Погляд збоку: Як українська музична індустрія завоювала Східну Європу

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 7107 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 13/11/2018Дата публікації

Білоруське опозиційне видання "Наша нива" опублікувало матеріал про стрімкий розвиток українську музичної індустрії. "В Україні сталося немислиме: попри війну там справжній музичний бум. Російська агресія стала каталізатором виходу української музичної індустрії на якісно новий рівень. В Україні склався самостійний дуже хороший ринок і складна система шоу-бізнесу. Гроші течуть в Україну, а не з неї.

Переклад із білоруської, оригінал статті на сайті "Наша нива"

2014 рік був важким для України. Втрата територій, тисячі вбитих, саме існування держави певний час було під запитанням – не найкращі умови для розвитку культури. Та саме в цей час з'явилися зірки на будь-який смак. Олег Винник – український Стас Михайлов. Onuka об'єднала український фольклор з модною електронною музикою. «Гриби» побили рекорди на ютубі. Є зірки епатажу й етно-хаосу ...

Заборони на виступи деяких російських музикантів, а також введення квот на підтримку української музики на радіо й телебаченні стали першими позитивними факторами.

Заслуга свободи? Позитивний ефект від квот на національну продукцію? Результат підтримки української мови? З’ясовуємо.

Квоти прийняли в 2016 році. Відповідно до закону, частка пісень державною мовою в ефірі повинна становити не менше 35%. За подібною схемою закон передбачає поступове збільшення частки передач українською мовою в ефірі радіостанцій: зараз це 55%, а буде 60%.

І ці квоти реально почали працювати – вони не перетворилися на профанацію.

Україна, яка має розвинений (за східноєвропейськими мірками) внутрішній музичний ринок, поступово перетворилася на великого експортера музики на захід і схід. Країна, яка раніше продавала олію, цукерки, пшеницю й метали, зараз експортує і продукт культурної індустрії. А це не тільки гроші – при грамотному позиціонуванні це привабливий інструмент м'якої сили та культурного впливу за кордоном.

Уже зараз це можна бачити на прикладі популярності українських артистів в Росії.

Незважаючи на шалену антиукраїнську пропаганду в російських ЗМІ, українські виконавці мають феноменальний успіх в сусідній країні. Чого тільки варті гурти «Гриби» і «Время и стекло», пісні яких мають по сотні мільйонів переглядів на ютубі? Критики кажуть, що українські поп-виконавці стають законодавцями трендів і на російській поп-сцені, і цей вплив на російську сцену тільки збільшується.

Так, за останні роки з'явилися й білоруські виконавці, чиї кліпи на ютубі здатні збирати десятки мільйонів переглядів (ЛСП, Макс Корж та інші). Однак ці виконавці, незважаючи на свою білоруськість, інтегровані в російську музичну індустрію та її бізнес-схеми.

В Україні ж склався самостійний дуже хороший ринок і складна система шоу-бізнесу. Гроші течуть в Україну, а не з неї. Наші сусіди побудували відмінну концертну систему і якісні національні мас-медіа. Є й піар у вигляді численних якісних музичних і розважальних телепередач, і державна підтримка, і технічне забезпечення.

Просування українських виконавців відбувається не тільки через концерти та кліпи, а й через телевізійні шоу, що в нинішній Білорусі з її зацензурованим державним телебаченням просто неможливо.

Наприклад, з'являється якийсь цікавий український артист, і він відразу стає героєм різних телепередач (грає сам себе в серіалах, виступає героєм ток-шоу, різних реаліті-шоу, всіляких «Танців із зірками» та інших розважальних передач). Такого ресурсу у вигляді десятків розважальних телеканалів у Білорусі просто немає.

Успіх української поп-музики сприятливо впливає також на інформаційну безпеку країни і зміцнення національної ідентичності. Мова не про патріотичні гасла зі сцени, навіть не кожен співає по-українськи.

Але інтерес до своєї музики і своїх поп-ікон стимулює українців залишатися на українських телеканалах, де домінує саме український порядок денний і наратив, а не російський чи американський. Креативні українські продюсери та музиканти роблять для зміцнення незалежності країни не менше, ніж військові, політики і священики.

Можна сміливо сказати, що головним фундаментом для стрімкого розвитку української поп-сцени стали телевізійні шоу з відбору нових музичних талантів.

У 2010-му стартувала місцева адаптація всесвітньо відомого шоу «X-Factor» на каналі СТБ, а через рік – «Голос країни» на «1 +1». Вийшло вже багато сезонів цих шоу в різних варіаціях – передачі досі продовжують виходити в ефір і постачати на музичний ринок найталановитіших українців. Тут заслуга як якісних продюсерів, так і дуже професійних членів журі.

Цікаво, що подібні шоу намагалися запускати і в Польщі, і в Росії. Але ні польські, ні російські «Голос» і «X-Factor» не змогли навіть частково наблизитися за якістю, плідністю, культовістю і масовістю до українських шоу. «Голос» і «Voice of Poland» виглядають просто як дешева підробка на тлі «Голосу країни».

