Життя без хабарів можливе. Навіть якщо у вас немає київської реєстрації і дитина без щеплення

Оцінка статті на цей момент: +8/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 78708 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 04/03/2010Дата публікації

Ми з чоловіком ніколи не даємо хабарів - ані лікарям, ані ЖЕКам, ані даішникам. Усі питання вирішуємо законним шляхом... Це забирає купу сил і часу. Найважчий випадок був - коли ми вирішили віддати доньку в дитячий садок, а в неї не було щеплень... ZaUA.org публікує розповідь людини, котра пояснює, як можна вирішувати справи з чиновниками, не даючи грошей. Оскільки в матеріалі йдеться про дуже приватні речі, імені нашої співрозмовниці ми не розголошуємо.

У доньки не було щеплень. Не тому, що я принциповий їх противник, а тому, що хочу, аби перед тим, як їх робили, мою дитину якісно оглянули. Донечка народилась недоношеною, після народження їй зробили щеплення від гепатиту.

Перед щепленням мою дитину ніхто не обстежив належним чином, ніхто не звернув увагу, що у неї було в 14 разів більше білірубінів у крові, ніж має бути в нормі, що дитина має недорозвиненість деяких органів. В результаті після щеплення ми довго і сумно лікувалися.

БЦЖ, тобто наступне щеплення, я вже не дала дозволу робити. До мене в палату приходили всі дитячі лікарі пологового будинку і переконували, що я роблю велику помилку, що туберкульоз страшна хвороба, і я не маю материнського права відмовлятися.

Серед лікарів є заробітчани, байдужі і, на щастя, професіонали. Я вдячна ЛІКАРям, які без хабарів роблять свою роботу.

У Києві приймають до садочків дітей тільки з місцевою реєстрацією. Таке усне розпорядження мера. В нас її немає, ще й немає щеплень. І ми принципово не платимо хабарів. Проблема з реєстрацією вирішилася просто – варто принести копію договору оренди житла.

Справжні проблеми почалися під час проходження медичного огляду: лікарів районних поліклінік не вистачає, вони працюють часто на чверть ставки. Черги доводилося займати навіть о шостій ранку, щоб потрапити на прийом до того чи іншого лікаря, оскільки видається на день 4-5 талонів, а приймальних днів два рази на тиждень.

У нашій лікарні немає офтальмолога, імунолога і логопеда. Оформити належним чином медичну картку дитини медсестра нашої дільниці (педіатра на дільниці немає) не могла, оскільки у дитини немає планових щеплень.

Ми запитали у головного лікаря, яким чином все можна зробити, щоб перевірити дитину перед щепленнм. Вона нам порекомендувала проконсультуватися в іншого імунолога.

Професор-імунолог рекомендував підняти імунну систему доні - і лише через рік, якщо не буде гострих захворювань, розпочати робити щеплення за індивідуальним графіком.

Такі результати консультації не задовольнили головного лікаря.

Лікарі до кінця не знають, як офіційно відмовити у власному підписі на обхідній медичній картці, як не знають і того, як діяти, коли батьки відмовляються робити щеплення. Головний лікар хаотично посилала нас то до одного лікаря, то до іншого, то здати аналізи.

Ми спілкувалися з головним лікарем офіційними документами: заяви, відповіді, прохання, відповіді і їхні реєстрації. Після тримісячного марафону по лікарях я познайомилася з прекрасними спеціалістами, які оглядали мою дитину, які надавали консультації і поради, ставили діагнози і зауважували те, чого ніколи не помічали районні лікарі.

Чи не виникало бажання дати хабар? Чесно кажучи, виникало. Коли коло замкнулося, ми пройшли всіх лікарів, мали на руках рекомендації і висновки різних лікарів про те, що в даний момент дитині протипоказана будь-яка вакцинація, наше питання мала би вирішити комісія. Проте на міську комісію нас ніхто не відправляв.

«Я єсть комісія. Ніякої іншої комісії, вищої за мене не існує. Тож, мамаша, робіть щеплення», - таке нам видала завідувачка відділенням педіатрії на моє прохання розглянути питання вакцинації моєї дитини перед садочком. У мене після її слів абсолютно опустилися руки.

Але уже давати комусь гроші було запізно, бо і медики, і освітяни району знали, що ми три місяці ходимо по всіляких інстанціях, пишемо листи, запити, заяви, цитуємо Конституцію і постанови уряду. Я думаю, що ніхто б від нас не взяв грошей. Оскільки це вже більше вони йшли на принцип, а не ми.

Головний лікар поліклініки нам з посмішкою говорила: «Якщо щеплення дитині протипоказані, значить дитина хвора, а таким дітям в садочок ходити не можна. Сидіть зі своєю дитиною вдома, доглядайте її, і радійте, що вона не в садочку».

Красиву карточку зі «зробленими» щепленнями можна купити - це факт. Адже дитині «здорова» пишуть відразу майже всі лікарі. Але ми не купували липових заміток про вакцинацію нашої дитини. Медична карточка – це важливий документ. Вірять більше карточці, ніж словам мами.

Ми з чоловіком знайшли всі документи, закони, постанови, які стосувалися охорони здоров’я і навчання та виховання. Наших знань виявилося замало.

Якось я випадково знайшла людей, які взагалі проти вакцинації. Це, можна сказати, громадський рух противників щеплень. Серед їхніх активістів були і юристи. Але вони нічим не допомогли, навпаки посіяли паніку.

Принципові противники щеплень і їхні юристи порадили дати хабар. Очевидно – це дуже дешевий спосіб. Час, витрачений на оформлення обхідної карточки, приватні прийоми до лікарів, стояння в денних чергах в поліклініці Охматдит та інших, аналізи – це все недешеве задоволення, яке потребує багато часу, коштів і нервів.

Але ми добилися свого. Доця ходить в садочок. Головний лікар поліклініки нам підписала обхідну медичну карточку, зазначивши, що дитина не має щеплень (крім одного). Завідуюча дитячим садочком прийняла нашу заяву і карточку. Втомилися не тільки ми, але і вони.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +8/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!