Як російська дезінформація проникає в чеський інформаційний простір

Дезінформація працює як отрута. Її дія часто непомітна на початку, але, якщо вчасно не знайти протиотруту, наслідки можуть виявитися незворотними. Найшвидше ця отрута проникає через уже наявні тріщини в суспільстві: внутрішні конфлікти, політичну поляризацію, невдоволення урядом чи керівництвом ЄС, економічну тривогу або культурне роздратування, пов’язане з ліберальними змінами.

Поширюють цей токсин проросійські політичні сили, інформаційні майданчики, прямо чи опосередковано пов’язані з Росією, а також мережі симпатиків і ситуативних союзників — від онлайн-медіа до соціальних платформ.

У цьому дослідженні ми зосередилися на двох ключових каналах поширення такого впливу: низькоякісних чеських онлайн-медіа та Ютубі, де інформаційна війна часто маскується під звичайну суспільну дискусію.

Ми сформували вибірку з 21 чеськомовного конспірологічного та дезінформаційного інтернет-медіа. За даними SimilarWeb, загальна відвідуваність цих сайтів за квітень — понад 10 млн. (Важливо розуміти, що 10 млн візитів не означає 10 млн читачів: одна людина може відвідати сайт десятки разів, і кожне таке відвідування буде враховане окремо.)

Ми відібрали 26 чеських ютуб-каналів, які охоплюють широкий спектр чеського публічного дискурсу: суспільні медіа, незалежні онлайн-медіа, впливові інфлюенсери і подкастери, праворадикальні й конспірологічні канали, а також ютуб-канали політичних партій і публічних діячів. Загалом проаналізували 22 283 відео та понад 1,8 млн коментарів.

Період дослідження: лютий 2025-го — лютий 2026-го.

Коротко про наративи

Одне з головних завдань дослідження — простежити, як змінювалися дезінформаційні наративи в чеському інформаційному просторі. У цьому контексті можна зробити кілька важливих висновків.

По-перше, для проросійської пропаганди характерні безперервність і стабільність. Це не серія випадкових інформаційних атак, а системний і тривалий процес наповнення інформаційного середовища потрібними Кремлю сенсами.

По-друге, її стратегія значною мірою відтворює ті самі наративи, які Росія просуває у власному інформаційному просторі й експортує до інших країн. Чехія в цьому сенсі не виняток, а радше ще один фронт у глобальній інформаційній кампанії.

Поряд із глобальними російськими меседжами існує також окремий рівень локальної адаптації. Частина наративів спеціально налаштовується під чеський контекст: історія, внутрішні політичні суперечності, економічні страхи та суспільні тривоги.

Щодо російської лінії. 20 січня 2025 року відбулася інавгурація Дональда Трампа на посаді 47-го президента США. Для російської пропаганди це довгоочікуване свято, кульмінація багатомісячної медійної кампанії, у якій Трампа малювали як месію, що покладе край «антиросійському курсу» Заходу. Схожі настрої панували й на чеських проблемних сайтах.

А коли Трамп не виправдовував російських сподівань, не міг до кінця натиснути на Україну або відкрито критикував Росію, роспропаганда здійснювала розворот і президент США поставав уже в негативному світлі, що повторювалося й у чеських проксі-мережах.

Наприклад, у липні 2025 року ЗМІ повідомили, що російській держпропаганді наказали лаяти Трампа після його критики Путіна. Ми зафіксували критику Дональда Трампа як одну з топових тем і на проаналізованих чеських сайтах. Це ще раз демонструє, що йдеться не про незалежні голоси, а про мережу ретрансляторів, які оперативно змінюють тональність відповідно до змін у центрі.

Якщо умовно класифікувати наративи, які поширюють чеські деструктивні сайти, можна виокремити кілька основних груп.

Російські метанаративи — великі стратегічні меседжі про «занепад Заходу», «неминучу перемогу Росії» та «безглуздість підтримки України».

Антиєвропейські метанаративи — дискредитація Європейського Союзу і НАТО, підживлення євроскептицизму, формування образу Брюсселя, який нібито нав’язує чужу волю.

Локальні чеські наративи працюють із внутрішніми страхами суспільства: занепокоєння щодо безпеки, економічного майбутнього, якості освіти, медицини, ринку праці. Особливо активно тут експлуатуються теми міграції, ісламського радикалізму та тероризму.

