше половини квитків​ продається​ протягом 72 годин до відправлення поїзда. Ми не плануємо зазделегідь. За винятком невеличкої групи передбачливих - ці люди купують квитки, щойно ті з'являться в касах, за 28-29 днів.

2.Проте значна частина українців усе ж таки мислить наперед. Рубежем є дата за 7-10 днів до відправлення. З цього часу відбувається стрибок попередніх купівель.

3.Найбільш популярні напрямки - Київ-Львів і Київ-Харків, у них майже однакові показники. На третьому місці - Київ-Вінниця. Четвертим за пасажиропотоком є - зі значним відставанням - напрямок Київ-Дніпропетровськ. П’яте місце ділять між собою Київ-Одеса та Київ-Івано-Франківськ.

5.Радує, що майже не залишилося перевезень типу «О». Йдеться про «загальний» вагон, без резервації місця. Власне, плацкарт із німецької і означає «квиток на [окреме] місце». А «О» - це той же плацкартний вагон, у який продається стільки квитків, скільки куплять.

150 років дороги

Нинішня мережа залізничних сполучень в Україні склалася ще в XIX сторіччі, звідки нам передають привіт Південно-Західна (Київ) і Південна (Харків) залізниці.

З того часу українські залізниці безупинно модернізуються (посилені колії, електрична тяга, автосигналізація, потужні локомотиви, нові стрілочні переводи, швидкісні експреси тощо).

Завершується будівництво Бескидського тунелю, що дозволить пускати під Карпатами важкі транзитні вантажі в обидві сторони пан‘європейського коридору. Електрифіковано ділянки «Полтава-Лозова» і «Житомир-Коростень». Луганська військово-цивільна адміністрація обіцяє побудувати - вперше за останні 10 років - 35-кілометрову гілку з Білокуракиного у Сватове.

На жаль, «Укрзалізниця» не поспішає ламати радянську традицію «нічних» поїздів. Іноді складається враження, що старі вагони зі смердючими туалетами і брудними тамбурами непідвладні часу.

Зношеність магістральних локомотивів на «Укрзалізниці» давно перевалила за 90 відсотків, значна частина електровозів - старша, ніж їхні машиністи.

І на це, очевидно, є об’єктивні причини: бідність українців і, відповідно, дешеві квитки та дотаційність пасажирських перевезень. Пасажири для «УЗ» далеко не пріоритет. Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський заявив, що в доходах «УЗ» за 2015 рік – 7,4 млрд грн від вантажних перевезень і лише 251 млн грн від пасажирських.

Те, що починалося з благенької військової колії, збудованої британцями в 1855 році від Балаклави до Севастополя, давно вже перетворилося на величезну галузь.

Наразі «УЗ» працевлаштовує цілий обласний центр - близько 400 тисяч людей. Два відсотки зайнятих роботою українців носять погони з технічним знаком залізничника - перехрещені молоток і розвідний ключ.

22 тисячі кілометрів колій роблять українську залізничну мережу 14-ю за довжиною на планеті і третьою - у Європі.

«Укрзалізниця» є п’ятим у Європі пасажирським перевізником (за показником «пасажирів на км»). Щороку її послугами користуються близько 400 млн людей. Це як дев’ять Україн. З них 40 млн їздять у «далекому сполученні», якому і присвячена ця інфографіка.

В час, коли авіаперевезення захмарно дорогі, а маршрутки їдуть занадто довго, «Укрзалізниця» є єдиною альтернативою для багатьох українців.

Її рейки справді, як казала одна американська письменниця, «зшивають країну докупи».

Додатково дивіться інтерактивну візуалізацію потоків пасажирів