Македонія перейменовується заради НАТО і Греції. Протести - як в Македонії, так і в Греції

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 488 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 18/06/2018Дата публікації

Македонія і Греція поклали край суперечці, яка тривала майже три десятиліття й заважала першій вступити в ЄС та НАТО. Країни підписали угоду про зміну назви колишньої югославської республіки, щоб вона не співпадала з назвою грецького регіону Македонія. Проте, не всі зраділи цій події – договір спричинив протести по обидва боки від кордону. Хто й чим незадоволений, та які виклики чекають на ці дві сусідні країни?

Лідери Греції Алексіс Ципрас (п) та Македонії Зоран Заєв після підписання історичної угоди між країнами, 17 червня 2018 року

Огляд від Радіо Свобода

Після 27 років суперечок міністри закордонних справ Македонії і Греції підписали угоду про зміну назви колишньої югославської республіки. Тепер Македонія має стати Республікою Північна Македонія.

Церемонію підписання відвідали прем’єр-міністри Македонії і Греції Зоран Заєв та Алексіс Ципрас. Також були присутні високопосадовці з ЄС та ООН. Ципрас назвав підписання угоди «хоробрим, історичним та необхідним кроком» для народів обидвох країн.

Але підписи на документі та гучні оплески – лише початок. Потім угоду мають схвалити парламенти цих двох держав і референдум у самій Македонії.

Проте, підтримують цю ідею далеко не всі: зміни обурили не лише деяких македонців, які не хочуть змінювати назви своєї держави, але й деяких греків.

Протести: кого й що не влаштовує?

Під час підписання угоди агентство AFP повідомляло, що грецька поліція блокувала кілька сотень демонстрантів за кілька кілометрів від події. Вже після ухвалення домовленості на вулицях македонської столиці також почалися протести.

Під час протестів у Скоп’є зазнали поранень сім поліцейських, 25 людей були затримані, повідомляє Міністерство внутрішніх справ Македонії.

Справа в тому, що націоналісти як у самій Македонії, так і в Греції різко виступають проти змін. Президент колишньої югославської республіки також заявив, що скористається правом вето, якщо парламент ратифікує угоду.

Під час протестів у столиці Македонії натовп скандував: «Македонія! Ми не відмовимося від імені!», люди співали патріотичних пісень.

Згідно з різними опитуваннями, близько 45 відсотків македонців пожертвували б членством у НАТО та ЄС заради збереження назви своєї країни, а ось дев’ять із десяти етнічних албанців, які складають більш ніж чверть населення країни – ні.

Чому незадоволені у Греції?

У Греції супротивники угоди заявляють, що назва «Македонія» може стосуватися тільки північної частини Греції, і ніхто інший не має права користуватися цією назвою.

«Опитування, опубліковане в неділю, показало, що 68,3% греків виступили проти цієї угоди. Більше 73% заявили, що вони відмовляються зректися прав на ім’я Македонія», – йдеться в статті The Times.

У регіоні Преспес на кордоні Греції сотні демонстрантів вийшли на демонстрації зі заявами, що угода принижує Грецію.

«Згідно з угодою, північного сусіда Греції перейменують в «Північну Македонію», але її мову все ще можна буде називати македонською, а людей – македонцями, так само називають себе жителі північно-грецького регіону з тією самою назвою», – пояснюють у статті.

Депутат Європарламенту та політичний аналітик Георгіос Кірцос (Georgios Kyrtsos) заявив, що після восьмирічної фінансової кризи, в якій країною «ефективно управляють міжнародні кредитори, останнім, чого потребують греки, є угода, яка поступається їхньою національною ідентичністю», – мовиться у статті.

Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас напередодні витримав голосування в парламенті своєї країни про недовіру через плановану угоду з Македонією про нову назву цієї держави.

Історичний контекст

Коли після розпаду Югославської Федерації Республіка Македонія в 1991 році проголосила свою незалежність, Греція вважала, що така назва сусіда може спричинити територіальні претензії до її однойменного регіону.

З роками конфронтація посилювалася, і в 1994 році Афіни запровадили торговельне ембарго проти сусідньої Македонії, пояснюючи це тим, що її політика становить небезпеку для Греції.

Але це був не єдиний спосіб Греції змусити Македонію змінити свою думку.

До чого тут ЄС та НАТО?

Угода, підписана 17 червня на озері Преспа біля кордону, що розділяє двох сусідів, тепер зможе відкрити шлях Македонії для початку переговорів на вступ до ЄС та НАТО.

Раніше Македонія мала певні складнощі зі вступом до цих союзів – Афіни блокували спроби Скоп’є, що загострило занепокоєння Заходу в регіоні, який стає дедалі більш схильним до впливу Росії, мовиться в статті британського видання The Guardian.

Навіть до ООН, через заперечення Греції, Македонію свого часу прийняли з назвою Колишня Югославська Республіка Македонія.

Експерт із лондонської Школи економіки і політичних наук Джеймс Кер-Ліндсі зазначив, що «одне із занепокоєнь – це Росія. Москва помітно відмовилася схвалити угоду. Вона знає, що це призведе до вступу Македонії до НАТО. З огляду на нещодавні звинувачення у залученні Москви до інших виборів та референдумів, це буде реальним приводом для стурбованості з боку НАТО та ЄС», – мовиться в коментарі експерта агентству Reuters.

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!