Щоденники мотоцикліста. День 15. Полтавщина: дружні люди, євромістечко, найгірші дороги

16:15 Ура, блін! У Коломиї не найгірші дороги! У Світловодську ще гірші! Гірші ніж у Гондурасі. Ну зате люди попадаються лагідні та вічливі, розказали дорогу і ми у батьків Оксаниної подруги.

Ромашка вже нила і стогнала, та я й сам вже виснажений, як ніколи, особливо ямами останніх 30 кілометрів, на середній швидкості 25-20 км./год.

15:10 Переїхали по дамбі Дніпро і кутик Кіровоградської області. Там дуже красиві села. І на дамбі. Але зупинитися ніде не можливо: то півтораметрові ями і трафік, то "зупинка в контрольній зоні суворійше заборонено", ледь не "не стій стріляти будемо". Розказують страшні історії про аварії на дамбі через ями, автокорки.

14:40 Село ЖукИ, наголос на "И" прямо на знаку. Увесь час на стоянках, обганяємо ще одну пару китайському мотоциклі. Таки перестрілися. Він з Черкас, вона з Нижнього Новгорода, симпатичні добряги.

Живуть у Комсомольську на Полтавщині, кажуть - євромістечко. Жінки - швачки виють на експорт, чоловіки працюють на Гірничо-збагачувальному комбінаті - британський капітал. (Насправді ГЗК належтиь бютівцю і мільярдеру Живаго, підприємство вийшло на IPO, - ред). Робота є.

А от у Бабичівці Глобинського району пенсіонери дуже скаржаться: "Передайте, шо селяни обіжаються".

Продають картоплю на трасі, діти без роботи. Максимальна зарплата на мясокомбінаті 1000 грн, у водія в рейсі 1500 грн, зате у директорів по 25 тис. "то хай би їм трохи урізали, а нам трохи добавили". Довго переконував, що я не агітатор. Однаково не люблять УСІ політсили.

11:50 Вискочили з сіл на трасу між Лубнами і Хоролом, скоро знову в'їдемо у села. Дивно, але сів акумулятор. Заводжу Мамайоту кік-стартером

10:40 Сенча, Вирішальне, Снітин. Гарна українська мова, красива Полтавщина. Тут сільські дороги кращі ніж на Сумщині "траси". Може краща місцева влада?

10:05 Переночував з вело-німцем у наметах, їдемо дорогою, якої не має на карті - з лохвиччини на південь, селами, не ясно куди. Люди дружні - погода - прекрасна. І ми ще ніколи так рано не виїжджали :)

Читайте також:

Опис проекту "Щоденники мотоцикліста: у пошуках України"

День 14: Перше падіння, дороги біля Хоружівки, вело-німець

День 13. Обирок-Короп-Шостка-Глухів-Путивль (ФОТО)

День 13. Cумщина: красива мова, втрачена цнотливість і найчистіше місто в Україні

День 12. Чернігів-Сосниця-Десна-Батурин-Сейм-Обирок (ФОТО)

День 12. Сіверщина: Сосниця, через Десну на човнику і мистецьке еко-поселення

День 11. Кілька фото з Чернігова: Благість і "непошлий дух провінції"

День 10. Пауза на Т.О. та загальний маршрут поки що (+ МАПА і ПІДСУМКИ мандрівки Правим Берегом)

День 9. Рівненщина: "У нас є люди, які не знають, чим пісний борщик заправляти"

День 8. Мертвий райцентр, Зона і понти для приїзжих у мотелі

Дні 6-7. Шевченківський край: алкоголізм, безробіття, чорний гумор і ввічливі трактористи

День 5. "Вас вітає Черкащина": На дорозі - менти і проститутки

День 5. Про крижопільську гостинність і хутір-пасіку дядька Василя (нарешті з ФОТО!)

День 4. Йде дощ і дуже холод-д-дно!!!! Нарешті знайшов село, де хвалять владу

День 3. Вінничина: яри і жодної заправки. Нас сприймають за "дітей депутатів"

День 2. Кам'янець не туристичний та інша буржуазна Європа

День 1. Підсумки з ФОТО

День 1. Коломия-Кам'янець. Багаті хати, румуни, фрі-райд :) уздовж кордону і пробита шина

День 0. Тестовий заїзд довкола Коломиї. Всесвітня асоціація випускників Коломийської гімназії та інші цікаві речі

Вступ. Тестовий заїзд довкола Калуша. Школи "для руських, і німці, і решти"

Про що я питаю людей, яких зустрічаю по дорозі

Блог: Артем Чапай щоденники мотоцикліста україна полтавщина

Знак гривні
Знак гривні