Ідеї Азарова у виконанні Яценюка. Про ПДВ-рахунки та Концепцію зміни податків

Уряд запропонував Концепцію реформування податкової політики. Мабуть вперше основні пункти концепції запропоновані громадськістю. Група «Реанімаційний пакет реформ», інші ентузіасти змогли переконати урядовців взяти свої напрацювання за основу податкової реформи.

В концепції є позитивні моменти.

1. Вірний опис теперішнього стану речей

2. Доречні декларації про наміри

3. Зменшення деяких податків, підвищення відповідальності податківців.

4. Участь громадських активістів

Мабуть, все.

Що викликає побоювання?

1. Відсутність відповідей на окреслені питання

2. Запропоновані рішення не відповідають деклараціям

3. Фактично зменшується лише ПДВ але таким чином, який викликає багато сумнівів

4. Залучення громадськості потребує обговорення

Що в нас є сьогодні?

Фіскальний тиск на платників податків до 40% не підйомний, не дозволяє багатьом працювати, збільшує тіньову економіку.

Тим не менше, зібраного не вистачає, бюджет не виконується, дефіцит у 2013 році був 4.5%, державний борг зростає.

З метою вибити податки, ускладнюють адміністрування, платники податків вимушені витрачати час та гроші на заповнення, здачу звітності, спілкування з контролерами.

Всі податки йдуть у столицю, місцеве самоврядування перетворюється на фікцію.

Все це разом прокує корупцію та соціальну напруженість.

Що декларується?

Зміну відносин між платниками податків та податківцями на гармонійні та партнерські, спрощення адміністрування податків.

Зменшення перевірок.

Зменшення кількості податків та платежів.

Зменшення податкових пільг.

Зменшення ставок податків.

Переніс центру ваги з прямих податків на непрямі (акцизи).

Що пропонується реально?

1. «У Податковому кодексі необхідно перебачити види відповідальності за неправомірні дії, які можуть бути застосовані в рамках податкового законодавства не тільки до платників податків, але й до контролюючих органів та їх посадових осіб, а також чіткий механізм дій платників податків у випадку, якщо їхні права порушуються».

Це декларація, бо відповідальність посадовців зазначається у адміністративному кодексі, фізичних осіб – у цивільному та карному кодексах, там вказуються конкретні санкції за конкретні порушення та злочини. Нічого цього в концепції немає.

2. «Україні необхідно імплементувати світовий принцип роботи контролюючих органів з платниками податків – роз’яснювальна робота з метою якісного інформування платників податків та запобігання можливим порушенням, замість діючого на сьогодні принципу покарання платників податків за податкові правопорушення»

Золоті слова, але ж нічого не пропонується задля їх реалізації. Адже тільки нещодавно прийняли нове положення про Державну Фіскальну службу (що замінить податкову та митний комітет) і там, як головне завдання зазначене – реалізація державної податкової та митної політики та контроль за надходженнями до бюджету і жодного слова про роз’яснювальну роботу!

3. «Потребує перегляду та скорочення перелік перевірок платника податків» - ну, це просто побажання таке, жодних пропозицій по впорядкуванню перевірок та унеможливленню тиску через них на платників податків не запропоновано.

4. Зменшено кількість податків з 22 до 8. Автори вважають, що це зменшить кількість документів та платежів, які треба заповнювати та сплачувати, кількість чиновників, які ці податки адміністрували.

Це правда, але, наприклад, новий «ресурсний податок» скоріш за все замінить 5 чи 6 існуючих податків, тобто скорочення витрат тут навряд чи відбудеться.

А доходи, які держава не отримає із скорочених податків, пропонується компенсувати, збільшивши акциз. Так, замість цільової надбавки до ціні на електрику та природний газ, пропонується акциз на ті самі товари.

5. Зміна у оподаткуванні прибутку підприємств. Сьогодні підприємства розраховують фінансовий результат (прибуток) на основі правил бухгалтерського обліку.

Є Міжнародні стандарті фінансової звітності, які намагаються впровадити. Але для оподаткування цей фінансовий результат не приймається. Там мало виходить прибутку. Придумали окремий податковий облік, який дозволяє нарахувати більше прибутку і, відповідно, податку. І підприємства змушені за власний рахунок вести 2 обліки.

Концепція пропонує залишити 1 фінансовий облік, контролювати його спеціальною службою експертів з міжнародного обліку, збільшити відповідальність підприємств за якість бухгалтерського обліку і зазначити вичерпний перелік коригувань отриманого фінансового результату для цілей оподаткування.

Чи забезпечить це спрощення адміністрування податку на прибуток підприємств? Дуже сумнівно.

