Це лише мала частина того, що можна зробити з цими даними. Ми також досліджували пільгові перевезення , вивчали, яким типам вагону надають перевагу наші співвітчизники, чи купують вони квитки заздалегідь та скільки часу проводять у дорозі.
Для кого це?
Під час роботи із цими даними ми неодноразово чули від інших – програмістів, аналітиків, економістів, маркетологів та науковців – про те, як сильно вони хотіли б отримати цю інформацію. У всіх на те є свої причини, але головна ідея тут наступна: потенціал повторного використання даних Укрзалізниці просто неймовірний. І користь від цього може отримати в тому числі і сама залізниця.
Економісти, наприклад, можуть використати ці дані для розробки нової моделі ціноутворення. Зараз на залізниці, по суті, діє статичний тариф. Незалежно від того, купуєте ви квиток у день відправлення чи за місяць до відправлення, тариф буде однаковим. Маючи детальні дані про поїздки на залізниці, економісти можуть обчислити потенційні вигоди від переходу на динамічну модель ціноутворення і запропонувати цю модель керівництву «Укрзалізниці». Принагідно вони зможуть запропонувати нові моделі продажу та розподілу квитків між станціями. Для покращення бізнесу «Укрзалізниці».
Розробники можуть використати ці дані для створення нових сервісів, які, наприклад, дозволятимуть швидко і легко спланувати подорож, або ж допомагатимуть придбати квитки заздалегідь на популярні напрямки у гарячі сезони, повідомлятимуть про зміни у розкладі, призначення додаткових потягів, запізнення чи скасування поїздів. Вигоду від цього отримає та ж таки «Укрзалізниця».
Малий бізнес може використати дані про пасажиропотоки на кожній станції впродовж доби, тижня, місяця чи року для кращого таргетування аудиторії, планування діяльності та оптимізації витрат.
Та ж історія зі сферою послуг – ресторанним, готельним та курортним бізнесом. Вони зможуть не покладатись на сумнівні результати онлайн-опитувань у дусі «Куди ви плануєте поїхати на свята?», а отримувати конкретні відповіді на ці запитання з реальних даних. І на основі цих даних планувати свій бізнес.
Корисно попрацювати із цими даними також соціологам і маркетологам. Для перших це дивовижний матеріал для дослідження суспільства, для других – джерело дуже детальної інформації про потенційних клієнтів.
Навколо даних «Укрзалізниці» може вирости ціла екосистема сервісів та досліджень. Якісь із цих сервісів будуть працювати на користь самої залізниці, якісь створюватимуть додану вартість в інших сферах. Важливо, аби «Укрзалізниця» зараз не ховала ці дані за сімома замками, а йшла на контакт. А ризики під час публікації даних можна дуже просто мінімізувати, використавши досвід інших країн – ті є ж таки Великобританії, скажімо.
«Інклюзивність», ви, мабуть, чули це дивне слово. Воно означає «включенність», тобто таку економіку і політику, в якій кожен, маючи необхідні таланти, може розбагатіти чи стати президентом. Коли будь-хто може увійти на будь-який ринок і розорити попередніх господарів життя. У знаменитій книзі «Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності» автори доводять, що саме ця «включеність» і є причиною процвітання успішних країн.
Шлях до бідності - «екстрактивність», чи визискування - це коли прибутковий бізнес і політика знаходяться під контролем тільки певної групи, коли економіка поділена на монополії і при справах, відповідно, тільки «свої». Коли кожен тримається за свою вотчину і не пускає туди «чужаків».
Відкриті дані загалом і дані УЗ зокрема - це інклюзивність, тобто, те, що робить країну і кожного українця багатшим.
Повернутися на головну сторінку проекту
Проект здійснено за підтримки «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні», яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA) та фонду NED.
Думки та позиції викладені у цій публікації є позицією автора та не обов'язково відображають позицію уряду Швеції.
