Статті

Помилкою є те, що Україна відновлювала один до одного все так само, як було до руйнації. Ми маємо зайнятися локалізацією — створити такі системи, які можуть працювати в разі виникнення проблем локально. Енергосистема тримається, і ще є трохи часу на її переформатування.

Військовий Артур не може отримати виплати за поранення. Іншій військовослужбовиці випалили вени внаслідок неправильного лікування. В обох однаковий діагноз — легка черепно-мозкова травма, або ж струс мозку, який у народі називають контузією. Це “автограф війни” і, вочевидь, найпоширеніша травма серед військових, однак через хаос із назвами військові не можуть отримати належне лікування та виплати. З’ясовуємо чому.

Кілька днів тому в Україну після довгої перерви повернулися магазини іспанської компанії Inditex, якій належать бренди Zara, Oysho, Massimo Dutti, Bershka, Pull and Bear, Zara Home та Stradivarius. Багато киян рушило на шопінг до цих магазинів, і вже до відкриття біля входів до них вишикувалися черги.

Міністерство соціальної політики оприлюднило проєкт Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року. Ми вибрали з неї інформацію про поточний стан справ.Автор: Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії

На спеціалізованих форумах активно даються рекомендації щодо орієнтування на місцевості. Іноді це щось справді подібне до реальних рекомендацій, а іноді можна прочитати й поради на кшталт “ловиш кабанью тропу и просто по ней валишь”. Для більшості це чи не перший досвід пішого походу. Відповідно й питання можуть бути досить цікавими. Наприклад, багато хто цікавився, що робити в разі зустрічі з ведмедем. Тобто ТЦК для них страшніший, ніж зустріч із ведмедем.

Texty.org.ua продовжують публікацію фрагментів майбутньої книжки “Усе на три літери” бійця ЗСУ і журналіста Дмитра Крапивенка. Перший розділ “Бог” про ставлення до віри та релігії на фронті можна прочитати за посиланням. У другому уривку Дмитро пише про військове майно. Сьогоднішня розповідь про строкатий склад людей на фронті, зокрема тих, що мали колись проблеми із законом.

Минулого тижня в російських медіа розмірковували, чи потрібно повертати смертну кару в РФ. Пропаганда бідкається, що злочинців треба жорстоко карати, а не давати жити в теплих російських тюрмах.Read in EnglishТакож після теракту в “Крокусі” почалися розмови про необхідність посилення міграційної політики. І якщо Україну звинувачують у теракті в заявах, то таджики стикаються з фізичним насильством. Правоохоронні органи РФ підключилися до антиміграційної істерики. Доходить до розмов про необхідність запровадження візового режиму з країнами Центральної Азії. А ще ми знову зафіксували сплеск інформаційної кампанії проти керівництва Вірменії. Нікол Пашинян доєднується до клубу “русофобів” і “зрадників” російського народу.Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Наталію Яцюк з Іванівки, що під Черніговом, хотіли зґвалтувати двоє російських військових під час окупації села в березні 2022 року. Одного з них їй вдалося зачинити в погребі, іншого прогнав чоловік, відібравши в нього автомат. Сім’ї після цього довелося місяць переховуватися в іншому кінці села. Розлючені окупанти помстилися їм, випустивши в голову їхньому собаці щонайменше дванадцять куль.

Одна з багаторічних проблем у лісовій галузі — санітарні, а точніше «санітарні», рубки. У теорії вони призначені для оперативного видалення пошкоджених шкідниками чи хворобами лісу дерев. А на практиці їх використовують лісівники для отримання деревини в так званих неексплуатаційних лісах, тобто тих, які мають виконувати природоохоронні чи рекреаційні функції.

«Щось тут не так», — несвідомо розумієш, коли потрапляєш у житлові квартали європейських міст. Ти бачиш і розумієш, що тут застосовують різні урбаністичні штучки, але є ще щось, що спочатку не усвідомлюєш. Потім у якийсь момент доходить: «Тут тихо!».Чому в українських містах шумно, а в європейських тихо і як влада цілеспрямовано зменшує рівень шуму, розбираємося на прикладі Праги. Цей досвід може перейняти і київська влада, нехай не ця, а якась із наступних, щоб зробити життя в українській столиці комфортнішим і здоровішим.