Середньовічні італійці придумали бухгалтерію зовсім не для зручностей податківців. Її першопочаткова мета - допомогти власнику оцінити фінансовий стан бізнесу. Стандарти бух обліку з’явились з появою акціонерних товариств та банків, щоб кредитори та дрібні власники могли контролювати поводження з їх грошами.

Податківці скористалися наявністю такої звітності для своїх цілей. У більшості країн некорпоративний сектор, що не кредитується у банках, може не складати бухгалтерської звітності, а його оподаткування не потребує, щоб податківці копошилися в його документації, звіряючи накладні та інвентаризації. Чи зробила концепція крок в цьому напрямку? Ні!

В тій самій концепції пропонується альтернативний варіант реформи «встановлення об’єктом оподаткування лише прибутку, виплаченого в якості дивідендів або при здійсненні інших витрат, які сплачуються за рахунок прибутку». Нажаль, цей варіант і не повний, і не розкритий. В пропозиціях «реанімаційного пакету реформ» він розкритий краще. Але до Уряду потрапив в ущербному вигляді.

У Реанімаційному пакеті реформ, пропонується дві речі, які не потрапили до урядової концепції:

Податок береться не в момент нарахування прибутку, а в момент його витрачання на споживання. В момент виплати дивідендів, зарплат вище фонду оплати праці, покупці товарів, послуг, що не мають відношення до діяльності підприємства та т.ін. Для цього не потрібно вивчати бухгалтерську документацію підприємства, адміністрування спрощується, стає більш наочним.

А друга частина прибутку, що буде витрачена на розвиток, також буде оподаткована, але пізніше. Бо друга частина пропозиції – податок на активи підприємства в розмірі 1%.

Але цей варіант пропозицій викладений як альтернатива основному і в скороченому вигляді (про податок на активи нічого не сказано взагалі).

6. Зміни у системі ПДВ.

Пропонується зменшити податок з 20 до 7% при продажі товари та послуги іншому платнику податку і 17% при продажі неплатнику ПДВ (кінцевому покупцю).

Тут цікавий нюанс. В Концепції пропонувався один варіант ПДВ-рахунків, а парламент з подачі уряду проголосував за інший, набагато гірший.

Залишається не зрозумілим, чи Концепція це фількина грамота для заспокоєння громадськості, чи уряд в майбутньому планує повернутися до принципів записаних у цьому документі.

В цій статті ми аналізуємо ПДВ-рахунки, як вони були прописані в Концепції. Аналіз прийнятих змін ми готуємо.

Тобто, при сплаті 100 грн з розрахункового рахунку – відразу 7 гр з ПДВ-рахунку. Немає грошей на ПДВ-рахунку – поповніть з розрахункового, потім повернете. Закінчився місяць – все, що залишилось на ПДВ-рахунку – до бюджету.

А бюджет, навпаки, повертає борг, якщо він є. На думку авторів, це допоможе боротися з «податковими ямами», тобто з фірмами, що повертають собі з бюджету ПДВ, яке насправді не платили. І 7% - все ж таки не 20%, спокуси менше.

Добре, що податок зменшується. Але є, як кажуть нюанси.

ПДВ – це податок, який збирається на всьому шляху проходження товару. Наприклад, імпортер завіз каву – і сплатив податок від суми контракту. Продав її оптовому покупцю дорожче – і сплатив податок тільки з суми своєї надбавки.

Оптовий торговець продав магазину дорожче – і сплатив ПДВ із своєї надбавки. Покупець в магазині купив каву ще трохи дорожче – і магазин сплатив ПДВ із своєї надбавки до ціни. Тобто за все заплатив покупець, всі інші отримали свої гроші назад.

Але в бюджет податок потрапляв частинами і найбільшу долю його перерахував імпортер. Роздрібна торгівля – це найгірше контрольоване місце, де найчастіше ухиляються від податків. Саме тому ПДВ сконструйоване так, щоб найбільшу частину податку взяти там, де найважче ухилитись, при імпорті та у великих фірм. Автори руйнують цю схему, роблячи щось середнє між ПДВ та податком з продажу.

Ідея ПДВ-рахунків не нова. У 2004 році Україна відбилася від аналогічної ініціативи Азарова, який скопіював їх у Болгарії. ПДВ-рахунок – це заморожені кошти підприємства. Вам надійшло 100000 грн і 7000 грн. ПДВ. Сплата ПДВ через 3 тижні.

Ви в цей час можете використати ці гроші на виплату зарплати чи інших податків. А через 3 тижні сплатити до бюджету з нових надходжень. З листопада не зможете. Це в умовах, коли підприємствам і без того не вистачає обігових коштів.

