О

Очолював товариство ім. Пушкіна та наводив ракети. В Україні й досі є партнери фонду "Русский мир"

На початку вересня СБУ затримала голову Координаційної ради російських співвітчизників в Україні Євгена Бакланова. Його підозрюють у вербуванні українців для збору інформації про ракетні удари по Вінниці та інших завдань від ворога. Бакланов і пов’язані з ним організації — частина розгалуженої мережі офіційних партнерів “русского мира” в Україні. Попри війну десятки таких юросіб залишаються формально чинними й можуть бути не лише осередками роспропаганди, а й підривними ланками ворожих спецслужб.

ТЕКСТИ розповідають, що відомо про ці організації сьогодні. Їхні зв'язки зобразили у вигляді сузір' їв наприкінці матеріалу. Структури РПЦ в Україні в цьому матеріалі не згадано, оскільки їхня деструктивна діяльність і розгалужена мережа загальновідомі.

На дев’ятому місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україні залишаються десятки організацій, які є або прямими партнерами російських культурно-пропагандистських структур, або опосередкованими носіями “русскомирних” ідей. Ми взяли список формальних партнерів фонду “Русский мир” в Україні й перевірили, які з цих організацій ще взагалі існують і що публічно відомо про їхню діяльність.

На наше здивування, чимало цих організацій досі є формально чинними (принаймні дані про них наявні в Єдиному реєстрі підприємств і організацій). У низці випадків дані явно застарілі — наприклад, засновниками й керівниками деяких юросіб зазначено людей, що давно померли. Проте навіть якщо фактично ці організації “заморожено”, наявність реєстрації дає змогу за необхідності активізуватися, використовувати рахунки, орендувати приміщення, ставати стороною позовів, видавати газети чи бути організатором мітингів. Деякі з цих організацій у системі YouControl уже позначено як такі, що пов’язані з країною-агресором.

У цьому матеріалі немає компаній з тимчасово окупованого Криму, а також з тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей і нещодавно визволеного Херсона, а також організації, які ліквідовані, перебувають у стадії припинення чи вилучені з реєстру. Імовірно, частина організацій є “мертвими душами” й вони реально не здійснюють жодної діяльності. Що ж, тоді саме час спонукати їхніх засновників ліквідувати юрособи й викреслити з Єдиного реєстру українського бізнесу та організацій.

“Головний співвітчизник”

Одним зі способів поширення ідей і наративів “русского мира” за кордоном для росіян є Россотруднічество — державна структура, що відповідає за співпрацю зі “співвітчизниками”. Під цю категорію зазвичай підпадає все російськомовне населення й любителі “русского мира” в певній країні. “Приймаючою стороною” з боку іноземної країни є місцева Координаційна рада співвітчизників — “спаринг-партнер” Россотруднічества на місці, “патентовані” любителі “русского мира” з-поміж місцевих громадян, які під своєю парасолькою об’єднують проросійські громадські, культурні, освітні, а також політичні організації, що можуть претендувати, серед іншого, на фінансову співпрацю з росіянами (наприклад, на гранти з федбюджету Росії).

Така ієрархія діяла і в Україні. “Русский дом” (представництво Россотруднічества) в Києві закрили тільки навесні 2021 року, а Координаційна рада співвітчизників працює досі. Принаймні донедавна її керівник Євген Бакланов вільно прогулювався Вінницею та вербував українців, щоб ті здавали російській агентурі місця прильотів ворожих ракет і наслідки руйнувань.

Євген Бакланов на з’їзді співвітчизників в Росії розповідає про “заборону всього російського” в Україні, 2021 рік

Просування Бакланова на вершину місцевої “русскомирної піраміди” не викличе в читача здивування. Тренер з особистісного зростання, а потім функціонер організації Віктора Медведчука “Український вибір” у 2016 році відкрив у Києві ГО “Русское национально-культурное общество” (код 40667936), раніше заснував благодійний фонд “Слов’янські цінності” (38655759) й був дотичним до організації “Об’єднання співвітчизників Мирні ініціативи — Розвиток (МІР)” (37535347). Останні дві отримували грантове фінансування від Фонду “Русский мир” (з бюджету Росії) уже після 2014 року.

Усі ці організації є чинними (не ліквідовані, не зняті з реєстрації, не виключені з реєстру). Директор “МІРу” Денис Толстун разом зі скандальною Оленою Бережною були “доповідачами” на засіданні Радбезу ООН, скликаного Росією через “ситуацію з національними меншинами та героїзацією нацизму” в Україні та країнах Балтії. ГО Бережної “Антифашистська правозахисна ліга” (40206944) теж досі в реєстрі. А Толстун, окрім проросійської діяльності, також устиг засвітитися в медіа як науковий співробітник Інституту геронтології НАНУ та українофобський блогер на “православному” каналі КРТ.

