Революція Уляни. Як навчатимуть лікарів, і чому студенти обурюються

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 3578 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 21/05/2019Дата публікації

Міністерство охорони здоров'я України затіяло чергову революцію, на цей раз в медичній освіті. З 2019 року запроваджується Єдиний державний кваліфікаційний іспит, до якого входить український КРОК, практичний іспит з медицини, тест на знання медичної англійської, а також міжнародний іспит з основ медицини (IFOM).

Досі студенти-медики повинні були здавати тільки КРОК - український тест на знання медицини. Ні англійської, ні практичного тесту, ні міжнародного іспиту в їхній програмі не було.

Українські студенти, звісно, не в захваті. Для 94 000 з них (стільки зараз вчиться в медичних вузах) це може означати професійний вирок.

Платформа VoxUkraine розібралася, в чому проблема українських тестів і чи дійсно так необхідний іноземний. LIGA.net публікує адаптовану версію статті.

Що не так з українським тестом?

Щоб перевірити якість знань українських студентів, у 2017 році МОЗ провело пробний американський тест серед 4906 лікарів-інтернів. Скласти тест, тобто отримати більше 70,5 балів зі 100, змогли тільки 3% українських інтернів. Як правило, середній показник складання українських іспитів під назвою КРОК - 70%. При тому, що обидва тести проводилися українською.

Звідки така різниця в результатах тесту, зрозуміти непросто. Одні студенти кажуть, що американський тест був надто практичним (нагадаємо: складали його інтерни - тобто медики, які вже закінчили навчання і тепер практикуються в лікарнях). Інші - що їх ніколи не готували до подібного тесту, вони звикли до тестів КРОК (для довідки: відповіді на запитання КРОКу можна знайти в інтернеті). МОЗ, у свою чергу, наполягає на тому, що українські студенти просто не люблять вчитися.

Як би там не було, рішення МОЗ запровадити американський тест грунтується не тільки на низьких результатах пробного іспиту в 2017 році.

Організацією тестів КРОК займається держорганізація Центр тестування при МОЗ України. Торік МОЗ отримало від Центру деперсоналізовані дані про здачу тестів "КРОК" з 2009 року і передало їх для аналізу Kyiv School of Economics. KSE разом VoxUkraine проаналізували дані й побачили дивні речі на графіках. У деякі роки (2009, 2011, 2015) число студентів, які здали КРОК 1 на прохідний бал, сягала кількох сотень, тоді як трохи менше прохідного балу або трохи більше отримали до півтори сотні студентів. З точки зору статистики це аномалія: не можуть студенти масово здавати на прохідний бал.

Які ще аргументи у студентів?

"Протягом перших трьох років навчання нас готують на парах до КРОКу, проводять пробні тестування, ректорські (тести - Ред.), - розповідає студент Тернопільського медичного вишу Сергій Супрун. - Морально і фізично ми не готові до цього іспиту. IFOM дуже важкий навіть для наших четвертокурсників (IFOM планують запустити на третьому курсі - Ред.)".

Аліна Мороз, студентка Національного університету ім. Богомольця, вважає, що американський тест не відповідає українській програмі навчання. "У ньому багато клінічних запитань, а ми ж на перших трьох курсах вивчаємо тільки теорію! Клінічних запитань (тобто, пов'язаних із конкретними захворюваннями - Ред.) ледве торкаємося", - говорить студентка. Вона впевнена: спочатку слід змінити програму медичної освіти в Україні, і тільки потім запроваджувати нові іспити. "А так, звичайно, було б здорово вчитися за американськими стандартами", - резюмує вона.

МОЗ наполягає на американському тесті. Чому?

У заступника міністра Лінчевського на всі претензії до IFOM є проста відповідь: медицина в усьому світі однакова, і немає якоїсь особливої ​​американської або української анатомії або принципів лікування. "Завдання медичних вузів - відсіювати тих, хто погано вчиться і чий низький рівень знань може загрожувати здоров'ю або життю пацієнтів. А вузи цього не роблять!" - обурюється чиновник.

До того ж, на перших порах прохідний бал для IFOM буде невисоким. "Головне - привчити студентів до того, що потрібно серйозно готуватися до іспитів і читати західну медичну літературу - для чого, до речі, знадобиться істотно підтягти англійську", - говорить Лінчевський. І це при тому, що IFOM буде проводитися українською мовою.

Перездавати IFOM, як і інші складові Єдиного державного кваліфікаційного іспиту, можна буде всього один раз.

Так чому б спочатку не змінити навчальну програму?

На жаль, це не залежить від жодного чиновника в Україні. Університети - автономні одиниці й можуть складати програми так, як їм заманеться (але на основі базових вимог Міністерства освіти і науки). Відповідність стандартам Міносвіти перевіряється лише під час акредитації вузу.

Щоб змусити вузи підтягти якість своїх навчальних програм, МОЗ пішло на досить жорсткий крок: ввело складний іноземний тест. В результаті вчитися доведеться всім: і студентам, і викладачам.

Чи не забагато іспитів для студентів-медиків?

Можливо. Але вимоги до студентів, які освоюють фах лікаря, завжди були дуже високими в усьому світі. Все-таки йдеться не про комп'ютери або машини, а про життя людей. "Щоб вступити на лікаря в Швеції, потрібно мати максимум з можливих балів за іспит, аналогічний українському ЗНО", - говорить лікар-рентгенолог Наталія Левченко, яка переїхала з Харкова в Стокгольм багато років тому і закінчила кращий медичний виш Karolinska.

При вступі на медичний факультет шведський абітурієнт повинен мати за місцевим ЗНО 200 балів із 200. А українські вузи приймають абітурієнтів із ЗНО від 150 балів - і то лише тому, що в 2017 році МОЗ поставило таку вимогу (раніше можна було вступати з мінімальним балом від 100).

"На лікарів у Швеції вступають генії, а закінчують освіту генії з геніїв", - говорить Левченко.

Чи не зменшить це кількості лікарів в Україні?

Чим складніше буде вчитися на лікаря і чим меншою буде вірогідність купівлі диплому, тим менше студентів буде вступати в медичні вузи, і тим більше серед них буде дійсно мотивованих учнів, які ставатимуть справжніми профі своєї справи. Тобто, лікарів у нас в країні дійсно з часом стане менше.

Але так чи нам потрібні всі ті, хто отримує зараз дипломи?

Зрештою, щороку українські вузи випускають 26,6 медиків на 100 000 населення (розрахунки VoxUkraine за даними МОН), а Швеція або Польща - 10,2 і 10,5 (дані OECD, 2016).

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!