Антиукраїнські метанаративи — окрема й надзвичайно важлива категорія: твердження про «держпереворот» в Україні під час Революції гідності 2014 року, заклики «примусити Україну до миру за будь-яку ціну», історії про «невдячних українських біженців», які нібито погіршують життя європейців, або образ України як «чорної діри», у якій безконтрольно зникають гроші європейських платників податків.

Найнебезпечніше в цій системі те, що такі наративи не завжди схожі на зовнішню пропаганду. Вони вкорінюються в публічному дискурсі, переплітаються з реальними соціальними проблемами (зростанням вартості життя, тривогою через оборонні витрати, невизначеністю майбутнього) і поступово починають сприйматися як «здоровий глузд».

Наводьте курсор на прямокутники на графіці, щоб побачити кількість публікацій.

Чеські сайти-сміттярки

Загальна місячна аудиторія 21 сайту, який ми дослідили, за даними Similarweb, — 10,18 млн відвідувачів (якщо одна людина заходила на сайт кілька разів протягом дня або поверталася після понад 30 хвилин неактивності, це зараховується як новий візит).

Щоб зрозуміти, які саме пропагандистські й деструктивні наративи найпоширеніші та яким чином вони проникають у чеський інформаційний простір, ми насамперед зосередилися на так званих сайтах-сміттярках.

Під цим терміном маємо на увазі медіа, які позиціонують себе як альтернативу чи опозицію до так званих мейнстримних ЗМІ, але водночас не дотримуються базових журналістських стандартів. Саме через це вони часто стають інструментом поширення неперевірених тверджень, матеріалів, де думки переважають над фактами, і наративів, пов’язаних із зовнішнім шкідливим впливом.

Інше, не менш влучне визначення для таких ресурсів — стійка мережа проксі-сайтів. Це дезінформаційні канали, які на постійній основі насичують чеський інформаційний простір токсичним контентом. Їхня масовість і сталість — одна з ключових уразливостей Чехії.

Такі ресурси, як neČT24, мережа Pravda, задіяні в масштабному «відмиванні» контенту: дезінформація проходить через десятки майданчиків, змінює форму, локалізується і зрештою стає схожа на органічну частину внутрішньої суспільної дискусії. Координовані кампанії в соціальних мережах підсилюють цей ефект, допомагаючи наративам зі сміттярок проникати в публічні дебати.

Чому ця система така живуча?

Перший фактор — адаптація до санкцій. Після того як ЄС обмежив роботу великих російських пропагандистських каналів, таких як RT і Sputnik, Москва не припинила інформаційний наступ — вона просто змінила архітектуру. Саме мережі проксі-сайтів сьогодні виконують функцію ретрансляторів російської державної пропаганди в Європі.

Другий фактор — маскування під локальний контент. Наративи упаковуються у звичні для чеської аудиторії теми: внутрішня політика, економічні труднощі, міграція, культурні конфлікти. До цього додаються місцеві «експерти», маргінальні політики, публічні коментатори чи просто нібито випадкові «представники народу» — внутрішні підсилювачі, які створюють ілюзію автентичності.

Головне правило тут просте: меседж може бути будь-яким, якщо він працює на загальну логіку проросійської пропаганди.

В обох випадках стратегічна мета одна: проникнення дезінформації в мейнстримний політичний дискурс Чехії.

Третій фактор — ефект підсилення. Будь-яка пропаганда працює значно ефективніше, коли її озвучують не автори, а «незалежні» голоси. Росії потрібні підсилювачі: найняті персоналії, корисні ідіоти, ідеологічні союзники, гучні локальні коментатори.

Якщо російській аудиторії треба пояснити, що Європа нібито перебуває на межі краху, найкращим доказом стане не російський телеканал, а «європейське джерело». Саме тому з’являються заголовки на кшталт «Європейське медіа повідомило, що мігранти знищують чеську ідентичність». Формально це звучить як європейська думка. Ось тільки першоджерелами або замовниками таких заголовків є саме російські джерела.

Мета цих кампаній очевидна: підірвати довіру до державних інституцій, послабити підтримку Чехією України та підтримку суспільством співпраці з ЄС і НАТО, посилити поляризацію навколо найбільш чутливих тем: міграції, оборонних витрат і зростання вартості життя.

Є й інша категорія — так звані попутники Росії. Вони не обов’язково мають прямі зв’язки з Москвою, але поділяють частину її світогляду: антизахідні настрої, скепсис до ліберальної демократії, страх перед глобалізацією. Саме тому вони стають ефективними й часто щирими ретрансляторами маніпулятивного контенту.

