Нові БТР-4, про які з пафосом говорив Абромявічюс, ще не готові, але вже тріщать по всіх швах (ФОТО)

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 949 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 23/01/2020Дата публікації

У разі реакції Оборонпрому, ми відразу готові її опублікувати. Наразі ж є критика: БТР-4 для армії: ще не зроблені, але вже тріщать по всіх швах. Чому так? - запитує Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.

Оновлено, 24 січня 2020 року: загадкова історія з БТРами триває. Сьогодні надійшло два повідомлення, які протирічать один одному.

Перше, з офіційного сайту Міноборони: робоча група перевірила наявність пошкоджень зміцнюючої наплавки на зварних з’єднаннях бортів бронетранспортерів БТР-4Е, і за попередніми даними пошкодження наплавки підтверджені на кількох бронетранспортерах. Міноборони тимчасово призупинило приймання бронетранспортерів БТР-4Е.

Друге, від заступника директора Укроборонпрому, М. Наєма (на його ФБ, вважаємо що це поки неофіційна заява): За результатами перевірки (була спільна комісія у складі конструкторів ХКБМ, представників Міністерства оборони та Військового представництва МОУ) жодних дефектів, у тому числі непроварів, тріщин та несплавлень не було знайдено.

Наш коментар: або це різні БТРи, або хтось з них вводить публіку в оману.

Приватне підприємство «Лозовський ковальско-механічний завод» (ЛКМЗ або Лозова) поставило на Харківське конструкторське бюро машинобудування (ХКБМ) три перших корпуси для виготовлення БТР-4 нової партії. Але виявилось, що вони прийшли з браком: вони недостатньо якісно проварені, на них є тріщини. Проте на непровареній і потрісканій броні стоїть клеймо військового представництва Міністерства оборони, що з цими корпусами все гаразд.

Нагадаю, що напередодні нового року генеральний директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромавічус заявив, що спільно з Міноборони та за підтримки уряду, нарешті, розблокували контракт під державні гарантії на постачання 45 БТР-4 для Збройних сил.

Перші 12 БТР-4 вже поставлено, здійснено передоплату на ХКБМ у 125 млн грн, а саме конструкторське бюро, що перебувало на межі банкрутства, врятовано зусиллями нової команди концерну. Адже і справді через невиплату зарплатні люди звідти розбігалися як із тонучого корабля. Також було заявлено, що усі БТР-4, і вже готові, і наступні, виготовлятимуть з української броні марки «71».

Проте, ситуація із БТРами залишається проблемною, і ось чому:

1. Перші нові корпуси з «Лозової», які днями доставили до Харкова, мають чітко виражені ознаки браку. Це неякісне зварювання, пустоти під тонким шаром металу, які можуть бути легко пробиті ворожими кулями. І тріщини, які ховаються під фарбою. Окрім того, корпуси ще потрібно доробляти перед збіркою.

2. Ціна БТР-4, за даними Абромавічуса, 33 млн 600 тис грн, і вона фіксована. Раніше, складова за корпуси дорівнювала 2,1 млн., але в останньому випадку це вже 3,2 млн грн. Тобто, державне підприємство ХКБМ недоотримає 1.1 млн гривень на кожному БТР-4 (ці гроші підуть на Лозову) Перед колективом ХКБМ так і не погашена заборгованість по заробітній платі, але перерахування ~50 млн гривень на Лозову вже відбулося

3. ЗСУ потрібно близько 1000 нових БТРів. Очікуваний темп Лозової – 4 корпуси на місяць. І у нас в країні немає іншого місця, де можна виготовляти корпуси для БТР-4 за технологією, яка прив’язана до 71-ї броні (лише вона має сертифікати). У такому випадку нам потрібно близько 30 років, щоб заповнити дефіцит.

Щоб уникнути залежності від єдиного виробника - ЛКМЗ, підприємства, що загартовує вітчизняну сталь та має недержавну форму власності, раніше на ДП «ХКБМ» був створений цикл виготовлення корпусів з броні високої твердості, яка не потребує загартування. Це дозволить, щонайменше, подвоїти кількість БТР-4, що може виготовлятися щомісяця. При цьому вартість корпусу БТР-4, виготовленого з імпортної броні, дешевша, аніж із 71 броні на Лозовій. Немає дозволів робити з іноземної броні!

4. Є небезпека, що ХКБМ з конструкторського бюро перетвориться на звичайне збиральне підприємство. Це – повне нерозуміння його суті та завдань. Зварювальники та збиральники, яких можна навчити збирати БТР за півроку, не здатні доробити нові проекти: БМП, завершити модернізацію Т-64, довести до розуму проекти «Краб» та «Бастіон», зробити з БТР-4 роботизовану платформу, використати надбання «Ноти», реалізувати нові проекти «Фертіна» та інші. Цим повинно займатися ХКБМ. Виконання контракту з Міноборони на постачання БТР-4 силами ХКБМ зовсім не означає, що конструкторське бюро має бути вбите як мозковий центр бронетанкових компетенцій. Але саме до цього йде.

Корупційна складова?

Дійсно дивно, що за шість років жодна імпортна броня на БТР-4 – ні бельгійська, ні польська, ні фінська – так у нас і не прижилась. Один із аргументів - “не та якість”. Але чому імпортна броня для «Онцилл», «Росомаків», «Козаків» і ще трьох десятків зразків бронетехніки підходить, а до БТР-4 – ні.

Насправді, реальність показує що саме корпуси вироблені з 71 броні - низької якості. У 30 БТР-4 корпуси яких вироблені з 71 броні на ЛКМЗ (у 2011-12 рр.), які були поставлені іноземному замовнику, були виявлені тріщини. З 2014 р. під час експлуатації 127 БТР-4Е та машин на їх базі, які були виготовлені на ЛКМЗ та експлуатувалися у військових підрозділах ЗСУ та НГУ, було зафіксовано 53 випадки дефектів корпусів у вигляді тріщин, з них 11 — у 2018 р.

При цьому в деяких випадках спостерігалися множині тріщини. Основні дефекти — тріщини в корпусі на передньому броньовому листі на верхній частині корпусу. Для прикладу – дивіться малюнок, де позначена кількість таких тріщин на конкретній машині з останньої партії.

Як сталося, що 85 представництво замовника (ЗСУ) не побачило, у якому стані надійшли корпуси з Лозової на ХКБМ? Що трапилось з увагою у керівництва 85 представництва Олега Плющакова чи у його підлеглих, коли вони спостерігали за виготовленням чи приймали нові корпуси майбутніх «четвірок»?

Особливо якщо згадати той напір та зверхконтрольність, з якою минулого року 85-а військова прийомка вела «зарубу» проти фінської сталі. Її голова Плющаков «боронив» державу від «сміття», сертифікованого країнами НАТО, але несподівано легко погодився прийняти відвертий брак з ЛКМЗ.

Зірочка означає, що робота прийнята військовою комісією

Злі язики стверджують, що генеральний директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромявічус перед поставкою корпусів мав зустрічі з власником ЛКМЗ, колишнім народним депутатом та впливовим бізнесменом Анатолієм Гіршфельдом.

Тож зараз у гендиректора «Укроборонпрому», думаю, є актуальна нагода ще раз оперативно зустрітись з власником Лозової. І почати виправляти ситуацію. Або взяти на себе всю відповідальність за саботаж при виконані державного замовлення.

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!