Електронні аукціони деревини:

Чи «прозорішає» український ринок?

Уряд готує масштабну реформу ринку деревини. Міндовкілля пропонує лісгоспам продавати необроблену деревину виключно через відкриті електронні аукціони. Це зробить ринок прозорішим та зручнішим для всіх, а також виведе значні суми коштів із тіні. Минулого року уряд запустив «пілот» цієї реформи, зобов’язавши великі лісгоспи реалізувати щонайменше 25% від своєї лісозаготівлі через відкриті аукціони системи Prozorro.Продажі. У цьому проекті ми аналізуємо відкриті дані Prozorro.Продажі та розповідаємо наскільки успішним був урядовий експеримент із запуску відкритих електронних торгів.

В чому проблема з ринком деревини сьогодні?

Щорічно державні лісогосподарські підприємства (лісгоспи) заготовляють понад 15 мільйонів куб. м ліквідної деревини. Що з нею відбувається далі – сказати важко, адже в Україні фактично відсутній прозорий та конкурентний ринок деревини.

Донедавна лісгоспи реалізовували переважну більшість деревини за допомогою «прямих договорів» із покупцями-деревообробниками. Це дозволяло лісгоспам отримувати швидкі доходи, щоб латати дірки у бюджетах, та водночас не надто перейматися власною ефективністю. Деревообробні підприємства натомість отримували стабільний та передбачуваний потік сировини, щоб завантажувати свої виробничі потужності.

Така схема господарювання забезпечила виживання українській лісовій галузі під час розвалу Радянського Союзу, але її збереження продовжить гальмувати економічний розвиток держави та породжувати значні корупційні ризики. Укладання прямих договорів унеможливлює рівний доступ усіх покупців до ресурсу та спотворює формування ринкових цін на деревину. Врешті-решт, за прямими договорами важко обліковувати реальні обсяги ринку деревини. Це дає змогу недоброчесним деревообробникам та корумпованим лісгоспам організовувати «схеми» з торгівлі незаконно зрубаною деревиною і таким чином ухилятися від сплати податків та перенаправляти тіньові потоки готівки до власних кишень замість державних та місцевих бюджетів.

Наприкінці 2019 року уряд зробив важливий крок щодо реформування ринку деревини та розпочав експериментальний проєкт із впровадження відкритих електронних аукціонів у цій сфері. Йдеться про Постанову №1178 Кабміну, що зобов’язує великі лісгоспи продавати щонайменше 25% від обсягу своєї заготівлі за допомогою електронної торгової системи Prozorro.Продажі.

Що таке Prozorro.Продажі?

Це державна електронна система, основна мета якої – забезпечувати прозорий розподіл державного (або комунального) майна через аукціони на понад кількох десятках комерційних торгових майданчиків.

Тернистий шлях реформ

Постанова Кабміну впроваджувала експериментальні правила продажу необробленої деревини на період з 1 лютого 2020-го по 1 квітня 2021 року. Лісгоспи зустріли такі новації дещо насторожено, але відкриті дані Prozorro.Продажі свідчать, що електронні аукціони з продажу деревини почали з’являтися в системі фактично одразу після офіційного початку експерименту. 

У березні 2020-го оголошена вартість деревини, яку виставили на продаж, сягнула майже 450 млн грн. Однак лише трохи більш як 5% від усіх аукціонів, що відбувалися з лютого по серпень 2020-го, завершились успішним підписанням контрактів із постачання необробленої деревини.

Кількість аукціонів
Оголошена вартість
Успішні аукціони
Дохід

Самої лише постанови Кабміну виявилося замало, щоб запустити прозорий ринок деревини в Україні – чимало лісгоспів вирішили підійти до її виконання суто формально. На аукціони виставляли збірні лоти деревини різного ґатунку та низької якості, які мало цікавили покупців. 

Незрозумілим для потенційних покупців також став і підхід лісгоспів до визначення ціни на товар. Вартість однієї й тієї самої деревини у різних продавців могла різнитися в рази, що відштовхувало потенційних покупців від участі в аукціонах. Неадекватне ціноутворення на ринку деревини – давно відома та системна проблема. Деякі лісгоспи свідомо завищують собівартість товару на папері, щоб потім збільшити на тому-таки папері свої витрати та зменшити частку відрахувань до державного бюджету. Ціна продажу деревини не може бути нижчою за офіційну собівартість лісозаготівлі. Як наслідок, це створює ситуацію, коли ціни на ринку більше залежать від якихось фінансових маніпуляцій, аніж від реального попиту та світових економічних трендів.

Переламний 2020-й

Попри всі початкові негаразди, у другій половині 2020-го ситуація з «пілотом» поліпшилася. Про це свідчить значне зростання кількості продажів через аукціони необробленої деревини в період з вересня 2020-го по березень 2021 року. Успішність торгів у цей час підскочила з 5–7% аж до 40–50%, а загальний дохід лісгоспів зріс від 25–50 млн грн до понад 100–200 млн грн на місяць.

