Польський воєвода вимагає покарання для українського діяча за «антибандерівським» законом

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 974 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 12/07/2018Дата публікації

У Польщі не вщухають дискусії навколо заяви люблінського воєводи Пшемислава Чарнека, який назвав «провокацією» урочисте вшанування пам’яті жителів українського села Сагринь, вбитих польськими підпільниками у березні 1944 року.

Порошенко під час візиту до Польщі взяв участь у відкритті в селі Сагринь Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії крайової у 1944 році

Воєвода хоче притягнути до кримінальної відповідальності Григорія Купріяновича – лідера люблінських українців. Заяви воєводи критикують польські громадські діячі та деякі політики, а сам Купріянович каже, що його та інших українських активістів у Польщі намагаються залякати.

​Очільник Люблінського воєводства Пшемислав Чарнек публічно визнає, що він не є істориком. Утім, наполягає на тому, що минулої неділі на сході Польщі мала місце «українська провокація». Людей, які приїхали помолитися на могилах вбитих українців, він називає «українськими націоналістами». Про це Чарнек спершу заявив на брифінгу, а згодом повторив в ефірі католицького телебачення Trwam.

Воєвода Пшемислав Чарнек

«Уся ця подія в Сагрині – це одна велика провокація, бо зверніть увагу, що трагічні події в Сагрині відбулися 10 березня 1944 року, тож яким чином це пов’язано з 8 липня? Очевидно, ми знаємо, яким чином, бо здійснено провокацію з нагоди 75-х роковин трагічної кривавої неділі на Волині, де українські націоналісти, бандити, яких годі знайти деінде у світі, в нелюдський спосіб убивали тисячі поляків», – каже Чарнек.

За словами воєводи, його не було в Сагрині, бо він «не хотів брати участі в провокації». Натомість учасників жалобних урочистостей він називає «українськими націоналістами».

Які слова обурили польського чиновника?

Виступ лідера люблінських українців Григорія Купріяновича воєвода вважає «скандальним». Мовляв, український діяч з Любліна безпідставно порівнює події в Сагрині 1944 року з подіями на Волині в 1943 році.

Чарнек пояснює: «Таке порівнювання жертв нелюдських злочинів українських націоналістів, від рук яких загинуло 130 тисяч поляків – із кількома сотнями українських цивільних осіб, які загинули під час акції, що мала на меті ліквідацію бази ОУН-УПА – порівнювання цих двох подій, на мою думку, може бути злочином».

Особливо польського чиновника обурив такий фрагмент виступу Купріяновича: «74 роки тому загинули тут громадяни Республіки Польща – православні українці, мешканці цієї землі, на якій століттями жили їхні предки. Загинули вони від рук інших громадян Республіки Польща, тому що говорили іншою мовою, ніж більшість, та були іншої віри. Той злочин проти людяності здійснили члени польської нації – партизани Армії крайової, що були солдатами польської підпільної держави».

За словами воєводи, Купріяновича можна притягти до кримінальної відповідальності, оскільки той начебто порушив статтю Кримінального кодексу Польщі «про зневагу польського народу» та закон про польський Інститут національної пам’яті, який ще називають «антибандерівським» законом, згідно з яким не можна публічно заперечувати «злочини українських націоналістів» проти поляків.

Схожі думки прозвучали в ефірі телеканалу Trwam, який є провідним католицьким засобом масової інформації у Польщі. Сюжетові про заходи в Сагрині католицькі журналісти дали назву «українська провокація». Телеведуча зазначила: «Українські націоналісти з «українського товариства» в Польщі організували урочистості в Сагрині, у яких взяв участь президент України Петро Порошенко».

В коментарі для цього сюжету воєвода Чарнек повторив, що Купріянович міг порушити польське законодавство. «Хто зневажає польський народ, той підлягає покаранню у вигляді позбавлення волі», – цитував він Кримінальний кодекс Польщі. За даними телебачення Trwam, звернення воєводи Чарнека щодо виступу Купріяновича надійшло до прокуратури у місті Замость.

«Політики і посадові особи не повинні маніпулювати історією»

На заяви люблінського воєводи відреагувало посольство України в Польщі.

«Вшанування пам'яті загиблих представників кожної з країн, якої б національності вони не були, – це не провокація, а високоморальний християнський вчинок, який здійснили 8 липня президенти України і Польщі. У християнській традиції померлі поминаються в будь-яку пору року без згадування про дату смерті, особливо коли це здійснюється в присутності духовних осіб», – сказано в заяві посольства.

У документі наголошується, що українців, які піднімають на офіційних заходах національні прапори, ніяким чином не можна називати «націоналістами» і «провокаторами». Українські дипломати в Польщі нагадали воєводі, що він – не історик, а його оціночні судження мають небагато спільного з подіями минулого.

«Хочемо ще раз звернути увагу на значення фундаментального принципу міждержавних відносин: політики і посадові особи не повинні маніпулювати історією. Особливо це має значення тоді, коли вони самі визнають, що не є істориками, не знають встановлених фактів та не заглиблюються в суть питання, про яке говорять», – зазначено в заяві посольства.

«Можливо, вибрик пана Чарнека є виявом його шовіністичної істерики?»

Вкрай критичний щодо заяви люблінського воєводи Міхал Камінський – депутат Сейму Польщі, який був прес-секретарем польського президента Леха Качинського. Він звернувся з депутатським запитом до голови польського уряду Матеуша Моравецького, який опублікував на своїй сторінці в мережі Facebook.

