П

Про що спілкуються українські переселенці в Чехії, Польщі та Німеччині

Ми промоніторили 180 телеграм-спільнот і 13 вайбер-чатів українців у Німеччині, Польщі та Чехії. Мета дослідження — виявити проросійську дезінформацію й наративи в середовищі українських переселенців.

Спільний проєкт Texty.org.ua та Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Результати автоматичного визначення теми повідомлень (topic modelling) показали, що спілкуючись онлайн, українці за кордоном цікавляться насамперед побутовими темами: запитують про пошук роботи, житла, лікарів, міжнародні перевезення тощо. Наприклад, у Чехії найактуальнішою є тема пошуку тимчасових підробітків ("фушок"), а в Німеччині масово скаржаться на заплутані бюрократичні процедури місцевих пунктів працевлаштування ("джоб-центрів").

У нашій вибірці повідомлення на побутові теми становили 62%; місцеві новини – близько 5%; тему війни чи волонтерства заторкували лише у 2% повідомлень. Решта 30% повідомлень не мали чітко визначеної теми.

Ризик нелегального працевлаштування

Нерозуміння того, як влаштовано ринок праці за кордоном, а також незнання мови країни проживання призводить до того, що українські переселенці самі часто шукають російськомовне середовище й нелегальні або напівлегальні схеми працевлаштування. Також ми зафіксували велику кількість оголошень від працедавців і вербувальників, які цілеспрямовано шукають українців для найму. Зазвичай такі оголошення розміщено російською мовою.

Оголошення про роботу в секс-індустрії

Особливу увагу варто звернути на чималу кількість оголошень, що мають на меті втягнути молодих жінок до секс-індустрії – наприклад, "студия массажа ищет очаровательных девушек, которые хотят зарабатывать". Імовірно, іноді такі оголошення можуть бути замасковані під пропозиції познайомитися: "Познакомлюсь с красивой девушкой. С меня полная материальная поддержка и решение твоих проблем". Нам вдалося зафіксувати 387 таких повідомлень. Це становило трохи більш ніж 1% від усіх оголошень про пошук роботи та працівників, які з’явилися в досліджуваних онлайн-спільнотах упродовж грудня 2022 року. Більшість таких повідомлень з’явилася в онлайн-спільнотах Польщі (270 повідомлень), у Німеччині та Чехії їх було значно менше.

Усе це збільшує ризики потрапити у трудове та сексуальне рабство, підвищує ймовірність контактів з організованою злочинністю та посилює ворожий інформаційний вплив. Покращити ситуацію можна за допомогою цільових інформаційних кампаній від МЗС України, а також інших державних і міжнародних агенцій.

Пошук російськомовного середовища

Чимало українців за кордоном і далі вважають російську мову способом універсального спілкування. Людей цікавить пошук російськомовних консультантів, лікарів, працівників сфери обслуговування тощо. Навіть україномовні люди можуть шукати російськомовних вихователів для дітей: "Доброго вечора. Так, від Logos, там майже всі вихователі володіють російською мовою".

Тісні контакти з росіянами або вихідцями з країн СНД за кордоном містять очевидні ризики посилення ворожого інформаційного впливу та можуть призвести до поширення шкідливих російських наративів про війну й причини російської агресії.

Протидіяти цьому можна за допомогою посилення самоорганізації українців за кордоном. Посольства України могли б виділяти місцевим об’єднанням українців невеликі гранти (до 1000 євро) або надавати приміщення для організації чаювань, творчих вечорів, ігрових груп для дітей тощо.

Обговорення теми війни, поширення фейків і дезінформації

Теми російської агресії проти України, волонтерської допомоги ЗСУ також були наявні в досліджуваних онлайн-спільнотах. Проте ми не зафіксували значної інтенсивності їх обговорення. Вочевидь, спілкування на ці теми відбувається поза мережею або в інших загальноукраїнських онлайн-спільнотах. Нещодавнє дослідження Громадянської мережі "ОПОРА" показує, що більшість українських переселенців пильно відстежує новини про війну в соцмережах, насамперед у телеграмі. Ми плануємо ретельніше дослідити закордонний трафік основних інформаційних телеграм-каналів в Україні, щоб більше дізнатися про патерни медіаспоживання українців, які перебувають за кордоном.

Ми не зафіксували значного поширення проросійських наративів, фейків і дезінформації в досліджуваних спільнотах. Хоча зрідка в спілкуванні людей траплялися занепадницькі, негативні повідомлення, а також повідомлення на тему несправедливого ставлення до українців з боку іноземців. Наприклад: "Вы бежали от нищеты и разрухи, а не от ракетных обстрелов", "Это не полиция сняла, я парковалась на платной парковке, ничего не нарушила, просто кому-то очень не понравилась машина на украинских номерах(".

Таке спілкування негативно впливає на морально-психологічний стан людей, послаблює соціальні зв’язки та створює сприятливе середовище для поширення російської дезінформації. Протидіяти цьому можна за допомогою цільових інформаційних кампаній про місця та служби, де можна отримати підтримку в разі виявів дискримінації.

Час дослідження – грудень 2022 року.


Цей матеріал підготовлений у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського супільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю Texty.org.ua і не обов`язково відображає позицію Європейського Союзу.

біженці війна телеграм вайбер

Знак гривні
Знак гривні