Як працює просування артистів через такі шоу? Ось невеликий приклад. На «Голос країни» в сьомому сезоні прийшов як суддя відомий співак Іван Дорн. Там він знайшов Constantine, зібрав у всіх на очах дует YUKO і через місяць представив обох на закритій тусовці на даху розкішного житлового комплексу в Києві. Потім Дорн полетів в Америку, запустив там свій лейбл Masterskaya. За перші місяці роботи – понад 1000 демозаписів. Вся музика світу: від DIY-панку і етно-хіп-хопу до фрі-джазу.

До речі, саме Івана Дорна можна вважати родоначальником «нового українського попу». Той музичний бум, який переживає Україна, почався з нього. Артист, який почав здобувати популярність у 2011 році, першим почав переробляти й переосмислювати прогресивну західну музику. До нього цього просто ніхто не робив – всі думали, що звичайний слухач недостатньо освічений, і це не буде популярним.

Але з'явився Дорн, який почав це робити – і отримав шалену популярність. Природно, що його колеги це побачили і теж почали рухатися в цьому руслі.

Музичні критики кажуть, що сьогодні на українській музичній сцені працює не менше 50 артистів і груп екстра-класу і близько 300 колективів з хорошим рівнем, які заслуговують на те, щоб займатися в своєму житті лише музикою.

«Наша Нива» склала список основних осіб і тенденцій української музики за останні кілька років.

Причому, ми розглядали найширший перелік персоналій – як із «низькопробної» масової популярної музики, так і з прогресивного елітного андеграунду. В теперішній Україні повністю стерлася різниця між поп-музикою і андеграундом, між клубною сценою і телеефірами. І це, безумовно, робить українську музику ще цікавішою.

«Український Стас Михайлов» Олег Винник

Можна сміливо сказати, що найпопулярнішим українським артистом на сьогодні є Олег Винник. (Статтю Текстів про нього читайте тут)

Його музику не можна назвати прогресивною, він не чіпляється за світові тренди. Але саме цей артист єдиний в Україні, який здатний зібрати в кожному українському місті стадіони, а в великих містах – кілька стадіонів.

45-річний Винник з'явився кілька років тому з нізвідки і майже відразу став поп-іконою. З невідомого широкому загалу оперного співака він перетворився на зірку, концерти якої збирають цілі спортивні комплекси. Головні фанати Винника – жінки середнього віку.

Саме на них орієнтується співак зі своїми ліричними композиціями. Олега Винник називають «українським Стасом Михайловим» за його неймовірну популярність серед 40-60-річних українок. Через свою шалену популярність співак став героєм численних анекдотів, жартів і мемів в Україні.

У Білорусі Олег Винник не такий популярний, але своїх шанувальників (точніше, прихильниць) він має і в нашій країні, куди іноді навідується з концертами.

Monatik

Цей артист – яскравий представник плеяди українських зірок, які з'явилися завдяки музичним телевізійним шоу. Дмитро Монатік знайомий українській публіці після участі відразу в двох телешоу – «X-Factor» і «Танцюють всі!»

Хлопець з Луцька має образ життєрадісного, миролюбного, наївного і відкритого чоловіка. Монатіка можна назвати справжнім мультиартистом: він і співак, і композитор, і автор текстів, і, до того ж, танцюрист.

«Гриби» і революція у виробництві кліпів

У 2016 році на пострадянському просторі несподівано стала дуже популярною дивна група «Гриби», яка запам'яталася, в першу чергу, своїми вірусними кліпами.

З самого початку «Гриби» вибрали свою стратегію просування: не спілкуються з пресою, не дають інтерв'ю, не підпускають сторонніх фотографів і операторів.

Головні фішки «Грибів»: вулична естетика, панама, балаклава та окуляри, фірмовий логотип, біт і бас.

Група зробила головний акцент на просуванні в інтернеті. Кліп «Тане лід» зібрав на одному тільки Ютубі майже 200 мільйонів переглядів.

Свою популярність група завоювала в тому числі й завдяки оригінальним кліпам, що також є однією з характеристик сучасної української музичної індустрії.

На відміну від російської музики, де багато грошей, в українській музиці грошей менше, але є більше творчих рішень при виробництві кліпів.

Перераховувати класні українські кліпи за останні кілька років не має сенсу - їх величезна кількість. Згадаємо лише деякі найкращі за останній рік:

Музична імперія Потапа (Олексія Потапенка)

Олексій Потапенко, відомий в Білорусі передусім як «Потап» з дуету «Потап і Настя Каменських», є не тільки музикантом, але й одним з найуспішніших і найвпливовіших українських продюсерів. Він має власний продюсерський центр MOZGI Entertainment, за яким стоїть цілий ряд популярних груп (MOZGI, «Время и стекло», ПТП, Настя Каменських, Потап і Настя та інші).

Потапенко є продюсером, автором пісень, режисером і сценаристом всіх проектів MOZGI Entertainment. Крім того, Потап не вилазить з журі різних музичних телепроектів.

Українізація музики

Рік від року відсоток популярної музики українською мовою тільки зростає. На українську мову переходять навіть виконавці, які раніше її майже не застосовували в своїй творчості.

