"Авторитарний ланцюжок" міцнішає. Як зближуються Іран і Північна Корея

Іран і Північна Корея є давніми стратегічними партнерами, оскільки вони підпадають під широкі економічні санкції та інші дії Сполучених Штатів, спрямовані на протидію загрозам, які ці дві країни становлять для ключових партнерів США.

Іран є давнім противником Ізраїлю та арабських держав Перської затоки, а Північна Корея становить значну загрозу звичайними військовими та нетрадиційними озброєннями для головних союзників США в Азії, включно з Південною Кореєю та Японією. Іран і Північна Корея (офіційно відома як Корейська Народно-Демократична Республіка або КНДР) протягом десятиліть визнавалися Сполученими Штатами як держави-спонсори тероризму, хоча Північну Корею було виключено зі «списку терористів» протягом 2008-17 років, щоб заохочувати її виконувати угоди щодо обмеження ядерної програми. Іран безперервно вноситься до списку з моменту його включення в 1984 році.

Поділяючи антипатію Тегерана до Сполучених Штатів і Заходу загалом, Північна Корея була однією з небагатьох країн, які бажали кинути виклик політиці Заходу, постачаючи звичайну зброю до Ірану під час ірано-іракської війни 1980-1988 років. Ці відносини на початку 1990-х років еволюціонували у міцне партнерство у розробці передових балістичних ракет.

Згідно з оцінкою Розвідувального управління оборони США в 2019 році, іранська балістична ракета Shahab-3 була розроблена на основі проєктів північнокорейської компанії Rodong. Іранська балістична ракета середньої дальності Emad, використана під час атаки іранських ракет і озброєних безпілотників проти Ізраїлю 14 квітня, базувалася на конструкції Shahab-3, яку Іран вперше застосував у 2003 році.

У січні 2016 року Міністерство фінансів США наклало санкції на іранців за поїздку до Пхеньяну та співпрацю в розробці північнокорейського 80-тонного ракетного прискорювача, який згодом був використаний у новій космічній ракеті-носії. Через три місяці після того, як адміністрація Трампа, у травні 2018 року, відмовилася від багатосторонньої ядерної угоди з Іраном 2015 року та відновила всі санкції США проти Ірану, міністр закордонних справ Північної Кореї Рі Йон Хо відвідав Тегеран, щоб обговорити стратегії переговорів з Вашингтоном та способи обходу санкцій США.

Між Іраном і Північною Кореєю не було жодного обміну візитами на високому рівні під час пандемії COVID-19, під час якої КНДР значною мірою відгородилася від решти світу. До цього останній північнокорейський візит на вищому рівні до Ірану відбувся в серпні 2019 року, коли група на чолі з Пак Чол Міном, віцеголовою здебільшого символічного парламенту Пхеньяна, здійснила тижневий візит.

Тиск США, російське вторгнення в Україну в 2022 році та криза на Близькому Сході, викликана атакою ХАМАС 7 жовтня, зблизили Пхеньян і Тегеран не лише один з одним, а й з Росією та Китаєм. Чотири країни разом із низкою інших партнерів прагнуть підірвати гегемонію США та Заходу у глобальній безпеці, політичному та економічному порядку.

Читайте також: Як світ проґавив зростаючу загрозу Північної Кореї, — WSJ

Протягом 24-25 квітня делегація на чолі з Юн Чон Хо, міністром зовнішніх економічних зв'язків Північної Кореї, відвідала Іран, повідомляє офіційне корейське центральне інформаційне агентство. Його візит відбувся через місяць після його поїздки до Росії наприкінці березня, на тлі розширення військової допомоги Північної Кореї для війни Росії проти України, зокрема артилерійськими снарядами.

Зі свого боку, Іран підтримує військові зусилля Росії за допомогою ударних безпілотників і, потенційно, різноманітних балістичних ракет та іншої зброї. Експерт з північнокорейського впливу на Близькому Сході та в Африці Брюс Бехтол-молодший прокоментував, що частина зброї, яку Північна Корея відправила до Росії, спочатку потрапила до Ірану, а потім до Каспійського моря, і Росія використала цю зброю в Україні.

Офіційні особи США та Південної Кореї побоювалися, що візит Юна може свідчити про розвиток «найгіршого сценарію» – матеріалізації військового партнерства Північної Кореї, Ірану та Росії, що призведе до загроз безпеці, яка охопить Європу, Близький Схід, Азію та інші території.

