КМДА виправдовується за те, чому Либідь замість річки - досі як стічна канава

В КМДА пояснили, що заважає розчистити річку Либідь: наразі Либідь має багато балансоутримувачів, на яких міська влада часто не має впливу.

Дивіться наш проєкт:


Лабіринти київських вод. Унікальна карта підземних річок столиці

Розчистка річки Либідь є однією з нагальних проблем Управління екології та природних ресурсів КМДА.

Євгеній Кобан, прес-секретар комунального підприємства з охорони, утримання та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо», пояснив основну перешкоду для розчистки річки Либідь, яка протікає у трьох районах – Солом’янському, Голосіївському та Печерському, - передає видання Хмарочос.

Либідь була річкою лише до 30 років XX століття. У 1939 році збудували Ново-Либідський каналізаційний колектор. Після введення в дію в 1965 році Бортницької станції аерації майже все русло Либеді закріпили бетонним коробом, а на окремих ділянках взяли в закриті колектори (під Повітрофлотським шляхопроводом та вздовж Саперно-Слобідської вулиці).

Ділянку вздовж Саперно-Слобідської вулиці «заховали» в колектор наприкінці 1980-х рр., коли прокладали прямий шлях на Південний міст через Дніпро, відкритий у 1990 році.

«Найбільша проблема в тому, що в об’єкта є багато балансоутримувачів, – пояснює Євгеній Кобан. – КП “Плесо” відповідає тільки за короткі ділянки. Ми прибираємо сміття, велика техніка чистить лотки. Але за законом ми не маємо права прибирати ділянки інших балансоутримувачів, тому що це для нас “нецільове використання коштів”».

«Аби уможливити очищення Либеді, місто мало би викупити території в інших балансоутримувачів, – продовжує Кобан. – В середині 1990-х частина Либеді належала приватним компаніям. Наразі сліди власників деяких із них важко знайти. При цьому зрозуміло, що місту нелогічно вкладати великі суми грошей у розвиток того, що йому повністю не належить».

При цьому представник «Плеса» запевняє, що на своїх ділянках підриємство проводить роботи регулярно. Проте місто потребує комплексної програми розчищення річки Либідь і переведення колектора в зону відповідальності одного балансоутримувача. Бажано, щоб ним було саме місто.


П'ять ідей для пішохідного Києва

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка. Для переказу коштів клікайте сюди

екологія місто київ природа

Знак гривні
Знак гривні