Імітація правосуддя, яка руйнує репутацію держави. Супрун про публічні заяви й обвинувачення в убивстві Шеремета

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 869 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 15/12/2019Дата публікації

Кожен має незаперечне право на гідність і повагу, що забезпечується шляхом користування всіма правами людини і захищається верховенством права. У тому числі підозрювані в скоєнні злочину особи.

Про це нагадала в Facebook ексміністр охорони здоров'я Уляна Супрун, інформує Цензор.

Вона порівняла процес над підозрюваними у вбивстві Павла Шеремета з "показовими судами" часів СРСР.

"Це були відкриті судові процеси, в яких відповідач вже був визнаний винним, а засідання проводилося з метою оголошення обвинувачення та вироку. Такі "судові процеси" не мали нічого спільного зі здійсненням правосуддя, мали пропагандистський характер з метою позбутися потенційних суперників, дискредитації "незручних" людей, а також створити негативний образ звинувачених і цілих груп населення", - зазначила екс-міністр.

На її думку, "коли президент, міністр внутрішніх справ та генеральний прокурор беруть участь у таких "шоу", вони більше схожі на "шефів середньовічних кланів з шаманами-суддями".

"Це далеке від правосуддя у правовій європейській державі. Це схоже на насильницький спосіб формувати хибну думку суспільства і маргіналізувати конкретні групи. Це пряма атака на верховенство права і закону. Найгірше те, що вони руйнують довіру в державу. Кожен має беззаперечне право на гідність та повагу, що забезпечується шляхом користування всіма правами людини і захищається верховенством права. Це базове право КОЖНОЇ людини. В тому числі людини, яку підозрюють у скоєнні злочину", - підкреслила Супрун.

Вона нагадала про права обвинувачених у скоєнні злочину, серед яких — право вважатися невинним, допоки вину не буде встановлено справедливим судом (презумпція невинуватості), право на ефективний захист, доступ до адвоката та іншої допомоги, право не свідчити проти себе, право на збереження неупередженості і прозорості слідства, відсутність дискримінації та збереження гідності людини.

Якщо їх порушено, пише екс-міністр — "це може стати причиною дискредитації прав людини, ставить під сумнів справедливість правоохоронної та судової систем і несе великі репутаційні ризики як для підозрюваних, так і для тих, хто здійснює слідство та правосуддя таким чином".

"В Україні серйозні злочини, резонансні справи та їхні розслідування найчастіше виглядають як шоу, а не справедливе вчинення правосуддя. Дуже часто в таких справах створюються потужний медійний привід для інформаційних атак, підкріплений низкою порушень прав людини. Будь-яке слідство та суд, які керуються не верховенством права, а політичними мотивами, не можуть бути справедливими.

В ст. 62 Конституції України та в багатьох міжнародних документах гарантований принцип презумпції невинуватості. Йдеться про те, що людина не може бути звинувачена у скоєнні злочину, поки її вину не буде доведено в законному порядку. Будь-які заяви, що людина є "винною" чи "злочинцем" до того, як вирок набере чинності — є грубим порушенням принципу презумпції невинуватості", - повідомила Супрун.

Як приклад колишня чиновниця навела справи Європейського суду з прав людини Allenet de Ribemont проти Франції та Лолова й інших проти Болгарії.

"В обох справах визнано порушення принципу презумпції невинуватості через заяви представників влади щодо конкретних справ ДО винесення вироку. Головне — поки вину не доведено, ані суд, ані представники влади не можуть називати людину винною чи розповсюджувати меседжі "про успішність справи".

Публічні звинувачення без дотримання норм права та поваги до честі та гідності людини — імітація правосуддя та поширена схема для руйнування репутації та іміджу як окремих людей, так і цілих соціальних груп", — підкреслює Супрун. На її думку, все це "яскраво демонструє відсутність верховенства права в Україні й бажання здійснювати правосуддя з максимально резонансними медійними наслідками, а не покарання дійсно винних у скоєнні злочину".

Поки призначення генерального прокурора відбуваються за клановою системою а-ля "100% моя людина", доти в нас правова та судова система не матимуть шансів незалежно розвиватися. А без рішучих змін у цій сфері ми всі в небезпеці.

Реальні соціологічні дослідження показують, що суспільство не довіряє правоохоронній та судовій системам. Їм довіряють лише 14-15% громадян. Замість того, щоби в студії Шустера опитувати людей в залі і використовувати результати таких опитувань як переконливий аргумент, медіа мали б використовувати нормальну соціологію. Але це було б можливим, якби ціллю було показати правду, а не сформувати потрібний образ", — резюмує колишній міністр.

Нагадаємо, 12 грудня поліція затримала трьох підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Це військова медсестра Яна Дугарь, волонтерка Юлія Кузьменко, ветеран АТО Андрій Антоненко. Крім них, за версією слідства, до вбивства причетне подружжя ветеранів — Владислав та Інна Грищенки. Мотивом підозрюваних слідчі вважають спробу дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в Україні.

Павло Шеремет — уродженець Білорусі. Він працював на телебаченні в Білорусі та Росії, в 1990-2000-х роках — завідувач білоруським бюро, а також керівник відділу спеціальних інформаційних проектів ОРТ, потім — "Першого каналу". Протягом останніх п'яти років жив у Києві, працював в інтернет-виданні "Українська правда", був ведучим на радіо "Вести". Також Шеремет був одним із засновників "Білоруського партизана".

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!