Сі Цзіньпін заявив, що готує Китай до війни: чому слід сприймати його серйозно – Foreign Affairs

Колишній керівник пекінського бюро The Washington Post Джон Помфрет і голова китайської програми Фонду захисту демократій Метт Поттінгер аналізують для Foreign Affairs останні заяви Сі Цзіньпіна та посилення військового сектору в Китаї у контексті можливої підготовки до війни. Наводимо ключові тези статті.

Китайський лідер Сі Цзіньпін заявив, що готується до війни. На щорічному засіданні китайського парламенту і його вищого політичного консультативного органу в березні Сі вплів тему готовності до війни в чотири окремі промови, в одній із яких він закликав своїх генералів "наважитися воювати". Його уряд також оголосив про збільшення на 7,2% оборонного бюджету Китаю, який подвоївся за останнє десятиліття, а також про плани зробити країну менш залежною від іноземного імпорту зерна. А в останні місяці Пекін оприлюднив нові закони про військову готовність, нові бомбосховища в містах по той бік Тайванської протоки й нові відділення "Національної оборонної мобілізації" по всій країні.

Наразі занадто рано говорити напевно, що означають ці події. Конфлікт не є визначеним або неминучим. Але щось змінилося в Пекіні, що політики й бізнес-лідери в усьому світі не можуть дозволити собі ігнорувати. Якщо Сі каже, що готується до війни, було б нерозумно не повірити йому на слово.

Першою ознакою того, що цьогорічні засідання Всекитайських зборів народних представників і Китайської народної політичної консультативної ради можуть бути не такими, як зазвичай, стало 1 березня, коли головний журнал Комуністичної партії Китаю (КПК) опублікував есе під назвою "Під керівництвом Сі Цзіньпіна, який думає про зміцнення армії, ми будемо переможно просуватися вперед". В есеї стверджується, що "модернізація національної оборони і збройних сил має бути прискорена". Там також є заклик до інтенсифікації військово-цивільного синтезу – політики Сі, яка вимагає від приватних компаній і цивільних установ служити військовій модернізації Китаю.

Ще до публікації есе були ознаки того, що китайські лідери можуть планувати можливий конфлікт. У грудні Пекін оприлюднив новий закон, який дозволить Народно-визвольній армії Китаю (НВАК) легше активувати свої резервні сили та інституціоналізувати систему поповнення бойових підрозділів у разі війни. Такі заходи, як зазначають аналітики Лайл Голдштейн і Натан Вехтер, свідчать про те, що Сі, можливо, виніс уроки щодо військової мобілізації з невдач російського президента Путіна в Україні.

Закон про військових резервістів – не єдина законодавча зміна, яка натякає на підготовку Пекіна. У лютому вищий дорадчий орган Всекитайських зборів народних представників ухвалив рішення "Про коригування застосування деяких положень кримінально-процесуального законодавства щодо військових у воєнний час", яке, за повідомленням державної газети "Женьмінь жибао", надає Центральній військовій комісії повноваження коригувати правові норми, зокрема "юрисдикцію, захист і представництво, примусові заходи, подання справ, розслідування, обвинувачення, судовий розгляд і виконання вироків".

Хоча неможливо передбачити, як це рішення буде використано, воно може стати зброєю для переслідування осіб, які виступають проти поглинання Тайваню. НВАК також може використати його, щоб заявити про свою юрисдикцію над потенційно окупованою територією, такою як Тайвань. Або ж Пекін може використати його для того, щоб змусити китайських громадян підтримувати його рішення під час війни.

Починаючи з грудня, китайський уряд також відкрив безліч відділень з мобілізації національної оборони або рекрутингових центрів по всій країні. Водночас, за повідомленнями китайських державних ЗМІ, міста в провінції Фуцзянь, через протоку від Тайваню, почали будувати або модернізувати бомбосховища і щонайменше одну "лікарню швидкої допомоги воєнного часу". У березні Фуцзянь і кілька міст провінції почали забороняти доступ до урядових сайтів із закордонних IP-адрес, можливо, з метою перешкодити відстеженню підготовки Китаю до війни.

Якщо ці події натякають на зміну в мисленні Пекіна, то дводенні зустрічі на початку березня лише підтвердили це. Серед пропозицій, які обговорювалися на Народній політичній консультативній конференції Китаю був план створення чорного списку активістів і політичних лідерів Тайваню, які виступають за незалежність. План, запропонований популярним ультранаціоналістичним блогером Чжоу Сяопіном, дозволяв би вбивати осіб, внесених до чорного списку.

Також на дводенних зустрічах прем'єр-міністр Лі Кецян, який йде у відставку, оголосив про військовий бюджет у розмірі 1,55 трильйона юанів (приблизно 224,8 мільярда доларів) на 2023 рік, що на 7,2 відсотка більше, ніж торік. Лі також закликав до посиленої "підготовки до війни". Західні експерти вже давно вважають, що Китай занижує свої витрати на оборону. Наприклад, у 2021 році Пекін заявив, що витратив на оборону 209 мільярдів доларів, але Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру назвав справжню цифру у 293,4 мільярда доларів. Навіть офіційна китайська цифра перевищує військові витрати всіх тихоокеанських союзників США разом узятих (Австралії, Японії, Філіппін, Південної Кореї та Таїланду), і можна з упевненістю стверджувати, що Китай витрачає значно більше, ніж заявляє.

Але найбільш промовистими моментами дводенних зустрічей були виступи самого Сі. У них він описав похмурий геополітичний ландшафт, виділив США як супротивника Китаю, закликав приватний бізнес служити військово-стратегічним цілям Китаю і повторив, що вважає об'єднання Тайваню і материка життєво важливим для успіху своєї політики, спрямованої на досягнення "великого омолодження китайського етносу".

Через десять років правління Сі стало зрозуміло, що важливо сприймати його серйозно – чого, на жаль, не роблять багато американських аналітиків. Зараз Сі Цзіньпін активізує десятирічну кампанію, спрямовану на розрив ключових економічних і технологічних залежностей від демократичного світу, очолюваного США. Він робить це в очікуванні нової фази ідеологічної та геостратегічної "боротьби", як він сам висловлюється. Його повідомлення про підготовку до війни й ототожнення національного омолодження з об'єднанням знаменують собою нову фазу в його політичній кампанії залякування Тайваню. Він явно готовий застосувати силу, щоб захопити острів. Залишається незрозумілим, чи вважає він, що зможе зробити це без ризику неконтрольованої ескалації у відносинах зі Сполученими Штатами.

сі цзіньпін Китай війна глобальна безпека

Знак гривні
Знак гривні