Чо Санг Кеун, південнокорейський професор, який досліджує військові технології, сказав, що Росія, Китай, Північна Корея та Іран, які зблизилися після початку війни в Україні та знаходять спільну причину для свого антагонізму із Заходом, утворюють щось на зразок «авторитарного ланцюжка цінностей». Під час візиту до Південної Кореї наприкінці квітня посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила: «Ми стурбовані тим, що … іранці надають зброю росіянам, а росіяни також докладають зусиль, щоб допомогти (Північній Кореї) розширити її власні дослідження щодо розробки зброї. І, безумовно, так буде і з Іраном».

Речник міністерства закордонних справ Ірану Нассер Канаані намагався послабити критику візиту Юна з боку США та Заходу, характеризуючи його зустрічі в Ірані як зосереджені переважно на двосторонній торгівлі та такі, що включали участь у виставці та зустрічі з державними посадовцями. Канаані відкинув твердження США та Заходу про те, що візит мав на меті розширення співпраці в ракетних технологіях, назвавши їх «упередженими спекуляціями, заснованими на неправдивих повідомленнях».

Дивіться також: Яким є повсякденне життя у Північній Кореї (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Відповідаючи на занепокоєння США та їхніх союзників щодо того, що візит Північної Кореї до Тегерана був зосереджений на ракетних технологіях, речник Держдепартаменту сказав Корейській службі Голосу Америки (VOA), що Сполучені Штати «використають усі доступні інструменти, включаючи заборону та санкції, для припинення такої діяльності». Представник Європейського Союзу повторив цей коментар для VOA, заявивши, що блок «уважно стежить за відносинами Ірану та КНДР та їх потенційною співпрацею, яка справді може викликати занепокоєння з певних питань, якщо вона порушує чинні санкції ООН».

Серед основного занепокоєння США є припущення про те, що Тегеран, ймовірно, прагне придбати міжконтинентальну балістичну ракету (МБР) Пхеньяна «Хвасон-15». Розвідувальне співтовариство США протягом майже двох десятиліть заявляло, що Іран, можливо, намагається розробити міжконтинентальні балістичні ракети. Утім, Тегеран наразі обмежив радіус дії своїх ракет 2000 кілометрами, що достатньо, щоб досягти всього регіону, але не становить стратегічної загрози для Західної Європи тощо.

У рамках своїх зусиль щодо зміцнення партнерства з Іраном Північна Корея підтримує палестинську національну справу та виступає проти наступу Ізраїлю на ХАМАС у Газі. У державних ЗМІ офіційні особи Північної Кореї звинуватили Ізраїль у вчиненні «тероризму» проти Ірану після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня, мабуть, маючи на увазі посилені ізраїльські удари, в результаті яких було вбито кілька командирів Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) у Сирії.

Стаття, опублікована в державній газеті Rodong Sinmun у грудні, звинуватила Сполучені Штати у підтримці позиції Ізраїлю та продовженні конфлікту. Важливо те, що в грудні Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) заявила, що зброя виробництва Північної Кореї була виявлена в Газі, ймовірно, підтверджуючи оцінки Національної розвідувальної служби Південної Кореї (NIS) про те, що північнокорейська зброя використовувалась ХАМАСом у своїх діях проти Ізраїлю.

Ізраїльські та інші офіційні особи вказують на те, що зброя могла бути передана багато років тому і не була надіслана у відповідь на наступ ЦАХАЛ в Газі після 7 жовтня. Повідомляється, що NIS також зараз розслідує, чи технології Північної Кореї використовувалася в балістичних ракетах, якими Іран атакував Ізраїль 14 квітня.

Експерти вважають, що Північна Корея виграє від аналізу результатів цього іранського обстрілу, оскільки і Пхеньян, і його суперники нарощують свої війська для підготовки до можливого конфлікту. Очікується, що Північна Корея вивчить, чому і як такий великий відсоток іранських ракет і безпілотників було перехоплено під час атаки – особливо зважаючи на те, що регіональні супротивники Пхеньяна, Південна Корея та Японія, є близькими союзниками США та володіють системами протиповітряної та протиракетної оборони, подібними до цих, що використовує Ізраїль.

Зі свого боку, на думку експертів, Іран мотивований розширити придбання ракетних технологій у Північної Кореї в рамках своєї стратегії «єдності фронтів», зосередженої на тиску на Ізраїль на всіх його кордонах з використанням ракет, які він постачає своїм регіональним союзникам, таким як ліванська Хезболла, ХАМАС і хусити.

Переклад: Павло Космачевський

союзники рф автократія глобальна безпека північна корея іран