Назар, студент 3 курсу КПІ, навчається на IT-спеціальності, займається громадським активізмом та нещодавно почав працювати в аналітичному центрі. Все це стало можливим для Назара з переїздом на навчання до столиці із села Синиця Христинівського району Черкаської області.

За словами Назара, у цьому йому допомогла підтримка батьків, регулярні додаткові заняття з репетиторами та години самостійної підготовки до ЗНО.

Серед вступників з високими балами ЗНО - небагато абітурієнтів з сіл. Це доводять академічні та аналітичні дослідження.
Випускники шкіл у сільській місцевості менш успішні у навчанні не тільки в Україні. Це підтверджують і результати міжнародного тестування PISA, в якому беруть участь школярі з 80 країн.

В ЧОМУ ПРИЧИНА ТАКИХ ВІДМІННОСТЕЙ?

Дослідники вказують на гіршу якість освіти у сільських школах, де часто не вистачає ні обладнання, ні кваліфікованих педагогів для того, щоб якісно опанувати шкільну програму. Крім того, учні сільських шкіл не завжди мають можливість відвідувати репетитора чи курси, адже це передбачає потребу регулярно їздити до міста та додаткові витрати. Це підтвердили і результати опитування щодо впливу соціально-економічного середовища на результати навчання учнів, проведеного УЦОЯО та CEDOS.

Успішність випускників визначає і рівень забезпеченості родини. Від цього залежить, чи зможуть батьки дозволити собі додаткові витрати на репетиторів чи підготовчі курси, а також підтримати вступника при переїзді до іншого міста, та, якщо потрібно, сплатити вартість навчання на контракті. Згідно з даними Держстату*, рівень добробуту родин у селах нижчий, ніж у містах

Для компенсації нерівності у результатах тестувань для абітурієнтів з сільської місцевості, з 2017 року Уряд запровадив спеціальний захід -сільський коефіцієнт

Дані про результати вступних кампаній демонструють, що приблизно половина вступників і з сільської місцевості, і з міст, виїздять за межі рідної області заради навчання у виші. Водночас близькість місця навчання до місця проживання все ж має значення для абітурієнтів з сіл. Більшість абітурієнтів з сільської місцевості переїздили до суміжних областей та рідше до віддалених областей і великих міст.

ХТО ЇДЕ НАВЧАТИСЬ ДО СТОЛИЦІ?

Згідно з правилами вступу, які діють з 2017 року, вступники, що обирають локальні університети, можуть трохи підвищити власний конкурсний бал завдяки регіональному коефіцієнту

У 2018 році серед першокурсників, що вступали за сільським коефіцієнтом, 84% також мали і регіональний коефіцієнт, а, отже, вступали до університетів, розташованих не у Києві.

За результатами вступної кампанії 2018 року, серед ТОП-10 університетів, до яких було зараховано найбільше абітурієнтів, що мали право на сільський коефіцієнт, лише один розташований в Києві - Університет біоресурсів і природокористування (НУБіП).

Погляньмо детальніше, як обирали місце навчання абітурієнти з сіл та місту кожній з областей

Випускники і сільських, і міських шкіл з центральних та північних областей переважно обирали Київські виші. Частка абітурієнтів з сіл, що переїхали навчатись до столиці, в середньому менша на 10 - 15 % за аналогічний показник серед випускників шкіл у містах.

Популярним напрямом для вступників з сіл з центральних областей також виявилась Черкаська область. Частина з них обрали виші не в обласному центрі, а в Умані. Переважно це абітурієнти з не дуже високими балами: серед 98 вступників з сіл, які поїхали навчатись до уманських вишів, лише шестеро мають середній бал ЗНО вище 180.

Найбільше вступників поїхало до Києва з Чернігівської області: 43 % - з сіл та 45 % - з міст. Це навіть більше за частку тих, хто залишився в рідній області.

Найбільша частка вступників залишились в Запорізькій області. Водночас різниця у виборі місця навчання абітурієнтами з сіл та міст помітна в межах області: останні переважно обирали виші в обласному центрі, а серед вступників з сіл популярним вибором були університети в Мелітополі та Бердянську.

Найпопулярнішими напрямами для абітурієнтів з міст у східних областях очікувано виявились Харків та Київ. Вступники з сіл також обирали виші в Запорізькій та Дніпропетровській областях.

