"Працювати через ФОП" може стати значно важче. За і проти (ОГЛЯД)

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 2207 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 19/02/2019Дата публікації

У Міністерстві соціальної політики розробили проект закону, яким мають намір заборонити використання ФОП для фактичного працевлаштування.

Про це пише НВ.

Так, в Кодексі законів про працю з'явиться стаття, де вказані 7 ознак "наявності трудових відносин" між юрособою та ФОП:

1. періодичність оплати особі за роботу, виконувану в інтересах іншої особи (двічі і більше);

2. особисте виконання особою роботи за дорученням і під контролем особи, в інтересах якої вона виконується;

3. винагорода за виконану роботу є єдиним джерелом або становить 75 і більше відсотків доходу фізособи за останні 6 місяців;

4. робота виконується на визначеному роботодавцем робочому місці і відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку;

5. ФОП виконує роботу, подібну до виконуваної штатними співробітниками;

6. організація умов праці (в т.ч. надання робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота;

7. тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконується робота.

Якщо буде знайдено хоча б три з цих ознак, то на юрособу буде накладено штраф в 30 мінімальних заробітних плат (понад 125 тис. грн) за кожного ФОП-працівника.

Як відомо, бізнес, підписуючи цивільно-правову угоду з ФОП, звільняється від сплати 22% єдиного соціального внеску з фонду заробітної плати працівників.

А ФОП 3-ї групи на спрощеній системі оподаткування сплачує до держбюджету тільки 5% від отриманих грошей і мінімальний місячний соціальний внесок (918 грн на лютий 2019 року).

ФОПи та юрособи проти

Представники бізнесу виступили з різкою критикою законопроекту, - пише Економічна правда. На думку бізнесу, законопроект не враховує сучасні реалії ведення бізнесу і нові форми співробітництва для креативних професій. Їх опоненти апелюють до нерівних правил гри та дисбалансів в економіці.

IT-аутсорсинг буде загнаний у жорсткі рамки

Партнер практики корпоративного права ЮК Juscutum Руслан Редька каже, що після ухвалення законопроекту у такому вигляді Держслужба праці отримає чіткий перелік критеріїв, і бізнесу буде складно обійти ці правила.

"При роботі з ФОП уникнути таких ознак неможливо", — підкреслює юрист.

Для роботодавців ризик отримати штраф за приховування реальних трудових відносин зростає, а шанси оскаржити штраф у суді зменшуються. Наприклад, зараз інспектори праці у своїй роботі керуються внутрішніми переконаннями, а після ухвалення законопроекту їхня позиція буде базуватися на критеріях, передбачених законом.

В результаті ухвалення проекту, говорить Редька, ФОП ризикують втратити "пільговий" п'ятивідсотковий податковий тариф і будуть змушені віддавати державі 18% прибуткового податку та 1,5% військового збору як наймані співробітники.

У той же час весь аутсорсинг, представлений переважно ФОП, буде загнаний у жорсткі рамки обмежень. При цьому осіб, які працюють на шкідливих виробництвах, зобов'яжуть мати статус СПД, прогнозує юрист ЮК Juscutum.

"Особливо вплине законопроект на ритейл, сферу послуг, IT, агробізнес і будівельний бізнес. Там найчастіше залучають ФОП та фізичних осіб за цивільно-правовими договорами", — робить висновок Редька.

Разом з тим, його колега з ЮК Axon Partners Оксана Кочкодан не вважає, що законопроект призведе до революційних змін у сфері трудових відносин.

"Роботодавці, які працюють з ФОП за цивільно-правовими договорами, сильно себе страхують. Вони намагаються уникати цих семи ознак. Виходить, що законопроект розв'яже руки державним органам. Ці зміни не дуже сприятливі для бізнесу", — говорить вона.

Законопроект не враховує реалій

Бізнес, перш за все IT-індустрія, що дає Україні 4% ВВП, виступає проти змін.

Віце-президент найбільшої в Україні аутсорсингової компанії EPAM Юрій Антонюк каже, що його компанія не підтримує законопроект Мінсоцполітики.

"Упевнений, що інші IT-компанії солідарні з нами. Проект не враховує нинішніх реалій ведення бізнесу і нових форм співробітництва для креативних та IT-професій.

Такі законопроекти повинні створюватися спільно з представниками професій і бізнесу, в дискусіях та обговореннях усіх "за" і "проти". Якщо, звичайно, міністерство хоче врахувати права фахівців", — відзначає він.