Частина учасників цієї екосистеми діє з власних політичних мотивів. Для частини сайтів головним стимулом можуть бути і банальний клікбейт, який дає змогу заробляти, докладаючи мінімальних зусиль. Поляризація добре продається, і дезінформація давно стала бізнес-моделлю.

Проте наше дослідження підтверджує: головним координатором спроб змінити інформаційний ландшафт Чехії здебільшого є саме Росія.

Джерело значної частини контенту — великі державні або наближені до держави російські медіа: TAСС, RIA, Lenta.ru. Часто це прямий копіпаст із машинним перекладом. Додаткові джерела — російські соціальні мережі Телеграм, VK, MAX, звідки пости автоматично републікуються як повноцінні «новини».

Охоплення таких кейсів — від кількох тисяч до кількох мільйонів переглядів. Але головна загроза полягає не в окремих вірусних вкидах, а в структурному ефекті: консолідації наративів, стійкості цієї екосистеми, цілеспрямованому створенні нових «ліній розлому» в суспільстві та повільній, але системній ерозії довіри до демократичних інституцій.

Вузли поширення

Для дослідження ми викачали 381 903 посилання, які містилися в матеріалах 21 чеського сайту, опублікованих у період із лютого 2025-го до лютого 2026-го.

Щоб показати, на які ресурси чеські сайти посилаються систематично, ми відібрали випадки, де одне видання цитувало конкретне джерело щонайменше п’ять разів. Так ми відсіяли поодинокі згадки й лишили стійкі, повторювані зв’язки сайтів із конкретними джерелами. На графіку видно, які джерела формують ядро інформаційного середовища проаналізованих ресурсів.

Окремо ми порахували, на які російські та проросійські ресурси проаналізовані чеські сайти посилалися найбільше. Для цього зрізу ми не брали соціальні мережі, месенджери та контент-платформи.

Після відсіювання лишилося 11 220 посилань на 259 російських і проросійських сайтів. Це демонструє, що проаналізовані чеські ресурси систематично ретранслюють пропагандистську інфраструктуру Кремля — від державних рупорів (RT, ТАСС, «РИА Новости») до мережі «альтернативних» проєктів (Rusvesna, InfoBRICS, Anti-Spiegel, Strana).

Завантаження...

Дані: публікації 21 чеськомовного сайту за лютий 2025-го — лютий 2026-го

Серед них такі державні пропагандистські медіа, як Russia Today, «РИА Новости» й ТАСС. Сайти «Русская весна» і «Фонд стратегической культуры» мають мають домен СРСР.

На першому пишуть, що це ЗМІ створене в березні 2014-го на «волне исторических для Русского мира событий» і що автори — учасники «подій» на Донбасі, у Криму та Сирії. На другому є інформація про те, що їх забанили у Фейсбуці й на Ютубі нібито через необґрунтовані заяви про зв’язки з російськими спецслужбами та втручання в президентські вибори в США.

Також у топі anti-spiegel.ru. На сайті пишуть, що його створили через розчарування в оригінальному німецькому Der Spiegel, вказуючи, що медіа «применшує воєнні злочини США і радісно вітає кожну війну, яка ведеться в ім’я західних цінностей».

Автором на ресурсі називають німця Томаса Репера, який прожив у Росії понад 15 років і нині мешкає в новому будинку в Санкт-Петербурзі. У 2025-му його внесли до санкційного списку ЄС за поширення дезінформації про війну Росії проти України.

Серед топів також ресурси «Военное обозрение», «Репортер» та «Украина.ру». Частина цих ресурсів — російські державні або відкрито пропагандистські медіа, частина — формально незалежні проросійські чи антизахідні майданчики, які систематично поширюють вигідні Кремлю наративи. Наводимо кілька новин із них, на які посилалися чеські ресурси.

Перший приклад — публікація RT від кінця серпня 2025 року про вбивство колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія, на яку чеські сайти посилалися шість разів. У ній стверджувалося, що Парубій «допоміг розпалити громадянську війну, яка врешті-решт призвела до конфлікту в Україні».

Чеські сайти aeronet.news, infokuryr.cz, novarepublika.cz і pravyprostor.net опублікували новину майже з ідентичним текстом. І додали власну нібито «ексклюзивну інформацію від українського кореспондента», яка наповнена конспірологією та російськими наративами.

