Ми використали 3D-моделі різних міст, щоб порівняти, як виглядають їхні панорами. Ми зсунули усі будівлі на моделі до середини й «упакували» їх у прямокутник із висотою в десять кілометрів. А тоді розвернули модель на 90 градусів, боком до глядача. Ви можете побачити всі етапи цього процесу на графіці нижче.

Важливо! Висота будівель на нашій 3D-моделі залежить від кількості поверхів. Поверхи можуть мати різну висоту в різних країнах, містах. Ми вказали точну висоту в метрах для найвищих будівель у кожному місті.

Столиці СНД. Висотки для народу

У Києва, Мінська та Москви дуже схожа панорама. Більшість будівель у цих містах будували за однаковими, так званими «типовими» проектами, у 1960-1970-х роках. Через це панорама пострадянських столиць нагадує «стіну» приблизно однакової висоти. Найвищі будівлі в цих містах — телевізійні вежі. Багато з них побудували в 1970-х, коли масове телебачення ще тільки розвивалося.

З часом проекти ставали все вищими, тому, наприклад, у Києві більшість висоток не в центрі, а на околицях. Ви можете подивитися, як розбудовувалися такі міста, на прикладі Києва в нашому проекті «Бетонний бум шістдесятих».

Москва трохи відрізняється від Мінська й Києва. Вона в середньому вища, а також там є діловий центр з хмарочосами — «Москва Сіті». Але всі три міста продовжують забудовувати свої території висотними житловими комплексами.

Малоповерхове Токіо та висотний Сінгапур

Головні міста Азії здебільшого густонаселені. Сінгапур — острів із площею всього в 622 км2, менший від Києва, але його населення вдвічі більше. Токіо значно більше за територією, йому є куди розростатися — і там багато низької забудови. На графіках добре видно, що в середньому Токіо нижчий, ніж Сінгапур. Висотні будівлі в Токіо зустрічаються на узбережжі, де дуже дорога земля.

Водночас, у Сінгапурі немає хмарочосів такої висоти, як у Токіо. Причина — законодавче обмеження. Будівлі в місті не можуть бути вищими за 280 метрів, щоб не заважати літакам, які приземляються у військовому аеропорту на острові. Є лише один будинок, збудований до запровадження обмеження.

Нью-Йорк і Лондон. Бізнес на висоті

Хмарочоси в сучасному розумінні з’явилися в Нью-Йорку в 1930-х роках. Сорок років Нью-Йорк був найвищим містом у світі, поки його не обігнали міста в Азії. Зараз Нью-Йорк, Лондон і Токіо — головні фінансові центри світу. Їхні панорами дуже схожі. Ділові райони з висотками в центрі — та невисокі житлові райони на периферії, що переходять в одноповерхові передмістя. Окрім ділових районів, у центрі цих міст зустрічається дуже дороге висотне житло для багатіїв з усього світу.

Затишна та малоповерхова Європа

Панорама міст континентальної Європи — найскромніша й найрізноманітніша. Там часто трапляються висотки, але зазвичай вони стоять поодинці. Цілі райони з хмарочосами є лише в Парижі та Варшаві. Середня висота будівель тут менша, ніж в Азії та СНД. Різноманіття й людяний масштаб таких міст роблять їх комфортними для життя.

Загалом графіка показує, що міста розвиненого світу дотримуються містобудівної теорії, яка стверджує, що жити комфортно в малоповерховій забудові. Серед досліджуваних міст лише Київ, Мінськ, Сінгапур та Москва суперечать цьому принципу. Але в Сінгапурі, як згадувалося вище, є поважні обставини — це місто-острів, і там обмежена територія. На просторах пост-Союзу інша причина: бажання забудовників заробити більше — і міська влада, яка грає на боці бізнесу, а не громадян.

Більше про висотну забудову Києва читайте в нашому проекті «Поверхи самотності»