Паралельно Бакланов і далі залишається керівником “співвітчизницької” організації в Росії — Фонду гуманітарного економічного співробітництва. Серед напрямів його роботи — тренінги з залучення ресурсів, побудови успішної кар'єри та публічних виступів.

Про проросійську діяльність Бакланова ще до його затримання СБУ активно писали різноманітні сайти “співвітчизників”, а також українські журналісти. Тож цікаво, чи знали про його політичні переконання Євгенові бізнес-партнери. Приміром, подружжя Валентина й Олесі Халецьких, які володіють компанією з виробництва медичного обладнання, заснували також львівську ГО “Молодий мільйонер” (37965410), де Бакланов досі є директором.

До того ж Бакланова зазначено як власника рекрутингової компанії “Работа груп” (39586629), ГО “Центр розвитку практичної медицини” (38005775) та фінансового посередника “Віваче Фінанс” (35946333), про діяльність яких у публічному просторі фактично нічого не відомо, проте формально вони досі працюють.

Волинські партизани

У липні суд на Волині засудив на три роки умовно Ольгу Саган, керівницю “Центру міжкультурних комунікацій” (33381485), який раніше гордо називали “Російським культурним центром”. Саган звинуватили в отриманні коштів від російських спецслужб на підривну діяльність. Через волинську філію мало відбуватися фінансування не лише антиукраїнських заходів, а й правовий захист уже виявлених в Україні колаборантів, які працювали на російські спецслужби.

Screenshot 2022-11-15 at 13.36.50.png

Ольгу Саган засудили на 3 роки умовно.

Серед її “доробку” в Україні — співпраця з одіозним депутатом Вадимом Колесніченком, якому вона допомагала возити виставку про “волинську різню”, організація різноманітних акцій до Дня перемоги, підтримка проросійських премій, поїздки до Росії на заходи “співвітчизників”. Зокрема на “Міжнародний форум переможців” у Брянську в 2018 році.

Серед інших учасників цієї поїздки був “авіалюбительІгор Сметанін, який під виглядом діяльності авіаклубу стежив за діяльністю луцького аеродрому та зливав інформацію росіянам (його затримали й засудили).

Натомість ексголова громадської ради при ОДА Олександр Волянюк, який також був у Брянську, спокійно очолює “Спілку волинських десантників” (40443356), ГО “Варта порядку” (40588619) й місцевий сайт 0332 (41079847). А його партнер по “Варті” Олександр Тиводар є депутатом облради від місцевої “партії влади” “За майбутнє”.

Ще в березні СБУ затримала на Волині двох братів-пропагандистів Олександра й Михайла Кононовичів, остання інформація про них — обрання судом запобіжного заходу в липні. На братах висить ціле гроно приводів для кримінальних проваджень: від підтримки терористів “Л/ДНР” до прославляння комунізму й Сталіна.

kananovi4.jpeg

Олександр Кононович на росТБ. Фото: https://volynonline.com/

Однак низка пов’язаних з ними організацій і далі працюють. Це, зокрема, “Російська община Волинської області” (21751816), “Суспільно-політичний центр Вибір” (35867791), “Волинська обласна організація Ленінської комуністичної спілки молоді України” (37610612) (заснована разом із одіозним екснардепом Євгеном Царьковим), волинський осередок “Антифашистського комітету України” (37258898), ГО “Білоруська община “Сябри Волині” (39820453).

Львів: “русский мир” на хімзаводі і пушкініст наводчик

Наприкінці червня працівники СБУ затримали у Львові 72-річного Олександра Косторного. Його обвинувачують у наведенні російських ракет на полігон у Яворові в березні. Колишній кадровий офіцер КДБ нібито пересилав карти місцевості в телеграмі своїм кураторам. Провину Косторного ще має довести суд.

Його ж біографія говорить про те, що він не був прихованим прихильником “русского мира”, а дуже активно просував (і просуває?) його у Львові. Зокрема в реєстрі значиться активним очолюване Косторним Російське товариство ім. О. Пушкіна (20825694), заснований цим товариством “Львівський російський драматичний театр” (26527041).

Сюжет Суспільного про суд над Косторним

До 2021 року товариство як видавець пропагандистського “Русского весника” (з усіма антиукраїнськими наративами, які ви можете собі уявити) захищало його редактора Олександра Катачина (чинний голова ГО “Львівська міська російська община” (39281379), якого звинувачували в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі). Справу закрили в листопаді 2021 року, чому дуже раділи росіяни.

Засновник пушкінського товариства Олег Лютіков також керує Асоціацією дружби і співробітництва “Львів — Санкт-Петербург” (36501249). З колишнім містом-побратимом відносини давно розірвано. А асоціація досі існує. Також засновники товариства Тетяна Швецова і Володимир Кравченко керують “Асоціацією культури і освіти “Русский дом” (20812504).

