Щоденники мотоцикліста. День 14: Перше падіння, дороги біля Хоружівки, вело-німець
20:06 Ми в Лохвиці! Ха! Чекаємо на цього веломандрівника! Він виявився німцем - їде ровером із Москви на Одесу, Молдову, Прикарпаття і далі до Німеччини.
Ночуємо разом у наметовому містечку під Чорнихами. Так шануємо гуру - Григорія Сковороду...
18:15 Обігнали велосипедиста з дорожніми рюкзаками. Повага до таких людей - нас то хоча б двигун везе, а він усе власними нозями...
16:17 Ромни. Дороги, як і у Коломиї, блін. А рух, як у обласному центрі. Знов рідний суржик: російська мова була тільки під російським кордоном.
"У нас у городі нема больших розривов". Мається на увазі, намає дуже багатих і бідних. Пасуться ДАІ, які, виходять, як мене сказали, найбільш випукло.
Тому ось, для різноманітності, про сільського теслю. 23 роки. Їздить по селу на велосипеді, працює в напівпорожній школі. В обід п'є 50 грамів. Каже, що живе сьогоднішнім днем. Можливо, бо мріяти тут, тим більш планувати, не доводиться. Веселий, розумний, дуже світлий, блакитні очі, рудий.
15:00 У Смілому заїжджали, як думали, у кафе, і перед стоянкою навернулися на бік на гравії. І дарма: то було не кафе.
20 км від Хоружевки, але на поворот не спокусились - і так бачимо, що вже тут, у сусідньому селі, розбитий асфальт і будинки. Фургон проїхав, закопавшись у гравії, там, де перед тим упали ми.
Батьківщина Юща. Кажуть, хоч у колгоспі ще є робота.
14:31 Проїхав Бурин - і ліси закінчилися як явище. Порожня дорога, сил нема подовгу їхати. Щось уже зеленіє на полях.
Хустянка під Романами. "В школу ходить 74 дитини з трьох сіл, а було 572. Людей нема, тільки старі залишилися. Я теж багато об'їхав, то мені кажется, хуже нема, як у нас", - каже місцевий житель.
13:39 У Путивлі-граді Ярославна сумує - плаче на валу. Села розкидаються просторніше, а не туляться парканами прямо під дороги, як як десь. І взагалі простору не бракує.
"Азаров денег не насобирал", - розчаровано каже пенсіонер, виходячи з банку. - "Единий завод закрили, работает один цех. По зароботках кто куда может. І в Киев, і в Москву. Поселок красивый, старинный, а что толку? Тож главная ценность - семья, но у меня сын - пьяница. О каком благосостоянии может идти речь, если в семье нелады?".
10:02 Гостинність - аж жо того, щоб поступитися власним ліжком і господарю спати на дивані. Навіть у селах говорять російською, тільки з українським акцентом.
У селі Перемога чоловік зробив сам вітряк для електрики. На нас якось косяться, хоча я вже перейшов на суржик. Може галицький акцент, а може, просто збіг обставин.
У Сумський області "траси" найгірші, що я бачив. Кажуть, навіть на Московський тракт гроші "зникли".
Краєвиди, хоча це близько до Чернігівщині, якись менш лісисті, більш полів. Може, через те, що великих річок нема.
Читайте також:
Опис проекту "Щоденники мотоцикліста: у пошуках України"
День 13. Обирок-Короп-Шостка-Глухів-Путивль (ФОТО)
День 13. Cумщина: красива мова, втрачена цнотливість і найчистіше місто в Україні
День 12. Чернігів-Сосниця-Десна-Батурин-Сейм-Обирок (ФОТО)
День 12. Сіверщина: Сосниця, через Десну на човнику і мистецьке еко-поселення
День 11. Кілька фото з Чернігова: Благість і "непошлий дух провінції"
День 10. Пауза на Т.О. та загальний маршрут поки що (+ МАПА і ПІДСУМКИ мандрівки Правим Берегом)
День 9. Рівненщина: "У нас є люди, які не знають, чим пісний борщик заправляти"
День 8. Мертвий райцентр, Зона і понти для приїзжих у мотелі
Дні 6-7. Шевченківський край: алкоголізм, безробіття, чорний гумор і ввічливі трактористи
День 5. "Вас вітає Черкащина": На дорозі - менти і проститутки
День 5. Про крижопільську гостинність і хутір-пасіку дядька Василя (нарешті з ФОТО!)
День 4. Йде дощ і дуже холод-д-дно!!!! Нарешті знайшов село, де хвалять владу
День 3. Вінничина: яри і жодної заправки. Нас сприймають за "дітей депутатів"
День 2. Кам'янець не туристичний та інша буржуазна Європа
День 1. Коломия-Кам'янець. Багаті хати, румуни, фрі-райд :) уздовж кордону і пробита шина
Вступ. Тестовий заїзд довкола Калуша. Школи "для руських, і німці, і решти"