Махатма Ганді. Сатьяграха у Південній Африці



L. Кінець боротьби

  • 1376 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 20/03/2013Дата публікації

L

Кінець боротьби

Невдовзі після того, як вийшов звіт, уряд оприлюднив в офіційній "Газеті Союзу" Акт про зняття обмежень з індійців, яким мав розв’язати свою тривалу суперечку з індійцями; і я відразу поїхав до Кейптауну, де засідає парламент Союзу. Цей Акт складався з 9 розділів і зайняв би лише дві колонки такої газети, як "Молода Індія". Одна з його частин стосувалася питання шлюбів індійців і узаконювала в Південній Африці шлюби, які вважалися законними в Індії, за винятком випадків, якщо чоловік мав більш ніж одну дружину: тоді в Південній Африці лише одна з них водночас визнавалася його законною дружиною. Друга частина скасувала щорічну ліцензію в три фунти з кожного зв’язаного контракторм індійського робітника, який не повернувся до Індії й оселився у країні як вільна людина після завершення свого контракту. Третя частина передбачала, що свідоцтва про місце проживання, видані урядом індійців у Наталі, на яких є відбиток великого пальця власника дозволу, мають визнаватися як остаточний доказ права власника в’їжджати до Союзу одразу після встановлення його особи. У парламенті Союзу відбулися довгі та приємні дебати щодо цього акту.

Адміністративні питання, які не підпали під Акт про зняття обмежень з індійців, було вирішено в листуванні між генералом Смутсом і мною, як, наприклад, гарантування права освічених індійців на в’їзд до Капської Колонії, дозвіл освіченим індійцям, які мають право на "спеціальні винятки", в’їздити до Південної Африки, статус освічених індійців, які в’їхали до Південної Африки за останні три роки, та дозвіл більш ніж одній дружині, з якими вже був одружений чоловік, приїхати до своїх чоловіків у Південну Африку. Розв’язавши всі ці пункти, генерал Смутс додав у листі від 30 червня 1914 року:

"Що стосується застосування чинних законів, то бажанням уряду завжди було й буде надалі, щоб вони застосовувалися справедливо та з належною повагою до наданих прав".

Я відповів на цитований вище лист таким чином:

"Я підтверджую отримання вашого листа від цієї ж дати. Я глибоко вдячний за терплячість і люб’язність, виявлені Вами впродовж наших дискусій.

Прийняття Акту про зняття обмежень з індійців та ці листи остаточно завершили боротьбу у формі сатьяграхи, яка розпочалась у вересні 1906 року та яка коштувала індійській спільноті стількох фізичних зусиль і фінансових затрат, а уряду – багатьох тривожних думок і міркувань.

Як ви знаєте, дехто з моїх співвітчизників бажав, щоб я пішов далі. Вони невдоволені тим, що закони про торгові ліцензії різних провінцій, трансваальський закон про золото, трансваальський акт про поседення, трансваальський закон №3 1885-го року не було змінено так, щоб надати їм повні права проживання, торгівлі та власності на землю. Дехто з них невдоволений тим, що не дозволено вільну міграцію між провінціями, дехто незадоволений тим, що Акт про зняння обмежень не йде далі у питанні шлюбу. Вони просили мене, щоб до боротьби у формі сатьяграхи було включено всі перелічені вище питання. Я не зміг піти назустріч їхнім бажанням. Таким чином, хоч їх і не було включено до програми сатьяграхи, не можна заперечувати, що одного дня ці та інші питання вимагатимуть подальшого та зичливого розгляду з боку уряду. Не можна очікувати повного задоволення, поки індійському населенню не буде надано повних громадянських прав.

Я сказав своїм співвітчизникам, що їм доведеться виявити терплячість і всіма почесними засобами, які є в їхньому розпоряджені, вплинути на громадську думку, щоб дозволити нинішньому уряду піти далі, ніж це зроблено в цьому листуванні. Я сподіваюся, що коли європейці Південної Африки повною мірою оцінять той факт, що нині заборонено ввезення зв’язаної контрактами робочої сили з Індії, а Акт про регулювання імміграції від минулого року практично повністю зупинив подальшу вільну імміграцію індійців, та що мої співвітчизники не мають жодних політичних амбіцій – вони, європейці, побачать справедливість і, власне, необхідність надання моїм співвітчизникам прав, про які я щойно говорив.

Тим часом, якщо великодушний дух, із яким уряд вирішував проблему в останні кілька місяців, не зникне, як Ви обіцяли у своєму листі, при застосуванні чинних законів – то я цілком упевнений, що індійська спільнота по всьому Союзу зможе насолоджуватися певним миром і ніколи не буде джерелом турбот для уряду".

 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!