Парасольковою організацією для “росіян” у Львові є Конгрес російських громад західних областей України (20850663). Ним керує Анатолій Бобришов, власник Львівського хімічного заводу (05761873) і ще низки підприємств у різних регіонах України, які, зокрема, спеціалізуються на виробництві медичного кисню.

3__1617367549_1620x1080_1_0.jpeg

Бобришов демонструє роботу хімічного заводу голові Львівської ОДА Максимові Козицькому. Фото: Львівська ОДА

Підприємства Бобришова є одним з найбільших його постачальників в українські лікарні. Конгрес має зареєстрований офіс на вул. Короленка, 1А у Львові. Поруч — кафедральний Свято-Георгіївський Собор РПЦ. За повідомленнями ЗМІ культурний центр “виселили на вулицю” п’ять років тому. Проте в реєстрі в цьому самому офісі на Короленка досі “прописані” й пушкінське товариство, і російська громада, і “русский дом”. До того ж за цією самою адресою досі зареєстровано й “Російську общину Львівської області” (20780388), “Російське молодіжне братство” (26095110), яке у 2000-х активно відпрацьовувало у Львові московську політичну повістку.

Screenshot 2022-11-15 at 13.48.18.png

Росцентр у Львові поруч з церквою РПЦ. Скріншот Googlemaps 2015 року

Хоча один із засновників “Братства” Кирило Арбатов помер в 2018-му, його ще й досі зазначено як керівника або засновника в кількох інших формально чинних організаціях. Наприклад, у львівській філії “Християнської асоціації молодих людей YMCA” (35816621) з назви можна зрозуміти що йдеться про протестантську організацію (яка, найімовірніше, не має нічого спільного з YMCA-Львів), у “Федерації скаутів “Галицька Русь” (26412154) (її називали проросійською і наводили факти зв’язків з РПЦ МП), благодійному фонді “Руська культура” (33862676). В останньому Арбатов лишається співзасновником разом зі згадиним Катачиним із “Русского весника” і російським істориком-пропагандистом-режисером Вадимом Гасановим.

І сам Бобришов, і голова обласної росгромади Юрій Дюкарев періодично потрапляють в один інфопростір з чинною владою Львова. Мерові міста Андрію Садовому “прилітало” за нагородження Бобришова як великого роботодавця. А Дюкарев, який побудував у місті офісний центр на Городоцькій і є співвласником низки підприємств, намагається отримати в користування земельну ділянку, і “Самопоміч” йому в цьому допомагає.

31949557_628522337500222_6329382219081056256_n.jpeg

Садовий вручає грамоту Бобришову. Фото: То є Львів

Кияни та Колесніченко

У Києві зареєстровано одразу кілька “кластерів” проросійських організацій. Один з них через мережу зв’язків був пов’язаний із колишнім керівником центру обміну полоненими, проросійським громадським діячем і “партнером” Надії Савченко з підготовки державного перевороту Володимиром Рубаном. Його складові — Асоціація “Українсько-російський діалог” (38049755), ВГО “Українська академія русистики” (33349478), ТОВ “Видавничий дім Руське слово” (37819650), ТОВ “Відкритий руський університет ім. Костомарова” (36215958), ТОВ “Поліграфічний центр Київська Русь” (33692361) та інші. “Діалогом”, “академією русистики” та “університетом Костомарова” керує, відповідно до реєстру, Олександр Олійников — російський науковець і українофоб. Його дочка Аліна є співзасновницею ВД “Руське слово”.

Обома видавництвами керує Максим Цугунов. На телефон “Університету Костомарова” раніше була зареєстрована фейсбук-сторінка організації Рубана “Офіцерський корпус”. Цугунов зараз формально є керівником редакції журналу “Соняшник” (36176186) (не виходить з 2007 року), яка раніше належала Рубану.

Рубан також раніше керував видавництвом “Київська Русь”, у якому уже після 2014 виходили різноманітні українофобські підручники, коли Рубан займався обміном полонених. ТЕКСТИ писали про цю історію детально кілька років тому. Остання публічна інформація про Рубана стосується його затримання на вокзалі у Львові у березні 2022 року. Надію Савченко та її сестру Віру влітку мобілізували, а розгляд їхніх справ про підробку документів призупинили.

У Києві також діють (за реєстром) ГО “Руська община Києва” (40682928), ГО “Руський патріот” (38689919), ВГО “Російська школа” (34427504), Київське товариство російських співвітчизників «Родіна» (33631068), Об’єднання організацій російських співвітчизників “Руська співдружність” (35182267), ГО “Об’єднання організацій “Співвітчизник” (41163430), Всеукраїнське товариство російської культури «Русь» (20052170), ВГО “Російсько-український інтеграційний форум” (26113836) та інші. Майже всі є/були партнерами Фонду “Русский мир”.

