Б'ють до-смерті. Чому історії про напади підлітків на бездомних насправді - про кожного з нас

30 жовтня 2018 у Білій Церкві двоє хлопців 15-ти і 16-ти років жорстоко побили 50-літнього бездомного. Чоловік помер на місці.

14 жовтня 2018 у Павлограді хлопці 18-ти і 20-ти років заради розваги напали на бездомних, які ночували у сторожці на території лікарні. Побили, а згодом підпалили: троє чоловіків загинули.

13 червня 2018 у Одесі діти-підлітки заради розваги жбурляли каміння у бездомних. Один із них поскаржився батькові 10-річного хлопчика, який це робив. Батько забив бездомного до смерті.

У лютому 2018 група молодих людей напала на пункт обігріву (намет) в Одесі. Побили бездомних, які там були.

У лютому 2017 у Дніпрі двоє хлопців 16-ти і 19-ти років, а також дівчина 14-ти років побили двох бездомних, які спали на трубах теплотраси, один з них помер на місці.

У січні 2016 у Києві двоє хлопців побили трьох бездомних, одного з них – до смерті.

У квітні 2016 в окупованому Севастополі підлітки 14-ти і 17-ти років побили, облили бензином і підпалили трьох бездомних у закинутому кіоску.

У червні 2015 у Харкові неповнолітні до смерті забили трьох бездомних чоловіків.

Запитую у знайомих бездомних, що знають про цю проблему. Кожен має кілька історій.

"На Святошино – певно, з електрички – бачив, як підлітки стали колом навколо високого дорослого мужчини: один бив, той повертався до нього, – тоді чоловіка в спину бив інший, з кола. Люди бачили, але ніхто не наважувався підійти, – розповідає Володимир. – Біля Гостинного двору підлітки напали на мого друга, чоловіка старшого віку, перелізли через паркан – і втекли. Чоловік лежав там в крові, коли ми його побачили".

У поліцію в таких випадках не звертаються.

"Якщо бачу групу молоді, я завжди відходжу подалі – раптом я їм чимось не сподобаюся. Від них ніколи не знаєш, чого чекати", – підсумовує Віктор.

Бездомний Сєня з Миколаєва

"Мої однокласники якось розважалися, кидаючи у бездомних яйця", – згадує один студент.

Інша студентка розповідає, як у школі дружила з піроманами – і ті кинули петарду в бездомного. “Та йому нічого не буде, а якщо й буде, то що?” – так пояснили свій вчинок.

Можна б спихнути відповідальність на підлітків: важкий вік, вони самі маргінали, ще не розуміють своїх вчинків тощо. Можна б сказати, що винні – батьки цих дітей: “виховали монстрів”. Але, здається, все виглядає більш масштабно.

В одній з історій хлопці забили бездомного на прохання сусідки – тій набридло, що він ночує в під’їзді. Інші щиро не розуміли своєї вини.

“Очистити місто від бездомних” – таку фразу можна часто почути. Її кажуть політики та чиновники, поліцейські, журналісти й діячі культури.

У суспільстві ще дуже сильна ідея, що бездомний – сміття. Недолюдина. Чи взагалі не людина. Його життя не має ніякої цінності.

Сміття, яке заважає, смердить, псує вигляд вулиць і репутацію міста.

Сміття потрібно викинути – і байдуже, в який спосіб.