Камінський запитує: «Чи, на думку вашого уряду, злочинним є вшанування жертв і засудження вбивств громадян РП української національності та православної віри польськими підпільниками, що було однозначно засуджене у Павлокомі в 2007 році президентом Лехом Качинським? Чи, можливо, вибрик пана Чарнека є виявом його шовіністичної істерики?».

Із Чарнеком полемізують відомі польські публіцисти і діячі. Журналіст і блогер Едвін Бендик в статті «Волинь. Могили незгоди» стверджує, що скандал справді має місце. Та спричинив його не український діяч Купріянович, а польський чиновник Чарнек. Мовляв, воєвода, який не має відповідних знань, робить висновки не тільки історичні, але й політичні. Бендик розмірковує про те, чим був виступ Чарнека – його власною ініціативою чи результатом якихось узгоджень з керівництвом польської держави. «Можливо, Пшемислав Чарнек як воєвода та представник урядової адміністрації виклав нову доктрину щодо нашого сусіда, згідно з якою кожен українець – це націоналіст?», – резюмує Бендик.

У свою чергу Павел Смоленський, провідний публіцист видання Gazeta Wyborcza виступ люблінського воєводи назвав «маячнею». На думку цього публіциста, виступ Чарнека є виявом «патріотично-моральної мобілізації» багатьох польських держслужбовців, які хочуть показати свою відданість «специфічному розумінню польських державних інтересів».

Інший польський публіцист Якуб Маймурек свої думки з приводу заяв люблінського воєводи виклав на популярному сайті Wirtualna Polska. Назва його есею досить промовиста: «Чи «Право і справедливість» саме відкриває український фронт?». За словами Маймурека, Чарнек веде себе так, наче поставив собі за мету спричинити дипломатичний скандал з Україною. «Якість юридичної аргументації воєводи викликає подив. На жаль, воєвода, таким чином, виставляє на посміховисько не тільки самого себе, а й державу, адміністрацію якої він представляє в регіоні. І навіть гірше, ніж виставляє на посміховисько – штовхає її на небезпечну дипломатичну міну». Маймурек каже, що Чарнек не має морального права називати когось «націоналістом», адже він сам брав участь в заходах, організованих польськими правими радикалами.

Про подальшу долю польсько-українських відносин вболіває громадська діячка та публіцистка Іза Хруслінська. В тижневику «Наше слово» вона опублікувала есей «Куди ми зайшли... І що далі?». Хруслінська розмірковує: «Тих, хто загинув у Сагрині, навіть через 74 роки після смерті, в інших історичних умовах, коли незалежна Польща є членом Європейського союзу та існує незалежна Україна, сьогодні сприймають так, як і тоді, коли вони жили: навіть після смерті, страшної та жорстокої з польських рук. Вони є жертвами «другого сорту», оскільки колись вони були «другосортними» громадянами Другої Польської Республіки». Хруслінська нагадує, що у сагринських полях дотепер лежать непоховані жертви трагічних подій 1944 року.

Купріянович: «Це – маніпуляція​»

Григорій Купріянович, якого Пшемислав Чарнек хоче притягнути до кримінальної відповідальності, – не тільки громадський і церковний діяч, але й історик за фахом, університетський викладач. Він обурений заявами воєводи.

В коментарі для Радіо Свобода Купріянович зазначив: «Це обурливо і неприпустимо, коли головний представник уряду в регіоні називає провокацією і нахабством скорботні урочистості вшанування жертв за участі президента іншої держави. Кожен народ має право зберігати свою національну пам’ять і поминати своїх жертв. Для православних українців Холмщини таким священним місцем є село Сагринь, де від рук польського підпілля у березні 1944 року загинули сотні православних українців, саме тому, що вони були православними українцями».

Григорій Купріянович

Купріянович не розуміє, чому воєвода вважає учасників скорботних заходів у Сагрині «українськими націоналістами». На його думку, такі заяви польського високопосадовця спричиняють не тільки напруженість у міждержавних відносинах, але й створюють гнітючу атмосферу навколо українців у Польщі.

«Виникає атмосфера страху, люди знову починають боятися зізнаватися в тому, що вони – українці, брати участь у заходах, оскільки можуть бути звинувачені в націоналізмі», – каже Купріянович.

Закиди з боку воєводи на свою адресу щодо порушення польського законодавства Купріянович називає необґрунтованими. Він пояснює: «Це – маніпуляція, тож важко ці заяви сприйняти інакше як спробу залякати мене чи українські середовища в регіоні й показати їм, що не можна відкрито висловлювати свою думку, не можна говорити про своє бачення історії і своє бачення польсько-українських відносин».

«Місцеві українці боятимуться зізнаватися, ким вони є»

Купріянович нагадує, що українці Холмщини, де розташоване село Сагринь, зазнали багато горя у ХХ столітті. Майже усіх їх депортували, тож тепер у цьому регіоні корінного українського населення зовсім небагато. «Такі категоричні публічні заяви державного службовця, як виступ воєводи Чарнека, спричинять те, що місцеві українці боятимуться зізнаватися, ким вони є. Повертається атмосфера страху, така як була в минулому», – розмірковує Купріянович. Він каже, що є законослухняним громадянином польської держави, тож чекає на інформацію з прокуратури, аби відповідним чином на неї реагувати.

8 липня у селі Сагринь відбулися урочисті заходи на сільському кладовищі, де поховані українські жертви польських підпільників. У заходах узяв участь президент України Петро Порошенко.

На скорботні урочистості прибули українські активісти з різних польських регіонів, а також представники влади та громадськості з прикордонних із Польщею українських областей.

У той же день президент Польщі Анджей Дуда перебував в Україні, де вшановував польські жертви українсько-польського конфлікту 1943-1944 років.

Юрій Савицький, Радіо Свобода

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!