Вкрадене дитинство

Перш за все, важливо зрозуміти, скільки дітей зараз в Україні та який вплив мала повномасштабна війна на демографію. На початку 2022 року в Україні проживало 41 мільйон людей, з них 7,3 мільйона дітей.

За оцінками UNFPA, через масове переміщення в районах країни, підконтрольних уряду, проживає на 27% менше дітей, ніж на початку 2022 року.

Населення України поступово зменшується з 1990-х років. Війна, що почалася у 2014 році та загострилася у 2022 році, заставила мільйони людей залишити свій дім. Станом на липень 2023 у країні залишалося близько 5 мільйонів дітей. Оскільки багато офіційних статистичних даних не збираються або не публікуються через воєнний стан, у нагоді стають альтернативні джерела, такі як різні адміністративні дані або використання мобільних телефонів.

Близько 14 мільйонів людей, або понад третина населення України, були змушені залишити свої домівки щонайменше на певний час. Станом на середину 2024 р. за кордоном перебували близько 6,5 мільйона українських біженців, а 3,7 мільйона осіб були внутрішньо переміщеними особами, серед яких приблизно третина — діти.

Охорона здоров’я матерів і новонароджених є ключовою для забезпечення виживання та добробуту дітей. У 2023 році народилося на 31% менше дітей, ніж у 2021 році. Хоча кількість дітей, що народжувалися щороку зменшувалася, потреби та виклики зросли.

Дитяча смертність є одним із ключових показників здоров’я новонароджених і дітей, а також ефективності роботи системи охорони здоров’я. Незважаючи на складну гуманітарну ситуацію, рівень неонатальної смертності становив 5 на 1 000 живонароджених (2021 рік), що свідчить про некритичний, але дещо вищий рівень у порівнянні з рештою європейського регіону.

Материнська смертність, попри війну, демонструє певну тенденцію до зниження (14 на 100 000 живонароджених у 2022 році) після сплеску у 2020–2021 роках, який, імовірно, був пов’язаний із пандемією COVID-19.

Частка ранніх вагітностей (народжень у матерів віком 17 років і молодше) залишалася відносно стабільною протягом років, становлячи менше 2% від загальної кількості народжень, за даними медичної статистики. У 2022 році підліткові матері (віком 15–17 років) народили 2 256 дітей, а матері віком 14 років і молодше — 94 дитини.

Україна має один із найнижчих рівнів охоплення вакцинацією в європейському регіоні. У 2016 році охоплення вакцинацією впало до одного з найнижчих показників у світі (наприклад, АКДП – Адсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина — 21,5% у 2016 році, КПК2 – від кору, паротиту і краснухи — 31% у 2016 році). Хоча частка дітей, які отримали другу дозу вакцини від кору, зросла з 69% до 87% у 2022–2023 роках, у 2023 році цей показник залишався нижчим за бажаний рівень у 95%. Клікніть на іконку нижче, щоб переглянути деталі:

Ескалація війни значно вплинула на психологічне благополуччя дітей. Якщо у 2018 році в опитуванні HBSC (Health Behaviour of School Children), проведеному за методологією ВООЗ, 83% школярів віком 11-17 років зазначили, що почуваються щасливими або дуже щасливими, то у 2023 році цей показник знизився майже вдвічі, до 47%.

Дитячі садки та школи відіграють ключову роль у реалізації освітніх прав дитини. Вони надають основну освіту, необхідну для розвитку дитини та її майбутніх можливостей. Без достатньої кількості шкіл та якісної освіти діти можуть упустити критично важливі ранні навчальні досвіди, що призведе до прогалин у знаннях і навичках. Кількість шкіл і дитячих садків знижувалася протягом десятиліть і зменшилася ще більше після 2022 року. Більше 3,5 тисячі навчальних закладів були пошкоджені та сотні знищені через війну, відповідно до урядових даних.

