Важко стати айтішником, якщо народився в селі. Українська освіта не дає рівних шансів (ІНФОГРАФІКА)

Звісно, бувають окремі "самородки", проте статистика чітко показує: на відміну від, наприклад, скандинавських країн, Україна не дає рівних шансів у шкільній освіті мешканцям сіл порівняно з тими, кому пощастило навчатись у містах.

Навіть випускники сільських шкіл, які йдуть навчатися далі в університети й інститути - частіше продовжують освіту в місцевих закладах вищої освіти, а не у закладах з найвищими рейтингами, знову ж таки, розташованих у великих містах.

За даними міжнародного тестування PISA, проблема існує в багатьох країнах. Але в деяких освітня нерівність значно менша - наприклад, у Сингапурі, Японії, Естонії, Фінляндії, Канаді, Південній Кореї (ст. 8 файлу).

Нерівні шанси в Україні

Різниця в балах ЗНО серед учнів з сільської місцевості та міст з різних предметів становить у середньому 15 балів. Найбільший розрив - у результатах з математики й англійської мови.

На графіку, де на шкалі позначено мінімум і максимум, це виглядає як разюча різниця:

Серед учнів шкіл у селах, які складали ЗНО з української мови в 2018 році, не подолали прохідний поріг 18%. До порівняння, серед вступників з міст частка тих, хто не набрав мінімальної кількості балів, становить лише 4%.

Місце народження визначає освітню, а отже й життєву траєкторію

Учні з сіл частіше НЕ продовжують начання навіть до 11 класу, тим паче не йдуть до вищих закладів. Але навіть якщо йдуть - то переважно до місцевих.

В Україні ж локальні заклади вищої освіти значно слабкіші, ніж заклади у великих містах: Київ, Харків, Львів, Одеса.

Відмінності у виборі освітньої траєкторії простежуються й у виборі спеціальностей: випускники шкіл у селах рідше обирають престижні спеціальності з високим конкурсом та прохідними балами.

Наприклад, сільські випускники значно частіше обирають педагогічні й аграрні спеціальності та вдвічі рідше, ніж випускними міст, намагаються вступати на IT-спеціальності.

Чому так виходить

1) У селах менше дітей ходять уже в дитсадки - де починається базова освіта. В Україні дослідження не проводились - але західні дослідження показують, що дитсадки важливі та позитивно впливають на подальшу освіту.

2) У селах немає "елітних" шкіл, які донедавна називалися гімназіями, ліцеями тощо. Дослідження чітко демонструють, що суттєвий вплив на результати складання ЗНО має якраз тип школи.

3) У селах менший доступ до додаткових занять, гуртків тощо. Міжнародні дослідження показують позитивний вплив доступу до подібної додаткової інфраструктури.

4) У селах менша можливість для відвідування підготовчих курсів або репериторів: це потребує регулярних поїздок до міст і додаткових витрат на дорогу.

5) За даними Держстату, люди в селах просто-напросто бідніші - в середньому на 14%. Припущення щодо того, що рівень забезпеченості родини впливає на успішність учнів, знайшли підтвердження в результатах численних західних досліджень.

Зокрема, це підтверджують і результати тестування PISA. У 2015 році учні, які походили з сімей з нижчим соціально-економічним статусом, скали тест гірше за однолітків з родин з вищим соціально-економічним статусом: на 13% - з природничо-наукової грамотності, на 12% - з читацької, на 14% - з математичної.

6) Крім того, залежно від соціального статусу, родини можуть мати різні уявлення щодо очікуваної цінності вищої освіти.

7) Рівень освіти батьків. Серед сільського населення вищий відсоток громадян, що мають нижчий рівень освіти. Результати міжнародних тестів PISA та опитування демонструють, що рівень освіти батьків впливає на навчальні досягнення учнів.

Детально про це та про можливу політику для покращення ситуації - у звіті

Читайте також: