#упа

Фрагменти

Чому польське обурення щодо політики пам’яті України — це вистава лицемірства: думка Єжи Вуйцика

Економіст і науковець Роман Шеремета опублікував у своєму блозі статтю Єжи Вуйцика — польського медійника, який допоміг перетворити Gazeta Wyborcza на одну з найбільших цифрових новинних платформ Європи та десятиліттями очолював ініціативи у сфері журналістики, громадянської активності та захисту прав людини по всій Європі.«Його послання є особливо важливим саме тому, що воно лунає не з боку України, а від авторитетного польського голосу, який розуміє як небезпеку російського імперіалізму, так і важливість історичної правди», — зазначає Шеремета. Далі Texty.org.ua публікують переклад статті Єжи Вуйцика.
Фрагменти

Книжку В’ятровича та Луцюка про ОУН та УПА визнали в США "найкращим історичним матеріалом" за 2022–2023 роки

Американська асоціація бібліотек визнала англомовну книжку “Ворожі архіви: радянські протиповстанські операції та український націоналістичний рух” одним з “найкращих історичних матеріалів, опублікованих у 2022 та 2023 роках”.
Статті

УПА, ГУЛАГ, постійний спротив. Пам’яті ветерана Мирослава Симчича

Відхід 100-літнього Мирослава Симчича замикає епоху великих підпільників. Улітку 2022 померла зв’язкова командира УПА Романа Шухевича Дарка Гусяк, а в листопаді – його син Юрій. Символічно, що їх поховали разом. Гусяк відбула в тюрмах і таборах 25 років, а Шухевич, враховуючи різні форми заслання, – близько 35-ти.
Фрагменти

46% українців за визнання воїнів УПА борцями за незалежність, проти 29%

46% українців позитивно ставляться до рішення української влади про визнання воїнів Української повстанської армії (УПА) борцями за незалежність України, проти цього – 29%, 9% респондентів відповіли, що їм байдуже, і ще 16% не визначилися.
Статті

Бандерівська Лавра. Почаїв, нинішня твердиня «русcкого міра», колись служила прихистком для бійців УПА

Чимало ченців Почаївської лаври були пов’язані з УПА. Повстанців тут лікували, допомагали їм легалізуватися під іншими іменами. Про це можна почитати в архівах КДБ. На цвинтарі Лаври чимало безіменних могил, можливо, в них поховані ченці-упівці.Автор: Олесь Кульчинський, журналіст, перекладач, кандидат філологічних наук, дослідник історії Української церкви.