За цією «інформацією», вбивство Парубія замовило керівництво України.

У ті дні актуальною темою були також переговори Путіна й Трампа на Алясці. І чеські ресурси просували конспірологічні теорії про те, що американці нібито погодилися передати Росії «понад 150 українців, які брали участь у злочинах проти російського населення з 2014 року», серед яких фігурував і Андрій Парубій.

Другий приклад — матеріал Anti-Spiegel від 4 лютого 2025 року під заголовком «Як житимуть усі іноземні агенти після закриття USAID?», у якому Томас Репер стверджував, що після призупинення фінансування USAID «усі українські медіа запанікували, бо виживають лише завдяки йому», а оскільки «медіа з інакшими поглядами в Україні заборонені, там існують лише медіа, фінансовані USAID».

Цей текст 5 лютого з’явився на infokuryr.cz. «Томас Репер: як виживуть усі іноземні агенти після закриття USAID?». Чеський ресурс опублікував передрук без жодних коментарів, уточнень чи позначок про те, ким є автор оригіналу. Вони взяли текст пропагандиста, який мешкає в Санкт-Петербурзі та внесений до санкційного списку ЄС, і подали його чеській аудиторії як аналітичну колонку «німецького експерта».

Такі випадки не поодинокі: infokuryr.cz систематично передруковував Репера. У нашій вибірці понад 200 матеріалів, заголовок яких починається словами «Томас Репер: …», де нібито загальновідомий експерт пише про ЦРУ, БРІКС, естонську енергетику, Каю Каллас тощо. Ці матеріали поширювали й інші чеські медіа, які ми досліджували.

Ще один приклад — публікація на сайті «Военное обозрение» від початку червня 2025 року, у якій російські військові пропагандисти втішалися ударом по будівлі ТЦК у Прилуках Чернігівської області й додавали, що за цей удар «українці навіть можуть сказати дякую».

5 червня на цей матеріал посилався чеський сайт czechfreepress.cz. Свою публікацію вони подали в рубриці «Новини фронту» й зберегли російську версію про «удар по цілях, за який багато українців може подякувати російській армії». Жодної інформації з українських джерел про наслідки удару в чеському матеріалі немає. Автори відтворюють російську тезу про спротив мобілізації.

Окремо ми порахували, яку частку посилань на проаналізованих чеських сайтах становлять російські та проросійські джерела. Для цього підрахунку ми не брали до уваги самоцитування, посилання об’єктів дослідження один на одного та лінки на соцмережі й месенджери, а також технічні share-кнопки. На 12 ресурсах із 21 понад 5% таких посилань ведуть на російські чи проросійські сайти, а в деяких кожне четверте чи навіть третє.

Дані: публікації 21 чеськомовного сайту за лютий 2025-го — лютий 2026-го

Також ми дослідили, на які російські чи проросійські телеграм-канали найчастіше посилалися проаналізовані чеські сайти. Серед них уже згадані російські державні інформагенції, новинні канали, а також сторінки в соцмережах російських військкорів.

Російські військкори — це умовна назва одного з різновидів російських пропагандистів. Вони стали для російської аудиторії альтернативним джерелом інформації про війну в Україні на додачу до офіційних державних російських ЗМІ, зайнявши нішу радикальних коментаторів війни. Канали, на які посилаються чеські сайти: Rybar, RVvoenkor, «Сводки», «Два майора». Усі вони просувають ворожу пропаганду, фейки та маніпуляції.

Дані: публікації 21 чеськомовного сайту за лютий 2025-го — лютий 2026-го

Чеські деструктивні сайти посилаються і на телеграм-канали, які ведуть чеською мовою. Крім сторінок проаналізованих медіа посилання вели також на Selský Rozum, To je náš svět, Maršál Malinovskij, InfoDefenseCZE, CZ24.NEWS, Martha Scholler.

Посилання на Телеграм помітно домінують серед посилань на інші соціальні платформи. Сумарно на його екосистему (враховуючи матеріали на telegra.ph) ведуть 84 370 лінків (проти 16 297 на Твіттер/X, 3929 на Фейсбук, 3211 на Ютуб і 73 на Інстаграм).

У Твіттері/X найбільше посилаються на акаунти Rapid Response 47 (451 раз) і Shadow of Ezra (344 рази). На Ютубі серед ідентифікованих джерел вирізняється канал медіа-сміттярки Protiproud TV, а також канали Spolek Svobodné rádio і Petr Bureš. У Фейсбуці в топі лінків сторінка голови політичної партії PRO Їндржиха Райхла, який поширює фейки про Україну (195 посилань).

