Український внесок, колективна робота, сховані від нацистів медалі: 11 цікавинок до 111-го Нобеля з фізики

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 1649 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 04/12/2017Дата публікації

10 грудня 2017 Нобелівський комітет, Нобелівські лауреати та причетні зберуться на урочисте вручення Нобелівських премій за 2017 рік. З цього приводу 9 грудня добрі люди організовують “Нобілітет” в Києві – лекторний день, присвячений популяризації відкриттів, які відзначені "нобелівкою" в цьому році.

Про це пишуть tiredducky.wordpress.com

11 цікавих фактів з нагоди 111 нобелівки з фізики!

1. Цьогорічна "нобелівка" з фізики - дійсно 111-а, хоч видають їх 1901-ого, а за вікном – 2017. Розгадка проста: в 1916, 1931, 1934, 1940, 1941 і 1942 роках Нобелівська премія з фізики не вручалась. Сподіваємось, такого більше ніколи не буде.

2. Перша премія в 1901 році дісталась науковцю, якому українець “наступав на п’яти” – Вільгельму Рентгену. Цим українцем був Іван Пулюй. Деякі дослідники історії науки вважають саме його відкривачем рентгенівських променів. В будь-якому разі, Пулюй опублікував велику кількість досліджень, присвячених променям, одразу після їхнього відкриття. Зазначимо також, що Рентген відмовився від патентування свого винаходу, оскільки хотів, щоб будь-хто міг вільно використовувати його відкриття.

3. Востаннє одноосібно Нобелівську премію з фізики отримав вчений українського походження, Георгій Харпак, в 1992 році за розвиток нових детекторів елементарних частинок. Після цього премія завжди розділялась між кількома людьми.

4. Ще одне українське прізвище серед лауретів-фізиків – Полікарп Кущ, американець українського походження, нагороджений в 1955 році за точне визначення магнітного моменту електрона. Загальне число премій (включаючи фізику), так чи інакше пов’язаних з Україною - близько двох десятків.

5. Нобелівська премія була вручена Альберту Айнштайну (який, крім всього іншого, був дійсним членом Наукового Товариства імені Тараса Шевченка) в 1921 році не за його найбільші відкриття (спеціальну та загальну теорії відносності), а за пояснення явища фотоефекту.

6. Другою і поки останньою жінкою, яка отримала Нобелівську премію з фізики, була Марія Гепперт-Маєр в 1963 році за відкриття оболонкової моделі атомних ядер. Крім неї, Нобелівську премію з фізики також отримувала Марія Кюрі. При цьому, наприклад, Ліза Мейтер, яка зробила обчислення для відкриття поділу ядер і в честь якої був названий елемент 109 (мейтнерій), була номінована на Нобелівську премію 13 разів, але так не отримала її.

7. Деякі фізики засмучувались через отримання Нобелівської премії. Зокрема, Річард Фейнман стверджував, що він дуже засмучений публічністю, яка прийшла до нього разом із премією. Ще один вчений, Поль Дірак, довго вагався, чи варто приймати премію, через свою виняткову скромність і небажання публічності. Проте, його переконали не відмовлятися від отримання премії, адже відмова могла спричинити ще більший рівень публічності. Трохи нагадує з історію з Бобом Діланом, нє?)

8. Найбільше “люблять” преміювати світло та частинки: за дослідження, прямо пов’язані з якимось з видів електромагнітного випромінювання, зі 111 вручених премій було 21, а безпосередньо за відкриття нової елементарної частинки – 11 (остання з яких – за відкриття бозону Хіггса в 2013 році).

9. Леон Ледерман, який отримав Нобелівську премію з фізики в 1983 році за відкриття мюонних нейтрино, продав свою медаль на аукціоні в 2015 році за $765,002. За словами 92-річного Ледермана, отримана сума була витрачена на лікування.

10. В 1940 році, після окупації Данії нацистською Німеччиною, відомий данський фізик і майбутній Нобелівський лауреат Нільс Бор розчинив золоті Нобелівські медалі Макса фон Лауе та Джеймса Франка в “царській воді” (суміші концентрованих азотної та соляної кислот). Отриманий розчин простояв на поличці в інституті, який зараз носить його ім’я, так і не привернувши уваги нацистів, і після війни золото з розчину було використане для відновлення Нобелівських медалей.

11. Серед премій за останні 20 років лише половина з деякою натяжкою може вважатись наближеними до техніки чи технологій, інша половина – “чиста” фундаментальна наука. Інша справа з першими 20 преміями: лише 1 чи 2 з відкриттів, нагородженими ними, зараз ще не мають свого практичного застосування (як це видно з формулювань присуджень).

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!