"Канцлер миру". Шольц керується глибоко вкоріненим страхом перед Росією — Politico
Канцлер Німеччини Олаф Шольц посіяв розгубленість по всій Європі, зайнявши суперечливу позицію щодо України. Але те, що може здатися непослідовністю Шольца, насправді є продуманою стратегією, пише Politico.
Видання зазначає, що Шольц спантеличив своїх європейських союзників, відмовившись постачати Києву крилаті ракети, посилаючись на ризики російської відплати, і водночас дорікаючи цим союзникам за те, що вони не надають більше військової допомоги Україні.
Politico припускає, що цитата Макрона про те, що "Європа явно стоїть перед моментом, коли потрібно буде не бути боягузами", була адресована Шольцу.
Утім, пише видання, обережна поведінка Шольца є продуманим підходом.
"Відтоді, як Шольц зрозумів, що Україна здатна захистити себе від Росії, його стратегія полягає в тому, щоб діяти в тандемі з Вашингтоном і постачати Україні лише достатню кількість озброєння і техніки для виживання, включно з зенітними батареями і танками, але не надаючи їй інструментів, необхідних для перемоги.
Він ніколи не приховував свого підходу. До сьогодні Шольц відмовляється говорити, що він бажає Україні перемоги у війні, кажучи лише, що "Росія не повинна перемогти, а Україна не має програти", — йдеться у матеріалі.
На думку видання, причина, з якої Шольц відмовляється говорити, що він бажає Україні перемоги, є тією ж причиною, з якої він не хоче надавати Києву потрібні для досягнення цієї мети інструменти: це глибоко вкорінений страх Шольца перед Росією.
Читайте також: Витік про Taurus. Чи справді німецькі ракети можуть знищити Кримський міст і скільки їх треба
"Шольц вважає, що надання Україні зброї, такої як крилаті ракети "Таурус", які вона може використати для знищення Керченського мосту, настільки розлютить президента Владіміра Путіна, що він вдасться до дій у відповідь проти Німеччини.
Дебати в Німеччині щодо відправки основних бойових танків Leopard були схожими. І тут Шольц висловив своє глибоке занепокоєння щодо кроків, які можуть спровокувати ширший конфлікт. Він поступився лише після того, як Вашингтон погодився надіслати невелику кількість танків Abrams. Але тоді Росія мала достатньо часу, щоб замінувати лінію фронту настільки, що Україна втратила ініціативу.
Однак цього разу Шольц був категоричним у своїй відмові відправляти ракети Taurus, щоб такий крок не призвів, як він нещодавно висловився, "до своєрідного втягування у війну".
Канцлер не самотній у паніці в Німеччині. Майже 60 відсотків німців виступають проти постачання Україні ракет "Таурус", згідно з опитуванням, оприлюдненим у середу. Це більше, ніж 49 відсотків у лютому", — пише Politico.
Видання пояснює заклик канцлера до інших європейських країн збільшити свої внески тим, що навіть цей підхід Шольца, який полягає в тому, щоб дати українцям достатньо, щоб протриматися, є дорогим. На сьогодні Німеччина виділила військову допомогу на суму близько 17,7 мільярда євро. Це ставить її на друге місце після США за загальним внеском, але лише на 11 місце у відсотках від ВВП. Це свідчить про те, що німці мають фіскальну спроможність робити набагато більше.
Читайте також: Хто керує Європою? Схід піднявся, Німеччина опустилася, Британія пішла, — The Economist
"Небажання Шольца йти ва-банк на користь України свідчить про те, що його кінцевою метою є якнайшвидша згода України на мирні переговори.
За умови, що його коаліція не розвалиться до того часу, Шольцу доведеться йти на вибори восени 2025 року. З його особистим рейтингом, найнижчим за всю історію канцлера, та економікою, що переживає спад, йому потрібне питання, на якому можна було б балотуватися.
Багатьох за межами Німеччини це може здивувати, але єдиною сферою, де канцлер має стабільно високі внутрішні рейтинги, є його ставлення до України.
Останніми днями канцлер подвоїв свій підхід, почавши зображати себе як Friedenskanzler, канцлера миру — прізвисько, яке часто використовувалося для опису Віллі Брандта.
Багато німців вважають, що західнонімецька стратегія участі у холодній війні, яка отримала назву Ostpolitik і була започаткована в 1970-х роках Віллі Брандтом, першим післявоєнним соціал-демократичним канцлером Німеччини, призвела до завершення холодної війни", — йдеться у статті.
Читайте також: Що передбачає безпекова угода між Україною і Німеччиною (ТЕКСТ)
"Щоб було абсолютно зрозуміло: як канцлер Німеччини я не відправлю жодного солдата Бундесверу в Україну", — заявив Шольц минулого тижня. Ця заява стала відповіддю на заклик президента Франції Еммануеля Макрона до Заходу не виключати жодних варіантів зі столу переговорів.