Окрім того, викликає сумнів, що ці ПДВ-рахунки зможуть допомогли в боротьбі з незаконним відшкодування ПДВ. Доки існує «чорний кеш» існують і схеми ухилення, яким ПДВ-рахунки не зарадять.

7.Зміни у системі Єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Дивно, але їх немає у Концепції. У рекламних матеріалах до Коцепції є , а в самому документі немає. Запропоновано лише зменшити ЄСВ з 36.77% до 18% на півроку для тих підприємств, які збільшать фонд оплати праці у 2 рази.

За який період треба збільшити фонд оплати праці, з якого моменту буде зменшення ЄСВ, що буде після закінчення півроку, чи повернеться теперішня ставка чи залишиться нова, нічого не зрозуміло.

Але зрозуміло, що зменшення ставки ЄСВ треба буде компенсувати. Пенсійну реформу автори не пропонують. Автори мають надію, що в країні збільшиться зарплата? Але ж не відразу. І якщо мова лише про півроку, то хто ж заради тимчасового зменшення буде збільшувати зарплату на постійній основі?

8. Стимулювання зацікавленості органів місцевого самоврядування в економічному розвитку регіонів через спрямування частини загальнодержавних податків і зборів до місцевих бюджетів.

Ця фраза з концепції не має жодного наповнення. Як будуть стимулювати зацікавленість, яку частину податків направлять до місцевих бюджетів і яких саме, обласних чи територіальних громад, з концепції дізнатися неможливо.

9.Компенсація зменшення доходів бюджету.

Пропонується зняти існуючі пільги (не вказано, які саме) та збільшити акцизи та плату за надра та видобуток копалин (новий ресурсний податок). Останнє нововведення Рада прийняла і воно діє з 1 серпня цього року.

Що у сухому залишку?

Слушні констатації та добрі наміри не знайшли в концепції свого втілення.

Автори визнають, що загальна сума податків завелика для нашої економіки, але не пропонують її зменшити. Реальне зменшення ПДВ та невеликих податків пропонується компенсувати збільшенням акцизів та плати за надра.

Податкова реформа потребує саме зменшення податкових вилучень з економіки, але концепція цього не передбачає.

Автори декларують зміни відносин податківців та платників податків, але нічого реального для цього не пропонується.

Податкова реформа потребує прибрати з обов’язків податківців наповнення бюджету, залишивши тільки контроль та допомогу у дотриманні податкового законодавства.

Податкова реформа потребує прописати конкретну адміністративну та карну відповідальність податківців за неправомірні дії по відношенню до платників податків. Це б сприяло гармонізації відносин платників та чиновників, але цього немає в концепції.

Фактично, пропонується зменшити лише 1 податок – ПДВ. Але процедура зменшення викликає забагато сумнівів.

Податкова реформа потребує саме зменшення податків, в першу чергу ПДВ та ЄСВ, якнайменше змінюючи процедуру адміністрування. Бо зміни процедури тільки погіршують стан платників податків, примушуючи засвоювати нові методики та інструкції, оплачувати курси та зміни у програмному забезпеченні, старі складні та засвоєні процедури змінюються на нові не простіші, але які потрібують зміни бізнес-процесів.

Потрібна справжня дискусія.

І останнє. Ідея про те, щоб громадське суспільство пропонувало реформи почала втілюватись. Цей процес потребує осмислення.

Активісту з Майдану прийшли до Уряду із своїм планом реформ. Урядовці прийняли план в якості концепції реформування. Що може бути краще?

Зараз існує безліч ініціатив з реформування різних сторін української економіки. Часто пропозиції протилежні, взаємовиключні. Ясно, що їх не можна прийняти одночасно, але все повинно відбуватись в рамках демократичних процедур.

В даному випадку пропозиції, які увійшли до концепції, обговорювались на різних майданчиках, лунала різноманітна критика (тут викладена мала частина з неї), але Концепції ця критика не змінила. На обговореннях автори чесно відповідали, мовляв, ці ідеї викладені «великим людям» і змінити по суті нічого неможливо.

Дуже нагадує обговорення податкового кодексу у 2010 році. Начебто, громадськість замість чиновників, але технологія не змінилася.

Реформи або смерть

Країна потребує справжньої реформи і нормального демократичного процесу її обговорення. Саме зараз, в умовах фактичної війни, ці реформи найбільш потрібні. Бо насправді, Україна стала жертвою агресії саме й виключно тому, що обрала самостійний шлях у Європу.

І перемога – це коли України не на словах та закликах, а на ділі туди піде. Коли створить ефективну економіку, забезпечить можливості для комфортного життя вільної праці та самореалізації своїм громадянам.

Саме на це й повинні бути націлені реформи. А не на зміну назв чи порядку проходження паперів.

економіка уряд податки реформи