Випускники міських шкіл у південних областях, переважно їхали до великих міст - Одеси, Харкова та Києва. Вступники з шкіл у сільській місцевості - до Запоріжжя та Дніпра.

Абітурієнти з міст у західних областях переважно їхали до Львова, Києва та Чернівців. Вступники з сіл частіше обирали виші “вдома”, у рідній області, а також у суміжних областях - Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській.

Загалом, випускники міських шкіл із областей, де розташовані університетські центри (Львів, Харків, Одеса) здебільшого вступали до вишів у цих містах. В той час як вступники з сіл у цих областях частіше обирали локальні ЗВО. Наприклад, Ізмаїл - в Одеській області, Дрогобич - у Львівській.

МИ ТАКОЖ ВИРІШИЛИ ДОСЛІДИТИ, ЧИ ІСНУЄ РІЗНИЦЯ МІЖ ВСТУПНИКАМИ З СІЛ ТА МІСТ У ВИБОРІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

Державна політика підтримки абітурієнтів з сіл спонукає їх обирати певні спеціальності: конкурсний бал вступників, які мають право на сільський коефіцієнт, множиться на 1,05 при вступі на галузь “Аграрні науки та продовольство”.

Дослідниця соціальної мобільності, декан факультету соціології НАУКМА, Світлана Оксамитна вважає, що подібні заходи зі створення пільг при вступі мають витоки ще в радянській історії української системи освіти. З одного боку, сільський коефіцієнт дійсно надає можливість хоча б невеликому відсотку дітей з сіл отримати бюджетне місце. З іншого боку, цей захід може мати сенс лише в комплексі з різними іншими заходами з подолання нерівності в освіті, і не лише шкільній, але й дошкільній.

Пані Світлана пояснює, що встановлення додаткового коефіцієнту для певних спеціальностей, може сприяти поглибленню нерівності між дітьми з міст та сіл. Адже це підштовхує вступників обирати певні, дефіцитні в їх рідному місці проживання, професії, не за покликом, а радше з раціональних міркувань: де легше вступити і є бюджетні місця.

Частка вступників з сіл на аграрних спеціальностях дійсно переважає частку абітурієнтів з міст, більш, ніж вдвічі. Вступники з сіл, порівняно зі вступниками з міст, вдвічі частіше обирають педагогічні та вдвічі рідше - ІТ-спеціальності.

ЯК ДЕРЖАВА МОЖЕ ЗМЕНШИТИ НЕРІВНІСТЬ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ З СІЛ ТА МІСТ:

- За допомогою стипендій, адресно надавати державну підтримку вступникам, залежно від рівня добробуту родини. Чому це важливо?*

- Послідовно реалізовувати заходи із забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей на усіх рівнях освіти (починаючи ще з дошкільної освіти).

- Послідовно реалізувати заходи з підвищення якості середньої освіти в школах. Чому це важливо?*

- Створювати додаткові можливості для позакласного навчання та підготовки до ЗНО для учнів з сіл.

Як університети можуть допомогти вступникам з сіл?

- Надавати першокурсникам можливість проходити коригувальні курси з вивчення базових предметів на початку навчання, щоб “надолужити” необхідний рівень знань.

ЧОМУ ВАЖЛИВО ЗБИРАТИ ДАНІ ПРО СОЦІАЛЬНЕ ПОХОДЖЕННЯ ВСТУПНИКІВ?

В США та Європі державні структури та науковці приділяють багато уваги впливу соціального статусу дітей на доступ до якісної освіти. Чудовим прикладом є масштабне дослідження впливу місця проживання на подальші життєві успіхи дітей в США - “Атлас можливостей”.

Збір та аналіз статистичних даних про соціально-економічне походження вступників, дає можливість не лише виявляти та досліджувати нерівність, але і розробляти та обґрунтовувати заходи з її подолання на національному та локальному рівнях.

Водночас для дослідження освітньої нерівності, окрім даних, зібраних органами влади на національному та локальному рівнях, необхідні результати репрезентативних опитувань. Сьогодні найбільш масштабним дослідженням впливу соціально-економічних факторів на навчальні досягнення в Україні є вже згадане опитування випускників шкіл, які брали участь у ЗНО, проведене у 2016 та 2017 роках, УЦОЯО та аналітичним центром CEDOS.