Зі зменшенням населення та втратою контролю територій зменшилася й кількість дітей, які відвідують дитячі садки та школи. З 2021 року кількість дітей у дошкільних навчальних закладах зменшилася на 25%. Кількість учнів у школах зменшилася на 8% у 2023 році порівняно з 2021 роком. Із 3,9 мільйона школярів 10% (390 000) проживають за кордоном і навчаються дистанційно.

Попри зменшення кількості вчителів, загальний показник співвідношення учнів до вчителів залишався відносно низьким, що відображає демографічну структуру дітей шкільного віку.

На кінець 2023 року в навчальних закладах перебувало всього 5,1 мільйона дітей (0–17 років). З них 836 тисяч — у дошкільних закладах, 3,9 мільйона — у середніх школах, 133 тисячі — у професійно-технічних навчальних закладах, 181 тисяча — у передвищій освіті, та 107 тисяч — у вищих навчальних закладах.

Українська дошкільна та шкільна освіта значно відстає від європейських стандартів у плані інклюзивності. Близько 7% дітей у дошкільних навчальних закладах мають особливі освітні потреби (55 000 дітей), з яких лише 24% перебувають в інклюзивних групах. Діти з інвалідністю становлять менше 1% від загальної кількості дітей, які відвідують дошкільні заклади. Школи також прагнуть створити інклюзивне середовище для дітей, але цей процес відбувається повільніше, ніж бажано: менше половини дітей, які потребують спеціальних умов навчання, навчаються в інклюзивних класах.

Більше 56% дітей "відвідували" дитячі садки онлайн у жовтні 2022 року, але ця цифра знизилася до 16% до листопада 2023 року. Регіони, що знаходяться поблизу лінії фронту, переважно працюють онлайн або в гібридному форматі. Проблеми безпеки впливають на способи навчання, що часто робить традиційну очну освіту недоступною через обстріли та інші обмеження. Близько половини всіх школярів навчалися онлайн або у змішаному форматі у 2023-24 навчальному році. Міністерство освіти розробляє комплексну політику для досягнення 100% офлайн-освіти. Онлайн-навчання негативно впливає на дітей, позбавляючи їх соціальної взаємодії з однолітками та належної якості освіти. Клікніть на іконку нижче, щоб переглянути деталі:

На початку війни 2022 року понад 38 000 з 48 000 дітей, які перебували в інституційному догляді, були повернуті до своїх родин без оцінки здатності родин забезпечити належний догляд та виховання. За даними Національної соціальної служби України (НССУ), кількість дітей, що перебувають у формальному резидентному догляді (проживають в інституціях цілодобово), становила 27 500 на кінець 2023 року. Приблизно 11% цих дітей мають інвалідність. Клікніть на іконку нижче, щоб переглянути деталі:

Кількість дітей з кримінальними звинуваченнями зменшилася з 2 649 до 1 369 у 2021-2022 роках, але в 2023 році зросла на 28%, до 1 752.

Приблизно 28% дітей, які були обвинувачені в злочинах у 2023 році, врешті-решт отримали вироки.

У абсолютних цифрах загальна кількість дітей, які були або ув’язнені, або отримали альтернативні вироки, збільшилася на 160 осіб у 2022–2023 роках.

При цьому, 86 дітей перебувало під вартою наприкінці 2023 року, за даними Офісу Генерального прокурора України та Департаменту з виконання покарань Міністерства юстиції України.

У 2023 році, порівняно з 2021, кількість дітей, які стали жертвами зареєстрованих злочинів, майже подвоїлася, досягнувши 11 495. Це був рекордний показник з 2015 року на тлі стабільного зниження кількості зареєстрованих злочинів проти дітей – з 7 050 у 2015 до 5 236 у 2020 році.

Відповідно до статистичних даних, опублікованих Офісом Генерального прокурора, майже 7 000 дітей постраждали від злочинів, класифікованих як «Порушення законів та звичаїв війни» (ст. 438 Кримінального кодексу України) у 2022–2023 роках.