Крім того, ми подивилися, як часто досліджувані сайти цитують один одного. Серед усіх зібраних посилань знайшли 14 558 переходів між цими самими ресурсами (без самоцитувань). Щоб показати стійкі зв’язки, для графіка ми залишили пари, де один сайт посилався на інший щонайменше 50 разів, — таких виявилося 30. Це може свідчити про координовану роботу мережі ресурсів, що покликана підсилювати потрібні наративи.

Дані: публікації 21 чеськомовного сайту за лютий 2025-го — лютий 2026-го

У масиві даних ми також знайшли 3931 посилання на українські ресурси в 1770 статтях.

Дані: публікації 21 чеськомовного сайту за лютий 2025-го — лютий 2026-го

У першій п’ятірці бачимо загальноукраїнські видання УНІАН, «Українська правда» і «Цензор.НЕТ», а також англомовні українські видання The Kyiv Independent і Kyiv Post. Цитування якісних українських медіа могло б свідчити про прагнення до об’єктивності. Однак їх насамперед використовують для легітимізації дезінформаційних наративів.

Слід зазначити, що не всі українські медіа з графіки вище дотримуються журналістських стандартів. Наприклад, сайт УНІАН часто критикують за клікбейт і приховану рекламу.

Посилання на українські медіа слугують «підтвердженням» для сфабрикованих або перекручених тверджень. Читач бачить лінк на реальний ресурс із України й сприймає це як доказ достовірності. Водночас у матеріалі, на який посилаються, може бути не та інформація або висвітлена не в такому контексті, як це робить чеське джерело.

Як приклад наведемо матеріал «Росія підвищила свої бойові руйнівні можливості на 42% за один рік!», який опублікували 4 лютого 2025 року одразу на шістьох чеських сайтах, які ми досліджували.

Автор статті пише, що, за його підрахунками, кількість загиблих українських військових за весь час війни нібито становить 176 тис. осіб, а це «вдвічі більше за західні оцінки і вчетверо більше за офіційні дані Зеленського». Як джерело для своїх розрахунків він використовує сторінку з тегом #військові втрати українського регіонального медіа «Полтавщина», де щотижня публікували новини про загиблих військових із Полтавської області.

Також автор посилається на інтерв’ю АрміяInform із травматологом ЗСУ про поранення військових на фронті. Ці матеріали не містять даних про кількість загиблих військових, які наводить чеське видання.

Додаючи й інші твердження без будь-яких посилань (наприклад, про те, що в Полтаві найвищий рівень опору мобілізації), він використовує публікації в українських джерелах як нібито суттєві аргументи для підтвердження точності власних формул. Однак насправді розрахунки побудовані суто на припущеннях і не містять справжньої доказової бази зі статистикою.

Інший повторюваний прийом — вирвати з контексту дрібне реальне повідомлення якісного українського видання і використати його як деталь у вигаданій катастрофічній розповіді.

7 травня 2025 року одночасно на трьох сайтах із проаналізованого набору вийшов текст із заголовком «За кілька днів очікується “великий балістичний наступ Путіна”», у якому автор змальовує картину неминучого розгрому.

«Київський режим не матиме чим відбити атаку», «протиракетна оборона вже розбита», «з восьми батарей Patriot працездатних залишилося тільки шість», «антиракети майже вичерпані», а далі за планом Росії «щоденні залпи по 10–30 балістичних ракет із баз у Брянській області й нальоти Су-34».

У матеріалі є посилання на статтю The Kyiv Independent про те, що українська ППО потерпає через брак ракет. Більшість цифр у чеській публікації реальні й узяті зі слів експерта з українського медіа. Однак автори маніпулюють не цифрами, а їх подачею, перетворюючи обережний аналіз українського видання з уточненнями «якщо» та «можливо» на доконаний вирок.

Наприклад, The Kyiv Independent пише, що ситуація може погіршитися, а чеський ресурс стверджує, що атака вже спланована. Або замість слів про тиск на оборону йдеться про те, що вона вже знищена. Крім того, публікацію доповнили й фактами, яких немає в першоджерелі: «літні нальоти Су-34», «фугасні авіаційні бомби на всі міста вздовж Дніпра», «залп із 300–600 ракет», порівняння із Сербією.

