Порція брехні і маніпуляцій від Гнапа. Що насправді відбувається із будівництвом корабля-розвідника

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 1984 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 15/05/2019Дата публікації

"Про журналістську некомпетентність, яка не лише підриває довіру до професії, але й шкодить державі", – пише редактор Mil.in.ua Тарас Чмут. – "Такого потоку брехні та маніпуляцій давно вже не зустрічав".

1) Назва та вступ. "Україна отримала..." – Україна нічого не отримала. Як і ВМС України нічого не отримали. Завод спустив корабель. Спустив зі стапелю, але ніяк не з доку, як написано у матеріалі. Не передав флоту, а просто спустив на воду. Після цього корпус буде доставлено до Одеси, де відбудеться його подальша добудова, після чого заводські випробовування, потім державні, і лише після того, як виробник підтвердить замовнику відповідність корабля всім очікуваним характеристикам, його буде зачислено до списків кораблів ВМС України. На це піде рік-два часу. І лише тоді можна стверджувати, що хтось щось отримав. Але назва – це не ключове...

2) Розвідник, який має шукати підводні човни. Однією з ключових "проблем" СРЗК, на думку авторів, є його швидкість: "... розвід.кораблі мають відзначатися високою швидкістю... не менше, ніж 22 вузли (тобто, 40 кілометрів на годину) – аби переслідувати й виявляти підводні човни... ".

І це неправда. Чому? Та тому, що розвідувальні кораблі призначені для ведення розвідки – радіоперехоплень на різних видах частот (УКХ та КХ діапазон), телеметричної розвідки, радіотехнічної розвідки (визначення приналежності та характеристик джерел випромінювання), ідентифікація та аналіз джерел електромагнітного випромінювання, складання електромагнітних "портретів" кораблів тощо. Так, вони можуть виконувати й розвідку щодо підводних човнів чи акустичних цілей, але це визначається вимогами замовника щодо того, який корабель потрібен. У нашому варіанті мова йде саме про розвідку надводних цілей та берегової інфраструктури (радіотехнічні пости на березі, мертві зони РЛС, переговори берегових об'єктів тощо).

Ну і головне – завдання пошуку та знищення підводних човнів лежать або на МПК/СКРах (як було раніше), або на корветах та фрегатах (у ближній морській та океанській зоні) та морській авіації. Хоча ті ж есмінці та крейсери теж несуть потужні ГАКи, торпеди та протичовнові ракети.

3) Швидкість. Автори стверджують, що швидкість нашого СРЗК складає не більше 11,5 вузлів: ".. у розвід.корабля, який передали українським морякам, швидкість лише 11,5 вузлів, що вдвічі менше, ніж у підводних човнів.". І це теж неправда.

Чому? Тому що це була швидкість середнього риболовного морозильного траулеру типу "Василий Яковенко" проекту 502ЕМ. Зі старими ГДРівськими дизелями 8NVD48A-2U потужністю 1160 к.с. та частотою обертання 375 об/хв.

Звідки впевненість, що на нашому СРЗК стоїть невідомо звідки взятий старий дизель, а не новий німецький MAN чи американський Caterpillar, як на Малих бронекатерах проекту 58155 "МБАК"? Звідки така впевненість, що валолінія та гвинт не були перераховані під новий двигун?

Об'єктивно – ми не знаємо, яка швидкість у СРЗК. Можливо, вона, дійсно, 11,5 вузлів. А можливо 15. Чи 17. Чи всі 20! Щоб це знати, треба мати доступ або до технічної документації (яка секретна), або чекати ходових випробувань у морі.

4) Ну і сам текст – це суцільне джерело некомпетентності:

"просто відремонтований радянський риболовний сейнер, моделі 70-х років минулого століття" – брехня! Це новий корпус, один з 5-ти, який стояв недобудований на заводі та який було глибоко модернізовано під сучасні системи розвідки, навігації та зв'язку.

" І один з них було вирішено переробити в розвідувальний корабель, просто перефарбувавши і встановивши на нього додаткове обладнання" – те, що автори називають "просто", насправді складні дослідно-конструкторські роботи з повним переплануванням корабля, заміни ряду систем та монтажем розвідувальних систем та обладнання, робочих місць операторів і багато всього іншого.

"До речі, ми заплатили з вами за це непорозуміння 80 мільйонів доларів... " - джерело інформації про суму, звісно, не озвучене. На сьогодні НЕВІДОМА точна вартість цього СРЗК, адже він ще не побудований, а очікувана вартість – не озвучувалася ніким. То звідки цифри? З неба?

"За ці гроші можна було б купити, наприклад, п'ять сучасних американських бойових катерів "Айленд". – 1. Не сучасні, адже будувалися у 80-х роках. 2. Не бойові, адже надходили Береговій охороні, а не флоту. Хоча, загалом, думка правильна – "Айленди" ВМСУ потрібні.

"Тобто, замість купівлі десятка великих крейсерів чи есмінців, було вирішено закупити сотню чи дві швидких патрульних чи торпедних катерів" – просто некомпетентність. Десяток крейсерів на сьогодні має лише одна країна у світі – США. Флоти інших розвинутих країн складають з корветів/фрегатів та невеликої кількості есмінців (у Франції та Британії – по 6). При цьому, торпедні катери як клас на сьогодні вимерли. А "Москітний флот" передбачає в першу чергу наявність швидкісних ударних платформ – ракетних катерів чи кораблів.

"... крейсеру "Сагайдачний" – після цього я поперхнувся. Ну хоча б Вікіпедію відкрийте – ФРЕГАТ. При закладці ПСКР, але ніяк не крейсер!!!

"... один з дизельних двигунів "Сагайдачного" – от лишень там 2 маршові газові турбіни М62 та 2 форсажні М8К. І ніяк не дизельні двигуни.

Ось так "журналісти" пошивають себе у дурні, а потім дивуються, чому їх не сприймають.

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!