Американці про військову допомогу Україні

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 3380 Перегляди
  • 7 Коментарі
  • 01/05/2014Дата публікації

Автор: Олександр Пінчук

Ось такий дуже цікавий матеріал http://ukrainian.voanews.com/content/article/1904842.html . Рекомендую переглянути повністю. Цікавий поглядом американців на нашу "війну". Особливо зважаючи на рівень експертів.

Почнемо з головного.
"Коментуючи дії українських силовиків, радник президента США Картера з нацбезпки Збігнєв Бжезінський, не стримав посмішки. "У Криму з 20 тисяч українських військових жоден не вистрілив з власної ініціативи. Я сам родом з Європи так от, коли я думаю про Батьківщину моїх батьків, то не можу уявити, щоб з 20 тисяч польських солдат при спробі зовнішньої сили захопити владу жоден не вистрілив. Я думаю, була би величезна бійка. Те, що в Україні все відбувалось по іншому - про щось говорить. Свої висновки зробив і Путін. Зрозумів, що все навіть легше ніж він очікував", - говорить "Збіг"

Цікава думка, чи не так ...? "Шо нам робить ...? В нас немає наказів!" - памятаєте це овече бліяння з Криму по телевізору?

Схожої думки дотримується і сенатор-демократ Кріс Мерфі:
"Через те, що ми не можемо надати зброю, яка забезпечила би перемогу, зрештою надання інших типів зброї створило би ситуацію у якій Росія, якщо вторгнеться, переможе не лише українських військових, але і українських військових разом з американськими. Це, на мою думку, зашкодило би нашому іміджу у світі".

І справді. Якщо ось такі "герої": http://texty.org.ua/pg/blog/Aleks/read/52683/Krymska_zrada або такі як в Краматорську, отримають найсучаснішу американську зброю, це щось змінить? Звичайно, ні. То навіщо цим кретинам давати зброю за кошти американських платників податків? Позиція США щодо військової допомоги Україні цілком виправдана.

То може з цим потрібно щось робити?

Почати певно, варто з ось цього: http://texty.org.ua/pg/blog/Aleks/read/52683/Krymska_zrada
"Це зрада. Покаранням за зраду має визначити військовий трибунал ... Безумовно, слід почати з Генштабу, генералів в штабах та офіцерів частин. Це насамперед їх вина. Але потрібно припинити співати оди мужності і почати тверезо дивитись на речі.
Війська і ми всі маємо пройти через цей сором. Бо інакше, за вторгнення ворога на Схід матимемо ту саму «феодосію» з воланнями по телевізору «шо нам робить…?», з наказами які не виконують, "переговорами" з ворогом і врешті-решт зрадою. А завершиться це просто та банально – розгромом."

Та це не було зроблено після Криму і ми отримали те саме на Донбасі. То може ми вивчимо цей урок і почнемо ставити правильні вимоги? Чи будемо і далі утримувати півмільйона озброєних нероб?

Йдемо далі.
Збігнєв Бжезінський:
"Є лише один варіант - затяжний спротив у містах. Це зробить війну задорогою для Росії, а значить і політично невиправданою. А для того, щоб обороняти міста необхідні : ручна протитанкова зброя, переносні ракетні установки, потрібна і якась організація оборони, але зрештою війна у місті - це найдорожча, найважча форма бойових дій для будь-якої сторони війни, якщо вона звісно не готові використовувати зброю масового знищення"

Приємно коли думка такого іменитого експерта співпадає з твоєю: http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/52866/Jak_zahysty_Skhid_Strategija_ukrajinskoji_Armiji_Chastyna?a_offset=
Не можна було за 2 місяці набрати частини з патріотів та реалізувати цю стратегію в Луганську та Донецьку? Впевнений, що можна. Якби в нас були адекватні люди замість ідіотів на місці Авакова та Коваля.

Друг України, сенатор-республіканець Джон Маккейн:
"Українці історично добре вели партизанські війни. Я вірю, що якщо Путін вторгнеться на Східну Україну - українці стануть до бою."

Звичайно, не маючи адекватних силовиків, єдиний шлях до успіху - роздати зброю патріотам: http://texty.org.ua/pg/blog/Aleks/read/53087/Z_bataljonamy_dobrovolciv_na_Skhodi_vstygnuty_nemozhlyvo
Чому влада цього не робить? Ну, найперше з названої вище причини.

Потім Джон додає:
"Якщо просять лише легку зброю, я би їм дав протитанкову зброю."

Дійсно, ось така зброя: http://texty.org.ua/pg/article/textynewseditor/read/52761/Ukrajina_maje_kupyty_v_SShA_protytankovi_zasoby?a_offset=
була б більш ніж до речі. То може її нарешті варто купити замість того щоб благати та чекати...?