А ще важлива відмінність у висновках. Українське медіа наголошує, що Україні бракує засобів ППО для захисту цивільних, і завершує матеріал висновком, що зменшення кількості перехоплень означає більше загиблих серед мирних людей. Натомість чеський ресурс просуває вигідну Росії тезу про те, що опір марний, а зволікання з миром контрпродуктивне.

Ще один прийом — використання критики всередині України для дискредитації її керівництва. 1 грудня 2025 року на ресурсі infokuryr.cz з’явився матеріал «Український антикорупційний скандал перетворюється на повзучий переворот» прокремлівського пропагандиста Ендрю Корибка.

Автор відштовхується від реального корупційного скандалу в Україні — справи колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака, у якого антикорупційні органи проводили обшук у межах розслідування. Публікація посилається на розслідування The Kyiv Independent від 19 листопада 2025 року про роль Єрмака, і це єдине посилання на українське джерело в тексті. Решта ведуть на RT, сайт Кремля та власний блог Корибка.

Реальні факти Корибко використовує як «доказ» того, що антикорупційне розслідування — це нібито «повзучий переворот» проти Зеленського, координований США.

«Наступним може бути Зеленський, якщо він не виконає вимоги Трампа. Без свого “сірого кардинала”, який утримував його у владі, він тепер політично уразливіший, ніж будь-коли», — стверджує автор.

Показова підміна ховається в описі антикорупційних органів. Kyiv Independent називає НАБУ й САП незалежними інституціями, які Єрмак намагався підпорядкувати, а суспільство відстояло, а Корибко подає їх як «фінансований США інструмент зміни режиму». Сценаріїв «перевороту» чи заміни Зеленського Залужним у першоджерелі немає — це вже власні вигадки пропагандиста, додані до реального факту обшуку.

А що з Ютубом?

Ще один майданчик для поширення деструктивних наративів у чеському інформаційному просторі — чеські ютуб-канали.

З інших наших досліджень ми знаємо, що росіяни активно поширюють свою дезінформацію в цій соцмережі, особливо в коментарях під відео на гарячі політичні теми.

Ми проаналізували, які основні теми висвітлювалися на популярних чеських ютуб-каналах, а також коментарі під відео.

Завантаження...

Дані: описи під відео на 26 ютуб-каналах за лютий 2025-го — лютий 2026-го

Коментарі під відео на Ютубі (і загалом у соцмережах) — це не просто реакція аудиторії. У контексті пропаганди вони виконують окрему й доволі важливу функцію: формують у глядача враження, ніби «всі так думають», таким чином підсилюючи ворожі деструктивні наративи.

Ми завантажили понад 1,8 млн коментарів. А тоді порівняли ID користувачів із чеського Ютубу (26 каналів) та коментаторів з українського, які залишали повідомлення на платформах 25 популярних в Україні новинних ютуб-каналів. І виявили 2773 коментаторів, які одночасно присутні як у чеському, так і в українському ютуб-сегментах. На українському Ютубі ці коментатори залишили понад 57 тис. коментарів, а на чеському — понад 238 тис.

Це можуть бути українські біженці, громадяни Чехії, російська діаспора, але серед них є й проросійські тролі та бот-мережі.

Нам вдалося виявити 577 коментаторів, чия поведінка максимально нагадує поведінку ботів або тролів через ідентичні повідомлення. Тобто щонайменше 577 каналів із неавтентичною поведінкою займається тролінгом чи підтримує ботоактивність як у чеському, так і в українському інформаційному просторі.

Часто патерн такий: на чеському Ютубі пишуть чеською мовою, а на українському чеською, російською, українською.

Це не лише російська пропаганда. Тут є слова підтримки України у війні проти Росії. І водночас є значний відсоток дезінформації та деструктивних наративів.

Наприклад, користувач з ID «UCRBPrSlq3gXH4XLnbUQKXOA» під чеськими відео не раз залишав чеською мовою ідентичні коментарі про те, що Україна мусить капітулювати («Ukrajina musí kapitulova»), а на українському Ютубі він поширює повідомлення російською, що «Слов’янськ — це Росія», «Лисичанськ звільнено».

Користувач «UC_CzYzbKwni_MnlVtNsl9DQ» на чеських ютуб-каналах залишає чотири ідентичних коментарі чеською про те, що Україна — це частина Росії і що чеській владі варто повернути кошти, спрямовані на війну без згоди чеських платників податків. А під українськими відео він пише російською про те, що українці не хочуть воювати.

