Від інфляції до поведінки бізнесу: що відкриті дані Нацбанку розповідають про українську економіку
Інфраструктура відкритих даних Національного банку України — один зі стовпів економічного аналізу, який дозволяє бачити ключові зміни в країні: від руху грошей і кількості кредитів до динаміки цін, структури споживання, стану банківських портфелів, зовнішньої торгівлі та платіжного балансу.
Суперсила відкритих даних Нацбанку у тому, що вони поєднують актуальні щоденні показники та глибокі історичні дані. Зокрема, оперативні дані показують, як ринок реагує на події в режимі майже реального часу — коливання курсу, зміни ліквідності, поведінка банків на міжбанківському ринку, валютні та SWAP-операції. Дані, що оновлюються раз на місяць, квартал, пів року чи рік, дозволяють бачити ширшу картину та фіксують загальні тенденції — динаміку виробництва, зовнішньої торгівлі товарами та послугами, руху капіталу та рівень інфляції, макроекономічні агрегати.
Саме тому дані НБУ — фундамент для економічних прогнозів. На них спираються аналітики, дослідники й державні установи, щоб розуміти, що відбувається з цінами, попитом і рухом грошей у країні. Це дає можливість завчасно помічати зміни й ухвалювати зважені рішення — від бюджетного планування до регулювання ринків і формування економічної політики.
У шостому випуску подкасту «Хроніки відкритих даних» директор Департаменту статистики та звітності Нацбанку Юрій Половньов та експерт з макроекономічного аналізу Київської школи економіки Дмитро Круковець розповідають:
- Як створюють набори відкритих даних Нацбанку.
- Які дані збирає Нацбанк і як вони можуть допомогти бізнесу та державі у прийнятті рішень
- Як дані НБУ допомагають бачити приховані зміни
- Чому українська статистика ринку праці перестала відображати реальність.
Ведуча випуску — Марина Остренська, головна спеціалістка експертної групи розвитку сфери відкритих даних директорату електронних реєстрів і даних Мінцифри.
