7 травня 2017 року набув чинності Закон про впровадження автоматизованих систем оплати проїзду в міському громадському транспорті, ініційований Міністерством інфраструктури України. Відтоді 8 українських міст впровадили електронний квиток. Житомир був піонером у запровадженні е-квитка. І став першим містом в Україні, яке відкрило дані про е-квиток у громадському транспорті. Це означає, що будь-хто може безкоштовно завантажити дані, проаналізувати, використати для свого проекту — що ми й зробили.
Ми створили візуалізацію, яка демонструє потенціал використання відкритих даних про е-квиток у громадському транспорті. Інформація допоможе мешканцям міста контролювати виконання графіків руху, обсяг виручки, отриманої перевізником, а управлінцям — знаходити рішення для покращення роботи транспорту.
На горизонтальній осі графіка зображений час доби, на вертикальній — зупики на рейсі. Одна лінія відповідає одному рейсу від початку до кінця маршруту. Кожне коло — це одна зупинка. Його розмір пропорційний кількості проданих квитків.
Візуалізація охоплює дані про 18 тролейбусних, 2 автобусних і 1 трамвайний маршрут КП «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління». У ній зібрано інформацію про понад 5 млн транзакцій з листопада 2018 по січень 2019 року.
Сервіс дозволяє проаналізувати цей масив даних у розрізі понад 120 транспортних засобів та 400 зупинок:
Відкриті дані е-квитка роблять управління міським транспортом прозорим та підзвітним, обмежують корупційні ризики. Візуалізація дає можливість кожному переглянути, чи виконуються графіки руху, чи не відхиляється транспорт від маршрутів, скільки поїздок здійснено та яка кількість коштів надійшла від продажу квитків. Несподіване зниження виручки може свідчити про недобросовісну роботу кондукторів або про те, що пасажирів на маршруті “позбирала” маршрутка, яка навмисне відхилилася від графіку руху.
Аналітика вже приносить міському бюджету значну економію. Раніше, щоб вивчити напрямки переміщення населення, завантаженість маршрутів, місто замовляло спеціальні дослідження. Вартість цих робіт починалася від сотень тисяч гривень і могла досягати декількох мільйонів. А надійність результатів була низькою, оскільки збір показників міг тривати всього тиждень і для цього використовувались паперові планшети.
Е-квиток накопичує великі масиви даних, які можна оперативно аналізувати й ухвалювати рішення.
Коли ми вперше проаналізували транзакції і відкоригували графіки маршрутів відповідно до реальних пасажиропотоків, економія витрат на утримання муніципального транспорту почала складати 500 - 600 тис. грн на місяць,
— розповідає Іван Фурлет, директор КП “Житомиртранс”. Для порівняння, у 2018 році на підтримку перевезень пасажирів з міського бюджету було виділено 64 млн грн.
Дані важливі під час планування нових маршрутів і графіків руху. В листопаді 2018 року керівництво міста уклало угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку на отримання 49 тролейбусів. Передбачається прокладання нових трамвайних ліній. Дані допоможуть визначити оптимальну кількість рухомого складу, сформувати комфортні для пасажирів та економічно ефективні графіки руху, наочно показати громаді, який вплив матимуть ті чи інші рішення.
Дані та аналітика на їх основі обмежують політичні спекуляції та дозволяють приймати зважені рішення. Пасажири хочуть мати дешеве та зручне сполучення, але далеко не кожен може платити справедливу плату за проїзд. За таких умов необхідно визначити компроміс між соціальними потребами та обмеженими ресурсами бюджету.
Одного разу у міській раді депутати почали скаржитись, що їхніх виборців, пенсіонерів, не влаштовує новий графік руху: вдень транспорт прибував на зупинки з більшими інтервалами, ніж зранку та ввечері. Коли ми показали, скільки для цього треба бюджетних коштів і скільки можемо виручити від таких перевезень, депутати змінили свою риторику
, — розповідає заступник міського голови Житомира Дмитро Ткачук.
Відкриті дані дозволяють залучити бізнес та громадськість до аналізу та формування транспортної політики. Наприклад, аналізуючи дані е-квитка, приватні перевізники отримують інформацію про реальні пасажиропотоки і починають сильніше конкурувати за популярні напрямки. Поширеними є практики врахування пасажиропотоків під час планування проектів зі створення житлової та офісної нерухомості, транспортної та соціальної інфраструктури, роздрібної торгівлі.