Керівниками “Руської общини” є колишній начальник інженерних військ ЗСУ (кінець 90-х) Володимир Воробйов і його підлеглий Геннадій Мамулін. На сайтах Міноборони і Мінрегіону розміщені звіти про діяльність очолюваного ними фонду підтримки ветеранів інженерних військ “Редут” (21716625). Саме від його імені вони ймовірно претендували на членство в громадських радах МО і Мінрегіону.

Буквально за кілька місяців до повномасштабного вторгнення представник “общини” Костянтин Шуров розповідав російським пропагандистським ЗМІ про пригнічення російськомовного населення “нацистською владою” України та закликав Путіна розірвати економічні відносини з Києвом.

Інші організації в різний час займалися підтримкою російської церкви, видавництвом проросійської періодики, підтримкою проросійських ініціатив, подій та наративів. Окремі персонажі, такі як адвокат Кирило Барашков і його партнер по одній з ГО Олексій Бебель під виглядом експертів з міжнародних питань інтенсивно коментували проросійську повістку і критикували владу аж до початку повномасштабного вторгнення. Іноді отримували ефір навіть на українських каналах.

Окремо варто відзначити зареєстровану в Києві ГО скандального колишнього нардепа від Партії регіонів Вадима Колесніченка “Центр адміністративного та судового переслідування нацистських злочинців” (38933243). Вона досі зазначена як чинна в реєстрі, і “керує” нею екснардеп, який уже давно є “політологом” в Севастополі.

До її правління свого часу належали, наприклад, затриманий недавно власник Мотор Січі В’ячеслав Богуслаєв, акордеоніст Ян Табачник, ексголова кримського парламенту Борис Дейч, а також помічники Колесніченка в парламенті, фігурант бази псевдоекспертів на ТЕКСТАХ Руслан Бортнік, і Яна Салміна. Бортнік є відомим проросійським коментатором, засновником “Українського інституту політики”, експерти якого були регулярними гостями на каналах Медведчука, а зараз намагаються працювати на проєвропейському полі.

Салміна була в керівництві ще однієї “чинної” організації з пулу Колесніченка — ВГО “Правозахисний громадський рух Російськомовна Україна” (36682754) (Колесніченко очолював її до 2015 року, але фейсбук-сторінка руху “говорила” від його імені до останнього поста в жовтні 2021-го). Цю ГОшку фінансував фонд “Руський мір” і Салміна займалась розв’язанням питань з грошима, які прийшли з Росії, в Україні. Також вона займалася винайманням замовних райтерів для написання статей про “проблеми нацменшин” в Україні.

Просуванням цього наративу займались (займаються?) кілька зареєстрованих на Салміну організацій: ГО “Правовий центр Релігія і право” (40767833) та ГО “Центр прав меншин” (40887982). Бортнік входив у правління останнього.

Тематика “захисту меншин”, особливо від “насильницької українізації” та інших страхіть — наскрізна в роспропаганді та у діяльності більшості проросійських організацій в Україні. Ще одна експомічниця Колесніченка — Надія Єфимищ — очолює “Спілку уральських народів України” (24369201). Вона також є чинним секретарем Ради представників громадських об’єднань корінних народів, національних меншин України при Міністерстві освіти і науки України та викладачем Національного авіаційного університету.

У мережі публікували документи, що мають підтверджувати її тісні зв’язки з тимчасовим повіреним у справах Росії в Україні Олександром Лукашиком. Зокрема в опублікованому листі Єфимищ нібито звітує про роботу із захисту прав нацменшин і водночас обурюється, що всі лаври “захисників” дістаються громадянину Росії Бакланову (про якого ми писали на початку). Перевірити вірогідність цього документа проблематично. Проте виступи Єфимищ на конференціях “співвітчизників” із доповідями про утиски прав російськомовних схиляють до думки про його реальність.

***

Інші регіональні організації

Оскільки опис діяльності всіх наявних у реєстрі проросійських ГО може збільшити цей текст до неймовірних розмірів, тому нижче наводимо назви й коди діючих організацій у різних регіонах, які є партнерами Фонду “Русский мир” або пов’язані із таким партнером.

Закарпатська область

Хмельницька область

Чернівецька область

Запорізька область

Вінницька область

Полтавська область

Рівненська область

Миколаївська область

Одеська область

Чернігівська область

Харківська область

Сумська область

Список може доповнюватися.

Щоб розгдянути графіку, використовуйте zoom (наведіть мишку на гравіку і збільшуйте та зменшуйте за допомогою коліщатка)

російська агентура війна Рускій мір національна безпека

Знак гривні
Знак гривні