Як працює російська пропаганда в українському інформаційному просторі: топ-тези року

Аналітики Текстів за допомогою машинного навчання відстежили ключові маніпулятивні теми щодо України, які систематично роздмухує Росія.

Війна, “зубожіння”, “недодержава”, радянська спадщина, проросійська опозиція, окуповані території; минула і нинішня влада, політики, вибори; націоналізм та, звісно, коронавірус — це ключові слова і теми, в яких особливо зацікавлені маніпулятори і пропагандисти.

Результати щотижневих моніторингів, які тривають з 1 травня 2019 року, представлені в оновленому дешборді, оприлюдненому 15 травня.

Перейти до дешборду
Натисніть на картинку, щоб перейти до візуалізації

У порівнянні з попередньою версією, новий дешборд має:

Головна сторінка дешборду показує основні меседжі й великі теми дезінформації. Клікнувши на одну з них, ви перейдете до підтем. Для кожної підтеми є вибірка заголовків, щоб на власні очі бачити, про що йшлося. Аби зосередитися на певному періоді часу, скористайтеся слайдером вгорі. А щоб порівняти, чи тема була представлена в усьому інфорпросторі, чи штучно розповсюджувалася деякими групами сайтів, можете обрати типи сайтів для порівняння. Якщо графік асиметричний — це означає, що різні групи сайтів приділяли різну увагу цій темі, і навпаки. На графіку підтем видно, скільки матеріалів було зафіксовано за день серед групи сайтів, а за кліком на графік можна побачити заголовки в підтемі за певний день.

Моніторинг охоплює 171 інформаційний ресурс, серед яких:

Дві перших групи — це те, що ми називаємо сайти-клікбейти (вони ж “сміттярки“), з яких до моніторингу потрапляють лише маніпулятивні матеріали. А з провідних сайтів — усі новини. Щотижня до моніторингу потрапляє більше трьох тисяч маніпулятивних новин.

Навіщо ми згрупували джерела таким чином?

«Це дає можливість побачити нерівномірності у висвітленні певних новин: коли незначна тема, яку не помічають провідні медіа, раптом вибухає на маніпулятивних сайтах», — пояснює Надія Романенко, керівниця проекту.

Наприклад, ми можемо побачити, що провідні українські сайти загалом не дуже часто пишуть про Опозиційну платформу “За життя” Віктора Медведчука, адже немає реальних інформаційних приводів. Найбільший сплеск у цій темі (4% від усіх новин) стався 30 грудня, коли президент України Володимир Зеленський відхилив петицію щодо позбавлення Медведчука звання заслуженого юриста через неналежний захист Василя Стуса та інших дисидентів. Але на маніпулятивних сайтах Медведчук постійно згадується в новинах — у певні дні в 10—20% текстів. У провідних російських медіа про нього теж пишуть активніше, ніж в Україні, і “пікові” приводи для згадувань відрізняються. Приміром, переговори голови політради ОПЗЖ та однопартійців з депутатами Держдуми в Москві 10 березня становили усього пів-відсотка від усіх новинних тем у провідних українських медіа, зате відповідно 13% та 6,7% на провідних російських та маніпулятивних українських сайтах.

Дешборд дозволяє буквально по днях і заголовках дослідити, які теми “протягує” російська пропаганда, які інформаційні приводи та платформи для цього використовує.

Як ми збираємо й аналізуємо новини?

Дані завантажуємо з RSS стрічок сайтів: дату публікації, лінк, заголовок та повний текст (лише російською). Щоб зробити тексти придатними для аналізу, вони “токенізуються”: розділяються на одиниці мови — слова й розділові знаки, лематизуються для виявлення тем (слова приводяться до нормальної, інфінітивної, форми), та складаються у словник у масиві даних новин.

Новини, що не стосуються суспільно-політичного життя в Україні, до уваги не беруться. Детальніше про методологію ви можете прочитати в дешборді, прогортавши сторінку.