Замість висновку. Громадяни мають нарешті почати ставити правильні питання. В тому числі і про відповідальність. І доки громадяни не винесуть з крісел керівників силових структур соплежуїв та ідіотів - нічого доброго не буде. Крим та Донбас можемо легко отримати ще й в Києві.

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 7

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

"Це, на мою думку, зашкодило би нашому іміджу у світі"

Коли ті, хто брав на себе зобовязання гарантувати безпеку державі котра позбувалася 3-го в світі ядерного арсеналу, не спромоглися цих зобовязаннь дотриматися , то вони втратили не "імідж".
Вони втратили обличчя.
А обличчя, як незайманість, втрачається раз і назавжди.

Згоден з вами :). Але імідж американців - їх проблеми. Мене цікавлять наші проблеми. І їх оцінка американськими спеціалістами (Бжезинський та Маккейн це дійсно Спеціалісти ) має велику вагу.

Товариство, а як вам Бондаренко?

http://tsn.ua/analitika/navischo-putinu-ukrayina-347542.html

(нижче кінець того тексту)
>> І все ж здається, що ескалація ситуації довкола України для Росії – це лише обхідний маневр, про що я писав вище. Росія готується не стільки до поглинання України, скільки до якогось більш суттєвого удару по США. І він має статися незабаром – під час візиту Путіна у Китай та його зустрічі з товаришем Сі.

Лише після цього почнуться реальні переговори між основними геополітичними гравцями щодо долі України.

Найгірше те, що українського міністра закордонних справ під час цих переговорів, скоріш за все, знову попросять вийти. А катастрофічним є той момент, що сторони цілком можуть погодитися на розчленування України – розділена навпіл (на Україну і Новоросію) чи на кілька частин Україна цілком відповідатиме геополітичним інтересам як США, так і Росії. Як єдине державне тіло вона незручна ні Штатам, ні Росії. Чи не тому громадську думку в Україні нині так активно починають готувати до неминучого?

При цьому – відповідаючи на питання, винесене у заголовок – відповім: Путіну не потрібна Україна. У вигляді федерального округу чи суб'єкту федерації. Путіну потрібна підконтрольна територія. Така, щоб не докладати надмірних зусиль і отримати максимум вигод.

Так само, як Обамі не потрібен 51-й штат чи Євросоюзу не потрібна 29-та держава.

Застовбивши свої інтереси, зігравши свою гру та витиснувши з ситуації максимум дивідендів, Україну – чи те, що від неї залишиться – залишать наодинці зі своїми проблемами, з розколотою країною, зі знищеною економікою та соціальною сферою. Залишать згадувати слова Василя Симоненка, сказані Україні: "Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю!"

Кость Бондаренко це особина, якій свого часу за 1 чи 2 тисячі доларів Вість під приховану камеру замовили "потрібні" результати соцопитування. Після цього взагалі серьйозно не сприймаю цього придурка! Цікаво, що ТСН продовжує його цитувати. Ох вже ця любов наших журналістів до "експертів" :)).
Ніякого предмету для аналізу у сказаному "експертом" не бачу. Пуста ляпотня. Подивіться лінше останні коментарі Небоженка. Як завжди, толково.

Так, в мене теж склалося враження, що бреше забагато. Як поет. (Хоч було для мене трохи інформації про всі ті "нікарагуанські канали")

Є панамський канал, а наче вже почали будувати "більший і ширший" Нікарагуанський, який будуть контролювати "недруги амерів" (нижче цитата звідти з усіма "перемогами путлера")

>> Головне: для США Україна була елементом міжнародного престижу. Протягом 2013 року США програли кілька важливих геополітичних кампаній. Програли Росії! Провал американської політики в Сирії – раз, провал кампанії проти Ірану – два, допуск росіян до видобутку каспійської нафти – три, провал Вільнюського саміту – чотири, угода між Путіним та прем'єром Угорщини Віктором Орбаном, яка перетворює Угорщину на надійного сателіта Росії в Центральній Європі – п'ять, створення за ініціативою країн БРІКС "альтернативного Міжнародного валютного фонду" – шість, початок будівництва "Нікарагуанського каналу", який матиме більшу пропускну здатність, ніж контрольований США Панамський канал – сім, блокування будівництва проекту "НАБУККО" та Трансанатолійського газопроводу (ТАНАП) з одночасним демонстративним початком будівництва "Південного потоку" – вісім, рішення Ірану збільшити на 256% поставки нафти в Росію (з правом реекспорту та на бездоларовій основі) – дев'ять, взаємне визнання Китаєм та Росією рубля і юаня у торгових розрахунках, з відмовою від долара як резервної валюти - десять... Список можна продовжувати. Аналогічні дрібні і великі поразки США не могли не викликати невдоволення у Вашингтоні. 2013 рік для Білого Дому був одним із найневдаліших у сфері зовнішньої політики.
Більше читайте тут: http://tsn.ua/analitika/navischo-putinu-ukrayina-347542.html