Texty.org.ua продовжують публікацію фрагментів майбутньої книжки “Усе на три літери” бійця ЗСУ і журналіста Дмитра Крапивенка. Перший розділ “Бог” про ставлення до віри та релігії на фронті можна прочитати за посиланням. У другому уривку “РАО” Дмитро пише про військове майно. Третя розповідь “А.У.Є.!” про строкатий склад людей на фронті, зокрема тих, які мали колись проблеми із законом. У четвертому фрагменті “Дід” Дмитро розповідає про “олдскульних” солдатів. П’ята історія присвячена командно-спостережному пункту. Сьогоднішня розповідь про навчальний артилерійський полк.

Texty.org.ua продовжують публікацію фрагментів майбутньої книжки “Усе на три літери” бійця ЗСУ і журналіста Дмитра Крапивенка. Перший розділ “Бог” про ставлення до віри та релігії на фронті можна прочитати за посиланням. У другому уривку “РАО” Дмитро пише про військове майно. Третя розповідь “А.У.Є.!” про строкатий склад людей на фронті, зокрема тих, що мали колись проблеми із законом. У четвертому фрагменті “Дід” Дмитро розповідає про “олдскульних” солдатів.

Texty.org.ua продовжують публікацію фрагментів майбутньої книжки “Усе на три літери” бійця ЗСУ і журналіста Дмитра Крапивенка. Перший розділ “Бог” про ставлення до віри та релігії на фронті можна прочитати за посиланням. У другому уривку Дмитро пише про військове майно. Сьогоднішня розповідь про строкатий склад людей на фронті, зокрема тих, що мали колись проблеми із законом.

Починаємо з розділу “Бог”. За однією з найпоширеніших версій, автором сентенції про те, що в окопах не буває атеїстів, є американський капелан Вільям Камінгс, який брав участь у битві за Батаан (Філіппіни) у 1942-му. Хороша фраза як для проповіді. І сан, із яким не посперечаєшся.

«П..дори» йдуть. Йдуть швидко. Потрібно вносити коригування. Поки «п..дори» йдуть, рахуєш секунди і молишся, щоб снаряд встиг знищити хоч когось.Політ під час сильного вітру — справа дуже нервова. З одного боку, великий ризик втратити дрон і залишитися без «очей», доки не привезуть новий, а з другого — там, на позиціях на нулі, саме зараз, цієї хвилини, може загинути чийсь син, брат, сестра, мати або батько.Read this article in English

Український режисер, колишній політв’язень Кремля, військовослужбовець ЗСУ Олег Сенцов показав відео важких окопних боїв. Він пояснив, що хоче, щоб правду про війну бачило більше людей.

27 серпня, 03:40 ранку. Горлівський напрямок. Ми вирушаємо джипом у глупу ніч. Нас троє: я та ще двоє пілотів зі взводу ударних безпілотників 24-ї ОМБр імені короля Данила. До перших півнів маємо дістатися точки, з якої пілоти уразять дві цілі. Перша — антена, що управляє комплексом "Муром-С", системою камер відеоспостереження. Друга ціль — російський командно-спостережний пункт, біля якого постійно крутяться окупанти.

ТЕКСТИ взяли інтерв’ю в офіцера одного з батальйонів 241-ї бригади територіальної оборони, який попросив не називати свого прізвища. Військовий брав участь майже в усіх військових кампаніях після повномасштабного вторгнення, а зараз його частина воює з росіянами на сході.

Снайпер із позивним Царь розповідає про завдання, які його колеги виконують під час контрнаступу, та про проблеми російських стрільців. А також про те, чому важливо донатити на снайперське спорядження.

— Трохи збили температуру, але нижче за 39 не падає. Сьогодні (20 березня — ред.) була третя операція, завтра наступна, — розповідає телефоном 19-річний Дмитро Терещенко, солдат 119-ї бригади ТРО, окремого 167-го батальйону з позивним "Чемпіон", чернігівець. — Видаляють осколки. Вони в легенях, у нирках, у шлунку. Броня зовсім не захистила, усе пройшло крізь неї, — додає він. — Лікарі кажуть, що тепер у мене два дні народження. Бо з такими травмами не виживають.Read this article in English