Отже, проведений аналіз вказує на наявність перехресної активності коментаторів у чеському та українському сегментах Ютубу, що свідчить про потенційно скоординовані або системні інформаційні впливи.

Виявлені акаунти демонструють значну однотипну або повторювану активність, що вказує на автоматизовані чи напівавтоматизовані моделі поведінки, характерні для ботів або тролів. Вони є інструментом інформаційного впливу, зокрема через створення ефекту «масової думки». Часто коментатори розганяють наративи, які ми зафіксували, досліджуючи чеські проксі-сайти, працюють задля реалізації основних принципів роботи пропаганди: повторюваності та масштабності поширення.

Це підкреслює важливість подальшого моніторингу коментарів як складової інформаційної безпеки в умовах гібридної інформаційної війни.

Рекомендації

Росія активно використовує дезінформацію як інструмент гібридної війни. Дезінформація та пропаганда є одним із ключових механізмів реалізації політичних, стратегічних і тактичних цілей Кремля.

Саме тому європейським країнам варто постійно враховувати цю загрозу у своїй політиці, зокрема у сфері національної безпеки, оборони та захисту суверенітету.

Нижче пропонується низка заходів для всіх зацікавлених сторін, насамперед для України, які можуть підвищити стійкість до деструктивних інформаційних впливів та операцій.

Необхідно на постійній основі аналізувати інформаційні екосистеми, посилити моніторинг медійної інфраструктури, особливо ресурсів, які можуть бути пов’язані з іноземними акторами, виявляти не окремі фейки, а саме координовані інформаційні кампанії.

Сучасні операції FIMI не потребують складних технологічних інновацій — вони ґрунтуються на ребрендингу заборонених ресурсів, масштабному поширенні контенту через соціальні мережі, вебплатформи, бот-мережі та проксі-сайти. Це індустріалізовані практики, доступні як державним, так і недержавним акторам.

Важливо закривати правові й технічні лазівки для російських медіа й інформаційних каналів, які перебувають під європейськими санкціями. Особливу увагу треба приділяти проксі-ресурсам, автоматизованим мережам поширення контенту й транскордонним ланцюгам його «відмивання».

Заходи протидії проксі-мережам:

• регулярне картографування інформаційних мереж (хто на кого посилається);
• розслідування фінансування таких ресурсів;
• розкриття зв’язків між ресурсами (прозорість власності);
• правові механізми обмеження діяльності медіа, які систематично порушують журналістські стандарти;

Головна проблема для демократичних інституцій — розрив між швидкістю інформаційних атак і здатністю на них реагувати. Без швидкого запуску санкцій, реальної підзвітності платформ, ефективного обміну даними між країнами та системного механізму pre-bunking FIMI й надалі підриватиме стійкість України, ЄС і НАТО.

Важливо створювати прозорі правила для політичної реклами та спонсорованого контенту, запроваджувати обов’язкове маркування державних і політично афілійованих медіа, а також швидкі механізми реагування на координовані мережі акаунтів, зокрема через взаємодію з великими цифровими платформами.

У сфері міжнародної координації доцільні:

• обмін даними про мережі впливу між країнами ЄС;
• спільні санкційні списки медіа та осіб, які систематично поширюють дезінформацію;
• координація з НАТО та європейськими центрами гібридної безпеки.

Окремо важливо розвивати й просувати конструктивні метанаративи, тобто протидіяти деструктивному впливу на когнітивному рівні. Це потребує створення сталої системи стратегічної комунікації та запровадження механізмів pre-bunking на постійній основі.

Необхідно також:

• інституціоналізувати протидію дезінформації через єдині координаційні центри;
• забезпечити системну присутність держави в інформаційних середовищах, де формується аудиторія (Ютуб, соціальні мережі);
• перейти від реактивної моделі («спростовуємо фейк») до проактивної («пояснюємо першими»);
• будувати довіру через регулярність, прозорість і передбачуваність комунікації.

Крім того, важливо посилювати поінформованість політичних діячів, журналістів і громадянського суспільства про техніки і масштаби російських дезінформаційних операцій.

Окремо слід посилювати відповідальність структур і осіб, які цілеспрямовано поширюють деструктивний інформаційний вплив.

дезінфомонітор дезінформація наративи пропаганда сміттярки чехія

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитись свіжий випуск