Наприклад, перераховані вище Потап і Олег Винник. Примітно, що в цьому році в липні вперше в історії пісня українською мовою очолила український чарт You Tube (і тримається там до цього часу, - Тексти)

Йдеться про зворушливу пісню про нещасну жіночу долю «Плакала» групи KAZKA. Раніше український чарт Ютубу очолювали тільки російськомовні пісні. (Графіку Текстів на цю тему дивіться тут)

Цікаво, але фанати з інших країн, в тому числі з Росії, позитивно сприймають таку українізацію. Майже під кожним свіжим україномовним кліпом можна бачити багато коментарів від росіян і білорусів з подібним змістом.

Детальніше про вплив україномовних квот на розвиток музичної індустрії читайте у статті Текстів тут

Onuka

Якщо фольклорними мотивами серед поп- і рок-виконавців вже неможливо нікого здивувати, то проект Onuka зробив неможливе – він об'єднав український фольклор з сучасною модною електронною музикою. Група унікальна і не схожа ні на що. Холодні тони, якісна й актуальна електроніка, звучання народних і екзотичних інструментів, здається, не створені для маскульту. Але тим не менше Onuka – відмінне поєднання якості та масовості.

Назва гурту походить від українського слова «Онука» (внучка). Це відсилання до того, що солістка Ната Жижченко є онукою Олександра Микитовича Шленчика – одного з найвідоміших майстрів фольклорних музичних інструментів України.

Луна

Ця модна співачка повертає нас в наївний і примітивний пострадянський сінті-поп 90-х років з інтимними текстами і меланхолійним вокалом.

Незважаючи на відсилання до 90-их, звучить Христина Бордо (справжнє ім'я Луни) не старомодно, а зовсім навпаки. Цікаво, що Христина - колишня дружина Юрія Бардаша, що був продюсером, автором і вокалістом «Грибів».

Співачка є прихильницею творчості Лани Дель Рей, Єви Польної, Бйорк, Земфіри і гурту «Кіно», і вплив цих виконавців на її творчість очевидний.

Зірки епатажу: DZIDZIO і Оля Полякова

Багата музична сцена і на комічних артистів, чия творчість – це чисті глузування і самоіронія.

DZIDZIO – комедійний гурт, який виконує свої пісні з використанням західноукраїнських діалектів, суржику та нецензурних слів. У цьому плані його можна порівняти з білоруським «Розбите серце пацана». Але якщо гурт «Розбите серце пацана» виступає в клубах і популярний хіба що серед активних містян, які цікавляться білоруською музикою, то український DZIDZIO збирає цілі стадіони, його пісні звучать на кожному весіллі, і цю групу без проблем запрошують в ефір на центральні канали.

Dakha Brakha і Dakh Daughters

Ще одне важливе явище української музики – етно-гурт ДахаБраха. Колектив в стилі «етно-хаос» грає ще з 2004 року, але тільки в останні роки він став надзвичайно популярним, в тому числі на міжнародній сцені, особливо в Британії.

У 2018 році Девід Бекхем опублікував рекламний ролик свого нового бренду, в якому звучить композиція «ДахиБрахи».

Dakh Daughters – жіноча театрально-музична фрік-кабаре група, яка, як і Dakha Brakha, має безпосереднє відношення до київського театру «Дах».

The Hardkiss

З'явилися нові цікаві групи і в жанрі рок. Один з них – група «The Hardkiss», яка починала з поп-року, але з кожним новим альбомом видає все більш важку музику.

Джамала

Переможницю Євробачення-2016 не можна назвати молодою виконавицею, оскільки вона вже давно на професійній сцені. Але її музика донині вважається цікавою і актуальною. Перемога на Євробаченні зробила її справжньою національною героїнею. Але феномен Джамали – це не тільки про музику, але й про патріотизм, громадянську позицію і біль за свій народ.

Кого ще не назвали?

Один в каное, Жадан і Собаки, Pianoбой, Антитіла, Христина Соловій, Dakooka, Vivienne Mort, Latexfauna, Yeyo, Blooms Corda, Braii, Chalamada, INDT, Alina Pash, [o], YUKO, Love'n'Joy, Omodada, Palmo X, Panivalkova, The Doox, Tik Tu, Morphom, Pur:Pur, 5 Vymir, Bahroma, The Maneken, Довгий Пес, LUIKU, Вагоновожатые.

Де знайти сучасну українську музику?

Сайти: comma.com.ua, musicinua.com, notatky.com.ua, muzmapa.in.ua, liroom.com.ua, karabas.live.

Телеканали: М2 (канал української поп-музики), 1+1 (шоу «Голос країни») і СТБ («X-Factor»).

Фестивалі: Atlas Weekend (Київ), Hedonism (Київ), Zaxidfest (Львівщина), Бандерштат (Волинь), Faine Misto (Тернопіль), Respublica Fest (Кам’янець-Подільський).

Читайте далі: Музика війни. Як формувалися і змінювалися музичні смаки воїнів АТО-ООС

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!