Ціни в Україні ростуть слідом за ростом цін в ЄС і світі

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 1743 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 30/10/2017Дата публікації

Зараз дивлюсь дані щодо цін на основні види аграрної продукції на європейських ринках, - пише про свої спостереження економіст Борис Кушнірук. - Так, за останній рік ціна на вершкове масло виросла, наприклад, у Франції на 63%, у Німеччині - на 61,18%, у Нідерландах - на 63,46%, у Польщі - на 54,19%.

За даними Єврокомісії, ціни на яйце за останній рік у середньому зросли на 52,3%, на молоко коров'яче - на 34%, на сири тверді - на 14%.

Ціни в Європі відображають загальну світову тенденцію зростання цін на всі сировинні товари услід за цінами на нафту.

Це я щодо дискусії про причин стрибка інфляції.

В Україні, згідно методики Держкомстату, 50 відсотків споживчого кошика
складають продукти. Це доволі стала структура кошика. Хоча, насправді, в умовах збіднення, населення на продукти змушене витрачати і більше 50 відсотків номінальних доходів.

У той же час, в європейських розвинутих країнах витрати на продукти складають від 15 до 18 відсотків доходів. За таких обставин будь-яке зростання цін на продовольчі товари там впливає на загальний індекс споживчих цін у рази менше, ніж в Україні.

Якщо в Європі ціни суттєво зростають майже на всі види аграрної продукції, яка аргументація для українських аграріїв продавати її на внутрішньому українському ринку за дохідністю, що не буде порівняльна з тією, за якою вони їх можуть експортувати?

Зрозуміло, що таких аргументів у них майже немає.

А ще варто згадати, що у нас виникли монополії на ринках курячого м'яса та яєць. За таких умов наші аграрні монополісти можуть гратися з підняттям цін на свою продукцію в розмірах навіть більших, ніж це пов'язано зі зростанням цін на світових ринках.

А якщо це так, тоді будь-якому притомному економісту має бути зрозумілим, що вплинути на цю імпортовану інфляцію та інфляцію, пов'язану з діями монополістів, Нацбанк не має жодної можливості.

Як би весь склад Правління та Ради Нацбанку не надував щоки і не розповідав про їхні дії з таргетування інфляції, вони безсилі впливати на немонетарну інфляцію. Сподіваюсь, що це колись стане зрозумілим і урядовцям, і посадовим особам Нацбанку. Хоча впертість, з якою вони демонструють впевненість у своїй правоті, не гарантує, що це стосується саме нинішніх керівників Нацбанку та уряду.

Ситуація з величезним впливом немонетарної інфляції залишатиметься такою до того часу, поки не зміниться структура економіки. Якщо Україна експортуватиме лише сировину та, у кращому випадку, напівфабрикати, натомість імпортуватиме готову продукцію, з відповідно низьким рівнем зарплат та загальних доходів населення, якщо у нас залишатиметься той рівень монополізму від загальнонаціональних до регіональних, який є зараз, тоді і надалі витрати населення на продукти та послуги, тарифи по яким регулюються державою, становитимуть до 70-80 відсотків споживчого кошика. І вплинути на інфляцію, яка генеруватиметься там, Нацбанк не зможе. На жаль, поки що своїми відверто помилковими діями його керівництво лише сприяє деградації структури економіки, вбиваючи можливості для розвитку переробних підприємств.

В умовах повної відсутності доступного кредитування розраховувати, що в Україну прийдуть іноземні інвестори чи з'являться внутрішні, немає жодних підстав. Неважко подивитися усі без виключення звіти міжнародних організацій щодо оцінки інвестиційної привабливості України. В них в усіх чітко вказується, що тут відсутні можливості для кредитування на прийнятних умовах. Вважати прийнятними кредити зі ставками 18-20-25 відсотків навряд чи хтось при здоровому глузді зможе.

Ще і ще раз можу повторити банальну, очевидну істину. Не може жоден центробанк світу забезпечити інфляційну та курсову стабільність національної валюти, якщо економіка слабка. Виходячи з цього, вся економічна політика і уряду, і центробанку має бути підпорядкована сприянню розвитку переробних галузей та наукоємних підприємств, жорсткій боротьбі з монополіями. Саме це є основою для довгострокової стабільності національної валюти.

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!