Кількість випадків сексуального насильства над дітьми зросла на 67% з 526 до 880 між 2022 та 2023 роками. Дівчата та жінки, які зазнали зґвалтування, становили більшість випадків зґвалтування (76%) у 2023 році. Діти, які зазнали зґвалтування, становлять 86% усіх випадків зґвалтування у 2023 р. Жінки, які зазнали домашнього насильства, також складають найбільшу частку таких випадків (80% у 2023). Серед тих, хто зазнав домашнього насильства, діти становлять 8% таких випадків. З усіх дітей, які зазнали злочинів, майже 40% були молодші 14 років.

Одним із ключових факторів, що обмежують майбутні можливості та потенціал дітей, є бідність, яка призводить до значних проблем у галузі охорони здоров'я, освіти та розвитку. Після ескалації війни у 2022 році дитяча бідність (відсоток домогосподарств з дітьми, середній місячний дохід яких нижчий за фактичний мінімум для проживання) зросла майже вдвічі, до 38% у 2023. Середній фактичний місячний мінімум для проживання у 2023 році становив 6166 грн або 169 доларів США.

Чим більше дітей у домогосподарстві, тим вищий ризик матеріальної бідності. Понад 70% домогосподарств з трьома і більше дітьми перебували за межею бідності у 2023 році.

Більше третини сімей з трьома і більше дітьми не можуть дозволити собі їсти м'ясо або рибу хоча б два рази на тиждень. Понад 70% сімей з трьома і більше дітьми не мають каналізації, а близько 45% — відсутнє водопостачання. В цілому, більше половини сімей з трьома дітьми отримують хоча б один вид соціальної допомоги.

Незважаючи на ескалацію війни та значне навантаження на державний бюджет, у 2021-2023 роках видатки на соціальний захист зросли навіть у доларах США (у той час як видатки на освіту та охорону здоров’я значно скоротилися). Це свідчить про рішучу відданість українського уряду підтримці вразливих верств населення у складні часи.

Доступ до чистої води, санітарії, та гігієни (т.зв. сектор WASH) є важливими для дітей, щоб запобігти хворобам, забезпечити здоров'я, безпеку і гідність. Наприкінці 2023 року близько 1,7 мільйона дітей не мали доступу до безпечної води, а 3,4 мільйона — до належних санітарних умов. Більше 75% сільських районів в Україні не мали доступу до централізованих систем водопостачання та водовідведення у 2020-2021 роках. Лише 23% сільських населених пунктів в Україні мали доступ до централізованого водопостачання. Клікніть на іконку нижче, щоб переглянути деталі:

Проблеми з якістю води залежать від різних типів водопостачання. Ключовою проблемою якості води централізованого водопостачання є каламутність. Серйозною проблемою для проб води, взятих із колодязів, є забруднення нітратами (здебільшого в результаті інтенсивного сільського господарства). Для води, що подається зі свердловин, широко поширеною проблемою в деяких регіонах є підвищена мінералізація (солоність). Клікніть на іконку нижче, щоб переглянути деталі:

У 2022 році колодязі для водопостачання домогосподарств відіграють важливу роль у сільських районах, складаючи 51,5% від загальної кількості джерел водопостачання, тоді як у міських районах цей показник становить лише 8,2%. Інші джерела водопостачання включають громадські водоколонки, криниці, джерела, річки, озера, ставки, водовози, бутильовану воду та ін.

У різних регіонах різні джерела водопостачання є більш поширеними за інші.

Основним джерелом питної води в домогосподарствах з дітьми залишаються приватні колодязі та артезіанські свердловини (33%), тоді як централізоване водопостачання використовує 27% сімей з дітьми. Через війну було зруйновано або пошкоджено понад 1 000 км водопровідних мереж, 82 насосні станції, 12 очисних споруд та понад 300 км каналізаційних мереж. Найбільші пошкодження сталися під час знищення Каховської греблі в червні 2023 року, що залишило понад 1 000 000 людей без доступу до питної води та вплинуло на 80 населених пунктів у 4 регіонах.