Фрагменти
Військові інженери МОУ дослідили збиті «Калібри»: ракета зазнала двох значних змін
Військові інженери та науковці Міністерства оборони України детально дослідили російські крилаті ракети «Калібр» 3М14, які збили сили ППО. Такі дослідження допомагають посилити ефективність протидії ракетному терору РФ.
Як повідомили у МОУ, спеціалісти розібрали конструкцію до плати, перевірили кожен компонент, склали повну структурно-функціональну схему.
Аналіз показав, що за час повномасштабного вторгнення ракета зазнала двох значних змін: отримала касетну бойову частину і повернулася до імпортної електроніки після невдалої спроби перейти на російську.
Конструкція ракети «Калібр»
«Калібр» складається з кількох основних частин: стартового і маршового двигунів, апаратурного відсіку, бойової частини, паливних баків, головки самонаведення.
Діаметр корпусу ракети – 533 міліметри, розмах крил – 1,7 метра, довжина – від 6 до 8 метрів залежно від виконання (експортні варіанти дещо коротші). Маса бойової частини – 450 кілограмів.
У ракетах «Калібр», що застосовувалися з 2022 по 2026 рік, бойова частина осколково-фугасна. На внутрішній підкладці розміщено близько 3 600 уражаючих фрагментів зі звичайної сталі. Кожен такий фрагмент здатний пробити до 10 сантиметрів бетону.
У 2026 році фахівці Міноборони України зафіксували принципову зміну: у ракетах, збитих навесні поточного року, вперше було встановлено касетну бойову частину – аналогічну тій, що застосовується на Х-101.
Касетна конструкція збільшує площу ураження. Російські конструктори також розраховували, що це зробить ракету ефективнішою проти розосереджених цілей – авіаційної техніки на аеродромах, ангарів, відкритих позицій.
Наразі Міноборони України продовжує дослідження нової бойової частини ракет «Калібр».
Іноземні компоненти
Плати головки самонаведення більш ніж на 80–90% складаються з компонентів іноземного виробництва.
«Відстежується така динаміка: у 2023–2024 роках росія поступово переходила на вітчизняну елементну базу. Проте БЦВМ зі збитої ракети, що збиралася у 2025 році, знову містить імпортні компоненти. Фахівці Міноборони України припускають, що перехід на власну електроніку погіршив точність наведення, і виробник повернувся до перевіреної схеми. Наявні запаси закуплених до санкцій комплектуючих, вочевидь, ще не вичерпані», – розповіли у Міноборони.
Там також додали, що встановили всіх виробників електроніки для «Калібрів», а також головних конструкторів та менеджерів, причетних до виробництва ракет. Ці дані передаються для подальшого опрацювання в рамках санкційної політики.
Система управління
«Калібр» використовує комбіновану систему управління: супутникова навігація GPS, інерціальна система, радіовисотомір, радіолокаційна головка кінцевого самонаведення.
Польотне завдання закладається у БЦВМ заздалегідь, включаючи профіль рельєфу місцевості.
Окрему увагу фахівці Міноборони звернули на навігаційну систему СН-99 – один із ключових блоків. За наявною документацією, розроблена вона була у 2000-х роках в Україні, у Смілі на Черкащині. Нині серійне виробництво здійснюється в Росії, однак конструкторська база – українського походження.
Вразливості ракети
Вироблятися ракета почала з 2001 року, на озброєння прийнята у 2004-му. Проте, вивчивши маркування окремих вузлів, фахівці Міноборони виявили деталі з позначеннями, що вказують на розробки ще 1986 року – зокрема, рульові механізми з маркуванням «ЗП-51».
Ракета розроблялася для ураження стаціонарних незахищених об'єктів – портової та берегової інфраструктури, будівель, відкритих майданчиків. Проти заглиблених захищених споруд вона малоефективна.
«Калібр» – дозвукова ракета, і це її головна конструктивна вразливість.
Її маршрут прокладається на гранично малих висотах: над водною поверхнею – до 20 метрів і нижче, над пересіченою місцевістю – близько 150 метрів із прив'язкою до рельєфу.
Чим нижче летить ракета, тим менший горизонт виявлення для засобів протиповітряної оборони. Попри малу висоту польоту, дозвукова швидкість дозволяє збивати ракету стандартними засобами ППО.