«Байрактар» з сюрпризом. Легендарний безпілотник роками «тренували» обходити російську ППО

Коли говорять про безпілотники Bayraktar TB2, зазвичай захоплюються дальністю, висотою польоту, вагою вантажу, який він може взяти на себе. Утім є ще одна важлива деталь: ця техніка не просто непомітна для російських радарів – вона їх навмисне оминає завдяки рокам "тренувань". Американський військовий експерт Трент Теленко впевнений, що саме це є найбільшою небезпекою для ворогів турецької «пташки». «Тексти» переказують простою мовою насичений технологічними термінами тред.

Уявімо, що ваше спорядження для перехоплення радіохвиль точно визначає позицію ворожого радара. Додатково у вас є хороші цифрові карти місцевості, і ви можете передбачити, де радар «бачить» цілі, а де – не «бачить». При цьому хибно думати, що зона покриття радара – це правильне коло. Залежно від рельєфу місцевості та потенційних перешкод покриття може бути «пощербленим», як на цьому прикладі.

radar.jpeg

Джерело карти

Це означає, що безпілотник або ракету можна «провести» через ці «шпарини» в покритті радарів – до самої цілі. Від себе додамо, що це чимось нагадує просочування через кімнату, повну лазерних променів, коли жодного з них не можна торкатися.

Розробляти такі маршрути «манівцями» – окрема наука. Найкраще нею володіють у Центрі роботи з боєприпасами ВВС США на авіабазі Барксдейл (Stand-off Munitions Activity Center, SMAC). Вони вибудовують траєкторії для ракет і безпілотників для всіх підрозділів, що стикаються з високотехнологічними загрозами у зонах забороненого доступу (Anti-Access Area Defense, А2AD).

Приклад таких зон – розміщена в Криму система С-400 з ілюстрації вище.

Фахівці SMAC, серед іншого, планували авіаудари по Сирії під час операції 2018 року, коли були підозри на використання там нервово-паралітичного газу. Для розуміння масштабів роботи цього центру – в 2017 році вони виконали планування для 1700 цілей «повітря-земля». Прокладання маршруту може зайняти кілька днів і потребує кількох «імітаційних запусків» ракет або безпілотників. При цьому ймовірність результативного потрапляння в ціль досягає 70–90%.

Утім, натякає Теленко, не лише хлопці та дівчата зі SMAC щодня удосконалюють свої навички «літати манівцями». Це роблять також турки на «Байрактарах».

Image-1-Bayraktar-TB2.webp

Фото: https://www.army-technology.com/

«Найважливішою частиною комплексу є програмне забезпечення для планування місії цифрового картування для маршрутизації дронів і обходу інтегрованих засобів протиповітряної оборони. Турецькі безпілотні апарати уже п’ять років працюють в Лівії, Сирії та Вірменії – причому, проти російських ППО. Все це "прокачане" програмне забезпечення для планування таких місій передається зараз Україні разом із ТВ2», – пише Теленко.

«І будь-який цифровий «урок», який «вивчає» Туреччина під час своїх операцій, можна копіювати точно, дешево та в необмеженому обсязі. Саме це постійно оновлюване і майже ідеальне цифрове відтворення отриманих тактичних уроків є справжньою загрозою високотехнологічної війни безпілотників. Саме те, що українські військові зараз демонструють на російській армії», – додає він.

війна ППО хід війни тактика Байрактар

Знак гривні
Знак гривні