На думку Антонюка, така законодавча активність нагадує чергову спробу наповнити бюджет, цього разу — коштом IT-індустрії, що активно розвивається. Більш того, це відбувається напередодні виборів, які кожен раз змушують непокоїтися бізнес та інвесторів.

Він також звертає увагу на те, що в європейських країнах з розвиненими економіками 40-45% населення зайняті в креативних та IT-індустріях. Для цього кластера держава створює законодавчі і податкові умови для розвитку. Наприклад, Польща і Німеччина пропонують спрощені умови роботи для фахівців з України.

В Україні креативний клас почав розвиватися в тому числі завдяки спрощеним умовам оподаткування. Для продовження розвитку необхідне зрозуміле і стабільне законодавство для бізнесу та самозайнятих фахівців, що враховує нові форми співпраці: фриланс, цифрове робоче місце, дистанційна робота.

Найголовніше — потрібна трансформація свідомості чиновників, додає Антонюк.

В. о. директора асоціації "IT України" Дмитро Овчаренко каже, що для української IT-індустрії законопроект Мінсоцполітики неприйнятний.

"Зверніть увагу на назву законопроекту: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників". Це лицемірство. Ви чули коли-небудь масові заяви айтівців про порушення їхніх трудових прав?" — запитує Овчаренко.

За його словами, справжня мета Мінсоцполітики — запровадити ще один спосіб наживи на бізнесі.

Прикладом цього, за його словами, є норма законопроекту, згідно з якою факт наявності трудових відносин встановлюється посадовою особою центрального органу виконавчої влади. Однак в наступній частині цієї ж статті написано, що факт наявності трудових відносин може встановлюватися в судовому порядку.

"Головний у цьому процесі навіть не суд, а державний інспектор праці", — обурюється Овчаренко.

Можливий подальший відтік робочої сили

“Ця схема, безперечно, завдає Україні суттєвих збитків. Йдеться про мільярди недонарахованих гривень. Приміром, інструктори у більшості великих спортивних центрів оформлені як ФОПи, котрі надають тренерські послуги. Також багато оформлених таким чином працівників у IT-сфері, ЗМІ, громадському секторі – різноманітних ГО та фондах. Звісно ж, для цивілізованої держави це недобре”, – коментує ситуацію голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук.

При цьому він звертає увагу і на зворотній бік “медалі”: "Україна нині переживає доволі небезпечні часи з точки зору збереження свого трудового ресурсу. Люди продовжують масово виїжджати на роботу за кордон. І якщо ми хочемо запобігти цьому, маємо створювати вигідні умови для їх працевлаштування чи самозайнятості тут в країні."

І як приклад, Кушнірук наводить ситуацію з українськими ІТ-ішниками, для яких у 2013 році запровадили особливі умови оподаткування (до речі, найлояльніші у світі) – 5%.

“Не секрет, що більшість представників цієї індустрії оформлені як ФОПи, хоча й виконують замовлення великих компаній. Але створені для них державою преференції дозволили суттєво наростити обсяги ІТ-послуг. І ця сфера вже стала суттєвим сегментом вітчизняної економіки. Поширення ж на галузь нових правил (у разі ухвалення ініційованих Мінсоцполітики змін) нівелює усі здобутки і спонукатиме фахівців масово виїжджати за кордон”, – вважає економіст.

Підтвердженням цьому – негативна реакція на урядову ініціативу ІТ-спільноти. Віце-президент найбільшої в Україні аутсорсингової компанії EPAM Юрій Антонюк в інтерв’ю “Економічній правді”, назвав такий крок непродуманим і несвоєчасним: “Нинішня законодавча активність нагадує чергову спробу наповнити бюджет, цього разу – коштом IT-індустрії, що активно розвивається. Більше того, це відбувається напередодні виборів, які щоразу змушують непокоїтися бізнес та інвесторів”.

Тож Борис Кушнірук закликає авторів ініціативи і парламентаріїв “не рубати з плеча”. А натомість, перш ніж ухвалити остаточне рішення, здійснити ревізію й чітко визначити сфери, де схеми залучення працівників зі статусом ФОПів неприйнятні (та ж, приміром, торгівля чи громадське харчування - коли ресторани чи великі супермаркети працюють як ФОП - ред.), і ті, де такі механізми працюватимуть на виконання соціальної і навіть інвестиційної функцій. Адже варто враховувати: якщо деякі люди, користуючись спрощеною системою оподаткування, й не доплачуватимуть частину податків, вони залишатимуться в Україні й опосередковано вноситимуть до державної казни інші податкові платежі – ПДВ, акцизи і так далі. При цьому не треба забувати, що ПДВ і акциз становлять більше половини вітчизняних податкових надходжень.

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!