Коронавірус для підсилення негативу

Епідемія — це найгучніший сплеск “монотеми”в українському інформаційному просторі (як, мабуть, і в усьому світі). Перший значний сплеск новин про COVID-19 зафіксовано 21 лютого (пам’ятаєте Нові Санжари?). Скандалу, що був підігрітий зусиллями проросійської мережі, було присвячено близько 27-40% новин на сайтах, які ми моніторили.

Упродовж весни-2020 цій темі в окремі дні присвячується до 70% новин на провідних сайтах та до 40% — на маніпулятивних. Епідемія — “вдячне” поле для акцентування негативу (класична маніпулятивна технологія). В цьому контексті згадують про “зубожіння” і про “федералізацію”, звинувачують в усьому Уляну Супрун і систематично озвучують “федеративні тези”.

І як квінтесенція дезінформації про коронавірус: “хотелось бы, чтобы коронавирус привел к гибели украинского государства”.

Влада, політика і вибори

Це другий (після коронавірусу) за гучністю звучання тематичний напрямок у новинах, що не дивно у такий насичений політичними подіями рік. Тут аналітики виділяють кілька напрямків: новини про Зеленського, про Верховну раду, про Кабмін. І окремо — про Порошенка та попередню владу. Колишнього президента звинувачують у корупції та кримінальних злочинах, нового — у некомпетентності та слабкості. Якщо Кремлю щось не подобається в діях Зеленського, вони починають його порівнювати з Порошенком. Очевидно, що їхня задумка — відвернути чинного президента від певних рішучих кроків по захисту суверенітету, налякавши його тим, що він асоціюватиметься з "токсичним" Порошенком.

Проросійські медіа з моменту інавгурації нинішнього президента не були прихильними до нього. Адже один із принципів російської інформаційної війни — це послаблення й дискредитація керівництва ворожої держави. Влітку 2019 ми помічали епітети на кшталт “кривавий клоун” (за аналогією з “кривавим кондитером” (хто забув, це Порошенко). А під кінець квітня 2020-го у маніпулятивних матеріалах ми прочитали, що промова Зеленського до 9-го травня “порохоботська”.

Війна

Тема війни щоденно звучить у 15-25% новин на сайтах усіх груп. Значні сплески (до 78% від усіх тем певного дня) спостерігалися під час важливих подій — наприклад, обміну заручниками 7 вересня 2019 року. Наративи, які просуває російська пропаганда, залишаються незмінними: Україна не хоче миру, її армія деморалізується й "обстрілює мирних жителів Донбасу". У заголовках — численні приклади таких тез.

Радянська спадщина

9 травня, 23 лютого, 8 березня — у новинах традиційні сплески тем, пов’язаних з декомунізацією і радянською спадщиною. Маніпулятори використовують ці приводи, щоб просунути тези про “націоналізм” (“неонацизм”) та пропіарити проросійську опозицію (як, наприклад, ОПЗЖ Медведчука, що влаштувала святкування 9 травня цього року, наразивши людей на небезпеку заразитися коронавірусом).

Як це впливає на український інформаційний простір

Маніпулятивні новини на сайтах-клікбейтах часто беруться з проросійських медіа в Україні, потім підсилюються негативом. Іноді такі сайти виступають ланкою ланцюжка легітимізації та просування дезінформації. Наприклад, інформація публікується в анонімному телеграм-каналі, потім на нього посилається сайт-сміттярка, а вже інший сайт пише новину, зазначивши: “пишут СМИ”.

«Усе це вкупі з політичною залежністю значної частини українських ЗМІ, широкою присутністю російських та відверто проросійських інтернет-ЗМІ робить інформаційний простір в Інтернеті дуже вразливим для маніпуляцій громадською думкою», — заступник головного редактора, керівник напрямку журналістики даних Анатолій Бондаренко.

Щоб отримувати щотижня свіжий випуск аналітики щодо гарячих тез російської дези, підпишіться на розсилку.

дезінфомонітор дезінформація

Знак гривні
Знак гривні