– Це відбулося шляхом залучення більшої кількості учасників до аукціонів, а також завдяки наполегливій комунікації команди Міністерства довкілля та Prozorro.Продажі з усіма гравцями на ринку, – вважає перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Богдан Боруховський. У березні 2021 року під час вебінару щодо підсумків електронних продажів деревини він заявив, що станом на сьогодні проблема «прямих договорів» розв'язана:

– Шляхом переконання і діалогів нам вдалося донести до всіх державних підприємств лісового господарства думку, що виставлення сировини на конкурентні прозорі торги — це єдиний правильний спосіб її реалізації. 

Але загалом підсумки урядового експерименту із впровадження нових правил гри на ринку деревини показують, що регулювати лише чверть продажів сировини виявилося не надто ефективним підходом. Держава могла впливати на решту ринку лише шляхом інформаційно-просвітницької роботи з лісгоспами. За таких умов зберігаються значні ризики повернення ринку в тінь, особливо у разі зміни керівництва центральних органів виконавчої влади.

Хто найохочіше переходив на бік реформ?

Усього в експерименті з електронних продажів деревини через систему Prozorro.Продажі взяло участь 271 підприємство з понад 300 наявних. Переважну більшість становили лісгоспи, що підпорядковуються Держлісагентству – 240 продавців. Але деякі військові та комунальні лісгоспи також виявили бажання долучитися до експериментальних торгів. Бродівське ЛГ (Львівщина) зареєструвало найбільше аукціонів у системі Prozorro.Продажі (серед великих лісгоспів). Але лише 5% (31 аукціон) із них завершилися підписанням контрактів на продаж деревини. Тоді як Ясінянське ЛМГ та Рахівське дослідне ЛГ із Закарпаття спромоглися підписати понад 600 контрактів із покупцями деревини (70–90% успішності аукціонів).

Оберіть регіон

Вибрано: Волинська

Всього аукціонів

Успішних аукціонів

Порівняння даних з Реєстру лісорубних квитків за 2020 рік та системи Prozorro.Продажі показує, що близько 140 лісгоспів виставили на відкриті електронні аукціони менше ніж 30% від обсягу своєї лісозаготівлі. Однак знайшлися і такі, що виставили на продаж значно більше деревини, ніж планували заготовити у 2020 році. Найпевніше, йдеться про ділянки лісу, які лише планується вирубувати, а дозвільна документація на них перебуває в процесі погодження.

Оберіть регіон

Вибрано: Волинська

Лісозаготівля

Аукціони

Яке майбутнє чекає на ринок деревини в Україні?

Висока успішність аукціонів та активна залученість окремих лісгоспів до електронних торгів у системі Prozorro.Продажі були радше винятком, ніж загальним правилом. Постанова №1178 не зобов’язувала лісгоспи виставляти весь об’єм лісозаготівлі на електронні майданчики Prozorro.Продажі, а тому чимало лісгоспів вирішили притримати якіснішу деревину та виставляли її на продаж на інших електронних біржах, що не передають дані до Prozorro.Продажі. 

Волинський підприємець Олександр Місюра каже, що аукціони на таких майданчиках часто нічим не відрізняються від старої системи «прямих договорів», навіть попри те, що проводяться в електронній формі. За словами Місюри, організатори аукціонів поза системою Prozorro.Продажі не прагнуть до відкритості, можуть маніпулювати умовами торгів, підлаштовуючи їх під певного покупця, а подекуди взагалі не допускають «незручні» компанії до участі в аукціонах. Фактично це елементи шантажу підприємців з боку лісгоспів та обласних управлінь Держлісагентства. Адже специфіка лісопереробного бізнесу передбачає стабільний потік сировини, а простій підприємства веде до значних збитків та може загрожувати закриттям.

Попри всі негаразди, торішній експеримент Кабміну показав, що в українській лісовій галузі є значний інтерес до реформи ринку деревини. Наприклад, Закарпатській облдержадміністрації співпраця з Prozorro.Продажі настільки сподобалася, що її представники з власної ініціативи вирішили сприяти поширенню електронних торгів на 100% продажу деревини в області. Була укладена тристороння угода між ДП «Прозорро.Продажі», Закарпатською ОДА та обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Лісгоспи наростили кількість та якість аукціонів, а платформа Prozorro.Продажі знизила розмір комісії за участь у них. Це одразу ж позначилось на успішності аукціонів закарпатських лісгоспів та зростанні їхніх офіційних доходів у декілька разів.

Наразі Міндовкілля та Prozorro.Продажі підбивають підсумки пілотного впровадження відкритих електронних аукціонів деревини. Міністерство має чітку позицію утвердження принципів рівності, прозорості та вільної конкуренції на ринку деревини. Воно планує закріпити нові правила гри за допомогою нового Закону «Про ринок деревини» та нової редакції Постанови №1178.

Зокрема, Міндовкілля пропонує:

  • проводити 100% продажів деревини лише через торговельні майданчики, що під'єднані до системи Prozorro.Продажі;
  • забезпечити відкритість і прозорість аукціонного майданчика ДП «ЛІАЦ» – основної електронної біржі з продажу деревини, що контролюється Держлісагентством;
  • скасувати реєстраційні внески та знизити розмір комісії за участь в аукціонах з продажу необробленої деревини.

У разі успіху ці зміни можуть спричинити справжню революцію на ринку необробленої деревини та завдати значного удару по корупції в лісовій галузі. «Я бачу майбутнє лише за відкритими електронними аукціонами», – погоджується підприємець Олександр Місюра.