Антимонопольний штраф Порошенкові за патоку таки має підстави. Ось чому

Після того як Петру Порошенку вручили підозру, він дістав ще один удар. Сестра подруги президента Зеленського Ольга Піщанська, яка очолює АМКУ, виписала компаніям, які записані на сина Порошенка, рекордний штраф. На перший погляд — політично вмотивована акція. Чи був у неї реальний привід? Ви не повірите. Але був, » стверджує Forbes.ua.

Антимонопольний комітет оштрафував Roshen за зловживання монополією на патоку

Антимонопольний комітет виписав штраф на 283,6 млн грн трьом компаніям, повʼязаним з колишнім президентом Петром Порошенком. Це «Інтерстарч Україна», «Дніпровський КПК» та «Інтеркорн». Вони переробляють кукурудзу. 

Їх оштрафували за монополізм на ринку кукурудзяної патоки та глюкозних сиропів у 2018–2020 роках. Речовини виробляють, перероблюючи кукурудзяний крохмаль та застосовують, зокрема для виготовлення солодощів.

АМКУ у своєму рішенні включає ці три компанії в нідерландську Roshen Europe B.V, повʼязуючи їх з сином Порошенка. За відкритими реєстрами власників цих компаній визначити неможливо — їхні імена не розкриваються. Президент української корпорації Roshen Вʼячеслав Москалевський зазначає, що нідерландська структура не належить до вітчизняної корпорації. 

Розслідування АМКУ почав після запиту народного депутата від Опозиційної платформи «За життя» Валерія Гнатенка. Він його подав у 2020 році. Але рішення винесено тільки зараз. Збіг?

Колишня державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська вважає, що рішення АМКУ повʼязано із законом про деолігархізацію № 5599. Згідно з документом, у травні 2022 року Рада нацбезпеки та оборони визначить перших олігархів за трьома ознаками — політичним впливом, статками та наявністю телеканалів або монополії. Перші дві ознаки, за словами Загребельської, у Порошенка є. «Переписуючи телеканали він позбувся третьої ознаки. Природних монополій у нього не було, — пояснює вона. — І щоб його внести, потрібно рішення АМКУ про монополію». 

Але дійсно, у тих роках, про які йдеться у рішенні АМКУ, ці три компанії були єдиними виробниками основних складових патоки. Йдеться про натуральний загусник та підсолоджувач. «Вони монополісти, їхня частка на ринку вдвічі перевищує законодавчий поріг, — каже Загребельська. — І вони можуть впливати на ціну продукції та її оборот на ринку».

Що там із патокою?

Загалом кукурудзу в Україні переробляють близько десяти виробників. Але 83% ринку продуктів переробки злакової культури, за даними Pro-Consulting, належить найбільшому виробнику глюкози, глюкозних сиропів, крохмалю, олії, а також єдиному виробнику глютену «Інтерстарч Україна». Решта – іншій компанії Порошенка – «Дніпровському КПК». Єдині конкуренти – імпортери. «Конкурентів на українському ринку в них мало», – констатує Москалевський. Основний конкурент, за його словами, — польський підрозділ американської продовольчої компанії Cargill, який продає свою патоку українським компаніям.

Депутат Гнатенко подав свій запит в інтересах кондитерської фабрики «Дружківська». Вона виробляє соняшникову халву та інші кондитерські продукти, які продаються у 23 країнах. 

У її виробництві основна сировина – крохмальна, карамельна та кислотна патоки. У 2018-му та першій половині 2019-го, згідно з даними депутатського запиту, який Forbes надав Гнатенко, фабрика закуповувала патоку в однієї української та в російських компаній. Останні продавали її в середньому на 10% дешевше. 

Але у серпні 2019-го почала діяти заборона на імпорт російської патоки, яку уряд прийняв в кінці 2018-го року. Можливість поставок з сусідньої країни зникла. Фабрика, за словами Гнатенко, опинилася на межі банкрутства через подорожчання патоки в «Інтерстарч Україна» майже на 20%. 

«Російські виробники демпінгували, щоб захопити український ринок, — пояснює Загребельська. — Коли у фабрики зникла демпінгова ціна на російську патоку, ціна вітчизняних компаній її не влаштовувала». На запит, направлений Forbes на офіційну пошту «Дружківської», надійшла хамська відповідь: «Ось прямо зараз, з розбігу, лишилося взяти низький старт, і як почнемо вам відповіді надавати». 

У 2018–2020-му році гуртова ціна на патоку та сиропи підвищувалася та знижувалася безсистемно. Їхня динаміка не корелювалася зі зміною цін на зерно кукурудзи та вартості його перероблення, зазначає у своєму висновку АМКУ. Одному з покупців, за даними комітету, група компаній продавала патоку дешевше. 

У комітеті не виключають, що продавали патоку за нижчими цінами корпорації Roshen. Москалевський каже, що корпорація – основний покупець кукурудзяної патоки в однієї з компанії Порошенка (щомісячно купують по 5 000–6 000 тонн). 

Що там із монополією?

Як вийшло, що компанії Порошенка стали монополістами? Відсутність конкуренції — наслідок відсутності інвестицій в галузь, пояснює аналітик консалтингової компанії Pro-Consulting Крістіна Бровенко. Нових гравців у експортноорієнтованому ринку відлякують високі ризики входу в монополізований ринок та високі економічні та інші ризики. 

Але, крім статусу олігарха, рішення АМКУ може вплинути на сам бізнес Порошенка. 

Комітет, за словами Загребельської, може моніторити діяльність компаній і аналізувати будь-яку їхню поведінку. А якщо компанії знову визнають монополістами — їх можуть зобовʼязати провести поділ бізнесу. «Рішення АМКУ більша перешкода, ніж статус олігарха, для ділової активності на Заході для бізнесу Порошенка», — підсумовує вона. 

порошенко монополія аграрії