Іди і вбивай. Глава 2. Цигарки скінчились

Був вівторок. Чи, може, четвер? Зараз це не має значення. Цей день у Чіпа Іванова починався черговим депресивним ранком. Страшенно не хотілося вставати. За межами ліжка і сигарети нічого не мало значення. Там починався хаос метушні та безнадії. Там потрібно думати про те, як пережити сьогодні й вижити завтра.

Попередні і наступні глави дивіться тут. Про проект.

Чіп понишпорив рукою на нічному столику, намацав пачку «бонда». Цигарок там не лишилося. Депресивний ранок переходив у депресивний день.

Іванов підвівся у ліжку. Його організм вимагав дози нікотину, вологи і взагалі відмовлявся нормально функціонувати. Чіп вибухнув кашлем бувалого курця і з сумом згадав, що колись займався спортом. Від цих спогадів настрій став ще похмурішим. Він чимало разів обіцяв собі покинути палити і... ну, хоча б пробігати кілька кілометрів щоранку. Але це було надто давно, тепер Чіп не бачив сенсу слідкувати за собою. Зараз за межами ліжка і сигарети нічого не мало значення.

Чіп зазирнув у попільничку, що стояла поруч, знайшов у ній великий недопалок і вимучив із запальнички вогонь.

«Світ погнався за мною і наздогнав, – подумав Чіп, вдихаючи терпкий дим. – Де ті часи, коли я швидко бігав?»

Коли цигарка догоріла до фільтра, він розчавив залишки у переповненій попільничці й почав вибиратися зі свого маленького світу в кімнату.

Там було холодно, аж зводило щелепи. Що поробиш: рано чи пізно потрібно зважитись на цю подорож. Він натягнув рвані джинси, футболку, сунув ноги у капці й пішов до кухні.

У мийці на купі брудного посуду паслися таргани. Великі, бурі й нахабні. Вони все ще викликали у Чіпа огиду, але ненависть до цих неприємним комах у нього вичерпалася. Таргани не чіпали його, а він не чіпав їх, і на цьому тримався хиткий мир між мешканцями квартири.

Іванов взяв чашку і відкрутив кран, щоб її сполоснути. Таргани злякано кинулися врозтіч, хто встиг – виліз з мийки і знайшов порятунок на підлозі, хто ні – того засмоктало в трубу і понесло в каналізацію. Чіп налив пів чашки холодної води і зробив два ковтки хлорного коктейлю. У животі сіпнулося, булькнуло і забурчало. Іванов відригнув, взяв чайник, наповнив його і поставив на плиту. Чиркнув сірником, відкрив газ, і під чайником розцвіла блакитна квітка. Чіп сходив у спальню, узяв з попільнички останній придатний до повторного вживання недопалок і повернувся на кухню. Він сів на табурет біля вікна, чекаючи, поки чайник закипить.

Туман. Темним низьким небом вітер гнав важкі сизі хмари, рвав і перемішував їх, створюючи химерні волохаті хвилі.

З шостого поверху світ здавався іншим. Але Чіп так рідко виходив назовні, що іншим йому здавався світ, якщо на нього дивитися знизу.

Підлетів голуб. Брудний, мокрий, липкий. Птах хотів влаштуватися за склом навпроти Чіпа, але, побачивши людину, залопотів крилами геть. Іванов провів його журливим поглядом.

Він спробував дати визначення тому станові, що володів ним останні кілька місяців. Слово «депресія» здавалося маловиразним.

«Воно ніби рак, – розмірковував Чіп, спостерігаючи, як голуб шукає собі нове місце, де б присісти. – Підступно вдирається в тебе, розростається... І, якщо можна вилікуватися, то тільки шляхом хірургічного втручання... Але у мене ця пухлина неоперабельна».

Він іронічно всміхнувся своїй філософській маячні.

– От же ж! – сказав уголос і підкурив недопалок.

За вікном завили сирени. З-за рогу, відсвічуючи червоно-синіми проблисками, викотився джип з розпізнавальними знаками міліції. З нього вискочили люди в чорному і забігли в під'їзд навпроти. Почувся віддалений приглушений постріл.

Чайник закипів. У закопчену стіну бив гарячий струмінь пари. Іванов вимкнув газ, кинув на дно чашки жменю чорного чаю і залив її окропом. Трохи зачекав, доки настоїться, і зробив ковток трав'янисто-терпкої рідини. Гаряче.

Недопалок став нічим. Фільтр засмердів горілим пластиком.

– Все завжди закінчується. І, особливо, сигарети.

У дворі метушилися озброєні люди. Він якийсь час спостерігав за ними, потім заплющив очі і заціпенів перед вікном, намагаючись ні про що не думати.

Далі буде

Попередні і наступні глави дивіться тут.

Про проект.

Блог: Onlinetriller література роман зміст книжка Андрій Лаврик Іди і вбивай

Знак гривні
Знак гривні